ОСТАННІЙ ДРУКОВАНИЙ НОМЕР

НАЙСВІЖІШІ МАТЕРІАЛИ У ВІДКРИТОМУ ДОСТУПІ

Наративи замість сценаріїв: що було не так із прогнозуванням повномасштабного російського вторгнення в Україну?

stmm. 2025 (1): 79-89

DOI https://doi.org/10.15407/sociology2025.01.079

Повний текст:

ЮРІЙ САВЕЛЬЄВ, доктор соціологічних наук, кандидат філософських наук, професор кафедри методології та методів соціологічних досліджень факультету соціології, Київський національний університет імені Тараса Шевченка (01033, Київ, вул. Володимирська, 60)

yursave@knu.ua

https://orcid.org/0000-0003-2023-4472

https://www.scopus.com/authid/detail.uri?authorId=57189896685

ОЛЕКСАНДРА БАГАЦЬКА, студентка філософського факультету, Київський національний університет імені Тараса Шевченка (01033, Київ, вул. Володимирська, 60)

aleksandra.alia@gmail.com

У статті на підставі аналізу медіаповідомлень у січні–лютому 2022 року (до 24.02.22) з’ясовується, які прогнози щодо можливості повномасштабного російського вторгнення переважали напередодні. Кількісний та якісний аналіз заяв та інтерв’ю 54 українських і відомих в Україні російських медіаосіб, політичних діячів та експертів, дав змогу визначити достовірність їхніх прогнозів і виявити головні використані ними арґументи та наративи.

Якщо загалом оцінки медіаповідомлень на початку 2022 року характеризувалися максимальною невизначеністю, то розбіжність прогнозів залежала від позиції в політичному ландшафті та ідеології медіаперсон. Представники української влади переважно уникали чіткої відповіді щодо можливості початку широкомасштабного російського наступу. Це доповнювалося активним запереченням імовірності подальшої російської аґресії з боку спікерів Кремля і прокремлівських ЗМІ, яке значною мірою було підтримане в медіаповідомленнях з боку проросійських політичних сил в Україні. Переважно слушно передбачали перебіг подій українські незалежні експерти й коментатори та російські радикальні націоналісти.

Арґументи, що їх використовували у формуванні прогнозів, у тому числі наданих фаховими експертами, ґрунтувалися на популярних наративах, а не результатах сценарного аналізу. Деякі наративи були спільними для різних груп медіакоментаторів, які могли мати протилежні ідеологічні позиції. Якість прогнозу була б, імовірно, вищою, якби замість наративів медіакоментатори приділяли увагу розгляду можливих сценаріїв.

Ключові слова: аналіз медіаповідомлень, наративи, змішані та якісні дослідження, російське вторгнення в Україну, сценарії

Джерела

Junio, T.J., Mahnken, T.G. (2013). Conceiving of future war: The promise of scenario analysis for international relations. International Studies Review, 15(3), 374–395.

Ruser, A. (2015). Sociological quasi-labs: The case for deductive scenario development. Current sociology, 63(2), 170–181.

Savelyev, Yu. (2023). Untruthful claims, real war, dire consequences: understanding the narrative of the Russian invasion of Ukraine. Journal of Contemporary Central and Eastern Europe, 31(2), 467–480.

Sus, M., Hadeed, M. (2020). Theory-infused and policy-relevant: On the usefulness of scenario analysis for international relations. Contemporary Security Policy, 41(3), 432–455.

Отримано 14.08.2024

Наративи замість сценаріїв: що було не так із прогнозуванням повномасштабного російського вторгнення в Україну?

stmm. 2025 (1): 79-89

DOI https://doi.org/10.15407/sociology2025.01.079

Повний текст:

ЮРІЙ САВЕЛЬЄВ, доктор соціологічних наук, кандидат філософських наук, професор кафедри методології та методів соціологічних досліджень факультету соціології, Київський національний університет імені Тараса Шевченка (01033, Київ, вул. Володимирська, 60)

yursave@knu.ua

https://orcid.org/0000-0003-2023-4472

https://www.scopus.com/authid/detail.uri?authorId=57189896685

ОЛЕКСАНДРА БАГАЦЬКА, студентка філософського факультету, Київський національний університет імені Тараса Шевченка (01033, Київ, вул. Володимирська, 60)

aleksandra.alia@gmail.com

У статті на підставі аналізу медіаповідомлень у січні–лютому 2022 року (до 24.02.22) з’ясовується, які прогнози щодо можливості повномасштабного російського вторгнення переважали напередодні. Кількісний та якісний аналіз заяв та інтерв’ю 54 українських і відомих в Україні російських медіаосіб, політичних діячів та експертів, дав змогу визначити достовірність їхніх прогнозів і виявити головні використані ними арґументи та наративи.

Якщо загалом оцінки медіаповідомлень на початку 2022 року характеризувалися максимальною невизначеністю, то розбіжність прогнозів залежала від позиції в політичному ландшафті та ідеології медіаперсон. Представники української влади переважно уникали чіткої відповіді щодо можливості початку широкомасштабного російського наступу. Це доповнювалося активним запереченням імовірності подальшої російської аґресії з боку спікерів Кремля і прокремлівських ЗМІ, яке значною мірою було підтримане в медіаповідомленнях з боку проросійських політичних сил в Україні. Переважно слушно передбачали перебіг подій українські незалежні експерти й коментатори та російські радикальні націоналісти.

Арґументи, що їх використовували у формуванні прогнозів, у тому числі наданих фаховими експертами, ґрунтувалися на популярних наративах, а не результатах сценарного аналізу. Деякі наративи були спільними для різних груп медіакоментаторів, які могли мати протилежні ідеологічні позиції. Якість прогнозу була б, імовірно, вищою, якби замість наративів медіакоментатори приділяли увагу розгляду можливих сценаріїв.

Ключові слова: аналіз медіаповідомлень, наративи, змішані та якісні дослідження, російське вторгнення в Україну, сценарії

Джерела

Junio, T.J., Mahnken, T.G. (2013). Conceiving of future war: The promise of scenario analysis for international relations. International Studies Review, 15(3), 374–395.

Ruser, A. (2015). Sociological quasi-labs: The case for deductive scenario development. Current sociology, 63(2), 170–181.

Savelyev, Yu. (2023). Untruthful claims, real war, dire consequences: understanding the narrative of the Russian invasion of Ukraine. Journal of Contemporary Central and Eastern Europe, 31(2), 467–480.

Sus, M., Hadeed, M. (2020). Theory-infused and policy-relevant: On the usefulness of scenario analysis for international relations. Contemporary Security Policy, 41(3), 432–455.

Отримано 14.08.2024

ОСТАННІЙ ДРУКОВАНИЙ НОМЕР

НАЙСВІЖІШІ МАТЕРІАЛИ У ВІДКРИТОМУ ДОСТУПІ

} } } } }