Religious involvement over time: Assessing measurement invariance of the Religious Involvement scale in Ukraine
stmm. 2024 (4): 96-110
DOI https://doi.org/10.15407/sociology2024.04.096
Повний текст:
ДАНІЇЛ КАРАКАЙ, здобувач PhD, факультет соціології КНУ ім. Тараса Шевченка, менеджер соціологічних досліджень Київської Школи Економіки (03022, Київ, проспект Глушкова, 4д)
dkarakai08@gmail.com
https://orcid.org/0000-0001-9121-5282
РУСЛАНА МОСКОТІНА, PhD з соціології, асистент кафедри методології та методів соціологічних досліджень факультету соціології Київського національного університету імені Тараса Шевченка (03022, Київ, проспект Глушкова, 4-д)
rmoskotina@ukr.net
https://orcid.org/0000-0002-2195-3121
У цьому дослідженні розглядається інваріантність вимірювання шкали релігійної залученості (RI scale) в Україні. Використовуючи дані Європейського соціального дослідження (ESS) та всеукраїнського опитування, проведеного безпосередньо перед повномасштабним російським вторгненням у 2022 році, ми надаємо детальний аналіз шкали в українському контексті.
Попередні дослідження з використанням конфірматорного факторного аналізу еквівалентності в різних групах (MGCFA) мали на меті порівняння країн, однак не фокусувалися на аналізі динаміки релігійності в Україні, особливо після Революції Гідності.
Ми використали MGCFA для перевірки інваріантності шкали релігійної залученості для всіх хвиль ESS, у яких брала участь Україна, а також для опитування 2022 року. З’ясовано, що метрична інваріантність шкали для всіх опитувань не підтверджується. Перевірка інваріантності шкали для всіх часових проміжків, але без урахування окупованих територій показала аналогічні результати. Часткова метрична інваріантність спостерігалася для хвиль ESS з 2004 по 2013 рік. Повна метрична інваріантність була підтверджена лише для 2006-2013 років, а скалярної інваріантності досягнути не вдалося в жодному з випадків. Крім цього, опитування, проведені у 2004 році та після 2014 року, мали дещо відмінні патерни кореляцій між складовими шкали порівняно з іншими хвилями ESS.
Ми припускаємо, що політична динаміка вплинула на соціальні аспекти релігійності в Україні; тож важливо враховувати політичний контекст при оцінюванні релігійної залученості. Наші попередні результати підкреслюють важливість соціально-політичних чинників у вимірюванні та інтерпретації релігійності.
Ключові слова: інваріантність вимірювання; шкала релігійної залученості; MGCFA; релігійна трансформація; лонґітюдні дані
Джерела
Billiet, J. (2002). Proposal for questions on religious identity. In European Social Survey Core Questionnaire Development (pp. 339-383). S.l.
Błaszczyński, K. (2024). Impact of multi-dimensional religiosity on party support in Poland. Social Compass, 71(1), 136-154. https://doi.org/10.1177/00377686241239613
Bogdan, O. (2009). How religious is Ukrainian society? A comparative analysis of religiosity indicators based on the data of the International Social Survey Program (ISSP, 2008). [In Ukrainian]. NaUKMA Research Papers. Sociology, 96, 67-73. [=Богдан 2009]
Brik, T. (2018). When Church Competition Matters? Intra-doctrinal Competition in Ukraine, 1992-2012. Sociology of Religion. https://doi.org/10.1093/socrel/sry005
Chen, F.F. (2007). Sensitivity of Goodness of Fit Indexes to Lack of Measurement Invariance. Structural Equation Modeling: A Multidisciplinary Journal, 14(3), 464-504. https://doi.org/10.1080/10705510701301834
Gu, D., Bai, C., Feng, Q., & Dupre, M.E. (2022). Religious Involvement, Health, and Longevity. In D. Gu & M. E. Dupre (Eds.), Encyclopedia of Gerontology and Population Aging (pp. 1-15). Springer International Publishing. https://doi.org/10.1007/978-3-319-69892-2_149-2
Himmelfarb, H.S. (1975). Measuring Religious Involvement. Social Forces, 53(4), 606. https://doi.org/10.2307/2576476
Hout, M. & Fischer, C.S. (2002). Why More Americans Have No Religious Preference: Politics and Generations. American Sociological Review, 67(2), 165. https://doi.org/10.2307/3088891
Joshanloo, M. (2016). Religiosity moderates the relationship between negative affect and life satisfaction: A study in 29 European countries. Journal of Research in Personality, 61, 11-14. https://doi.org/10.1016/j.jrp.2016.01.001
Leitgöb, H., Seddig, D., Asparouhov, T., Behr, D., Davidov, E., De Roover, K., Jak, S., Meitinger, K., Menold, N., Muthén, B., Rudnev, M., Schmidt, P., & Van De Schoot, R. (2023). Measurement invariance in the social sciences: Historical development, methodological challenges, state of the art, and future perspectives. Social Science Research, 110, 102805. https://doi.org/10.1016/j.ssresearch.2022.102805
Liefbroer, A.C. & Rijken, A.J. (2019). The Association Between Christianity and Marriage Attitudes in Europe. Does Religious Context Matter? European Sociological Review, 35(3), 363-379. https://doi.org/10.1093/esr/jcz014
Margolis, M.F. (2022). Reversing the Causal Arrow: Politics’ Influence on Religious Choices. Political Psychology, 43(S1), 261-290. https://doi.org/10.1111/pops.12829
Meitinger, K., Davidov, E., Schmidt, P., & Braun, M. (2020). Measurement Invariance: Testing for It and Explaining Why It is Absent. Survey Research Methods, 345-349 Pages. https://doi.org/10.18148/SRM/2020.V14I4.7655
Meuleman, B. & Billiet, J. (2011). Religious involvement: Its relation to values and social attitudes. In Cross-cultural analysis: Methods and applications (pp. 173-206). Routledge/Taylor & Francis Group.
Meuleman, B. & Billiet, J. (2018). Religious Involvement. In Cross-Cultural Analysis (pp. 181-214). Routledge. https://doi.org/10.4324/9781315537078-7
Montgomery, K.A. & Winter, R. (2015). Explaining the Religion Gap in Support for Radical Right Parties in Europe. Politics and Religion, 8(2), 379-403. https://doi.org/10.1017/S1755048315000292
Moore, D. (2024). A Variety of Functions for a Variety of Applications. R package [R]. Retrieved from: https://github.com/davidblakneymoore/DBM.functions
Pirralha, A. & Weber, W. (2020). Correction for measurement error in invariance testing: An illustration using SQP. PLOS ONE, 15(10), e0239421. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0239421
Parashchevin, M. (2022). The transformation of Ukraine’s denominational space. [In Ukrainian]. In Ye. Golovakha & S. Makeiev (Eds.), Ukrainian society in wartime (pp. 120-130). Institute of Sociology of the National Academy of Sciences of Ukraine. [=Головаха, Макеєв 2022]
Putnick, D.L. & Bornstein, M.H. (2016). Measurement invariance conventions and reporting: The state of the art and future directions for psychological research. Developmental Review, 41, 71-90. https://doi.org/10.1016/j.dr.2016.06.004
Razumkov Centre. (2018). Peculiarities of religious and church-religious self-identification of Ukrainian citizens: Trends 2010-2018. [In Ukrainian]. https://razumkov.org.ua/uploads/article/2018_Religiya.pdf [=Центр Разумкова 2018]
Razumkov Centre. (2023). Ukrainian society, the state, and the church during the war. Church-religious situation in Ukraine-2023. [In Ukrainian]. https://razumkov.org.ua/images/2023/12/19/2023-Religiya-F.pdf [=Центр Разумкова 2023]
Remizova, A., Davidov, E., & Rudnev, M. (2022). Religious Involvement Across Europe: Examining its Measurement Comparability. Survey Research Methods, 51-62 Pages. https://doi.org/10.18148/SRM/2023.V17I1.8011
Rosseel, Y. (2012). lavaan: An R Package for Structural Equation Modeling. Journal of Statistical Software, 48(2). https://doi.org/10.18637/jss.v048.i02
Salnikova, S. & Savelyev, Y. (2024). The role of political institutions in the religious sphere before and during the Russo-Ukrainian war: national security vs. freedom of religion. Innovation: The European Journal of Social Science Research, 1-17. https://doi.org/10.1080/13511610.2024.2395265
Saroglou, V. (2011). Believing, Bonding, Behaving, and Belonging: The Big Four Religious Dimensions and Cultural Variation. Journal of Cross-Cultural Psychology, 42(8), 1320-1340. https://doi.org/10.1177/0022022111412267
Verkuyten, M. & Yildiz, A.A. (2007). National (Dis)Identification and Ethnic and Religious Identity: A Study Among Turkish-Dutch Muslims. Personality and Social Psychology Bulletin, 33(10), 1448-1462. https://doi.org/10.1177/0146167207304276
Voas, D. (2007). Does Religion Belong in Population Studies? Environment and Planning A: Economy and Space, 39(5), 1166-1180. https://doi.org/10.1068/a38154
West, S.G., Taylor, A.B., & Wu, W. (2012). Model fit and model selection in structural equation modeling. In Handbook of structural equation modeling. (pp. 209-231). The Guilford Press.
Отримано 27.06.2024
Religious involvement over time: Assessing measurement invariance of the Religious Involvement scale in Ukraine
stmm. 2024 (4): 96-110
DOI https://doi.org/10.15407/sociology2024.04.096
Повний текст:
ДАНІЇЛ КАРАКАЙ, здобувач PhD, факультет соціології КНУ ім. Тараса Шевченка, менеджер соціологічних досліджень Київської Школи Економіки (03022, Київ, проспект Глушкова, 4д)
dkarakai08@gmail.com
https://orcid.org/0000-0001-9121-5282
РУСЛАНА МОСКОТІНА, PhD з соціології, асистент кафедри методології та методів соціологічних досліджень факультету соціології Київського національного університету імені Тараса Шевченка (03022, Київ, проспект Глушкова, 4-д)
rmoskotina@ukr.net
https://orcid.org/0000-0002-2195-3121
У цьому дослідженні розглядається інваріантність вимірювання шкали релігійної залученості (RI scale) в Україні. Використовуючи дані Європейського соціального дослідження (ESS) та всеукраїнського опитування, проведеного безпосередньо перед повномасштабним російським вторгненням у 2022 році, ми надаємо детальний аналіз шкали в українському контексті.
Попередні дослідження з використанням конфірматорного факторного аналізу еквівалентності в різних групах (MGCFA) мали на меті порівняння країн, однак не фокусувалися на аналізі динаміки релігійності в Україні, особливо після Революції Гідності.
Ми використали MGCFA для перевірки інваріантності шкали релігійної залученості для всіх хвиль ESS, у яких брала участь Україна, а також для опитування 2022 року. З’ясовано, що метрична інваріантність шкали для всіх опитувань не підтверджується. Перевірка інваріантності шкали для всіх часових проміжків, але без урахування окупованих територій показала аналогічні результати. Часткова метрична інваріантність спостерігалася для хвиль ESS з 2004 по 2013 рік. Повна метрична інваріантність була підтверджена лише для 2006-2013 років, а скалярної інваріантності досягнути не вдалося в жодному з випадків. Крім цього, опитування, проведені у 2004 році та після 2014 року, мали дещо відмінні патерни кореляцій між складовими шкали порівняно з іншими хвилями ESS.
Ми припускаємо, що політична динаміка вплинула на соціальні аспекти релігійності в Україні; тож важливо враховувати політичний контекст при оцінюванні релігійної залученості. Наші попередні результати підкреслюють важливість соціально-політичних чинників у вимірюванні та інтерпретації релігійності.
Ключові слова: інваріантність вимірювання; шкала релігійної залученості; MGCFA; релігійна трансформація; лонґітюдні дані
Джерела
Billiet, J. (2002). Proposal for questions on religious identity. In European Social Survey Core Questionnaire Development (pp. 339-383). S.l.
Błaszczyński, K. (2024). Impact of multi-dimensional religiosity on party support in Poland. Social Compass, 71(1), 136-154. https://doi.org/10.1177/00377686241239613
Bogdan, O. (2009). How religious is Ukrainian society? A comparative analysis of religiosity indicators based on the data of the International Social Survey Program (ISSP, 2008). [In Ukrainian]. NaUKMA Research Papers. Sociology, 96, 67-73. [=Богдан 2009]
Brik, T. (2018). When Church Competition Matters? Intra-doctrinal Competition in Ukraine, 1992-2012. Sociology of Religion. https://doi.org/10.1093/socrel/sry005
Chen, F.F. (2007). Sensitivity of Goodness of Fit Indexes to Lack of Measurement Invariance. Structural Equation Modeling: A Multidisciplinary Journal, 14(3), 464-504. https://doi.org/10.1080/10705510701301834
Gu, D., Bai, C., Feng, Q., & Dupre, M.E. (2022). Religious Involvement, Health, and Longevity. In D. Gu & M. E. Dupre (Eds.), Encyclopedia of Gerontology and Population Aging (pp. 1-15). Springer International Publishing. https://doi.org/10.1007/978-3-319-69892-2_149-2
Himmelfarb, H.S. (1975). Measuring Religious Involvement. Social Forces, 53(4), 606. https://doi.org/10.2307/2576476
Hout, M. & Fischer, C.S. (2002). Why More Americans Have No Religious Preference: Politics and Generations. American Sociological Review, 67(2), 165. https://doi.org/10.2307/3088891
Joshanloo, M. (2016). Religiosity moderates the relationship between negative affect and life satisfaction: A study in 29 European countries. Journal of Research in Personality, 61, 11-14. https://doi.org/10.1016/j.jrp.2016.01.001
Leitgöb, H., Seddig, D., Asparouhov, T., Behr, D., Davidov, E., De Roover, K., Jak, S., Meitinger, K., Menold, N., Muthén, B., Rudnev, M., Schmidt, P., & Van De Schoot, R. (2023). Measurement invariance in the social sciences: Historical development, methodological challenges, state of the art, and future perspectives. Social Science Research, 110, 102805. https://doi.org/10.1016/j.ssresearch.2022.102805
Liefbroer, A.C. & Rijken, A.J. (2019). The Association Between Christianity and Marriage Attitudes in Europe. Does Religious Context Matter? European Sociological Review, 35(3), 363-379. https://doi.org/10.1093/esr/jcz014
Margolis, M.F. (2022). Reversing the Causal Arrow: Politics’ Influence on Religious Choices. Political Psychology, 43(S1), 261-290. https://doi.org/10.1111/pops.12829
Meitinger, K., Davidov, E., Schmidt, P., & Braun, M. (2020). Measurement Invariance: Testing for It and Explaining Why It is Absent. Survey Research Methods, 345-349 Pages. https://doi.org/10.18148/SRM/2020.V14I4.7655
Meuleman, B. & Billiet, J. (2011). Religious involvement: Its relation to values and social attitudes. In Cross-cultural analysis: Methods and applications (pp. 173-206). Routledge/Taylor & Francis Group.
Meuleman, B. & Billiet, J. (2018). Religious Involvement. In Cross-Cultural Analysis (pp. 181-214). Routledge. https://doi.org/10.4324/9781315537078-7
Montgomery, K.A. & Winter, R. (2015). Explaining the Religion Gap in Support for Radical Right Parties in Europe. Politics and Religion, 8(2), 379-403. https://doi.org/10.1017/S1755048315000292
Moore, D. (2024). A Variety of Functions for a Variety of Applications. R package [R]. Retrieved from: https://github.com/davidblakneymoore/DBM.functions
Pirralha, A. & Weber, W. (2020). Correction for measurement error in invariance testing: An illustration using SQP. PLOS ONE, 15(10), e0239421. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0239421
Parashchevin, M. (2022). The transformation of Ukraine’s denominational space. [In Ukrainian]. In Ye. Golovakha & S. Makeiev (Eds.), Ukrainian society in wartime (pp. 120-130). Institute of Sociology of the National Academy of Sciences of Ukraine. [=Головаха, Макеєв 2022]
Putnick, D.L. & Bornstein, M.H. (2016). Measurement invariance conventions and reporting: The state of the art and future directions for psychological research. Developmental Review, 41, 71-90. https://doi.org/10.1016/j.dr.2016.06.004
Razumkov Centre. (2018). Peculiarities of religious and church-religious self-identification of Ukrainian citizens: Trends 2010-2018. [In Ukrainian]. https://razumkov.org.ua/uploads/article/2018_Religiya.pdf [=Центр Разумкова 2018]
Razumkov Centre. (2023). Ukrainian society, the state, and the church during the war. Church-religious situation in Ukraine-2023. [In Ukrainian]. https://razumkov.org.ua/images/2023/12/19/2023-Religiya-F.pdf [=Центр Разумкова 2023]
Remizova, A., Davidov, E., & Rudnev, M. (2022). Religious Involvement Across Europe: Examining its Measurement Comparability. Survey Research Methods, 51-62 Pages. https://doi.org/10.18148/SRM/2023.V17I1.8011
Rosseel, Y. (2012). lavaan: An R Package for Structural Equation Modeling. Journal of Statistical Software, 48(2). https://doi.org/10.18637/jss.v048.i02
Salnikova, S. & Savelyev, Y. (2024). The role of political institutions in the religious sphere before and during the Russo-Ukrainian war: national security vs. freedom of religion. Innovation: The European Journal of Social Science Research, 1-17. https://doi.org/10.1080/13511610.2024.2395265
Saroglou, V. (2011). Believing, Bonding, Behaving, and Belonging: The Big Four Religious Dimensions and Cultural Variation. Journal of Cross-Cultural Psychology, 42(8), 1320-1340. https://doi.org/10.1177/0022022111412267
Verkuyten, M. & Yildiz, A.A. (2007). National (Dis)Identification and Ethnic and Religious Identity: A Study Among Turkish-Dutch Muslims. Personality and Social Psychology Bulletin, 33(10), 1448-1462. https://doi.org/10.1177/0146167207304276
Voas, D. (2007). Does Religion Belong in Population Studies? Environment and Planning A: Economy and Space, 39(5), 1166-1180. https://doi.org/10.1068/a38154
West, S.G., Taylor, A.B., & Wu, W. (2012). Model fit and model selection in structural equation modeling. In Handbook of structural equation modeling. (pp. 209-231). The Guilford Press.
Отримано 27.06.2024