ОСТАННІЙ ДРУКОВАНИЙ НОМЕР

НАЙСВІЖІШІ МАТЕРІАЛИ У ВІДКРИТОМУ ДОСТУПІ

Соціологічне прогнозування: особливості вивчення та проблеми сьогодення

stmm. 2024 (2): 163-177

Повний текст: https://stmm.in.ua/archive/ukr/2024-2/11.pdf

ВАЛЕРІЙ ПИЛИПЕНКО, доктор соціологічних наук, професор, головний науковий співробітник відділу історії та теорії соціології Інституту соціології НАН України (01021, Київ, вул. Шовковична, 12)

ВІКТОРІЯ СМАКОТА, кандидат соціологічних наук, завідувачка відділу економічної соціології Інституту соціології НАН України (01021, Київ, вул. Шовковична, 12)

smakvik@ukr.net

https://orcid.org/0000-0003-1916-1034

У статті викладено деякі важливі методологічні проблеми прогнозування загалом і соціологічного прогнозування зокрема, а також принципи та верифікаційні основи перевірки й оцінювання прогнозних соціологічних проєктів як у теоретичному, так і в практичному плані. Цей напрямок дослідження може і має бути продовжений і розширений з метою подолання відставання від сучасних науково-практичних вимог, яке все ще спостерігається у царині прогнозних розробок і свідчить про брак запиту в суспільстві на цей надважливий для життєдіяльності соціуму напрямок досліджень у його теоретико-пізнавальному і прикладному аспектах.

Нині поширюється розуміння того, що науково обґрунтована соціальна політика має спиратися на надійну теорію управління і реалізовувати довгострокові соціологічні прогнози та проєкти на підставі нової парадигми пріоритетів суспільного розвитку.

Дієвим інструментом перетворення управління суспільним розвитком відповідно до сучасних парадигм та пріоритетів є прогнозне соціологічне проєктування як ланка соціально-управлінського циклу, що являє собою соціальну технологію, спрямовану на діагностику і прогнозування актуальних і перспективних соціально значущих проблем та вироблення зразків розв’язання таких проблем.

Забезпечення обґрунтованого, надійного та ефективного управління соціальними процесами належить до найбільш актуальних і перспективних напрямків пошукових і фундаментальних міждисциплінарних досліджень. Лише на основі об’єднання зусиль спеціалістів, які мають теоретичні та практичні розробки в різних галузях спеціалізованого наукового знання про людину і суспільство, можна подолати розрив між накопиченими науковими знаннями і практикою ухвалення управлінських рішень.

Ключові слова: суспільство, соціологія, прогноз, передбачення, розвиток, майбутнє

Джерела

Арістотель. (2022). Метафізика. Пер. О. Панича. Київ: Темпора.

Арутюнов, В.Х., Свінціцький, В.М. (2003). Філософія глобальних проблем сучасності: Навч.-метод. посібник. Київ: КНЕУ. Отримано з: http://politics.ellib.org.ua/pages-3047.html

Казаков, В., Пилипенко, В., Привалов, Ю. (2022). Популізм: теорія і практика, історія та сучасність. Львів: Ліга-Прес.

Кримський, С.Б., Пилипенко, В.Є., Салюк, Ю.В. (2017). Верифікація соціальних прогнозів (методологічний аспект). 25 років потому. 2-ге вид. Київ-Львів: Ліга-Прес.

Пивнева, Л.Н. (2007). Значение социального прогнозирования для общественного развития в Украине. Гуманітарний часопис, 3, 92-97.

Пилипенко, В. (2005). Людина в ринковому суспільстві: орієнтації, поведінка, культура. Київ: Стилос.

Пилипенко, В., Привалов, Ю., Ніколаєвський, В. (2008). Владна еліта в контексті суспільного розвитку. Київ: Стилос.

Пилипенко, В. (2012). Українська соціологія сьогодні: дослідження основних сфер життєдіяльності суспільства. Львів: ЗУКЦ.

Пилипенко, В., Чепурко, Г. (2016). Модернізація: теорія, практика, цивілізаційний вимір. Львів: Ліга-Прес.

Пилипенко, В., Чепурко, Г. (2018). Соціальний діалог і трансформаційні зміни в Україні. Львів: Ліга-Прес. Словник української мови. (s.a.). Одержано з: https://slovnyk.ua/index.php?swrd=

Popper, K.P. (1959). The Logic of Scientific Discovery. London.

The Global Risks Report. (2024). World Economic Forum. Retrieved from: https://www.weforum.org/publications/global-risks-report-2024/

Отримано 22.01.2024

Соціологічне прогнозування: особливості вивчення та проблеми сьогодення

stmm. 2024 (2): 163-177

Повний текст: https://stmm.in.ua/archive/ukr/2024-2/11.pdf

ВАЛЕРІЙ ПИЛИПЕНКО, доктор соціологічних наук, професор, головний науковий співробітник відділу історії та теорії соціології Інституту соціології НАН України (01021, Київ, вул. Шовковична, 12)

ВІКТОРІЯ СМАКОТА, кандидат соціологічних наук, завідувачка відділу економічної соціології Інституту соціології НАН України (01021, Київ, вул. Шовковична, 12)

smakvik@ukr.net

https://orcid.org/0000-0003-1916-1034

У статті викладено деякі важливі методологічні проблеми прогнозування загалом і соціологічного прогнозування зокрема, а також принципи та верифікаційні основи перевірки й оцінювання прогнозних соціологічних проєктів як у теоретичному, так і в практичному плані. Цей напрямок дослідження може і має бути продовжений і розширений з метою подолання відставання від сучасних науково-практичних вимог, яке все ще спостерігається у царині прогнозних розробок і свідчить про брак запиту в суспільстві на цей надважливий для життєдіяльності соціуму напрямок досліджень у його теоретико-пізнавальному і прикладному аспектах.

Нині поширюється розуміння того, що науково обґрунтована соціальна політика має спиратися на надійну теорію управління і реалізовувати довгострокові соціологічні прогнози та проєкти на підставі нової парадигми пріоритетів суспільного розвитку.

Дієвим інструментом перетворення управління суспільним розвитком відповідно до сучасних парадигм та пріоритетів є прогнозне соціологічне проєктування як ланка соціально-управлінського циклу, що являє собою соціальну технологію, спрямовану на діагностику і прогнозування актуальних і перспективних соціально значущих проблем та вироблення зразків розв’язання таких проблем.

Забезпечення обґрунтованого, надійного та ефективного управління соціальними процесами належить до найбільш актуальних і перспективних напрямків пошукових і фундаментальних міждисциплінарних досліджень. Лише на основі об’єднання зусиль спеціалістів, які мають теоретичні та практичні розробки в різних галузях спеціалізованого наукового знання про людину і суспільство, можна подолати розрив між накопиченими науковими знаннями і практикою ухвалення управлінських рішень.

Ключові слова: суспільство, соціологія, прогноз, передбачення, розвиток, майбутнє

Джерела

Арістотель. (2022). Метафізика. Пер. О. Панича. Київ: Темпора.

Арутюнов, В.Х., Свінціцький, В.М. (2003). Філософія глобальних проблем сучасності: Навч.-метод. посібник. Київ: КНЕУ. Отримано з: http://politics.ellib.org.ua/pages-3047.html

Казаков, В., Пилипенко, В., Привалов, Ю. (2022). Популізм: теорія і практика, історія та сучасність. Львів: Ліга-Прес.

Кримський, С.Б., Пилипенко, В.Є., Салюк, Ю.В. (2017). Верифікація соціальних прогнозів (методологічний аспект). 25 років потому. 2-ге вид. Київ-Львів: Ліга-Прес.

Пивнева, Л.Н. (2007). Значение социального прогнозирования для общественного развития в Украине. Гуманітарний часопис, 3, 92-97.

Пилипенко, В. (2005). Людина в ринковому суспільстві: орієнтації, поведінка, культура. Київ: Стилос.

Пилипенко, В., Привалов, Ю., Ніколаєвський, В. (2008). Владна еліта в контексті суспільного розвитку. Київ: Стилос.

Пилипенко, В. (2012). Українська соціологія сьогодні: дослідження основних сфер життєдіяльності суспільства. Львів: ЗУКЦ.

Пилипенко, В., Чепурко, Г. (2016). Модернізація: теорія, практика, цивілізаційний вимір. Львів: Ліга-Прес.

Пилипенко, В., Чепурко, Г. (2018). Соціальний діалог і трансформаційні зміни в Україні. Львів: Ліга-Прес. Словник української мови. (s.a.). Одержано з: https://slovnyk.ua/index.php?swrd=

Popper, K.P. (1959). The Logic of Scientific Discovery. London.

The Global Risks Report. (2024). World Economic Forum. Retrieved from: https://www.weforum.org/publications/global-risks-report-2024/

Отримано 22.01.2024

ОСТАННІЙ ДРУКОВАНИЙ НОМЕР

НАЙСВІЖІШІ МАТЕРІАЛИ У ВІДКРИТОМУ ДОСТУПІ

} } } } }