ОСТАННІЙ ДРУКОВАНИЙ НОМЕР

НАЙСВІЖІШІ МАТЕРІАЛИ У ВІДКРИТОМУ ДОСТУПІ

Політична гегемонія і духовне виробництво на світовій напівпериферії (Внесок у сучасну соціологію школи професора Томаша Зарицького)

stmm. 2022 (3): 186-209

DOI https://doi.org/10.15407/sociology2022.03.186

ІЛЛЯ КОНОНОВ, доктор соціологічних наук, професор кафедри філософії та соціології Луганського національного університету імені Тараса Шевченка (36014, Полтава, вул. Коваля, 3)

kononov_if@ukr.net

https://orcid.org/0000-0002-9253-6261

В умовах військової аґресії РФ проти України майбутнє української соціології багато в чому залежить від здатності включитися у світові процеси розвитку науки. Необхідна відкритість соціологічного співтовариства України до перспективних тенденцій розвитку світової соціології. Найбільш сприятливі умови для виникнення сталих діалогічних відносин існують у стосунках між українською і польською соціологічними спільнотами, що зумовлено значним спільним минулим наших народів, багато в чому спільними проблемами і можливими спільними перспективами.

У сучасній польській соціології однією з найбільш налаштованих на діалог є варшавська соціологічна школа проф. Томаша Зарицького. Дослідження її учасників, першою чергою самого професора Т. Зарицького, охоплюють широке коло проблем: від змін у соціальному просторі Польщі до особливостей переформатування правлячого класу і виробництва політичного знання. Особливістю школи є напружені пошуки адекватної методології вивчення сучасного суспільства. Цей методологічний пошук привів до синтезу ідей світ-системного аналізу Імануїла Валерстайна і теорії поля П’єра Бурдьє, що дало змогу в єдиній перспективі охопити макро-, мезо- та мікрорівень суспільного життя.

Особливості трансформації суспільства державного соціалізму в суспільство ліберального капіталізму в сучасній Польщі значною мірою зумовлені тією обставиною, що основа політичного класу тут сформувалася з представників інтеліґенції. Саме цим пояснюється незначна вага в політичному житті країни буржуазії, відсутність такого явища, як олігархат. Разом з тим у ґлобальних умовах польська інтеліґенція потрапила у складне становище, адже країна залишилася на напівпериферії світової капіталістичної системи. Це призводить до того, що виробництво знання про суспільство відбувається в ієрархічних відносинах, де правила задаються країнами світового центру.

Ключові слова: Польща, соціологічна школа, Томаш Зарицький, світ-системний аналіз, Імануїл Валерстайн, поле, капітал, габітус, П’єр Бурдьє, інтеліґенція, політичне знання

Джерела

Бауман, З., Донскіс, Л. (2014). Моральна спільнота. Втрата чутливості у плинній сучасності / Пер. О. Буценка. Київ: Дух і літера, KMBS.

Зарицкі, Т. (2006). Дилеми польської еліти як універсальні дилеми / Пер. Л. Козак. Незалежний культурологічний часопис «Ї», 45, 129–138.

Кононов, І.Ф. (2017). Польща в сучасному світі: зрозуміти себе і зрозуміти своє знання (Рец. на книгу: Polska jako peryferie/ redakcja naukowa Tomasz Zarycki. Warszawa: Wydawnictwo Naukowe Scholar, 2016. 356 s.). Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 2, 185–199.

Chałasiński, J. (1946). Społeczna genealogia inteligencji polskiej. Warszawa: Spółdzienia wydawnicza “Czytelnik”.

Górniak, J. (2018). “Inteligencja” i “elita” jako kategorie społeczne a kształcenie akademickie. Polska Akademia Umiejętności. Debaty PAU, V, 78–87.

Klepka, R. (2012). Miejska elita polityczna jako kategoria teoretyczna. Prace naukowe Akademii im. Jana Długosza w Częstochowie. Seria: Res Politicae, Wydanie specjalne, 99–115.

Kula, W. (1955). Ksztaltowanie się kapitalizmu w Polsce. Warszawa: Panstwowe wydawnictwo naukowe PWN.

Leder, A. (2014). Prześniona rewolucja. Ćwiczenia z logiki historycznej. Warszawa: Wydawnictwo Krytyki Politycznej. Malowist, M. (2006). Wschód a Zachód Europy w XIII–XVI wieku: konfrontacja struktur społeczno-gospodarczych. Warszawa: Panstwowe wydawnictwo naukowe PWN.

Polska jako peryferie (2016) (praca zbiorowa pod red. Tomasza Zaryckiego). Warszawa: Wydawnictwo naukowe Scholar. Polskie nauki społeczne w kontekście relacji władzy i zależności międzynarodowych. (2022) Redakcja naukowa Tomasz Zarycki. Warszawa: Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego.

Smoczyński, R., Zarycki, T. (2017). Totem inteligencki. Arystokracja, szlachta i ziemiaństwo w polskiej przestrzeni społecznej. Warszawa: Wydawnictwo naukowe Scholar.

Wallerstein, I. (2011). The Modern World-System I. Capitalist Agriculture and the Origins of the European World-Economy in the Sixteenth Century. With a New Prologue. Berkeley, Los Angeles: University of California Press.

Warczok, T., Zarycki, T. (2016). Gra peryferyjna. Polska politologia w globalnym polu nauk społecznych. Warszawa: Wydawnictwo naukowe Scholar.

Warczok, T., Zarycki, T. (2018). Polskie nauki polityczne w perspektywie globalnej: paradoksy ewoluującej peryferyjności. Nauka i Szkolnictwo Wyższe, 1(51), 143–161. DOI: 10.14746/nisw.2018.1.6.

Zarycki, T. (1997). Nowa przestrzeń społeczno-polityczna Polski. Warszawa: Wydawnictwa Europeskiego Instytutu Rozwoju Regionalnego i Lokalnego.

Zarycki, T. (2002). Region jako kontekst zachowań politycznych. Warszawa: Wydawnictwo naukowe Scholar.

Zarycki, T. (2008). Kapitał kulturowy. Inteligencja w Polsce i Rosji. Warszawa: Wydawnictwo Uniwersytetu Warszawskiego.

Zarycki, T. (2009). Peryferie. Nowe ujęcia symbolicznych zależności zależności centro-peryferyjnych. Warszawa: Wydawnictwo naukowe Scholar.

Zarycki, T., Smoczyński, R., Warczok, T. (2017). The Roots of Polish Culture-Centered Politics: Toward a Non–Purely Cultural Model of Cultural Domination in Central and Eastern Europe. East European Politics and Societies and Cultures, 31, 2, 360–381. DOI: https://doi.org/10.1177/0888325417692036.

Zarycki, T. (2017). Perspektywa postkolonialna jako krytyka globalnych rełacji władzy. Główne zagadnienia i polskie interpretacje. Analiza dyskursu publicznego. Przegąd metod i perspektyw badawczych (redakcja merytoryczna Izabella Sariusz-Skąpska) (ss. 211–221). Warszawa: Wydawnictwo Academickie SEDNO spółka z.o.o.

Zarycki, T., Warczok, T. (2020). Czterdziestolatek po czterdziestu latach: obraz epoki lat siedemdziesiątych XX wieku czy inteligencki głos w sporze o przyszły kształt polskiego pola władzy? Kultura i Społeczeństwo. 4, 41–72. DOI: https://doi.org/10.35757/KiS.2020.64.4.2

Zarycki, T., Smoczyński, R., Warczok, T. (2022). Cultural citizenship without state: historical roots of the modern Polish citizenship model. Theory and Society. 51, 269–301. DOI: https://doi.org/10.1007/s11186-021-09465-x

Отримано 27.07.2022

Політична гегемонія і духовне виробництво на світовій напівпериферії (Внесок у сучасну соціологію школи професора Томаша Зарицького)

stmm. 2022 (3): 186-209

DOI https://doi.org/10.15407/sociology2022.03.186

ІЛЛЯ КОНОНОВ, доктор соціологічних наук, професор кафедри філософії та соціології Луганського національного університету імені Тараса Шевченка (36014, Полтава, вул. Коваля, 3)

kononov_if@ukr.net

https://orcid.org/0000-0002-9253-6261

В умовах військової аґресії РФ проти України майбутнє української соціології багато в чому залежить від здатності включитися у світові процеси розвитку науки. Необхідна відкритість соціологічного співтовариства України до перспективних тенденцій розвитку світової соціології. Найбільш сприятливі умови для виникнення сталих діалогічних відносин існують у стосунках між українською і польською соціологічними спільнотами, що зумовлено значним спільним минулим наших народів, багато в чому спільними проблемами і можливими спільними перспективами.

У сучасній польській соціології однією з найбільш налаштованих на діалог є варшавська соціологічна школа проф. Томаша Зарицького. Дослідження її учасників, першою чергою самого професора Т. Зарицького, охоплюють широке коло проблем: від змін у соціальному просторі Польщі до особливостей переформатування правлячого класу і виробництва політичного знання. Особливістю школи є напружені пошуки адекватної методології вивчення сучасного суспільства. Цей методологічний пошук привів до синтезу ідей світ-системного аналізу Імануїла Валерстайна і теорії поля П’єра Бурдьє, що дало змогу в єдиній перспективі охопити макро-, мезо- та мікрорівень суспільного життя.

Особливості трансформації суспільства державного соціалізму в суспільство ліберального капіталізму в сучасній Польщі значною мірою зумовлені тією обставиною, що основа політичного класу тут сформувалася з представників інтеліґенції. Саме цим пояснюється незначна вага в політичному житті країни буржуазії, відсутність такого явища, як олігархат. Разом з тим у ґлобальних умовах польська інтеліґенція потрапила у складне становище, адже країна залишилася на напівпериферії світової капіталістичної системи. Це призводить до того, що виробництво знання про суспільство відбувається в ієрархічних відносинах, де правила задаються країнами світового центру.

Ключові слова: Польща, соціологічна школа, Томаш Зарицький, світ-системний аналіз, Імануїл Валерстайн, поле, капітал, габітус, П’єр Бурдьє, інтеліґенція, політичне знання

Джерела

Бауман, З., Донскіс, Л. (2014). Моральна спільнота. Втрата чутливості у плинній сучасності / Пер. О. Буценка. Київ: Дух і літера, KMBS.

Зарицкі, Т. (2006). Дилеми польської еліти як універсальні дилеми / Пер. Л. Козак. Незалежний культурологічний часопис «Ї», 45, 129–138.

Кононов, І.Ф. (2017). Польща в сучасному світі: зрозуміти себе і зрозуміти своє знання (Рец. на книгу: Polska jako peryferie/ redakcja naukowa Tomasz Zarycki. Warszawa: Wydawnictwo Naukowe Scholar, 2016. 356 s.). Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 2, 185–199.

Chałasiński, J. (1946). Społeczna genealogia inteligencji polskiej. Warszawa: Spółdzienia wydawnicza “Czytelnik”.

Górniak, J. (2018). “Inteligencja” i “elita” jako kategorie społeczne a kształcenie akademickie. Polska Akademia Umiejętności. Debaty PAU, V, 78–87.

Klepka, R. (2012). Miejska elita polityczna jako kategoria teoretyczna. Prace naukowe Akademii im. Jana Długosza w Częstochowie. Seria: Res Politicae, Wydanie specjalne, 99–115.

Kula, W. (1955). Ksztaltowanie się kapitalizmu w Polsce. Warszawa: Panstwowe wydawnictwo naukowe PWN.

Leder, A. (2014). Prześniona rewolucja. Ćwiczenia z logiki historycznej. Warszawa: Wydawnictwo Krytyki Politycznej. Malowist, M. (2006). Wschód a Zachód Europy w XIII–XVI wieku: konfrontacja struktur społeczno-gospodarczych. Warszawa: Panstwowe wydawnictwo naukowe PWN.

Polska jako peryferie (2016) (praca zbiorowa pod red. Tomasza Zaryckiego). Warszawa: Wydawnictwo naukowe Scholar. Polskie nauki społeczne w kontekście relacji władzy i zależności międzynarodowych. (2022) Redakcja naukowa Tomasz Zarycki. Warszawa: Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego.

Smoczyński, R., Zarycki, T. (2017). Totem inteligencki. Arystokracja, szlachta i ziemiaństwo w polskiej przestrzeni społecznej. Warszawa: Wydawnictwo naukowe Scholar.

Wallerstein, I. (2011). The Modern World-System I. Capitalist Agriculture and the Origins of the European World-Economy in the Sixteenth Century. With a New Prologue. Berkeley, Los Angeles: University of California Press.

Warczok, T., Zarycki, T. (2016). Gra peryferyjna. Polska politologia w globalnym polu nauk społecznych. Warszawa: Wydawnictwo naukowe Scholar.

Warczok, T., Zarycki, T. (2018). Polskie nauki polityczne w perspektywie globalnej: paradoksy ewoluującej peryferyjności. Nauka i Szkolnictwo Wyższe, 1(51), 143–161. DOI: 10.14746/nisw.2018.1.6.

Zarycki, T. (1997). Nowa przestrzeń społeczno-polityczna Polski. Warszawa: Wydawnictwa Europeskiego Instytutu Rozwoju Regionalnego i Lokalnego.

Zarycki, T. (2002). Region jako kontekst zachowań politycznych. Warszawa: Wydawnictwo naukowe Scholar.

Zarycki, T. (2008). Kapitał kulturowy. Inteligencja w Polsce i Rosji. Warszawa: Wydawnictwo Uniwersytetu Warszawskiego.

Zarycki, T. (2009). Peryferie. Nowe ujęcia symbolicznych zależności zależności centro-peryferyjnych. Warszawa: Wydawnictwo naukowe Scholar.

Zarycki, T., Smoczyński, R., Warczok, T. (2017). The Roots of Polish Culture-Centered Politics: Toward a Non–Purely Cultural Model of Cultural Domination in Central and Eastern Europe. East European Politics and Societies and Cultures, 31, 2, 360–381. DOI: https://doi.org/10.1177/0888325417692036.

Zarycki, T. (2017). Perspektywa postkolonialna jako krytyka globalnych rełacji władzy. Główne zagadnienia i polskie interpretacje. Analiza dyskursu publicznego. Przegąd metod i perspektyw badawczych (redakcja merytoryczna Izabella Sariusz-Skąpska) (ss. 211–221). Warszawa: Wydawnictwo Academickie SEDNO spółka z.o.o.

Zarycki, T., Warczok, T. (2020). Czterdziestolatek po czterdziestu latach: obraz epoki lat siedemdziesiątych XX wieku czy inteligencki głos w sporze o przyszły kształt polskiego pola władzy? Kultura i Społeczeństwo. 4, 41–72. DOI: https://doi.org/10.35757/KiS.2020.64.4.2

Zarycki, T., Smoczyński, R., Warczok, T. (2022). Cultural citizenship without state: historical roots of the modern Polish citizenship model. Theory and Society. 51, 269–301. DOI: https://doi.org/10.1007/s11186-021-09465-x

Отримано 27.07.2022

ОСТАННІЙ ДРУКОВАНИЙ НОМЕР

НАЙСВІЖІШІ МАТЕРІАЛИ У ВІДКРИТОМУ ДОСТУПІ

} } } } }