Психологічні стресори військового часу: поширеність та ефекти серед населення України
stmm. 2024 (4): 5-26
DOI https://doi.org/10.15407/sociology2024.04.005
Повний текст:
СЕРГІЙ ДЕМБІЦЬКИЙ, член-кореспондент НАН України, доктор соціологічних наук, заступник директора Інституту соціології НАН України (01021, Київ, вул. Шовковична, 12)
sociotest.solution@gmail.com
https://orcid.org/0000-0002-7958-3557
ВІКТОР СТЕПАНЕНКО, доктор соціологічних наук, головний науковий співробітник відділу історії та теорії соціології, Інститут соціології НАН України (01021, Київ, Шовковична, 12)
vikstepa@gmail.com
https://orcid.org/0000-0002-3623-0057
ОЛЕНА ЗЛОБІНА, доктор соціологічних наук, завідувачка відділу соціальної психології, Інститут соціології НАН України (01021, Київ, Шовковична, 12)
ezlobina@ukr.net
https://orcid.org/0000-0003-2593-788X
ЄВГЕН ГОЛОВАХА, член-кореспондент НАН України, доктор філософських наук, професор, директор Інституту соціології НАН України (01021, Київ, вул. Шовковична, 12)
golos100@gmail.com
https://orcid.org/0000-0003-2961-1262
ЛЮБОВ НАЙДЬОНОВА, член-кореспондент НАПН України, доктор психологічних наук, заступник директора Інституту соціальної та політичної психології НАПН України (04070, Київ, Андріївська, 15); професор Інституту психології Польської академії наук (00-378, Варшава, Стефана Яраша, 1)
mediasicolo@gmail.com
https://orcid.org/0000-0002-1222-295X
Стаття присвячена впливу різноманітних стресорів військового часу на психологічний стан населення України. Останній при цьому аналізується через показники психологічного дистресу.
Здійснено огляд стресорів, які були виокремлені в попередніх дослідженнях, сфокусованих на війні. На цій підставі запропоновано авторський перелік стресорів (усього 28), з якими стикається населення України в умовах війни.
Завдяки апробації запропонованих стресорів в емпіричному дослідженні виокремлено 12 більш загальних груп стресорів: 1) досвід перебування в небезпечних ситуаціях; 2) недостатність соціальних (в широкому значенні) послуг; 3) проблеми, пов’язані з переїздом на нове місце проживання на постійних засадах; 4) труднощі матеріального характеру; 5) залишення домівки на тривалий час та розлука із близькими; 6) дискримінація, недостатність підтримки з боку близьких та моральні дилеми; 7) спровоковані війною конфлікти із близькими та оточенням; 8) проблеми зі здоров’ям — власним та близьких; 9) загроза для свого життя та життя близьких як імовірність; 10) масові неґативні ефекти (повідомлення у ЗМІ та проблеми з життєзабезпеченням помешкань); 11) травматичні спогади, зокрема досвід масової паніки; 12) відповідальність за інших.
Завдяки узагальненій аналітичній моделі (для її побудови було використано множинну реґресію: F = 34,8; df = 14; p-value < 0,001; R2 = 14,6%) визначено сім конкретних стресорів, які чинять найбільший вплив на рівень психологічного дистресу респондентів: 1) недостатня підтримка з боку близьких, незважаючи на потребу в ній; 2) необхідність унаслідок складних обставин допускатися вчинків, яких не схвалюєш; 3) дискримінація через належність до певної соціальної групи; 4) пригадування стресового досвіду з минулого та відповідні неґативні відчуття; 5) значні фінансові або матеріальні втрати; 6) проблеми зі здоров’ям, з якими зіткнулися близькі; 7) переживання через почуте і побачене в медіа (радіо, телебачення, інтернет).
Ключові слова: психологічний дистрес, стресори військового часу, соціальна підтримка, моральна дилема, дискримінація, травмувальні спогади, фінансова депривація, погіршення фізичного здоров’я, медіатравматизація
Джерела
Dembitskyi, S. (2022). Individual and societal values during the war: relevance, structure, and impact. [In Ukrainian]. National Security and Defense, 3-4(189-190), 93-102. [=Дембіцький, С. (2022). Індивідуальні та соцієтальні цінності під час війни: актуальність, структура та вплив. Національна безпека і оборона, 3-4(189-190), 93-102].
Dembitskyi, S., Sydorov, M., Pliushch, V., Sosniuk, Ye., Shalimova, O. (2019). A systematic approach to the sociological study of individual values. [In Ukrainian]. Sociology: Theory, Methods, Marketing, 3, 102-123. [=Дембіцький, С., Сидоров, М., Плющ, В., Соснюк, Є., Шалімова, О. (2019). Системний підхід до соціологічного вивчення індивідуальних цінностей. Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 3, 102-123].
Aneshensel, C. S., Mitchell, U.A. (2014). The stress process: Its origins, evolution, and future. In: R.J. Johnson, R.J. Turner, B.G. Link (Eds.), Sociology of mental health: Selected topics from forty years, 1970s-2010s (pp. 53-74). Springer Science + Business Media. https://doi.org/10.1007/978-3-319-07797-0_3
Bleich, A., Gelkopf, M., Solomon, Z. (2003). Exposure to terrorism, stress-related mental health symptoms, and coping behaviors among a nationally representative sample in Israel. Journal of the American Medical Association, 290(5), 612-620. https://doi: 10.1001/jama.290.5.612
Diamond, G.M., Lipsitz, J.D., Fajerman, Z., Rozenblat, O. (2010). Ongoing traumatic stress response (OTSR) in Sderot, Israel. Professional Psychology: Research and Practice, 41(1), 19-25. https://doi.org/10.1037/a0017098
Eagle, G., Kaminer, D. (2013). Continuous traumatic stress: Expanding the lexicon of traumatic stress. Peace and Conflict: Journal of Peace Psychology, 19(2), 85-99. https://doi.org/10.1037/a0032485
Farhood, L., Zurayk, H., Chaya, M., Saadeh, F., Meshefedjian, G. & Sidani, T. (1993). The impact of war on the physical and mental health of the family: the Lebanese experience. Social Science & Medicine, 36(12),1555-1567. https://doi: 10.1016/0277-9536(93)90344-4
Farhood, L., Dimassi, H., Lehtinen, T. (2006). Exposure to war-related traumatic events, prevalence of PTSD, and general psychiatric morbidity in a civilian population from Southern Lebanon. Journal of the Transcultural Nursing Society, 17(4), 333-340. https://doi: 10.1177/1043659606291549
Gavrilovic, J., Lecic-Tosevski, D., Knezevic, G., Priebe, S. (2002). Predictors of posttraumatic stress in civilians 1 year after air attacks: A study of Yugoslavian students. Journal of Nervous and Mental Disease, 190(4), 257-262. https://doi.org/10.1097/00005053-200204000-00007
Gelkopf, M., Berger, R., Bleich, A., Silver, R.C. (2012). Protective factors and predictors of vulnerability to chronic stress: a comparative study of 4 communities after 7 years of continuous rocket fire. Social Science & Medicine, 74(5),757-66. https://doi: 10.1016/j.socscimed.2011.10.022
Hobfoll, S.E., Canetti-Nisim, D., Johnson, R.J. (2006). Exposure to terrorism, stress-related mental health symptoms and defensive coping among Jews and Arabs in Israel. Journal of Consulting and Clinical Psychology, 74(2), 207-218. https://doi.org/10.1037/0022-006X.74.2.207
Jovic, V., Opacic, G., Knezevic, G., Tenjovic, L., Lecic-Tosevski, D. (2002). War stressors assessment questionnaire-Psychometric evaluation. Psihijatrija Danas, 34(1/2), 51-75.
Karam, E., Ghosn, M.B. (2003). Psychosocial consequences of war among civilian populations. Current Opinion in Psychiatry, 16(4), 413-419. https://doi:10.1097/01.yco.0000079211.36371.1b
Karam, E.G., al-Atrash, R., Saliba, S., Melhem, N., Howard, D. (1999). The war events questionnaire. Social Psychiatry and Psychiatric Epidemiology, 34(5), 265-274. https://doi: 10.1007/s001270050143
Michultka, D., Blanchard, B.E., Kalous, T. (1998). Responses to civilian war experiences: Predictors of psychological functioning and coping. Journal of Traumatic Stress, 11, 571-577.
Miller, K.E., Rasmussen, A. (2017). The mental health of civilians displaced by armed conflict: An ecological model of refugee distress. Epidemiology and Psychiatric Sciences, 26(2),129-138. https://doi:10.1017/S2045796016000172
Miller, K.E., Omidian, P., Rasmussen, A., Yaqubi, A., Daudzai, H. (2008). Daily stressors, war experiences, and mental health in Afghanistan. Transcultural Psychiatry, 45(4), 611-638. https://doi: 10.1177/1363461508100785
Nickerson, A., Priebe, S., Bryant, R.A., Morina, N. (2014). Mechanisms of psychological distress following war in the former Yugoslavia: The role of interpersonal sensitivity. PLoS ONE, 9(3), e90503. https://doi:10.1371/journal.pone.0090503
Nuttman-Shwartz, O., Shoval-Zuckerman, Y. (2016). Continuous traumatic situations in the face of ongoing political violence: The relationship between CTS and PTSD. Trauma, Violence, & Abuse, 17(5), 562-570. https://doi.org/10.1177/1524838015585316
Palmieri, P.A., Canetti-Nisim, D., Galea, S., Johnson, R.J., Hobfoll, S.E. (2008). The psychological impact of the Israel–Hezbollah War on Jews and Arabs in Israel: The impact of risk and resilience factors. Social Science & Medicine, 67(8), 1208-1216. https://doi:10.1016/j.socscimed.2008
Pat-Horenczyk, R., Schiff, M. (2019). Continuous traumatic stress and the life cycle: Exposure to repeated political violence in Israel. Current Psychiatry Reports, 21(8), 71. https://doi: 10.1007/s11920-019-1060-x.
Sapolsky, R. M. (2004). Why Zebras Don't Get Ulcers: The Acclaimed Guide to Stress, Stress-Related Diseases, and Coping (3-rd Edition). Holt Paperbacks.
Отримано 14.10.2024
Психологічні стресори військового часу: поширеність та ефекти серед населення України
stmm. 2024 (4): 5-26
DOI https://doi.org/10.15407/sociology2024.04.005
Повний текст:
СЕРГІЙ ДЕМБІЦЬКИЙ, член-кореспондент НАН України, доктор соціологічних наук, заступник директора Інституту соціології НАН України (01021, Київ, вул. Шовковична, 12)
sociotest.solution@gmail.com
https://orcid.org/0000-0002-7958-3557
ВІКТОР СТЕПАНЕНКО, доктор соціологічних наук, головний науковий співробітник відділу історії та теорії соціології, Інститут соціології НАН України (01021, Київ, Шовковична, 12)
vikstepa@gmail.com
https://orcid.org/0000-0002-3623-0057
ОЛЕНА ЗЛОБІНА, доктор соціологічних наук, завідувачка відділу соціальної психології, Інститут соціології НАН України (01021, Київ, Шовковична, 12)
ezlobina@ukr.net
https://orcid.org/0000-0003-2593-788X
ЄВГЕН ГОЛОВАХА, член-кореспондент НАН України, доктор філософських наук, професор, директор Інституту соціології НАН України (01021, Київ, вул. Шовковична, 12)
golos100@gmail.com
https://orcid.org/0000-0003-2961-1262
ЛЮБОВ НАЙДЬОНОВА, член-кореспондент НАПН України, доктор психологічних наук, заступник директора Інституту соціальної та політичної психології НАПН України (04070, Київ, Андріївська, 15); професор Інституту психології Польської академії наук (00-378, Варшава, Стефана Яраша, 1)
mediasicolo@gmail.com
https://orcid.org/0000-0002-1222-295X
Стаття присвячена впливу різноманітних стресорів військового часу на психологічний стан населення України. Останній при цьому аналізується через показники психологічного дистресу.
Здійснено огляд стресорів, які були виокремлені в попередніх дослідженнях, сфокусованих на війні. На цій підставі запропоновано авторський перелік стресорів (усього 28), з якими стикається населення України в умовах війни.
Завдяки апробації запропонованих стресорів в емпіричному дослідженні виокремлено 12 більш загальних груп стресорів: 1) досвід перебування в небезпечних ситуаціях; 2) недостатність соціальних (в широкому значенні) послуг; 3) проблеми, пов’язані з переїздом на нове місце проживання на постійних засадах; 4) труднощі матеріального характеру; 5) залишення домівки на тривалий час та розлука із близькими; 6) дискримінація, недостатність підтримки з боку близьких та моральні дилеми; 7) спровоковані війною конфлікти із близькими та оточенням; 8) проблеми зі здоров’ям — власним та близьких; 9) загроза для свого життя та життя близьких як імовірність; 10) масові неґативні ефекти (повідомлення у ЗМІ та проблеми з життєзабезпеченням помешкань); 11) травматичні спогади, зокрема досвід масової паніки; 12) відповідальність за інших.
Завдяки узагальненій аналітичній моделі (для її побудови було використано множинну реґресію: F = 34,8; df = 14; p-value < 0,001; R2 = 14,6%) визначено сім конкретних стресорів, які чинять найбільший вплив на рівень психологічного дистресу респондентів: 1) недостатня підтримка з боку близьких, незважаючи на потребу в ній; 2) необхідність унаслідок складних обставин допускатися вчинків, яких не схвалюєш; 3) дискримінація через належність до певної соціальної групи; 4) пригадування стресового досвіду з минулого та відповідні неґативні відчуття; 5) значні фінансові або матеріальні втрати; 6) проблеми зі здоров’ям, з якими зіткнулися близькі; 7) переживання через почуте і побачене в медіа (радіо, телебачення, інтернет).
Ключові слова: психологічний дистрес, стресори військового часу, соціальна підтримка, моральна дилема, дискримінація, травмувальні спогади, фінансова депривація, погіршення фізичного здоров’я, медіатравматизація
Джерела
Dembitskyi, S. (2022). Individual and societal values during the war: relevance, structure, and impact. [In Ukrainian]. National Security and Defense, 3-4(189-190), 93-102. [=Дембіцький, С. (2022). Індивідуальні та соцієтальні цінності під час війни: актуальність, структура та вплив. Національна безпека і оборона, 3-4(189-190), 93-102].
Dembitskyi, S., Sydorov, M., Pliushch, V., Sosniuk, Ye., Shalimova, O. (2019). A systematic approach to the sociological study of individual values. [In Ukrainian]. Sociology: Theory, Methods, Marketing, 3, 102-123. [=Дембіцький, С., Сидоров, М., Плющ, В., Соснюк, Є., Шалімова, О. (2019). Системний підхід до соціологічного вивчення індивідуальних цінностей. Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 3, 102-123].
Aneshensel, C. S., Mitchell, U.A. (2014). The stress process: Its origins, evolution, and future. In: R.J. Johnson, R.J. Turner, B.G. Link (Eds.), Sociology of mental health: Selected topics from forty years, 1970s-2010s (pp. 53-74). Springer Science + Business Media. https://doi.org/10.1007/978-3-319-07797-0_3
Bleich, A., Gelkopf, M., Solomon, Z. (2003). Exposure to terrorism, stress-related mental health symptoms, and coping behaviors among a nationally representative sample in Israel. Journal of the American Medical Association, 290(5), 612-620. https://doi: 10.1001/jama.290.5.612
Diamond, G.M., Lipsitz, J.D., Fajerman, Z., Rozenblat, O. (2010). Ongoing traumatic stress response (OTSR) in Sderot, Israel. Professional Psychology: Research and Practice, 41(1), 19-25. https://doi.org/10.1037/a0017098
Eagle, G., Kaminer, D. (2013). Continuous traumatic stress: Expanding the lexicon of traumatic stress. Peace and Conflict: Journal of Peace Psychology, 19(2), 85-99. https://doi.org/10.1037/a0032485
Farhood, L., Zurayk, H., Chaya, M., Saadeh, F., Meshefedjian, G. & Sidani, T. (1993). The impact of war on the physical and mental health of the family: the Lebanese experience. Social Science & Medicine, 36(12),1555-1567. https://doi: 10.1016/0277-9536(93)90344-4
Farhood, L., Dimassi, H., Lehtinen, T. (2006). Exposure to war-related traumatic events, prevalence of PTSD, and general psychiatric morbidity in a civilian population from Southern Lebanon. Journal of the Transcultural Nursing Society, 17(4), 333-340. https://doi: 10.1177/1043659606291549
Gavrilovic, J., Lecic-Tosevski, D., Knezevic, G., Priebe, S. (2002). Predictors of posttraumatic stress in civilians 1 year after air attacks: A study of Yugoslavian students. Journal of Nervous and Mental Disease, 190(4), 257-262. https://doi.org/10.1097/00005053-200204000-00007
Gelkopf, M., Berger, R., Bleich, A., Silver, R.C. (2012). Protective factors and predictors of vulnerability to chronic stress: a comparative study of 4 communities after 7 years of continuous rocket fire. Social Science & Medicine, 74(5),757-66. https://doi: 10.1016/j.socscimed.2011.10.022
Hobfoll, S.E., Canetti-Nisim, D., Johnson, R.J. (2006). Exposure to terrorism, stress-related mental health symptoms and defensive coping among Jews and Arabs in Israel. Journal of Consulting and Clinical Psychology, 74(2), 207-218. https://doi.org/10.1037/0022-006X.74.2.207
Jovic, V., Opacic, G., Knezevic, G., Tenjovic, L., Lecic-Tosevski, D. (2002). War stressors assessment questionnaire-Psychometric evaluation. Psihijatrija Danas, 34(1/2), 51-75.
Karam, E., Ghosn, M.B. (2003). Psychosocial consequences of war among civilian populations. Current Opinion in Psychiatry, 16(4), 413-419. https://doi:10.1097/01.yco.0000079211.36371.1b
Karam, E.G., al-Atrash, R., Saliba, S., Melhem, N., Howard, D. (1999). The war events questionnaire. Social Psychiatry and Psychiatric Epidemiology, 34(5), 265-274. https://doi: 10.1007/s001270050143
Michultka, D., Blanchard, B.E., Kalous, T. (1998). Responses to civilian war experiences: Predictors of psychological functioning and coping. Journal of Traumatic Stress, 11, 571-577.
Miller, K.E., Rasmussen, A. (2017). The mental health of civilians displaced by armed conflict: An ecological model of refugee distress. Epidemiology and Psychiatric Sciences, 26(2),129-138. https://doi:10.1017/S2045796016000172
Miller, K.E., Omidian, P., Rasmussen, A., Yaqubi, A., Daudzai, H. (2008). Daily stressors, war experiences, and mental health in Afghanistan. Transcultural Psychiatry, 45(4), 611-638. https://doi: 10.1177/1363461508100785
Nickerson, A., Priebe, S., Bryant, R.A., Morina, N. (2014). Mechanisms of psychological distress following war in the former Yugoslavia: The role of interpersonal sensitivity. PLoS ONE, 9(3), e90503. https://doi:10.1371/journal.pone.0090503
Nuttman-Shwartz, O., Shoval-Zuckerman, Y. (2016). Continuous traumatic situations in the face of ongoing political violence: The relationship between CTS and PTSD. Trauma, Violence, & Abuse, 17(5), 562-570. https://doi.org/10.1177/1524838015585316
Palmieri, P.A., Canetti-Nisim, D., Galea, S., Johnson, R.J., Hobfoll, S.E. (2008). The psychological impact of the Israel–Hezbollah War on Jews and Arabs in Israel: The impact of risk and resilience factors. Social Science & Medicine, 67(8), 1208-1216. https://doi:10.1016/j.socscimed.2008
Pat-Horenczyk, R., Schiff, M. (2019). Continuous traumatic stress and the life cycle: Exposure to repeated political violence in Israel. Current Psychiatry Reports, 21(8), 71. https://doi: 10.1007/s11920-019-1060-x.
Sapolsky, R. M. (2004). Why Zebras Don't Get Ulcers: The Acclaimed Guide to Stress, Stress-Related Diseases, and Coping (3-rd Edition). Holt Paperbacks.
Отримано 14.10.2024