Дослідницькі програми та поступ теорій у соціології: постпози-тивістська концепція Дж. Берґера, М. Зелдича мол. та Д. Ваґнера

ВОЛОДИМИР РЕЗНІК, доктор соціологічних наук, завідувач відділу історії та теорії соціології Інституту соціології НАН України (01021, Київ, Шовковична, 12)

volodymyr.reznik@gmail.com

http://orcid.org/0000-0001-9955-0034

У статті презентовано експлікацію постпозитивістської концепції поступу соціологічних теорій у межах дослідницьких програм, яку розробили Дж. Берґер, М. Зелдич мол. та Д. Ваґнер. Їхня концепція конкретизувала пов’язані типи теоретичної структури та динаміки дослідницьких програм, а також їхні функції в соціологічному теоретизуванні. Структурні та динамічні відмінності дослідницьких програм репрезентують різні типи концептуальних зв’язків між теоріями та відповідні їм базові режими теоретичного зростання. Зокрема, елаборація теорій, належних до певних пояснюваних доменів, шляхом розширення їхнього предметного поля, збільшення строгості, точності або емпіричної релевантності є модусом поступу лінійних програм. Проліферація теорій на нові пояснювані домени та розширення предметного діапазону їхньої застосовності є модусом розвитку розгалужуваних програм. Конкуренція теорій певного пояснюваного домену за кращу концептуальну репрезентацію його проблематики є режимом проґресу конкурентнісних програм. Між теоріями лінійних, розгалужуваних та конкурентнісних дослідницьких програм можуть також виникати специфічні типи концептуальних зв’язків та модусів теоретичного поступу: варіація теорій внаслідок заглиблення їх у свої усталені предметні домени завдяки підвищенню концептуальної проникливості, довершеності та деталізації; інтеґрація теорій. Теоретичний розвиток дослідницьких програм забезпечують їхні функції, що є аналогами функцій парадигм у зрілих науках: визначення теоретичної значущості, розробленості та «розроблюваності» (“doability”) соціологічних проблем; оцінювання та коґнітивно уґрунтований вибір з-поміж конкурувальних теоретичних формулювань їх розв’язання; забезпечення синергії наслідків виконання вище зазначених функцій.

Ключові слова: постпозитивізм, наукова парадигма, теорія, дослідницька програма, елаборація, проліферація, конкуренція, варіація, інтеґрація

Джерела

Кун, Т. (2001). Структура наукових революцій. Київ: Port-Royal. Кутуєв, П.В. (2005). Концепції розвитку та модернізації: еволюція дослідницьких програм соціологічного дискурсу. Київ: Сталь. http://www.sociology.kpi.ua/wp-content/uploads/2019/02/Kutuev.pdf

Кутуєв, П. (2017). Модерн(и): історії, теорії та практики. Соціологічна інтерпретація: монографія. Херсон: Видавничий дім «Гельветика».

Малиш, Л. (2019). Принципи та правила вимірювання структурних нерівностей у соціології: монографія. Київ: НаУКМА.

Пилипенко, В. (2019). Метатеоретичні тенденції у соціології на початку ХХІ століття. В: В. Резнік (ред.), Соціологічне метатеоретизування: історія та сучасність (сс. 319–324). Київ: Інститут соціології НАН України.

Резнік, В. (2021). Аналіз дослідницьких програм: соціологічний ракурс. Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 4, 104–128. https://doi.org/10.15407/sociology2021.04.104

Резнік, В. (2022). Ідеї постпозитивізму у соціології: рецепція Дж. Берґера, М. Зелдича мол. та Д. Ваґнера. Соцiологiя: теорiя, методи, маркетинг, 3, 161–185. https://doi.org/10.15407/sociology2022.03.161

Резнік, В. (2023). Теоретизування у соціології: постпозитивістська типологія Дж. Берґера, М. Зелдича мол. та Д. Ваґнера. Соцiологiя: теорiя, методи, маркетинг, 2, 116–142. https://doi.org/10.15407/sociology2023.02.116

Berger, J., Willer, D., Zelditch, M. (2005). Theory Programs and Theoretical Problems. Sociological Theory, 23(2), 127–155.

Cole, S. (2001). Why Sociology Doesn’t Make Progress Like the Natural Sciences. In: S. Cole (Ed.), What’s Wrong with Sociology? (pp. 37–60). New Brunswick, NJ: Transaction Books.

Heidtman, J., Wysienska, K., Szmatka, J. (2000). Positivism and Types of Theories in Sociology. Sociological Focus, 33(1), 1–26. https://doi.org/10.1080/00380237.2000.10571154

Maines, D.R., Molseed, M.J. (1986). Obsessive Discoverer's Complex and the “Discovery” of Growth in Sociological Theory. American Journal of Sociology, 92(1), 158–164.

Seidman, S. (1986). Is There Theoretical Growth in Sociology? Comment on Wagner and Berger. American Journal of Sociology, 92(1), 164–168.

Szmatka, J., Lovaglia, M.J. (1996). The Significance of Method. Sociological Perspectives, 39(3), 393–415.

Szmatka, J., Mazur, J. (1996). Orienting Strategies, Working Strategies and Theoretical Research Programs in Social Exchange Theory. Polish Sociological Review, 115, 265–288.

Wagner, D.G., Berger, J. (1985). Do Sociological Theories Grow? American Journal of Sociology, 90(4), 697–728. https://doi.org/10.1086/228142

Wagner, D.G., Berger, J. (1986). Programs, Theory, and Metatheory. American Journal of Sociology, 92(1), 168–182.

Wagner, D.G. (2009). Theoretical Research Programs. In: G. Ritzer (Ed.), The Blackwell Encyclopedia of Sociology (pp. 4984–4987). Malden, MA: Blackwell Publishing.

Zelditch, M. Jr. (1979). Do Multiple Strategies Converge? Society, 16(5), 25–30.

Отримано 02.03.2024