ОЛЕКСАНДР РЕЗНІК, доктор соціологічних наук, головний науковий співробітник відділу соціальних експертиз Інституту соціології НАН України (01021, Київ, вул. Шовковична, 12)

oleksanderreznik@gmail.com

https://orcid.org/0000-0001-5201-8489

https://www.scopus.com/authid/detail.uri?authorId=57202520976

У статті розглядається потенціал застосування поняття соціальної травми щодо політичних наслідків для України у контексті російської аґресії, що триває. Концептуалізація соціальної травми виокремила два типи травм. Колективна травма є здебільшого онтологічною та формується через періодичну взаємодію серед тих, хто її безпосередньо пережив. Політичні наслідки колективної травми залежать від перебігу та результатів війни, яка триває. Натомість культурна травма більше стосується повоєнного періоду та відображає символічну інтерпретацію трагічних подій і формується через колективну ідентичність, яку можуть поділяти без соціальної взаємодії. Внаслідок російської аґресії 2014 року та війни низької інтенсивності відбулося зростання підтримки українцями євроатлантичного курсу, зміцнення їхньої національної ідентичності та зниження реґіональної поляризації. Водночас це несуттєво позначилося на ідеологічних переконаннях, коли близько половини населення зберігало свою ідеологічну невизначеність. За умов широкомасштабної війни, особливо на початковому етапі, відтворився феномен «згуртованості навколо прапора», зросла довіра до державних інституцій та відбулася радикалізація політичної свідомості через суттєве зростання підтримки правих ідеологій та зниження невизначеності. Емпіричні дані свідчать про те, що люди, які безпосередньо зазнали травм, втратили свій бізнес або втратили близьких, частіше ідентифікують себе як націонал-демократи та націоналісти. Політична радикалізація саме цих соціальних груп свідчить про те, що соціальні травми українців, спричинені тривалою війною, поступово набувають колективного змісту, коли саморефлексія соціального болю стосується переважно жертв, які безпосередньо зазнали знищення основ своїх соціальних відносин.

Ключові слова: соціальна травма, травма війни, російсько-українська війна політичні наслідки, ідеологічні переконання

Джерела

Abrutyn, S. (2024). The roots of social trauma: Collective, cultural pain and its consequences. Society and Mental Health, 14(3), 240–256. https://doi.org/10.1177/21568693231213

Alexander, J.C. et al. (2004). Cultural Trauma and Collective Identity. Berkeley, London: University of California Press.

Alexseev, M. (2015). War and sociopolitical identities in Ukraine. PONARS Eurasia Policy Memo, 392. Retrieved from: https://www.ponarseurasia.org/wp-content/uploads/attachments/Pepm392_Alexseev_Oct2015.pdf

Ash, K., Shapovalov, M. (2022). Populism for the ambivalent: anti-polarization and support for Ukraine’s Sluha Narodu party. Post-Soviet Affairs, 38(6), 460–478. https://doi.org/10.1080/1060586X.2022.2082823

Bateson, R. (2012). Crime victimization and political participation. American Political Science Review, 106(3), 570–587. https://doi.org/10.1017/S0003055412000299

Belew, K. (2019). Bring the War Home: The White Power Movement and Paramilitary America. Cambridge, MA: Harvard University Press.

Bellows, J., Miguel, E. (2006) War and institutions: New evidence from Sierra Leone. American Economic Review, 96(2), 394–399. https://doi.org/10.1257/000282806777212323

Bellows, J., Miguel, E. (2009) War and local collective action in Sierra Leone. Journal of Public Economics, 93(11–12), 144–157. https://doi.org/10.1016/j.jce.2015.10.001

Blattman, C. (2009). From violence to voting: War and political participation in Uganda. American Political Science Review, 103(2), 231–247. https://doi.org/10.1017/S0003055409090212

Brown, O., Buczkowski, M., Haughey, C., Matei, A., Trierweiler, K., Lassiter, M., Parker, G. (2016). Resistance and revolution: The anti-Vietnam War movement at the University of Michigan, 1965–1972. Retrieved from: https://michiganintheworld.history.lsa.umich.edu/antivietnamwar/

Carmil, D., Breznitz, S. (1991). Personal trauma and world view: Are extremely stressful experiences related to political attitudes, religious beliefs, and future orientation? Journal of Traumatic Stress, 4(3), 393–405. https://doi.org/10.1002/jts.2490040307

Coupe, T., Obrizan, M. (2016). Violence and Political Outcomes in Ukraine – Evidence from Sloviansk and Kramatorsk. Journal of Comparative Economics, 44(1), 201–212. https://doi.org/10.1016/j.jce.2015.10.001

Erikson, K.T. (1976). Everything in Its Path: Destruction of Community in the Buffalo Creek Flood. New York: Simon and Schuster.

Erikson, K.T. (1994). A New Species of Trouble: The Modern Experience of Human Disasters. New York: Norton.

Freitag, M., Kijewski, S., Oppold, M. (2019). War experiences, economic grievances, and political participation in postwar societies: An empirical analysis of Kosovo. Conflict Management and Peace Science, 36(4), 405–424. https://doi.org/10.1177/0738894217716464

Getmansky, A., Weiss, C.M. (2023). Interstate conflict can reduce support for incumbents: Evidence from the Israeli electorate and the Yom Kippur War. Journal of Conflict Resolution, 67(2–3), 326–348. https://doi.org/10.1177/00220027221114086

Grosjean, P. (2014). Conflict and social and political preferences: Evidence from World War II and civil conflicts in 35 European countries. Comparative Economic Studies, 56, 424–451. https://doi.org/10.1057/ces.2014.2

Hong, J.Y., Kang, W.C. (2017). Trauma and stigma: the long-term effects of wartime violence on political attitudes. Conflict Management and Peace Science, 34(3), 264–286. https://doi.org/10.1177/0738894215593683

Huber, M., Tyahlo, S. (2016). How war affects political attitudes: evidence from Eastern Ukraine. FSES Working Papers 472. Faculty of Economics and Social Sciences. University of Freiburg/Fribourg Switzerland. Retrieved from: https://sonar.rero.ch/documents/304936/preview/WP_SES_472.pdf

Jenning, M.K., Markus, G.B. (1977). The Effect of Military Service on Political Attitudes: A Panel Study. American Political Science Review, 71(01), 131–147. https://doi.org/10.2307/1956958

Johnson, L. (1976). Political Alienation Among Vietnam Veterans. The Western Political Quarterly, 29(3), 398–409. https://doi.org/10.1177/106591297602900306

Jonas, E., Fritsche, I. (2013). Destined to Die but Not to Wage War: How Existential Threat Can Contribute to Escalation or De-Escalation of Violent Intergroup Conflict. American Psychologist, 68(7), 543–558. https://doi.org/10.1037/a0033052

Kulyk, V. (2016). National Identity in Ukraine: Impact of Euromaidan and the War. Europe-Asia Studies, 68 (4), 588–608. https://doi.org/10.1080/09668136.2016.1174980

Liu, S.X. (2022). How war-related deprivation affects political participation: Evidence from education loss in Liberia. Journal of Peace Research, 59(3), 353–366. https://doi.org/10.1177/00223433211019460

Mcalexander, R.J., Rubin, M.A., Williams, R. (2024). They’re still there, he’s all gone: American fatalities in foreign wars and right-wing radicalization at home. American Political Science Review, 118(3), 1577–1583. https://doi.org/10.1017/S0003055423000904

Resende, E., Budryte, D. (Eds.). (2014). Memory and Trauma in International Relations: Theories, Cases and Debates. New York: Routledge.

Reznik O., Reznik V. (2017). Ukraine’s European choice as a social condition of democratic transition. Ideology and Politics Journal, 2(8), 117–145. Retrieved from: https://www.ideopol.org/category/archive/page/9/

Reznik, O. (2023). The willingness of Ukrainians to fight for their own country on the eve of the 2022 Russian invasion. Post-Soviet Affairs, 39(5), 329–346. https://doi.org/10.1080/1060586X.2023.2221592

Shepard, B. (2003). A war of nerves: Soldiers and psychiatrists in the twentieth century. Cambridge, MA: Harvard University Press.

Sztompka, P. (2004). The trauma of social change: a case of postcommunist societies. In: Alexander, J.C. et al. (Eds.), Cultural Trauma and Collective Identity (pp. 155–195). Berkeley and Los Angeles: University of California Press.

Teigen, J. M. (2006). Enduring effects of the uniform: Previous military experience and voting turnout. Political Research Quarterly, 59(4), 601–607. https://doi.org/10.1177/106591290605900409

Tivald, J., Kawashima-Ginsberg, K. (2016). America’s greatest assets: How military veterans are strengthening our communities. Got Your Six. Retrieved from: https://gotyour6.org/wp-content/uploads/2017/09/Veterans-Civic-Health Index-2015.pdf

Usry, K. (2019). The Political Consequences of Combat: Post-Traumatic Stress and Political Alienation Among Vietnam Veterans. Political Psychology, 40(5), 1001–1018. https://doi.org/10.1111/pops.12589

Villamil, F., Turnbull-Dugarte,S.J., Rama, J. (2021). Rally ‘Round the Barrack: far-right support and the military. OSF Preprints. https://doi.org/10.31219/osf.io/nsbt3

Vlachos, S. (2022). On war and political radicalization: Evidence from forced conscription into the Wehrmacht. European Economic Review, 144, Article 104086. Retrieved from: https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S0014292122000356

Volkan, V. (1997). Bloodlines: From Ethnic Pride to Ethnic Terrorism. New York: Farrar, Straus, & Giroux.

Voors, M., Nillesen, E., Verwimp, P., Bulte, E., Lensink, R., Soest, D.V. (2012). Violent conflict and behavior: A field experiment in Burundi. American Economic Review, 102(2), 941–964. https://doi.org/10.1257/aer.102.2.941

Отримано 20.01.2025