Наукова література характеризує стрес як багатовимірне явище, що включає антецеденти стресу, його коґнітивну оцінку, емоційні та фізіологічні наслідки, а також стратегії протистояння стресу. Стресова реакція є онтологічно давньою адаптацією, що невіддільно супроводжує біологічне життя. Стресова реакція допомагає організму ефективно реаґувати на сиґнали про можливу небезпеку та адаптуватися до змін у середовищі, що можуть загрожувати цілісності, здоров’ю чи життю організму. Стресова реакція вважається адаптивною (помічною) також тому, що вона дає змогу організмові мобілізуватися для відсічі стресору й відновлювати баланс після того, як необхідна для адаптивної дії мобілізація ресурсів відбулася. Однак, коли дія стресора є довготривалою, травматичною чи хронічною, у таких випадках наслідками стресу можуть бути патологічні зміни у фізіології чи психічному здоров’ї людини. Різні стресори мають різний вплив на ситуації та індивідів, і це необхідно враховувати в оцінюванні впливу стресу на стан здоров’я через неоднаковий потенціал різних стресорів залишати після себе «відбиток» на людській фізіології чи імунітеті. У статті розглядаються типології стресу на підставі тривалості, інтенсивності та характеру стресорів. Теоретичні моделі стресу та стресової динаміки, змінювалися із часом; способи вимірювання стресу також зазнавали еволюції, останнім часом привілеюючи інструменти, здатні повноцінно інтеґрувати вплив гострих та хронічних стресорів. Важливим аспектом вивчення наслідків стресу для здоров’я є розрізнення впливу об’єктивного зіткнення зі стресом та сприйнятого, суб’єктивного стресу, а також розуміння захисних ресурсів протидії стресу. Стаття розглядає різні чинники стресостійкості — соціальні зв’язки, оптимістичну диспозицію, здатність пробачати та усвідомлювати свою вразливість у моменти поразок як щось спільне з іншими людьми — під кутом зору теоретичних пояснень (тобто механізмів) та на базі емпіричних даних.

Ключові слова: стрес; стресори; об’єктивний стрес; сприйняття стресу; стресостійкість; здоров’я; номологічна сітка; вимірювання

Джерела:

Bishevets, N.H., Andreeva, O.V. (2024). The impact of stressogenic factors on health and behavioral disorders among student youth. [In Ukrainian]. In: Sports Medicine, Physical Therapy and Occupational Therapy. https://doi.org/10.32652/spmed.2024.1.113-122 [=Бишевець, Н.Г., Андрєєва, О.В. (2024). Вплив стресогенних чинників на здоров’я та поведінкові розлади студентської молоді. Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія.]

Brenner, S.L., Jones, J.P., Rutanen-Whaley, R.H., Parker, W., Flinn, M.V., & Muehlenbein, M.P. (2015). Evolutionary mismatch and chronic psychological stress. Journal of Evolutionary Medicine, 3, 1–11. https://doi.org/10.4303/jem/235885

Brissette, I., Scheier, M.F., & Carver, C.S. (2002). The role of optimism in social network development, coping, and psychological adjustment during a life transition. Journal of Personality and Social Psychology, 82(1), 102–111. https://doi.org/10.1037//0022-3514.82.1.102

Carver, C.S. & Scheier, M.F. (2017). Optimism, coping, and well-being. In: Cooper, C.L. & Campbell, J. (Eds.), The Handbook of Stress and Health: A Guide to Research and Practice. 1st edn. (ch. 24, pp. 400—414). New York: John Wiley & Sons.

Carver, C.S., Scheier, M.F., & Segerstrom, S.C. (2010). Optimism. Clinical Psychology Review, 30(7), 879–889. https://doi.org/10.1016/j.cpr.2010.01.006

Charles, S.J., Stevenson, C., Wakefield, J.R.H., & Fino, E. (2023). Diversity of group memberships predicts well-being: Cross-sectional and longitudinal evidence. Personality and Social Psychology Bulletin, 1–14. https://doi.org/10.1177/0146167223120227801461672231202278

Christensen, D., Dich, N., Flensborg-Madsen, T., Garde, E., Hansen, Å., & Mortensen, E. (2019). Objective and subjective stress, personality, and allostatic load. Brain and Behavior, 9(9), 1–11. https://doi.org/10.1002/brb3.1386

Cohen, S., Gottlieb, B.H., & Underwood, L.G. (2001). Social relationships and health: Challenges for measurement and intervention. Advances in Mind-Body Medicine, 17(2), 129–141.

Cohen, S., Gottlieb, B.H., Underwood, L.G. (2000). Social relationships and health. In: S. Cohen, L.G. Underwood, B.H. Gottlieb (Eds.), Measuring and intervening in social support (pp. 3–25). New York: Oxford University Press.

Cohen, S., Janicki-Deverts, D., & Miller, G. E. (2007). Psychological stress and disease. Journal of the American Medical Association, 298(14), 1685–1687. https://doi.org/10.1001/jama.298.14.1685

Cohen, S., Murphy, M.L. M., & Prather, A.A. (2018). Ten surprising facts about stressful life events and disease risk. Annual Review of Psychology, 70(1), 1–21. https://doi.org/10.1146/annurev-psych-010418-102857

Crosswell, A.D. & Lockwood, K.G. (2020). Best practices for stress measurement: How to measure psychological stress in health research. Health Psychology Open, 7(2), 2055102920933072. https://doi.org/10.1177/2055102920933072.

Cundiff, J.M., Boylan, J.M., & Muscatell, K.A. (2020). The pathway from social status to physical health: Taking a closer look at stress as a mediator. Current Directions in Psychological Science, 29(2), 147–153. https://doi.org/10.1177/0963721420901596

David-Barrett, T. (2019). Network effects of demographic transition. Science Reports, 9, 2361. https://doi.org/10.1038/s41598-019-39025-4

Dembitskyi, S., Stepanenko, V., Zlobina, O., Golovakha, Ye., Naidyonova, L. (2024). Psychological stressors of wartime: prevalence and effects among the population of Ukraine. [In Ukrainian]. Sociology: Theory, Methods, Marketing, 4, 5–26. https://doi.org/10.15407/sociology2024.04.5 [=Дембіцький, С., Степаненко, В., Злобіна, О., Головаха, Є., Найдьонова, Л. (2024). Психологічні стресори військового часу: поширеність та ефекти серед населення України. Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 4, 5–26.]

Dorsey, A., Scherer, E., Eckhoff, R., & Furberg, R. (2022). Measurement of human stress: A multidimensional approach [Internet]. Research Triangle Park (NC): RTI Press, 2022 Jun. https://doi.org/10.3768/rtipress.2022.op.0073.2206

Elliot, G.R. & Eisdorfer, C. (1982). Stress and human health: An analysis and implications of research. A study by the Institute of Medicine, National Academy of Sciences. New York: Springer Publishing.

Engel, G.L. (1977). The need for a new medical model: a challenge for biomedicine. Science (New York, N.Y.), 196(4286), 129–136. https://doi.org/10.1126/science.847460

Epel, E.S., Crosswell, A.D., Mayer, S.E., Prather, A.A., Slavich, G.M., Puterman, E., & Mendes, W.B. (2018). More than a feeling: A unified view of stress measurement for population science. Frontiers in Neuroendocrinology, 49, 146–169. https://doi.org/10.1016/j.yfrne.2018.03.001

Fauver, M., Clark, E.M., & Schwartz, C.E. (2024). A new framework for understanding stress and disease: The developmental model of stress as applied to multiple sclerosis. Frontiers in Integrative Neuroscience, 18, 1365672. https://doi.org/10.3389/fnint.2024.1365672

Fitzgerald, K.N., Hodges, R., Hanes, D., Stack, E., Cheishvili, D., Szyf, M., ... & Bradley, R. (2021). Potential reversal of epigenetic age using a diet and lifestyle intervention: a pilot randomized clinical trial. Aging, 13(7), 9419–9432. https://doi.org/10.18632/aging.202913

Goetz, J.L., Keltner, D., & Simon-Thomas, E. (2010). Compassion: An evolutionary analysis and empirical review. Psychological Bulletin, 136(3), 351–374. https://doi.org/10.1037/a0018807

Holmes, T.H., & Rahe, R.H. (1967). The Social Readjustment Rating Scale. Journal of Psychosomatic Research, 11(2), 213–218. https://doi.org/10.1016/0022-3999(67)90010-4

Holt-Lunstad, J., Smith, T.B., & Layton, J.B. (2010). Social relationships and mortality risk: A meta-analytic review. PLoS Medicine, 7(7), e1000316. https://doi.org/10.1371/journal.pmed.1000316

House, J.S., Landis, K.R., & Umberson, D. (1988) Social relationships and health. Science, 241, 540–545. https://doi.org/10.1126/science.3399889

Hughes, B.M., Steffen, P.R., & Thayer, J.F. (2018). The psychophysiology of stress and adaptation: Models, pathways, and implications. International Journal of Psychophysiology, 131, 1–3. https://doi.org/10.1016/j.ijpsycho.2018.06.003

Ivanova, O.S. (2022). Relationship between stress level, self-assessed stress resilience, and coping behavior strategies. [In Ukrainian]. Dnipro Scientific Journal of Public Administration, Psychology, and Law, 2, 109–116. https://doi.org/10.51547/ppp.dp.ua/2022.2.18 [=Іванова, О.С. (2022). Взаємозв’язок рівня стресу та самооцінки стресостійкості з копінґ стратегіями поведінки. Дніпровський науковий часопис публічного управління психології права, 2, 109–116.]

Kappes, A., Yan, X., Crockett, M.J., & Ma, Y. (2025). Cultural differences in vicarious optimism. Personality and Social Psychology Bulletin, 0(0). https://doi.org/10.1177/01461672251319566

Kellezi, B., Wakefield, J.R.H., Stevenson, C., McNamara, N., Mair, E., Bowe, M., Wilson, I., & Halder, M.M. (2019). The social cure of social prescribing: А mixed-methods study on the benefits of social connectedness on quality and effectiveness of care provision. BMJ open, 9(11), e033137. https://doi.org/10.1136/bmjopen-2019-033137

Kiecolt-Glaser, J.K., Renna, M.E., Shrout, M.R., & Madison, A.A. (2020). Stress reactivity: What pushes us higher, faster, and longer — and why it matters. Current Directions in Psychological Science, 096372142094952. https://doi.org/10.1177/0963721420949521

Lasselin, J., Karshikoff , B., Axelsson, J., Åkerstedt, T., Benson, S., Engler, H., Schedlowski, ... , & Andreasson, A. (2020). Fatigue and sleepiness responses to experimental inflammation and exploratory analysis of the effect of baseline inflammation in healthy humans. Brain, Behavior, and Immunity, 83, 309–314. https://doi.org/10.1016/j.bbi.2019.10.020

Lazarus, R.S. & Folkman, S. (1984). Stress, appraisal and coping. New York: Springer.

McEwen, B.S. (2007). Physiology and neurobiology of stress and adaptation: Central role of the brain. Physiological Reviews, 87(3), 873–904. https://doi.org/10.1152/physrev.00041.2006

McEwen, B.S. (2019). The good side of “stress.” Stress, 1–2. https://doi.org/10.108 0/10253890.2019.1631794

McLeod, J. (2012). The meanings of stress. Society and Mental Health, 2(3), 172–186. https://doi.org/10.1177/2156869312452877

McPherson, M. & Smith-Lovin, L. (2006). Social isolation in America: Changes in core discussion networks over two decades. American Sociological Review, 71, 353–375. https://doi.org/10.1177/000312240607100301

Miller, G., Chen, E., Fok, A., Walker, H., Lim, A., & Nicholls, E. et al. (2009). Low early-life social class leaves a biological residue manifested by decreased glucocorticoid and increased proinflammatory signaling. Proceedings of the National Academy of Sciences, 106(34), 14716–14721. https://doi.org/10.1073/pnas.0902971106

Miller, K.E. & Rasmussen, A. (2010). War exposure, daily stressors, and mental health in conflict and post-conflict settings: Bridging the divide between trauma-focused and psychosocial frameworks. Social Science & Medicine, 70(1), 7–16. https://doi.org/10.1016/j.socscimed.2009.09.029

Morton, P.M., & Ferraro, K.F. (2020). Early social origins of biological risks for men and women in later life. Journal of Health and Social Behavior, 61(4), 503–522. https://doi.org/10.1177/0022146520966364

Mullainathan, S. & Shafir, E. (2013). Scarcity: Why having too little means so much. NY: Times Books.

Neff, K.D., Tóth-Király, I. (2022). Self-Compassion Scale (SCS). In: O.N. Medvedev, C.U., Krägeloh, R.J., Siegert, N.N., Singh (Eds.), Handbook of Assessment in Mindfulness Research (pp. 1–22). Springer, Cham. https://doi.org/10.1007/978-3-030-77644-2_36-1

Nes, L.S. & Segerstrom, S.C. (2006). Dispositional optimism and coping: A meta-analytic review. Personality and Social Psychology Review, 10(3), 235–251. https://doi.org/10.1207/s15327957pspr1003_3

Olvera Alvarez, H.A., Provencio-Vasquez, E., Slavich, G.M., Laurent, J.G.C., Browning, M., McKee-Lopez, G., ... Spengler, J.D. (2019). Stress and health in nursing students. Nursing Research, 68(6), 453–463. https://doi.org/10.1097/nnr.0000000000000383

Pearlin, L.I. (1989). The sociological study of stress. Journal of Health and Social Behavior, 30(3), 241–256. https://doi.org/10.2307/2136956

Pearlin, L.I. & Schooler, C. (1978). The structure of coping. Journal of Health and Social Behavior, 19(1), 2–21. https://doi.org/10.2307/2136319

Pommier, E., Neff, K.D., & Tóth-Király, I. (2019). The development and validation of the Compassion Scale. Assessment, 27(1), 21–39. https://doi.org/10.1177/1073191119874108

Prati, G. (2025). Does religious-service attendance increase mental health? A random-intercept cross-lagged panel analysis across 18 Years. Psychological Science, 0(0). https://doi.org/10.1177/09567976251325449

Putnam, R.D. (2000). Bowling alone: The collapse and revival of American community. New York, NY: Simon & Schuster.

Reynolds, J.R. & Turner, R. J. (2008). Major life events: Their personal meaning, resolution, and mental health significance. Journal of Health and Social Behavior, 49(2), 223–237. https://doi.org/10.1177/002214650804900208

Sapolsky, R.M. (2021). Glucocorticoids, the evolution of the stress-response, and the primate predicament. Neurobiology of Stress, 14, 100320. https://doi.org/10.1016/j.ynstr.2021.100320

Schieman, S. (2019). Ordinary lives and the sociological character of stress: How work, family, and status contribute to emotional inequality. Society and Mental Health, 9(2), 127–142. https://doi.org/10.1177/2156869319844805

Schnittker, J. (2025). The sociology of mental health and the twenty-first-century mental health crisis. Society and Mental Health, 15(1), 1–16. https://doi.org/10.1177/21568693241303685

Segerstrom, S. C. & Miller, G. E. (2004). Psychological stress and the human immune system: A meta-analytic study of 30 years of inquiry. Psychological Bulletin, 130(4), 601–630. https://doi.org/10.1037/0033-2909.130.4.601

Segerstrom, S.C. (2005). Optimism and immunity: Do positive thoughts always lead to positive effects? Brain, Behavior, and Immunity, 19(3), 195–200. https://doi.org/10.1016/j.bbi.2004.08.003

Segerstrom, S.C. (2007). Optimism and resources: Effects on each other and on health over 10 years. Journal of Research in Personality, 41(4), 772–786. https://doi.org/10.1016/j.jrp.2006.09.004

Segerstrom, S.C. & Nes, L.S. (2006). When goals conflict but people prosper: The case of dispositional optimism. Journal of Research in Personality, 40(5), 675–693. https://doi.org/10.1016/j.jrp.2005.08.001

Segerstrom, S.C. & O’Connor, D.B. (2012). Stress, health and illness: Four challenges for the future. Psychology & Health, 27(2), 128–140. https://doi.org/10.1080/08870446.2012.659516

Selye, H. (1936). A syndrome produced by diverse nocuous agents. Nature, 138, 32. https://doi.org/10.1038/138032a0

Shi, W. (2024). The effects of cognitive self-consciousness, cultural values, and socioeconomic context on anxiety in youth: A meta-analysis. Journal of Cross-Cultural Psychology, 0(0). https://doi.org/10.1177/00220221241294222

Shields, G.S., Fassett-Carman, A., Gray, Z.J., Gonzales, J.E., Snyder, H.R., & Slavich, G.M. (2023). Why is subjective stress severity a stronger predictor of health than stressor exposure? A preregistered two-study test of two hypotheses. Stress and Health, 39(1), 87–102. https://doi.org/10.1002/smi.3165

Slavich, G.M. & Shields, G.S. (2018). Assessing lifetime stress exposure using the Stress and Adversity Inventory for Adults (Adult STRAIN): An overview and initial validation. Psychosomatic Medicine, 80(1), 17–27. https://doi.org/10.1097/PSY.0000000000000534

Slavich, G.M., Roos, L.G., Mengelkoch, S., Webb, C.A., Shattuck, E.C., Moriarity, D.P., & Alley, J.C. (2023). Social Safety Theory: Conceptual foundation, underlying mechanisms, and future directions. Health Psychology Review, 17(1), 5–59. https://doi.org/10.1080/17437199.2023.2171900

Thoits, P.A. (1983). Multiple identities and psychological well-being: A reformulation and test of the social isolation hypothesis. American Sociological Review, 48, 174–187. https://doi.org/10.2307/2095103

Turner, A.I., Smyth, N., Hall, S.J., Torres, S.J., Hussein, M., Jayasinghe, S.U., ... Clow, A.J. (2020). Psychological stress reactivity and future health and disease outcomes: A systematic review of prospective evidence. Psychoneuroendocrinology, 104599. https://doi.org/10.1016/j.psyneuen.2020.104599

Uchida, Y., Kitayama, S., Akutsu, S., Park, J., & Cole, S.W. (2018). Optimism and the conserved transcriptional response to adversity. Health Psychology: Official Journal of the Division of Health Psychology, American Psychological Association, 37(11), 1077–1080. https://doi.org/10.1037/hea0000675

Wheaton, B., Young, M., Montazer, S., & Stuart-Lahman, K. (2013). Social stress in the twenty-first century. In: C.S. Aneshensel, J.C. Phelan, & A. Bierman (Eds.), Handbook of the sociology of mental health (2nd edn., pp. 299–323). Springer Science + Business Media. https://doi.org/10.1007/978-94-007-4276-5_15

Yang, X., Sun, P., Yao, X., & Kou, Y. (2025). The reciprocal relationship between prosocial behaviour and self-perceived physical health: The role of positive affect and openness to experience. Journal of Health Psychology, 30(6), 1242–1257. https://doi.org/10.1177/13591053241267095

Zlobina, O.H. (2024). Factors supporting population resilience during wartime. [In Ukrainian]. In: Ukrainian Society in Conditions of War. Year 2024 / Ed. by Cor. Member of NAS of Ukraine, D-r of Philosophy Ye. Golovakha; Cor. Member of NAS of Ukraine, D-r of Sociology S. Dembitskyi (сh. 5, pp. 132–150). Kyiv: Institute of Sociology, NAS of Ukraine. [=Злобіна, О.Г. (2024). Чинники збереження життєстійкості населення під час війни. В: Українське суспільство в умовах війни. Рік 2024 / За ред. член.-кор. НАН України, д. філос. н. Є. Головахи; член.-кор. НАН України, д. соц. н. С. Дембіцького) (розд. 5, сс. 132–150). Київ: Інститут соціології НАН України.]

Zlobina, O. & Dembitskyi, S. (2024). The impact of positive and negative expectations on the psychological state of the population: dispositional optimism vs prolonged stress. [In Ukrainian]. Sociological Studios, 1(24), 24–33. https://doi.org/10.29038/2306-3971-2024-01-21-21 [=Злобіна, O. & Дембіцький, С. (2024). Вплив позитивних та неґативних очікувань на психологічний стан населення: диспозиційний оптимізм vs подовжений стрес. Соціологічні студії, 1(24), 24–33. ]

Отримано 06.05.2025