ОСТАННІЙ ДРУКОВАНИЙ НОМЕР

НАЙСВІЖІШІ МАТЕРІАЛИ У ВІДКРИТОМУ ДОСТУПІ

Мікро-макро синтез на прикладі теорій соціальних практик у соціології

stmm. 2025 (1): 139-154

DOI https://doi.org/10.15407/sociology2025.01.139

Повний текст:

НАТАЛІЯ ОТРЕШКО, доктор соціологічних наук, провідний науковий співробітник відділу історії та теорії соціології, Інститут соціології НАНУ (01021, Київ, вул. Шовковична, 12)

otreshkon@gmail.com

https://orcid.org/0000-0002-9563-692X

У статті досліджено концепції соціальних практик у підходах П’єра Бурдьє та Ентоні Ґіденса; акцентовано їхній внесок у мікро-макро синтез сучасної соціології. Мікро-макро синтез прагне об’єднати аналіз соціальних явищ на двох рівнях: індивідуальних дій (мікро) та ширших соціальних структур і систем (макро). Концепція практик у поєднанні з мікро-макро синтезом пропонує багатовимірний підхід до вивчення соціальних явищ, зосереджуючи увагу як на діях індивідів, так і на впливі структурних умов. Такий підхід дає змогу зрозуміти, як індивідуальна поведінка формує суспільство, і як соціальні структури, своєю чергою, впливають на поведінку окремих осіб.

Бурдьє визначає практику як продукт історичного розвитку, структури та габітусу, що інтеґровані у соціальну реальність. Для Бурдьє практики реґулюються не раціональністю, а ефективністю дій у повсякденних ситуаціях, яка забезпечується узгодженістю індивідуального габітусу зі структурою наявних ресурсів. На противагу цьому, Ґіденс у своїй теорії структурації не вирізняє практику як окрему сферу; він аналізує повсякденне життя як форму соціальної практики, зосереджуючись на процесі рутинізації. За Ґіденсом, саме через рутинізацію індивідуальні форми поведінки поступово перетворюються на стійкі соціальні структури.

Автор також розглядає питання обмеження активності аґентів у соціальному просторі крізь призму теорій соціальних практик. Підходи Бурдьє та Ґіденса сприяють глибшому розумінню того, як соціальні структури впливають на індивідуальну поведінку, формуючи рамки людської активності.

Ключові слова: мікро-макро синтез, соціальний простір, соціальні практики, суб’єкт дії, аґент

Джерела

Alexander, J.C. (1988). Action and Its Environments: Toward a New Synthesis. New York: Columbia University Press.

Althusser, L.P. (2006). For Marx (Radical Thinkers). New York, London: Verso Books.

Bourdieu, P. (1992). The Logic of Practice. Stanford: Stanford University Press.

Bourdieu, P., Wacquant, L. (1992). An Invitation to Reflexive Sociology. Cambridge: Polity Press.

Brubaker, R. (1985). Rethinking classical theory. The sociological vision of Pierre Bourdieu. Theory and Society, 14(6), 745–775.

Collins, R. (1981). On the Microfoundations of Macrosociology. American Journal of Sociology, 86(5), 984–1014.

Giddens, A. (1986). The Constitution of Society: Outline of the Theory of Structuration. Oakland: University of California Press.

Giddens, A. (1979). Central Problems in Social Theory: Action, Structure, and Contradiction in Social Analysis. Oakland: University of California Press.

Gramsci, A. (1989). Selections from the Prison Notebooks. New York: International Publishers Co.

Lukács, G. (1972). History and Class Consciousness: Studies in Marxist Dialectics. Cambridge: The MIT Press.

Ritzer, G. (2003). Contemporary Sociological Theory and Its Classical Roots: The Basics. New York, London: McGraw-Hill.

Sztompka, P. (1993). The Sociology of Social Change. Edinburgh: Wiley-Blackwell.

Turner, S. (2006). The definitive version of Praxis and Practices and Chance and Probability (pp. 463–465; 425–426). In: Encyclopedia of Social Theory. London: Routledge.

Turner, S. (1994). The Social Theory of Practices: Tradition, Tacit Knowledge, and Presuppositions. Chicago: University of Chicago Press.

Wacquant, L. (2011). Habitus as Topic and Tool: Reflections on Becoming a Prizefighter. Qualitative Research in Psychology, 8, 81–92.

Отримано 20.01.2025

Мікро-макро синтез на прикладі теорій соціальних практик у соціології

stmm. 2025 (1): 139-154

DOI https://doi.org/10.15407/sociology2025.01.139

Повний текст:

НАТАЛІЯ ОТРЕШКО, доктор соціологічних наук, провідний науковий співробітник відділу історії та теорії соціології, Інститут соціології НАНУ (01021, Київ, вул. Шовковична, 12)

otreshkon@gmail.com

https://orcid.org/0000-0002-9563-692X

У статті досліджено концепції соціальних практик у підходах П’єра Бурдьє та Ентоні Ґіденса; акцентовано їхній внесок у мікро-макро синтез сучасної соціології. Мікро-макро синтез прагне об’єднати аналіз соціальних явищ на двох рівнях: індивідуальних дій (мікро) та ширших соціальних структур і систем (макро). Концепція практик у поєднанні з мікро-макро синтезом пропонує багатовимірний підхід до вивчення соціальних явищ, зосереджуючи увагу як на діях індивідів, так і на впливі структурних умов. Такий підхід дає змогу зрозуміти, як індивідуальна поведінка формує суспільство, і як соціальні структури, своєю чергою, впливають на поведінку окремих осіб.

Бурдьє визначає практику як продукт історичного розвитку, структури та габітусу, що інтеґровані у соціальну реальність. Для Бурдьє практики реґулюються не раціональністю, а ефективністю дій у повсякденних ситуаціях, яка забезпечується узгодженістю індивідуального габітусу зі структурою наявних ресурсів. На противагу цьому, Ґіденс у своїй теорії структурації не вирізняє практику як окрему сферу; він аналізує повсякденне життя як форму соціальної практики, зосереджуючись на процесі рутинізації. За Ґіденсом, саме через рутинізацію індивідуальні форми поведінки поступово перетворюються на стійкі соціальні структури.

Автор також розглядає питання обмеження активності аґентів у соціальному просторі крізь призму теорій соціальних практик. Підходи Бурдьє та Ґіденса сприяють глибшому розумінню того, як соціальні структури впливають на індивідуальну поведінку, формуючи рамки людської активності.

Ключові слова: мікро-макро синтез, соціальний простір, соціальні практики, суб’єкт дії, аґент

Джерела

Alexander, J.C. (1988). Action and Its Environments: Toward a New Synthesis. New York: Columbia University Press.

Althusser, L.P. (2006). For Marx (Radical Thinkers). New York, London: Verso Books.

Bourdieu, P. (1992). The Logic of Practice. Stanford: Stanford University Press.

Bourdieu, P., Wacquant, L. (1992). An Invitation to Reflexive Sociology. Cambridge: Polity Press.

Brubaker, R. (1985). Rethinking classical theory. The sociological vision of Pierre Bourdieu. Theory and Society, 14(6), 745–775.

Collins, R. (1981). On the Microfoundations of Macrosociology. American Journal of Sociology, 86(5), 984–1014.

Giddens, A. (1986). The Constitution of Society: Outline of the Theory of Structuration. Oakland: University of California Press.

Giddens, A. (1979). Central Problems in Social Theory: Action, Structure, and Contradiction in Social Analysis. Oakland: University of California Press.

Gramsci, A. (1989). Selections from the Prison Notebooks. New York: International Publishers Co.

Lukács, G. (1972). History and Class Consciousness: Studies in Marxist Dialectics. Cambridge: The MIT Press.

Ritzer, G. (2003). Contemporary Sociological Theory and Its Classical Roots: The Basics. New York, London: McGraw-Hill.

Sztompka, P. (1993). The Sociology of Social Change. Edinburgh: Wiley-Blackwell.

Turner, S. (2006). The definitive version of Praxis and Practices and Chance and Probability (pp. 463–465; 425–426). In: Encyclopedia of Social Theory. London: Routledge.

Turner, S. (1994). The Social Theory of Practices: Tradition, Tacit Knowledge, and Presuppositions. Chicago: University of Chicago Press.

Wacquant, L. (2011). Habitus as Topic and Tool: Reflections on Becoming a Prizefighter. Qualitative Research in Psychology, 8, 81–92.

Отримано 20.01.2025

ОСТАННІЙ ДРУКОВАНИЙ НОМЕР

НАЙСВІЖІШІ МАТЕРІАЛИ У ВІДКРИТОМУ ДОСТУПІ

} } } } }