Релігія як стратегія подолання труднощів українцями на початку російського вторгнення в Україну у 2022 році

ОЛЕНА ДЕНИСЕВИЧ, кандидат філологічних наук, доцент, запрошений дослідник у Вищій школі соціальних досліджень в Інституті філософії та соціології Польської академії наук (Варшава, Nowy Świat, 72, 00-330)

o.denysevych@gmail.com

http://orcid.org/0009-0008-4371-136X

Переживання труднощів, пов’язаних з війною, вимагає від людини неабияких емоційних та духовних зусиль. З метою виокремлення стратегій, що допомагають українцям триматися під час важких випробувань, у квітні та травні 2022 року було проведено інтерв’ю із 31 респондентом з різних реґіонів України, а також із вимушеними переселенцями у межах України та за кордоном. У цій статті ми виокремлюємо релігійну стратегію подолання як таку, що допомагає у боротьбі з життєвими викликами, спричиненими війною. Наше дослідження, зокрема, висвітлює духовний досвід римо-католицької спільноти України.

Багатофункціональність релігійної стратегії (згідно з К. Парґаментом) може проявлятися у різних формах релігійної поведінки, які також спостерігаємо серед опитаних (пасивна, активна, у вигляді особистого звернення до Бога, міжособистісна — всередині церковних спільнот, орієнтована на розв’язання проблем, пошук емоційного заспокоєння, яке приносять релігійні практики, такі як молитва та участь у богослужіннях). Релігійна стратегія подолання допомагає здобути надію через віру й довіру до Бога, а також сформувати більш позитивне бачення майбутнього свого та своєї країни.

Як українці використовували релігію, щоб впоратися зі страхом і травмами війни? Релігійні механізми подолання передбачають, з одного боку, фізичні дії, такі як вечірня молитва в колі сім’ї та відвідування церковних служб, з іншого боку, метафізичні дії — спілкування з Богом у повсякденному житті або «полишення всього на волю Богові». Наше дослідження показує, як деякі українці, відчуваючи страх і травму війни, зверталися до релігії як у традиційному, духовному сенсі, так і в ширшому — як до джерела надії, віри у краще майбутнє, у перемогу і сили добра. Це дослідження про тих українців, які обирали віру як свою домінантну стратегію виживання на початку війни.

Ключові слова: релігія; духовність; віра; стратегія подолання

Джерела

Каракай, Д., Гацко, В. (2024). Перспектива(-и) теорії еволюційної модернізації Р. Інґлгарта: аналіз змін релігійності в Україні під час війни. Соцiологiя: теорiя, методи, маркетинг, 1, 93–109. https://doi.org/10.15407/sociology2024.01.93

Коструба, Н. (2020). Концепт «РЕЛІГІЯ» у свідомості молоді: психолінґвістичний аналіз. PSYCHOLINGUISTICS, 27(1), 164–180. https://doi.org/10.31470/2309-1797-2020-27-1-164-180

Паращевін, М. (2023). Релігія як чинник системних змін у суспільстві: особливості сучасного стану. Соцiологiя: теорiя, методи, маркетинг, 4, 40–54. https://doi. org/10.15407/sociology2023.04.40

Якименко, Ю. (кер. проєкту), Биченко, А., Міщенко, М. (та ін.). (2022). Війна і Церква. Церковно-релігійна ситуація в Україні 2022 р. (Інформаційні матеріали). Київ: Центр Разумкова. Взято з: https://razumkov.org.ua/ images/ 2023/02/13/2022_Religiya_SITE.pdf

Bowker, J. (1970). Problems of Suffering in Religions of the World. Cambridge: Cambridge University Press.

Bryan, J.L., Lucas, S., Quist, M.C., Steers, M.N., Foster, D.W., Young, C.M., Lu, Q. (2016). God, can I tell You something? The effect of religious coping on the relationship between anxiety over emotional expression, enxiety, and depressive symptoms. Psychology of Religion and Spirituality, 8(1), 46-53. https://doi.org/10.1037/rel0000023

Emmons, R.A. (2005). Emotion and Religion. Handbook of the Psychology of Religion and Spirituality. 1st ed. The Guilford Press.

Keinan, G. (1994). Effects of stress and tolerance of ambiguity on magical thinking. Journal of Personality and Social Psychology, 67(1), 48-55.

kiis.com.ua. (2019). Конфесійна структура і створення Православної Церкви України: травень 2019. Київський міжнародний інститут соціології (КМІС). Архів оригіналу (PDF) за 1 червня 2019. Взято з: https://www.kiis.com.ua/materials/pr/20192205_tomos/Tomos_may%202019.pdf

Koenig, H.G. (2009). Research on religion, spirituality, and mental health: A review. The Canadian Journal of Psychiatry, 54(5), 283-291. https://doi.org/10.1177/070674370905400502

Kostruba, N., Fishchuk, O. (2023). Media religiosity and war coping strategies of young people in Ukraine. Journal of Religion and Health, 62(1), 465-478. https://doi.org/ 10.1007/s10943-022-01663-w

Kwilecki, S. (2004). Religion and coping: A contribution from religious studies. Journal for the Scientific Study of Religion, 43(4), 477-489. https://doi.org/10.1111/j.1468-5906.2004.00250.x

Pargament, K.I. (1997). The Psychology of Religion and Coping: Theory, Research, Practice. New York: Guilford Press.

Pargament, K.I., Brant, C.R. (1998). Religion and coping. In: H. Koenig (Ed.), Handbook of Religion and Mental Health (pp. 111-128). San Diego, CA: Academic Press.

Pargament, K.I., Park, C.L. (1995). Merely a defense? The variety of religious means and ends. Journal of Social Issues, 51(2), 13-32. https://doi.org/10.1111/j.1540-4560.1995.tb01321.x

Pargament, K.I., Koenig, H.G., Perez, L.M. (2000). The many methods of religious coping: Development and initial validation of the RCOPE. Journal of Clinical Psychology, 56(4), 519-543. https://doi.org/10.1002/(SICI)1097-4679(200004)56:4<519::AID-JCLP6>3.0.CO;2-1

Shai, O. (2022). Does armed conflict increase individuals’ religiosity as a means for coping with the adverse psychological effects of wars? Social Science & Medicine, 296. https://doi.org/10.1016/ j.socscimed.2022.9

Thomas, K. (1971). Religion and the Decline of Magic. New York: Charles Scribner’s Sons.

van Tubergen, F., Kosyakova, Y., Kanas, A. (2023). Religious responses to existential insecurity: Conflict intensity in the region of birth increases praying among refugees. Social Science Research, 113. https://doi.org/10.1016/j.ssresearch.2023.102895

Отримано 26.06.2024