Інститут соціології НАНУ

Українські воєнні міґранти в Польщі: життя підлітків та їхніх матерів

stmm. 2024 (4): 51-84

DOI https://doi.org/10.15407/sociology2024.04.051

Повний текст:

СВІТЛАНА ШЕВЧЕНКО, кандидат соціологічних наук, старший науковий співробітник відділу соціальної психології Інституту соціології НАН України (01021, Київ, вул. Шовковична, 12)

svetls@ukr.net

https://orcid.org/0000-0002-6369-9096

У статті описано методологію та результати проведеного авторкою якісного дослідження українських воєнних міґрантів у Польщі по двох роках після початку повномасштабної війни. Цільова група: підлітки 14–18 років та їхні матері, які виїхали до Польщі після вторгнення і зараз проживають у Варшаві. Методом очного напівструктурованого глибинного інтерв’ю (N = 25) проаналізовано 12 сімей (12 матерів та 13 їхніх дітей-підлітків). Термін проведення дослідження — січень–березень 2024 року. Основним обмеженням дослідження є зміщення в бік більш благополучних сімей, адже важко було залучити до дослідження тих, в кого складна життєва ситуація та / або дуже травматичний досвід. Сценарії інтерв’ю з жінками та підлітками базово були однаковими, за винятком того, що тему «робота» в розмові з жінками заміняли темою «навчання» в бесідах з підлітками. Проведене дослідження дало змогу доповнити наявні дані та покращити розуміння життєвого шляху українських воєнних міґрантів у Польщі. Трохи більше половини жінок перебувають у шлюбі на момент дослідження, у чверті сімей чоловік теж знаходиться в Польщі. Кожна третя сім’я перебуває у стані розділеної родини, коли жінка з дітьми (дитиною) в Польщі, а чоловік в Україні. Шоста частина сімей розлучилися в період після виїзду. Для переважної більшості Польща постала країною першого вибору під час втечі від війни навесні 2022 року. По двох роках практично у всіх жінок оточення залишається українським, соціальні зв’язки з поляками — слабкими, а інтеґрація практично не відбувається. Натомість у підлітків інтеґрація через освіту проходить більш успішно, вони дають раду зі встановленням соціальних зв’язків з польськими однолітками (за винятком тих, хто планує повернутися в Україну найближчим часом). Наміри щодо повернення, а також соціальні очікування дуже різняться у жінок та підлітків. Також різними виявилися чинники сприяння адаптації та бар’єри для неї.

Ключові слова: адаптація, війна, жінки, інтеґрація, міґрація, очікування, підлітки

Джерела

Baszczak, Ł., Kiełczewska, A., Kukołowicz, P., Wincewicz, A., Zyzik, R. (2022). Pomoc polskiego społeczeństwa dla uchodźców z Ukrainy. Warszawa: Polski Instytut Ekonomiczny.

Bergnehr, D. (2018). Children’s influence on wellbeing and acculturative stress in refugee families. International Journal of Qualitative Studies on Health and Well-being, 13(1). https://doi.org/10.1080/17482631.2018.1564517

Berry, J.W. (2007). Acculturation strategies and adaptation. In: J.E. Lansford, K. Deater-Deckard, M.H. Bornstein (Eds.), Immigrant families in contemporary society (pp. 69-82). The Guilford Press.

Burliai, A., Demianchuk, M., Burliai, O. (2023). Unintended transnationalism of Ukrainian military migrants in Poland: Socio-cultural aspect. Problems and Perspectives in Management, 21(2), 426-438. https://doi.org/10.21511/ppm.21(2).2023.40

Duszczyk, M., Górny, A., Kaczmarczyk, P., Kubisiak, A. (2023). War refugees from Ukraine in Poland — one year after the Russian aggression. Socioeconomic consequences and challenges. Regional Science Policy & Practice, 15(1), 181-199. https://doi.org/10.1111/rsp3.12642

Grabowska, I., Jastrzebowska, A., Kyliushyk, I. (2023). Resilience embedded in psychological capital of Ukrainian refugees in Poland. Migration Letters, 20(3), 421–30. https://doi.org/10.47059/ml.v20i3.2887

Granovetter, M. (1973). The Strength of Weak Ties. American Journal of Sociology, 78, 1360–1380.

Husbands, S., Mitchell, P., Kinghorn, P., Byford, S., Bailey, C., Anand, P., Peters, T., Floredin, I., Coast, J. (2024). Is well-becoming important for children and young people? Evidence from in-depth interviews with children and young people and their parents. Quality of Life Research, 33, 1-11. https://doi.org/10.1007/s11136-023-03585-w

Kubiciel-Lodzińska, S., Kownacka, K. (2023). War migrants from Ukraine. Poles’ opinions on their stay and the extent of assistance. Political Science Studies, 68. https://doi.org/10.33896/SPolit.2023.68.13

Kubiciel-Lodzińska, S., Golebiowska, K., Pachocka, M., Dąbrowska, A. (2024). Comparing pre-war and forced Ukrainian migrants in Poland: Challenges for the labour market and prospects for integration. International Migration, 62, 236-251. https://doi.org/10.1111/imig.13213

Kuzmuk, O. (2024). Ukrainian refugee women’s experiences in Poland in the first months of Russian invasion: a qualitative account. European Societies, 1-21. https://doi.org/10.1080/14616696.2024.2351595

Lansford, J.E., Zietz, S., Al-Hassan, S.M., Bacchini, D., Bornstein, M.H., Lei Chang, Deater-Deckard, K., Di Giunta, L., Dodge, K.A., Gurdal, S. et al. (2021). Culture and Social Change in Mothers’ and Fathers’ Individualism, Collectivism and Parenting Attitudes. Social Sciences, 10, 459. https://doi.org/10.3390/socsci10120459

Lives on Hold: Profiles and Intentions of Refugees from Ukraine. (2022). UNHCR Regional Intentions Report. [July 2022]. UNHCR Regional Bureau for Europe. Retrieved from: https://data.unhcr.org/en/documents/download/94176

Lives on Hold: Intentions and Perspectives of refugees from Ukraine. (2022). UNHCR Regional Intentions Report # 2. [September 2022]. Regional Bureau for Europe. Retrieved from: https://reporting.unhcr.org/europe-lives-hold-intentions-and-perspectives-refugees-ukraine

Lives on Hold: Intentions and Perspectives of Refugees from Ukraine. (2023). UNHCR Regional Intentions Report #3. [September 2022]. Regional Bureau for Europe. Retrieved from: https://data.unhcr.org/en/documents/download/99072

Lives on Hold: Intentions and Perspectives of Refugees and IDPs from Ukraine. (2023). UNHCR Regional Intentions Report #4. [July 2023]. Regional Bureau for Europe. Retrieved from: https://reporting.unhcr.org/ukraine-lives-hold-intentions-and-perspectives-refugees-and-idps

Lives on hold: Intentions and Perspectives of Refugees, Refugee Returnees and IDPs from Ukraine. (2024). UNHCR Regional Intentions Report #5. [Summary Findings, February 2024]. Regional Bureau for Europe. Retrieved from: https://data.unhcr.org/en/documents/download/106738

Łuczaj, K. (2024). Terapeutyczny Wymiar Wywiadu Socjologicznego: Praktyka Badawcza w kontekście Wyzwań Etycznych. Studia Socjologiczne, 1(252), 81-105. https://doi.org/10.24425/sts.2024.149317

Niedźwiecka-Iwańczak, N. (2023). Insiders or strangers? “Studies on antagonism to strangers” by Florian Znaniecki as a framework for analysing attitudes towards war migrants from Ukraine on the basis of survey data and observations of Ukrainian signs in the landscape of Wrocław. Political Science Studies, 68. https://doi.org/10.33896/SPolit.2023.68.17

Oviedo, L., Seryczyńska, B., Torralba, J., Roszak, P., Del Angel, J., Vyshynska, O., Muzychuk, I., Churpita, S. (2022). Coping and Resilience Strategies among Ukraine War Refugees. International Journal of Environmental Research and Public Health, 19, 13094. https:// doi.org/10.3390/ijerph192013094

Shevchenko, S. (2022). Report on The Research Concerning Relationships in Ukrainian Married Couples. Prepared for UNFPA by Ipsos in Ukraine. [In Ukrainian]. Retrieved from: https://ukraine.unfpa.org/sites/default/files/pub-pdf/postorinkovo_3_doslidzhennya_stosunkiv_v_ukrainskyh_podruzhnih_parah_1.pdf . [=Шевченко, С. (2022). Результати дослідження стосунків в українських подружніх парах. Підготовано для UNFPA компанією Ipsos. Отримано з: https://ukraine.unfpa.org/sites/default/files/pub-pdf/postorinkovo_3_doslidzhennya_stosunkiv_v_ukrainskyh_podruzhnih_parah_1.pdf]

Szczegółowe statystyki dot. osób zarejestrowanych w rejestrze obywateli Ukrainy i członków ich rodzin, którym nadano status cudzoziemca na podstawie specustawy. Stan na 13.08.2024 r. (2024). Retrieved from: https://dane.gov.pl/pl/dataset/2715,zarejestrowane-wnioski-o-nadanie-statusu-ukr/resource/60089/table

Sytuacja życiowa i ekonomiczna migrantów z Ukrainy w Polsce — wpływ pandemii i wojny na charakter migracji w Polsce. Raport z badania ankietowego. (2023). Retrieved from: https://nbp.pl/wp-content/uploads/2023/04/Sytuacja-zyciowa-i-ekonomiczna-migrantow-z-Ukrainy-w-Polsce_raport-z-badania-2022-r.pdf

Titzmann, P.F., Gniewosz, B. (2018). With a little help from my child: A dyad approach to immigrant mothers’ and adolescents’ socio-cultural adaptation. Journal of Adolescence, 62, 198-206. https://doi.org/10.1016/j.adolescence.2017.04.005

Valdimarsdóttir, U. (2023). Mental and physical health outcomes of war migrants. European Psychiatry, 66. https://doi.org/10.1192/j.eurpsy.2023.26

Wiśniewski, R., Szejgiec-Kolenda, B., Duma, P., Maruniak, E., Komornicki, T. (2024). Refugees from Ukraine in Poland — Differentiation of spatial distribution and impact on demographic structures. Population, Space and Place, 30, e2748. https://doi.org/10.1002/psp.2748

Одержано 09.09.2024