ОСТАННІЙ ДРУКОВАНИЙ НОМЕР

НАЙСВІЖІШІ МАТЕРІАЛИ У ВІДКРИТОМУ ДОСТУПІ

Польове дослідження: підготовка, проведення та аналітика

stmm. 2023 (3): 116-129

DOI https://doi.org/10.15407/sociology2023.03.116

Повний текст: http://stmm.in.ua/archive/ukr/2023-3/9.pdf

ТЕТЯНА КАМЕНСЬКА, доктор соціологічних наук, професор кафедри суспільних комунікацій та реґіональних студій Одеського національного університету імені І.І. Мечникова (65000, Одеса, вул. Дворянська, 2)

nikadevichya@gmail.com

http://orcid.org/0000-0001-7410-058X

У статті означено актуальну проблему пристосування дослідницької соціологічної методології до сучасних змін в українському суспільстві. Поставлено мету уточнити особливості дослідження феноменів і зосередитися на польовому дослідженні від історіографії, теоретичного підґрунтя до конкретних процедур збирання інформації та її аналізу. Як базові теоретичні джерела використано праці відомих німецьких фахівців з якісної методології, зокрема уточнювалося тлумачення «феномену» німецького філософа М. Гайдеґера. Доведено, що феномени — це не до кінця явлені речі та процеси, які можуть бути пізнані і які в науковому дискурсі треба відрізняти від явищ. Термін «явище» вочевидь означає те, що нам вже явлено. Поряд із тим окремі поняття щодо польового дослідження, відомі із праць німецьких соціологів, дали змогу зробити уточнення зазначеної методології для досліджень сучасної соціальної реальності українського суспільства. Таким складовим польового дослідження, як «спостереження» та «бесіда». надано нові характеристики, а саме систематизована рольова поведінка дослідника-спостерігача; авторське бачення структурування даних і результатів спостереження. Аналітичне опрацювання соціологічних даних здійснено за стратегією «обґрунтованої теорії» (grounded theory) Ансельма Страуса і Джудит Корбін. На прикладі досліджень серед сільського населення апробовано метод якісного контент-аналізу бесід. За результатами застосування трьох типів кодування (відкритого, осьового та вибіркового) побудовано міні-теорію феномену сприйняття людьми на рівні повсякденного життя дій представників місцевої влади в малих містечках та селищах Одеської області. Порівняно з операціональним визначенням понять результат аналізу за стратегією побудови міні-теорії складається умовно з п’яти частин: відштовхуємося від «лінії історії», простежуємо, як минуле впливає на сучасний стан досліджуваного феномену, описуємо контекст, дії та протидії суб’єктів і визначаємо наслідки.

Ключові слова: польове дослідження, феноменологія, феномен, польове спостереження, рольова поведінка спостерігача, бесіда, міні-теорія

Джерела

Handbuch. (1995). Qualitative Sozialforschung (Grundlagen, Konzepte, Methoden und Anwendungen). Weinheim: Psychologie Verlags Union.

Heidegger, M. (1977). Sein und Zeit. Frankfurt am Main: Limburger Vereinsdruckerei Gmb.

Strauss, A., Corbin, J. (1990). Basics of qualitative research: Grounded theory procedures and techniques. Newbury Park, CA: Sage.

Отримано 16.07.2023

Польове дослідження: підготовка, проведення та аналітика

stmm. 2023 (3): 116-129

DOI https://doi.org/10.15407/sociology2023.03.116

Повний текст: http://stmm.in.ua/archive/ukr/2023-3/9.pdf

ТЕТЯНА КАМЕНСЬКА, доктор соціологічних наук, професор кафедри суспільних комунікацій та реґіональних студій Одеського національного університету імені І.І. Мечникова (65000, Одеса, вул. Дворянська, 2)

nikadevichya@gmail.com

http://orcid.org/0000-0001-7410-058X

У статті означено актуальну проблему пристосування дослідницької соціологічної методології до сучасних змін в українському суспільстві. Поставлено мету уточнити особливості дослідження феноменів і зосередитися на польовому дослідженні від історіографії, теоретичного підґрунтя до конкретних процедур збирання інформації та її аналізу. Як базові теоретичні джерела використано праці відомих німецьких фахівців з якісної методології, зокрема уточнювалося тлумачення «феномену» німецького філософа М. Гайдеґера. Доведено, що феномени — це не до кінця явлені речі та процеси, які можуть бути пізнані і які в науковому дискурсі треба відрізняти від явищ. Термін «явище» вочевидь означає те, що нам вже явлено. Поряд із тим окремі поняття щодо польового дослідження, відомі із праць німецьких соціологів, дали змогу зробити уточнення зазначеної методології для досліджень сучасної соціальної реальності українського суспільства. Таким складовим польового дослідження, як «спостереження» та «бесіда». надано нові характеристики, а саме систематизована рольова поведінка дослідника-спостерігача; авторське бачення структурування даних і результатів спостереження. Аналітичне опрацювання соціологічних даних здійснено за стратегією «обґрунтованої теорії» (grounded theory) Ансельма Страуса і Джудит Корбін. На прикладі досліджень серед сільського населення апробовано метод якісного контент-аналізу бесід. За результатами застосування трьох типів кодування (відкритого, осьового та вибіркового) побудовано міні-теорію феномену сприйняття людьми на рівні повсякденного життя дій представників місцевої влади в малих містечках та селищах Одеської області. Порівняно з операціональним визначенням понять результат аналізу за стратегією побудови міні-теорії складається умовно з п’яти частин: відштовхуємося від «лінії історії», простежуємо, як минуле впливає на сучасний стан досліджуваного феномену, описуємо контекст, дії та протидії суб’єктів і визначаємо наслідки.

Ключові слова: польове дослідження, феноменологія, феномен, польове спостереження, рольова поведінка спостерігача, бесіда, міні-теорія

Джерела

Handbuch. (1995). Qualitative Sozialforschung (Grundlagen, Konzepte, Methoden und Anwendungen). Weinheim: Psychologie Verlags Union.

Heidegger, M. (1977). Sein und Zeit. Frankfurt am Main: Limburger Vereinsdruckerei Gmb.

Strauss, A., Corbin, J. (1990). Basics of qualitative research: Grounded theory procedures and techniques. Newbury Park, CA: Sage.

Отримано 16.07.2023

ОСТАННІЙ ДРУКОВАНИЙ НОМЕР

НАЙСВІЖІШІ МАТЕРІАЛИ У ВІДКРИТОМУ ДОСТУПІ

} } } } }