Науковий журнал "Соціологія: теорія, методи, маркетинг"
ОСТАННІЙ ДРУКОВАНИЙ НОМЕР
НАЙСВІЖІШІ МАТЕРІАЛИ У ВІДКРИТОМУ ДОСТУПІ
Про війну та суспільство у науковій періодиці України за умов повномасштабного вторгнення рф в Україну (2022–2023)
stmm. 2023 (4): 134-155
Повний текст: http://stmm.in.ua/archive/ukr/2023-4/10.pdf
ОЛЬГА ІВАЩЕНКО, кандидат філософських наук, старший науковий співробітник відділу соціальних структур Інституту соціології НАН України (01021, Київ, вул. Шовковична, 12); доцент кафедри соціальних структур та соціальних відносин факультету соціології Київського національного університету імені Тараса Шевченка (03127, Київ, просп. Академіка Глушкова, 4Д)
olgivash@gmail.com
https://orcid.org/0000-0002-7070-2134
У статті викладено реферативний огляд найвагоміших тематичних публікацій у суспільствознавчих періодичних виданнях України з огляду на актуалізацію соціальних проблем, спричинених повномасштабним вторгненням рф в Україну, — зокрема вимушеної зовнішньої та внутрішньої міґрації громадян України, а також пов’язаних з цією проблемою питань (демографічний та ґендерний аналіз переміщених осіб, прогностичні оцінки та соціальні наслідки найбільшої за всю пострадянську історію міґрації у порівняльній перспективі). Вперше приділено особливу увагу феноменології війни в соціологічному та філософському дискурсах, так само як стану і розвитку української соціології у воєнний та повоєнний періоди з урахуванням актуальності пошуку релевантних теоретичних і методологічних підходів, про що свідчать статті соціологів та філософів країни в академічних періодичних виданнях, як-от: «Український соціум», «Соціологія: теорія, методи, маркетинг», «Демографія та соціальна економіка», «Політичні дослідження», «Філософська думка», «Грані».
У статті подано аналіз того, як тематично формувалися числа наукових часописів — не лише з погляду інтелектуальної рефлексії з боку суспільствознавства у критичний момент історії, а й як документальне віддзеркалення стану українського суспільства за часів екзистенційної кризи. Не всі редакції змогли впоратися з таким викликом та вчасно зреаґувати на події воєнного стану; утім, більшість провідних видань стоїчно продовжували свою видавничу діяльність, у такий спосіб згуртовуючи наукову спільноту в доведенні свого бачення та розуміння воєнної теми до якнайширших професійних кіл і небайдужої громадськості. На особливу увагу заслуговує спеціальний випуск соціального моніторинґу ІС НАН України під назвою «Українське суспільство в умовах війни. 2022». Це колективна монографія, що містить 38 авторських статей у семи розділах, де розглянуто різні аспекти суспільного життя за воєнного стану в термінах соціології надзвичайності, зокрема соціально-психологічні та соціально-економічні проблеми, соціоструктурні зміни, порівняльну соціальну динаміку довоєнного та воєнного часу, а також адаптаційні практики виживання та копінґу в кризовому соціумі.
Ключові слова: соціологія надзвичайності, феноменологія війни, вимушена міґрація, практики виживання та копінґу
Джерела
Балакірєва, О., Дмитрук, Д. (2022). Війна в Україні: сприйняття населення та її вплив на якість життя. Український соціум, 1(80), 116–122.
Бірюкова, М., Рущенко, І., Ляшенко, Н., Григорєва, С. (2022). Біженці і внутрішньо переміщені особи російсько-української війни: соціальні характеристики й практики. Грані, 6(25), 143–156.
Бистрицький, Є. (2023). До онтології війни: чому військові дії, а не мирні перемовини? Філософська думка, 2, 74–98.
Бистрицький, Є., Ситніченко, Л. (2022). Філософія і дискурс війни: конфлікт світів як межа комунікативної теорії Юрґена Габермаса. Філософська думка, 3, 64–82.
Бондар, Т., Танюков, О. (2023). Зовнішня міґрація українців до та після повномасштабної аґресії. Український соціум, 1(84), 32–53.
Гнатюк, В. (2023). «Історія міґранта»: форми збору даних та способи їх представлення в наукових публікаціях. Політичні дослідження, 1, 123–143.
Єрмоленко, А. (2022). Спротив замість перемовин. Філософська думка, 3, 59–63.
Головаха, Є. (ред.), Макеєв, С. (ред.). (2022). Українське суспільство в умовах війни 2022. Київ: Інститут соціології НАН України. Отримано з: https://i-soc.com.ua/assets/files/monitoring/maket-vijna...2022dlya-tipografiivse.pdf
Калагін, Ю., Шанідзе, О. (2023). Ґендерний аналіз соціальних практик українських біженців 2022 року. Грані, 3(26), 62–68.
Колодний, А., Филипович, Л. (2023). Свобода релігії в Україні: виклики в часі російсько-української війни. Філософська думка, 1, 111–130.
Кривда, Н. (2022). Війна і українська культура: місійність та мережевість горизонтальних зв’язків. Філософська думка, 3, 125–131.
Кудринська, А., Лапан, Т., Химович, О. (2022). Мілітарна проблематика: соціологічний дискурс. Грані, 5(25), 53–61.
Лапан, Т., Химович, О. (2023). «Соціальний інстинкт» vs «національне самозбереження» як феномен українського суспільства під час сучасної російсько-української війни. Грані, 2(26), 25–30.
Лапан, Т., Химович, О., Черниш, Н. (2022). Російсько-українська війна: теорія та практика соціологічного осмислення. Український соціум, 3, 28–51.
Лібанова, Е., Позняк, О., Цимбал, О. (2022). Масштаби та наслідки вимушеної міґрації населення України внаслідок збройної аґресії Російської Федерації. Демографія та соціальна економіка, 2(48), 37–57.
Макеєв, С. (2023). Апологетика культури як апологетика війни: випадок Вернера Зомбарта. Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 1, 42–55.
Малиш, Л. (2023). Війна в Україні у сприйнятті населення країн ЄС. Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 1, 10–23.
Полякова, С., Когатько, Ю. (2023). Бідність українських пенсіонерів: довоєнна ситуація і вплив війни. Демографія та соціальна економіка, 2, 92–109.
Реут, А., Когатько, Ю. (2022). Житлова проблема в Україні на тлі війни 2022 року. Демографія та соціальна економіка, 3(49), 123–144.
Рущенко, І. (2022). Великий вихід українського народу (феномен переміщених осіб 2022 року). Український соціум, 2(81), 155–168.
Слюсар, Л. (2023). Українська сім’я в умовах війни. Демографія та соціальна економіка, 2, 3–20.
Стегній, О. (2023). Антропоцентрична парадигма ведення сучасної війни. Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 1, 24–41.
Фадєєв, В. (2023). Старі та нові відмінності: соціальна (ре)інтеґрація після війни. Філософська думка, 2, 99–116.
Филипович, Л., Титаренко, В., Горкуша, О. (2023). Контекстуалізація як один із головних методологічних підходів релігієзнавчого дослідження в період російсько-української війни. Філософська думка, 1, 7–25.
Храбан, Г., Самойленко, К. (2023). Висвітлення образів військовослужбовиць в українських медіа в період російсько-української війни. Український соціум, 2(85), 145–167.
Черниш, Н. (2022). Особливості розвитку української соціології в умовах російсько-української війни. Український соціум, 4, 9–27.
Gallup, G. (2022). How important is public opinion in time of war. Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 4, 173–178.
Sztompka, Р. (2023). The bright side of a tragedy: on the unintended and unanticipated consequences of the barbaric aggression. Соціологя: теорія, методи, маркетинг, 1, 6–9
Отримано 18.09.2023
Про війну та суспільство у науковій періодиці України за умов повномасштабного вторгнення рф в Україну (2022–2023)
stmm. 2023 (4): 134-155
Повний текст: http://stmm.in.ua/archive/ukr/2023-4/10.pdf
ОЛЬГА ІВАЩЕНКО, кандидат філософських наук, старший науковий співробітник відділу соціальних структур Інституту соціології НАН України (01021, Київ, вул. Шовковична, 12); доцент кафедри соціальних структур та соціальних відносин факультету соціології Київського національного університету імені Тараса Шевченка (03127, Київ, просп. Академіка Глушкова, 4Д)
olgivash@gmail.com
https://orcid.org/0000-0002-7070-2134
У статті викладено реферативний огляд найвагоміших тематичних публікацій у суспільствознавчих періодичних виданнях України з огляду на актуалізацію соціальних проблем, спричинених повномасштабним вторгненням рф в Україну, — зокрема вимушеної зовнішньої та внутрішньої міґрації громадян України, а також пов’язаних з цією проблемою питань (демографічний та ґендерний аналіз переміщених осіб, прогностичні оцінки та соціальні наслідки найбільшої за всю пострадянську історію міґрації у порівняльній перспективі). Вперше приділено особливу увагу феноменології війни в соціологічному та філософському дискурсах, так само як стану і розвитку української соціології у воєнний та повоєнний періоди з урахуванням актуальності пошуку релевантних теоретичних і методологічних підходів, про що свідчать статті соціологів та філософів країни в академічних періодичних виданнях, як-от: «Український соціум», «Соціологія: теорія, методи, маркетинг», «Демографія та соціальна економіка», «Політичні дослідження», «Філософська думка», «Грані».
У статті подано аналіз того, як тематично формувалися числа наукових часописів — не лише з погляду інтелектуальної рефлексії з боку суспільствознавства у критичний момент історії, а й як документальне віддзеркалення стану українського суспільства за часів екзистенційної кризи. Не всі редакції змогли впоратися з таким викликом та вчасно зреаґувати на події воєнного стану; утім, більшість провідних видань стоїчно продовжували свою видавничу діяльність, у такий спосіб згуртовуючи наукову спільноту в доведенні свого бачення та розуміння воєнної теми до якнайширших професійних кіл і небайдужої громадськості. На особливу увагу заслуговує спеціальний випуск соціального моніторинґу ІС НАН України під назвою «Українське суспільство в умовах війни. 2022». Це колективна монографія, що містить 38 авторських статей у семи розділах, де розглянуто різні аспекти суспільного життя за воєнного стану в термінах соціології надзвичайності, зокрема соціально-психологічні та соціально-економічні проблеми, соціоструктурні зміни, порівняльну соціальну динаміку довоєнного та воєнного часу, а також адаптаційні практики виживання та копінґу в кризовому соціумі.
Ключові слова: соціологія надзвичайності, феноменологія війни, вимушена міґрація, практики виживання та копінґу
Джерела
Балакірєва, О., Дмитрук, Д. (2022). Війна в Україні: сприйняття населення та її вплив на якість життя. Український соціум, 1(80), 116–122.
Бірюкова, М., Рущенко, І., Ляшенко, Н., Григорєва, С. (2022). Біженці і внутрішньо переміщені особи російсько-української війни: соціальні характеристики й практики. Грані, 6(25), 143–156.
Бистрицький, Є. (2023). До онтології війни: чому військові дії, а не мирні перемовини? Філософська думка, 2, 74–98.
Бистрицький, Є., Ситніченко, Л. (2022). Філософія і дискурс війни: конфлікт світів як межа комунікативної теорії Юрґена Габермаса. Філософська думка, 3, 64–82.
Бондар, Т., Танюков, О. (2023). Зовнішня міґрація українців до та після повномасштабної аґресії. Український соціум, 1(84), 32–53.
Гнатюк, В. (2023). «Історія міґранта»: форми збору даних та способи їх представлення в наукових публікаціях. Політичні дослідження, 1, 123–143.
Єрмоленко, А. (2022). Спротив замість перемовин. Філософська думка, 3, 59–63.
Головаха, Є. (ред.), Макеєв, С. (ред.). (2022). Українське суспільство в умовах війни 2022. Київ: Інститут соціології НАН України. Отримано з: https://i-soc.com.ua/assets/files/monitoring/maket-vijna...2022dlya-tipografiivse.pdf
Калагін, Ю., Шанідзе, О. (2023). Ґендерний аналіз соціальних практик українських біженців 2022 року. Грані, 3(26), 62–68.
Колодний, А., Филипович, Л. (2023). Свобода релігії в Україні: виклики в часі російсько-української війни. Філософська думка, 1, 111–130.
Кривда, Н. (2022). Війна і українська культура: місійність та мережевість горизонтальних зв’язків. Філософська думка, 3, 125–131.
Кудринська, А., Лапан, Т., Химович, О. (2022). Мілітарна проблематика: соціологічний дискурс. Грані, 5(25), 53–61.
Лапан, Т., Химович, О. (2023). «Соціальний інстинкт» vs «національне самозбереження» як феномен українського суспільства під час сучасної російсько-української війни. Грані, 2(26), 25–30.
Лапан, Т., Химович, О., Черниш, Н. (2022). Російсько-українська війна: теорія та практика соціологічного осмислення. Український соціум, 3, 28–51.
Лібанова, Е., Позняк, О., Цимбал, О. (2022). Масштаби та наслідки вимушеної міґрації населення України внаслідок збройної аґресії Російської Федерації. Демографія та соціальна економіка, 2(48), 37–57.
Макеєв, С. (2023). Апологетика культури як апологетика війни: випадок Вернера Зомбарта. Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 1, 42–55.
Малиш, Л. (2023). Війна в Україні у сприйнятті населення країн ЄС. Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 1, 10–23.
Полякова, С., Когатько, Ю. (2023). Бідність українських пенсіонерів: довоєнна ситуація і вплив війни. Демографія та соціальна економіка, 2, 92–109.
Реут, А., Когатько, Ю. (2022). Житлова проблема в Україні на тлі війни 2022 року. Демографія та соціальна економіка, 3(49), 123–144.
Рущенко, І. (2022). Великий вихід українського народу (феномен переміщених осіб 2022 року). Український соціум, 2(81), 155–168.
Слюсар, Л. (2023). Українська сім’я в умовах війни. Демографія та соціальна економіка, 2, 3–20.
Стегній, О. (2023). Антропоцентрична парадигма ведення сучасної війни. Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 1, 24–41.
Фадєєв, В. (2023). Старі та нові відмінності: соціальна (ре)інтеґрація після війни. Філософська думка, 2, 99–116.
Филипович, Л., Титаренко, В., Горкуша, О. (2023). Контекстуалізація як один із головних методологічних підходів релігієзнавчого дослідження в період російсько-української війни. Філософська думка, 1, 7–25.
Храбан, Г., Самойленко, К. (2023). Висвітлення образів військовослужбовиць в українських медіа в період російсько-української війни. Український соціум, 2(85), 145–167.
Черниш, Н. (2022). Особливості розвитку української соціології в умовах російсько-української війни. Український соціум, 4, 9–27.
Gallup, G. (2022). How important is public opinion in time of war. Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 4, 173–178.
Sztompka, Р. (2023). The bright side of a tragedy: on the unintended and unanticipated consequences of the barbaric aggression. Соціологя: теорія, методи, маркетинг, 1, 6–9
Отримано 18.09.2023
ОСТАННІЙ ДРУКОВАНИЙ НОМЕР
НАЙСВІЖІШІ МАТЕРІАЛИ У ВІДКРИТОМУ ДОСТУПІ