ОСТАННІЙ ДРУКОВАНИЙ НОМЕР

НАЙСВІЖІШІ МАТЕРІАЛИ У ВІДКРИТОМУ ДОСТУПІ

Про розчаклування пізнавальних процесів у соціології

stmm. 2023 (2): 193-195

Повний текст: http://stmm.in.ua/archive/ukr/2023-2/12.pdf

ОЛЬГА КУЦЕНКО, доктор соціологічних наук, професор, Берлінський технічний університет (вул. 17 Червня, 23, Берлін, 10587); Київський національний університет імені Тараса Шевченка (вул. Володимирська, 60, Київ, 01601)

olga.kutsenko.ua28@gmail.com

http://orcid.org/0000-0001-9921-0654

Глибинні й тривалі пізнавальні процеси, складні, подеколи навіть болісні теоретичні пошуки — основа й невіддільний складник здобуття наукового знання у будь-якій його царині, зокрема соціології. Здобуте знання, утім, здебільшого містить у собі суперечності, які з плином часу наростають і, зрештою, спричинюють кризу у відповідній галузі науки. З’являється потреба в перегляді поняттєво-категорійного апарату, оновленні дослідницьких програм і концепцій, розробленні більш досконалих теоретико-методологічних підходів, здатних розширювати обрії наявного наукового знання та його застосовність на практиці. Процес (і результат) створення нових наукових концепцій і теорій доволі часто стають предметом докладного аналізу, з акцентом на пізнавальному потенціалі цих теорій та можливості їх застосування в суміжних галузях знань. За приклад може правити теорія раціонального вибору, котрою послуговуються як соціологи, так і економісти.

Ця теорія, одним із відомих прихильників якої є Джеймс Коулмен, розглянута в монографії Володимира Шелухіна під назвою «Точка розходження: соціологія та економіка у тіні своїх витоків». Однак здійснений аналіз — лише невелика частина поставленого й успішно виконаного автором дослідницького завдання, що полягало у відстеженні «інтелектуальних контекстів» обох зазначених галузей знань (економіки та соціології) упродовж їхньої власної історії, котра пов’язується, відповідно, з епохою Просвітництва та романтизмом. Як зауважено в рецензії на монографію, ґрунтовні розвідки автора та зроблені на їхній підставі вичерпні висновки істотно «змінюють усталені уявлення щодо історичних витоків соціологічної науки», а також «упроваджують у вітчизняну соціологію методологію теоретичного синтезу». Рецензованій книзі додають цінності перекладені українською мовою дві статті: «Економіка — імперська наука?» (автор — Джордж Стиґлер) та «Вплив праці Ґері Бекера на соціологію» (автор — Джеймс Коулмен; ідеться про видану 1957 року працю «Економіка дискримінації»).

Рецензована монографія має бути цікавою для фахівців у сфері соціальних та гуманітарних наук, а також для дослідників у галузі поведінкових наук та ширшої аудиторії.

Ключові слова: соціологія, економіка, історія науки, пізнавальні процеси, теоретичний синтез, наукове знання

Джерела

Шелухін, В. (2023). Точка розходження: соціологія та економіка у тіні своїх витоків. Київ: Ліра-К.

Про розчаклування пізнавальних процесів у соціології

stmm. 2023 (2): 193-195

Повний текст: http://stmm.in.ua/archive/ukr/2023-2/12.pdf

ОЛЬГА КУЦЕНКО, доктор соціологічних наук, професор, Берлінський технічний університет (вул. 17 Червня, 23, Берлін, 10587); Київський національний університет імені Тараса Шевченка (вул. Володимирська, 60, Київ, 01601)

olga.kutsenko.ua28@gmail.com

http://orcid.org/0000-0001-9921-0654

Глибинні й тривалі пізнавальні процеси, складні, подеколи навіть болісні теоретичні пошуки — основа й невіддільний складник здобуття наукового знання у будь-якій його царині, зокрема соціології. Здобуте знання, утім, здебільшого містить у собі суперечності, які з плином часу наростають і, зрештою, спричинюють кризу у відповідній галузі науки. З’являється потреба в перегляді поняттєво-категорійного апарату, оновленні дослідницьких програм і концепцій, розробленні більш досконалих теоретико-методологічних підходів, здатних розширювати обрії наявного наукового знання та його застосовність на практиці. Процес (і результат) створення нових наукових концепцій і теорій доволі часто стають предметом докладного аналізу, з акцентом на пізнавальному потенціалі цих теорій та можливості їх застосування в суміжних галузях знань. За приклад може правити теорія раціонального вибору, котрою послуговуються як соціологи, так і економісти.

Ця теорія, одним із відомих прихильників якої є Джеймс Коулмен, розглянута в монографії Володимира Шелухіна під назвою «Точка розходження: соціологія та економіка у тіні своїх витоків». Однак здійснений аналіз — лише невелика частина поставленого й успішно виконаного автором дослідницького завдання, що полягало у відстеженні «інтелектуальних контекстів» обох зазначених галузей знань (економіки та соціології) упродовж їхньої власної історії, котра пов’язується, відповідно, з епохою Просвітництва та романтизмом. Як зауважено в рецензії на монографію, ґрунтовні розвідки автора та зроблені на їхній підставі вичерпні висновки істотно «змінюють усталені уявлення щодо історичних витоків соціологічної науки», а також «упроваджують у вітчизняну соціологію методологію теоретичного синтезу». Рецензованій книзі додають цінності перекладені українською мовою дві статті: «Економіка — імперська наука?» (автор — Джордж Стиґлер) та «Вплив праці Ґері Бекера на соціологію» (автор — Джеймс Коулмен; ідеться про видану 1957 року працю «Економіка дискримінації»).

Рецензована монографія має бути цікавою для фахівців у сфері соціальних та гуманітарних наук, а також для дослідників у галузі поведінкових наук та ширшої аудиторії.

Ключові слова: соціологія, економіка, історія науки, пізнавальні процеси, теоретичний синтез, наукове знання

Джерела

Шелухін, В. (2023). Точка розходження: соціологія та економіка у тіні своїх витоків. Київ: Ліра-К.

ОСТАННІЙ ДРУКОВАНИЙ НОМЕР

НАЙСВІЖІШІ МАТЕРІАЛИ У ВІДКРИТОМУ ДОСТУПІ

} } } } }