Здоров’я поза рамками клінічного протоколу: інституційні пастки та обмеження сучасної медицини

СЯРГЕЙ КАНДРИЧИН, PhD із соціології, незалежний дослідник, Вища школа соціальних досліджень Польської академії наук (00-330, Варшава, вул. Нові Свят, 72)

kandrych02@yahoo.com

https://orcid.org/0000-0001-8509-2554

Метою статті є опис дії обмежувальних інституційних механізмів у сучасній медицині, витратних щодо використання бюджетних коштів, та пошук шляхів їх подолання. Розглянуто деякі варіанти стійких інституційних дисфункцій (або інституційних пасток) у медичній практиці. Обговорюється необхідність самостійного використання натуральних методів оздоровлення. У розвідці поєднуються кілька якісних методів: нестандартизоване опитування експертів (лікарів), включене спостереження (25 років роботи лікарем і самостійне використання натуральних методів оздоровлення впродовж останніх 12 років), аналіз документів, літературних джерел і повідомлень з проблематики самостійного оздоровлення у відповідних групах Facebook. Темою інтерв’ю з лікарями були самостійна робота над здоров’ям і практики оздоровлення (фізичні вправи, лікувальне голодування, дихальна гімнастика). У результаті з’ясовано, що позитивний досвід використання лікувального голодування та дихальної гімнастики (як особистий, так і клінічний) мають лише деякі старші лікарі зі стажем понад 25 років, а молоді лікарі, які працюють у медицині 10–20 років, з цими методами не знайомі («бо їх немає в клінічних протоколах, а ми лікуємо за сучасними протоколами»). Обговорюються найбільш проблемні моменти щодо застосування оздоровчих практик та їх поширення в сучасному суспільстві. Зроблено висновок, що як в інституційному, так і в ідеологічному аспекті окремі складові суспільного інституту здоров’я мають бути поза сферою впливу офіційної медицини, яка спрямована на використання медикаментозних і високотехнологічних засобів профілактики та лікування.

Ключові слова: сучасна медицина, інституційні пастки, самостійні практики оздоровлення, лікувальне голодування, дихальна гімнастика

Джерела

Амосов, Н.М. (1987). Раздумья о здоровье. Москва: ФиC.

Винницький, М. (2022). Чому Кремль неправильно «прочитав» Україну і до чого тут бджоли: пояснює соціолог. Отримано з: https://life.liga.net/poyasnennya/article/pochemu-kreml-nepravilno-prochital-ukrainu-i-pri-chem-zdes-pchely-obyasnyaet-sotsiolog

Кандрычын, С.В. (2015). Колькасны аналіз навуковых публікацый па праблеме лячэбнага галадання ў гістарычнай перспектыве: па дадзеных сусветнага друку. Военная медицина, 1, 107–110.

Міхеєнко, О.І. (2017). Особиста відповідальність за стан свого здоров’я як стратегічний принцип оздоровчої практики. В: Ю.Д. Бойчук (ред.), Загальна теорія здоров’я та здоров’язбереження (сс. 238–244). Харків: Вид. Рожко С.Г.

Павленко, С.М. (1967). Учение о саногенезе — важнейшая проблема медицины. Патологическая физиология и экспериментальная терапия, 3, 91–95.

Пахолок, О. (2012). Трансформація культури здоров’я в цивілізаційному процесі. Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 1, 115–132.

Романова, А.П., Красько, О.В. (2018). Влияние изменения возрастной структуры населения Республики Беларусь на гендерные различия смертности. Медицинские новости, 10, 52–60.

Лібанова, Е.М. (ред.). (2007). Смертність населення України у трудоактивному віці. Київ: Ін-т демографії та соціальних досліджень НАН України.

Arney, W., Bergen, B. (1984). Medicine and the Management of Living. Chicago: Chicago University Press.

Arthur, W.B. (1988). Self-reinforcing mechanisms in economics. In: K. Arrow, P. Anderson (Eds.), The Economy as an Evolving Complex System (pp. 9-31). New York: Addison-Wesley.

Brainerd, E., Cutler, D. (2005). Autopsy on an Empire: Understanding Mortality in Russia and the Former Soviet Union. Journal of Economic Perspectives, 19, 107-130. https://doi.org/10.1257/0895330053147921

Dzau, V.J., Antman, E.M., Black, H.R. et al. (2006). The cardiovascular disease continuum validated: clinical evidence of improved patient outcome. Part II: Clinical trial evidence (acute coronary syndromes through renal disease) and future directions. Circulation, 114, 2871-2891.

Ealey, K.N., Phillips, J., Sung, H.K. (2021). COVID-19 and obesity: fighting two pandemics with intermittent fasting. Trends in Endocrinology and Metabolism, 32(9), 706-720. https://doi.org/10.1016/j.tem.2021.06.004

Eyre, H., Kahn, R., Robertson, R.M. (2004). Preventing Cancer, Cardiovascular Disease, and Diabetes. A common agenda for the American Cancer Society, the American Diabetes Association, and the American Heart Association. Diabetes Care, 27, 1812-1824.

Fisher, D.B. (1996). Self-Managed Care: The most cost effective managed care. National Empowerment Center Newsletter, Spring. Retrieved from: http://www. power2u.org/articles/managed/managed_care.html

Foucault, M. (1973). The Birth of the Clinic. New York: Pantheon Books.

Grady, P.A., Gough, L.L. (2014). Self-management: A comprehensive approach to management of chronic conditions. American Journal of Public Health, 104, e25-e31.

Hannan, M.A., Rahman, M.A., Rahman, M.S. et al. (2020). Intermittent fasting, a possible priming tool for host defense against SARS-CoV-2 infection: Crosstalk among calorie restriction, autophagy and immune response. Immunology Letters, 226, 38-45. https://doi.org/10.1016/j.imlet.2020.07.001

Kessler, D.P., McClellan, M.B. (1996). Do Doctors Practice Defense Medicine? Quarterly Journal of Economics, 111(2), 353-390.

Kessler, D.P., McClellan, M.B. (2002). How liability law affects medical productivity. Journal of Health Economics, 21(6), 931-955. https://doi.org/10.1016/s0167-6296(02)00076-0.

Meslé, F., Shkolnikov, V.M., Hertrich, V., Vallin, J. (1996). Tendences recentes de la mortalite par cause en Russie 1965-1994. Serie: Donйes Statistiques, 2, INED, Paris.

North, D. (1990). Institutions, Institutional Change and Economic Performance. Cambridge: Cambridge University Press.

Polterovich, V. (2007). Institutional Trap. New Palgrave Dictionary of Economics. Retrieved from: https://ssrn.com/abstract=1751839

Raposo, V.L. (2019). Defensive Medicine and the Imposition of a More Demanding Standard of Care. Journal of Legal Medicine, 39(4), 401-416. https://doi.org/10.1080/01947648.2019.1677273

Ray, W.A., Chung, C.P., Stein, C.M. et al. (2021). Association of Rivaroxaban vs Apixaban with major ischemic or hemorrhagic events in patients with atrial fibrillation. JAMA, 326(23), 2395-2404. https://doi.org/10.1001/jama.2021.21222

Shapiro, R.S., Simpson, D.E., Lawrence, S.L. et al. (1989). A survey of sued and nonsued physicians and suing patients. Archives of Internal Medicine, 149(10), 2190-2196.

Summerton, N. (1995). Positive and negative factors in defensive medicine: a questionnaire study of general practitioners. BMJ, 310(6971), 27-29. https://doi.org/10.1136/bmj.310.6971.27

Tancredi, L.R., Barondess, J.A. (1978). The problem of defensive medicine. Science, 200(4344), 879-882. https://doi.org/10.1126/science.644329

Отримано 18.11.2022