Ресурси психологічної стійкості у протидії стресорам війни

ОЛЕНА ЗЛОБІНА, доктор соціологічних наук, професор, завідувачка відділу соціальної психології Інституту соціології Національної академії наук України, (01021, Київ, Шовковична, 12)

https://orcid.org/0000-0003-2593-788X

ezlobina@ukr.net

Численні соціологічні дослідження фіксують від початку повномасштабного вторгнення в цілому стабільний психоемоційний стан населення попри постійний неґативний тиск екзистенційних загроз. Однак дотепер відсутні репрезентативні кількісні дослідження, які б дали змогу визначити, які психологічні ресурси забезпечують стабільність психологічного стану населення в умовах тривалого перебування під неґативним впливом стресорів воєнної доби. Пошуку відповіді на це питання присвячена ця стаття.

Аналіз теоретичного доробку, присвяченого дослідженню психологічних ресурсів протидії стресорам, засвідчив різноманітність можливих рішень щодо залучення до аналізу тих або інших ресурсів. Було прийнято рішення орієнтуватися на ті ресурси, роль яких вважають ключовою незалежно від того, на яких теоретичних позиціях стоять дослідники. Відповідно ми зосередилися на визначенні ролі оптимізму, який операціоналізується як позитивні очікування щодо майбутнього; самоефективності, під якою в широкому сенсі розуміють здатність контролювати ситуацію; та емоційній стійкості, під якою розуміють здатність контролювати емоційні реакції на несприятливу ситуацію. Для оцінки ролі психологічних ресурсів у протидії стресорам в дослідженні було створено спеціальний інструментарій: шкалу для оцінювання комплексу психологічних ресурсів — “Complex Psychological Resources — 8”. Для розгляду зв’язків між шкалою CPR-8 і шкалою дистресу розширеною (SCL-28) було використано множинний лінійний реґресійний аналіз. Множинні реґресійні моделі для оцінювання ролі складових шкали CPR-8 як предикторів були побудовані для кожного зі стресових станів. Для того, щоб визначити роль оптимізму, самоефективності та емоційної стійкості у протидії стресорам, було застосовано процедуру порівняння. Визначення респондентами стресорів, які справляють на них неґативний вплив, та ресурсів, які їм допомагають протистояти такому впливу, порівнювалось у групах з різним рівнем вираженості кожного з досліджуваних індивідуально-психологічних ресурсів. Було підтверджено: 1 — роль оптимізму та самоефективності як ключових психологічних ресурсів, що допомагають зберігати стабільність психологічного стану населення в умовах тривалого тиску стресорів воєнної доби; 2 — зв’язок психологічної стійкості з високою діяльнісною активністю та інтенсивним залученням у соціальні зв’язки; 3 — провідну роль самоефективності у зменшенні актуальності неґативного впливу стресорів у групах ризику (жінки та молодь); 4 — важливість емоційної стійкості як предиктора стресорів, пов’язаних із панікою, конфліктами та переживанням через почуте й побачене в медіа.

Ключові слова: війна, психологічна стійкість, стресори, психологічні ресурси, диспозиційний оптимізм, самоефективність, емоційна стійкість

Джерела

Ashkanasy, N.M., Humphrey, R.H. (2011). Current emotion research in organizational behavior. Emotion Review, 3(2), 214-224.

Aspinwall, L.G., Taylor, S.E. (1992). Modeling cognitive adaptation: A longitudinal investigation of the impact of individual differences and coping on college adjustment and performance. Journal of Personality and Social Psychology, 63(6), 989–1003. https://doi.org/10.1037/0022-3514.63.6.989

Bandura, A. (1977). Self-efficacy: Toward a unifying theory of behavioral change. Psychological Review, 84(2), 191-215. https://doi.org/10.1037/0033-295X.84.2.191

Bienvenu, O.J., Stein, M.B. (2003). Personality and Anxiety Disorders: A Review. Journal of Personality Disorders, 17(2), 139-151. https://doi.org/10.1521/pedi.17.2.139.23991

Brewin, C.R., Andrews, B., Valentine, J.D. (2000). Meta-analysis of risk factors for posttraumatic stress disorder in trauma-exposed adults. Journal of Consulting and Clinical Psychology, 68(5), 748-766.

Brown, L.A., Wiley, J.F., Wolitzky-Taylor, K., Roy-Byrne, P., Sherbourne, C., Stein, M.B., Sullivan, G., Rose, R.D., Bystritsky, A., Craske, M.G. (2014). Changes in self-efficacy and outcome expectancy as predictors of anxiety outcomes from the calm study. Depress and Anxiety, 31(8), 678-689. https://doi.org/ 10.1002/da.22256

Burger, K., Samuel, R. (2017). The role of perceived stress and self-efficacy in young people’s life satisfaction: a longitudinal study. Journal of Youth and Adolescence, 46(1),78-90. https://doi. org/10.1007/s10964-016-0608-x

Campbell, J.D., Lavallee, L.F. (1993). Who am I? The role of self-concept confusion in understanding the behavior of people with low self-esteem. In: R.F. Baumeister (Ed.), Self-esteem: The Puzzle of Low Self-Regard (pp. 3-20). Plenum Press. https://doi.org/10.1007/978-1-4684-8956-9_1

Carroll, P., Sweeny, K., Shepperd, J.A. (2006). Forsaking Optimism. Review of General Psychology, 10(1), 56-73. https://doi.org/10.1037/1089-2680.10.1.56

Chesney, M.A., Neilands, T.B., Chambers, D.B., Taylor, J.M., Folkman, S.A. (2006). A validity and reliability study of the coping self-efficacy scale. British Journal of Health Psychology, 11(3), 421-437. https://doi.org/10.1348/135910705X53155

Conway, V.J., Terry, D.J. (1992). Appraised controllability as a moderator of the effectiveness of different coping strategies: A test of the goodness of fit hypothesis. Australian Journal of Psychology, 44(1), 1-7. https://doi.org/10.1080/00049539208260155

Farhood, L.F., Noureddine, S.N. (2003). PTSD, depression, and health status in Lebanese civilians exposed to a church explosion. International Journal of Psychiatry in Medicine, 33, 39-53.

Fredrickson, B.L. (2001). The role of positive emotions in positive psychology: The broaden-and-build theory of positive emotions. American Psychologist, 56(3), 218-226. https://doi.org/10.1037/0003-066X.56.3.218

Freh, F. M. (2016). PTSD, depression, and anxiety among young people in Iraq one decade after the american invasion. Traumatology, 22(1), 56-62. https://doi.org/10.1037/trm0000062

Friborg, O., Barlaug, D., Martinussen, M., Rosenvinge, J.H., Hjemdal, O. (2005). Resilience in relation to personality and intelligence. International Journal of Methods in Psychiatric Research, 14(1), 29-42. https://doi.org/10.1002/mpr.15

Fürtjes, S., Voss, C., Rückert, F., Peschel, S.K.V., Kische, H., Ollmann, T.M., Berwanger, J., Beesdo-Baum, K. (2023). Self-efficacy, stress, and symptoms of depression and anxiety in adolescents: An epidemiological cohort study with ecological momentary assessment. Journal of Mood & Anxiety Disorders, 4, 100039. https://doi.org/10.1016/j.xjmad.2023.100039

Gallaghar, M.W., Lopez, S.J. (2009). Positive expectancies and mental health: identifying the unique contributions of hope and optimism. Journal of Positive Psychology, 4(6), 548-556. https://doi.org/10.1080/17439760903157166

Gilovich, T., Kerr, M., Medvec, V.H. (1993). Effect of temporal perspective on subjective confidence. Journal of Personality and Social Psychology, 64, 552-560. https://doi.org/ 10.1037/0022-3514.64.4.552

Hobfoll, S.E. (2002). Social and psychological resources and adaptation. Review of General Psychology, 6(4), 307-324. https://doi.org/10.1037/1089-2680.6.4.307

Jerusalem, M., Schwarzer, R. (1992). Self-efficacy as a resource factor in stress appraisal processes. In: R. Schwarzer (Ed.), Self-efficacy: Thought control of action (pp. 195-213). Hemisphere Publishing Corp.

John, O.P., Naumann, L.P., Soto, C.J. (2008). Paradigm shift to the integrative Big Five trait taxonomy: History, measurement, and conceptual issues. In: O.P. John, R.W. Robins, L.A. Pervin (Eds.), Handbook of Personality: Theory and research (3rd ed., pp. 114-158). New York: The Guilford Press.

Kleiman, E.M., Chiara, A.M., Liu, R.T., Jager-Hyman, S.G., Choi, J.Y., Alloy, L.B. (2017). Optimism and well-being: a prospective multi-method and multi-dimensional examination of optimism as a resilience factor following the occurrence of stressful life events. Cognition and Emotion, 31(2), 269-283. https://doi.org/10.1080/02699931.2015.1108284

Kraft, L., Ebner, C., Leo, K., Lindenberg, K. (2023). Emotion regulation strategies and symptoms of depression, anxiety, aggression, and addiction in children and adolescents: A meta-analysis and systematic review. Clinical Psychology: Science and Practice, 30(4), 485-502. https://doi.org/10.1037/cps0000156

Longest, K., Thoits, P.A. (2012). Gender, the stress process, and health: A configurational approach. Society and Mental Health, 2(3), 187-206. https://doi.org/10.1177/21568693124511

Luthans, F., Youssef, C.M., Avolio, B.J. (2007). Psychological Capital: Developing the Human Competitive Edge. New York: Oxford University Press.

Luthans, F., Youssef-Morgan, C.M., Avolio, B. (2015). Psychological Capital and Beyond. New York: Oxford Univ. Press

Luthans, F., Youssef-Morgan, C.M. (2017). Psychological capital: An evidence-based positive approach. Annual Review of Organizational Psychology and Organizational Behavior, 4, 339-366. https://doi.org/10.1146/annurev-orgpsych-032516-113324

Nes, L.S., Segerstrom, S.C. (2006). Dispositional Optimism and Coping: A Meta-Analytic Review. Personality and Social Psychology Review, 10(3), 235-251. https://doi.org/10.1207/s15327957pspr1003_3

Moltrecht, B., Deighton, J., Patalay, P., Edbrooke-Childs, J. (2021). Effectiveness of current psychological interventions to improve emotion regulation in youth: A meta-analysis. European Child & Adolescent Psychiatry, 30(6), 829-848. https://doi.org/10.1007/s00787-020-01498-4

Newnham, E.A., Pearson. R.M., Stein, A., Betancourt, T.S. (2015). Youth mental health after civil war: the importance of daily stressors. The British Journal of Psychiatry, 206(2), 116-121. https://doi.org/10.1192/bjp.bp.114.146324

Oriol, X., Miranda, R., Bazán, C., Benavente, E. (2020). Distinct routes to understand the relationship between dispositional optimism and life satisfaction: Self-control and grit, positive affect, gratitude, and meaning in life. Frontiers in Psychology, 11, 907. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2020.00907

Panter-Brick, C., Eggerman, M., Mojadidi, A., McDade, T.W. (2008). Social stressors, mental health, and physiological stress in an urban elite of young Afghans in Kabul. American Journal of Human Biology, 20(6), 627-641. https://doi.org/10.1002/ajhb.20797

Patock-Peckham, J.A., Corbin, W.R., Smyth, H., Canning, J.R., Ruof, A., Williams, J. (2022). Effects of stress, alcohol prime dose, and sex on ad libitum drinking. Psychology of Addictive Behaviors, 36(7), 871-884. https://doi.org/10.1037/adb0000801

Pearlin, L.I., Menaghan, E.G., Lieberman, M.A., Mullan, J.T. (1981). The stress process. Journal of Health and Social Behavior, 22, 337-356. https://doi.org/10.2307/2136676

Piotrowski, A., Boe, O., Sygit-Kowalkowska, E., Petrovska, I., Predoiu, A., Predoiu, R., Görner, K., Rawat, S., Makarowski, R. (2023). Women during the war - stress, resilience and self-efficacy during the Russian-Ukrainian war (May 2022) among women from Ukraine, Poland, Slovakia and Romania. European Psychiatry, 66(S1), S649-S649. https://doi.org/10.1192/j.eurpsy.2023.1350

Rothbaum, F., Weisz, J.R., Snyder, S.S. (1982). Changing the world and changing the self: A two-process model of perceived control. Journal of Personality and Social Psychology, 42, 5-37. https://doi.org/10.1037/0022-3514.42.1.5

Scheier, M.F., Carver, C.S., Bridges, M.W. (2001). Optimism, pessimism, and psychological well-being. In: E.C. Chang (Ed.), Optimism & Pessimism: Implications for Theory, Research, and Practice (pp. 189-216). American Psychological Association. https://doi.org/10.1037/10385-000

Schönfeld, P., Brailovskaia, J., Bieda, A., Zhang, X.C., Margraf, J. (2016). The effects of daily stress on positive and negative mental health: Mediation through self-efficacy. International Journal of Clinical and Health Psychology, 16(1), 1-10. https://doi.org/10.1016/j.ijchp.2015.08.005

Seal, K.H., Bertenthal, D., Miner, C.R., Sen, S., Marmar, C. (2007). Bringing the war back home: mental health disorders among 103,788 US veterans returning from Iraq and Afghanistan seen at Department of Veterans Affairs facilities. Archives of Internal Medicine, 167(5), 476-482. https://doi.org/10.1001/archinte.167.5.476

Shepperd, J.A., Ouellette, J.A., Fernandez, J.K. (1996). Abandoning unrealistic optimism: Performance estimates and the temporal proximity of self-relevant feedback. Journal of Personality and Social Psychology, 70(4), 844-855. https://doi.org/10.1037/0022-3514.70.4.844

Stepanenko, V., Zlobina, O., Golovakha, Ye., Dembitskyi, S., Naidionova, L. (2023). War-induced stress and resources of socio-psychological resilience: A review of theoretical conceptualizations. [In Ukraiinian]. Sociology: Theory, Methods, Marketing, 4, 66-82. [= Степаненко, В., Злобіна, О., Головаха, Є., Дембіцький, С., Найдьонова, Л. (2023). Стрес, спричинений війною, та ресурси соціально-психологічної стійкості: огляд теоретичних концептуалізацій. Соцiологiя: теорiя, методи, маркетинг, 4, 66–82.] https://doi.org/10.15407/sociology2023.04.66

Taylor, K.M., Shepperd, J.A. (1998). Bracing for the worst: Severity, testing and feedback as moderators of the optimistic bias. Personality and Social Psychology Bulletin, 24, 915-926. https://doi.org/10.1177/0146167298249001

Tkalych, M., Skrypchenko, T., Krotevych, E. (2023). Dynamics of psycho-emotional states of the population. Rating Lab (06.12.2023). https://ratinglab.org/en/research/Dinamika_psihoemocijnih_staniv_naselennya

Отримано 20.09.2024