ОСТАННІЙ ДРУКОВАНИЙ НОМЕР

НАЙСВІЖІШІ МАТЕРІАЛИ У ВІДКРИТОМУ ДОСТУПІ

ЗАГАЛЬНІ УСТАНОВКИ ЩОДО ДЕРЖАВИ ЗАГАЛЬНОГО ДОБРОБУТУ: КОНЦЕПТ ТА ОСОБЛИВОСТІ ВИМІРЮВАННЯ

stmm. 2022 (3): 5-24

DOI https://doi.org/10.15407/sociology2022.03.005

СЕРГІЙ ДЕМБІЦЬКИЙ, доктор соціологічних наук, заступник директора Інституту соціології НАНУ (01021, Київ, вул. Шовковична, 12)

sociotest.solutions@gmail.com

https://orcid.org/0000-0002-7958-3557

Статтю присвячено результатам розроблення соціологічного тесту “GSR-5”, призначеного для вимірювання загальних установок щодо держави загального добробуту.

Проведено теоретичний аналіз вимірювання установок щодо держави загального добробуту в сучасних західних суспільствах. Зроблено висновок про те, що всю сукупність відповідних досліджень можна розподілити на дві категорії — апріорну (перехід від концепції до наявних вимірювань) та апостеріорну (фокусування на досвіді емпіричних досліджень). При цьому виявлено недостатню увагу до загальних установ щодо держави (як фонового, чи стереотипного ставлення).

Запропоновано соціологічний тест, ґрунтований на п’яти індикаторах щодо держави: оцінці ефективності, оцінці майбутнього, оцінці умов життя, оцінці історичних досягнень та оцінці поточних подій. З метою подальшої емпіричної валідизації методику було включено в чотири широкомасштабні крос-секційні дослідження з використанням різних методів (CAWI, F2F, самозаповнення, CATI). На підставі отриманих результатів перевірено факторну, критеріальну та конструктну валідність тесту.

Для категоризації установок респондентів, виходячи з їхніх індивідуальних відповідей, використано підхід ідеальних типів. У результаті виокремлено 5 соціальних груп під кутом зору їхнього ставлення до власної держави: виразно неґативну, помірно неґативну, проміжну, помірно позитивну та виразно позитивну.

Загалом на підставі проведеного аналізу зроблено висновок про можливість використання методики “GSR-5” у соціологічних дослідженнях.

Keywords: установки щодо держави загального добробуту, соціологічний тест, валідизація.

Джерела

Головаха, Е. (ред.), Костенко, Н. (ред.), Макеев, С. (ред.). (2014). Общество без доверия. Киев: Институт социологии НАН Украины.

Дембіцький, С. (2019). Політична культура українського суспільства: тенденції розвитку в умовах новітніх викликів. Київ: Інститут соціології НАН Україна.

Дембіцький, С. (2019). Розробка соціологічних тестів: методологія і практики її застосування. Київ: Інститут соціології НАН України.

Дембіцький, С. (2020). Цивілізаційна суб’єктність України з точки зору соцієтальних цінностей: стан масової свідомості. В: Україна як цивілізаційний суб’єкт історії та сучасності (сс. 195–207). Київ: Ніка-Центр.

Державний класифікатор соціальних стандартів і нормативів (2002). Отримано з: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0293203-02#Text

ДОСЛІДЖЕННЯ (2022). Отримано з: https://ratinggroup.ua/research/ukraine/

Закон України Основи законодавства України про охорону здоров’я (1993). Отримано з: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2801-12#Text

Закон України Про соціальні послуги (2019). Отримано з: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2671-19#Text

Конституція України (1996). Отримано з: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text

Основи законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування (1998). Отримано з: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/16/98-%D0%B2%D1%80#Text

Симончук, О., Макеєв, С. (2020). Актуальна соціально-класова структура України як чинник цивілізаційної суб’єктності: порівняльна перспектива. В: Україна як цивілізаційний суб’єкт історії та сучасності (сс. 208–220). Київ: Ніка-Центр.

Симончук, О. (2019). Соціальні класи в сучасних суспільствах: евристичний потенціал класового аналізу. Київ: Інститут соціології НАН України.

Филлипс, Л., Йоргенсен, М.В. (2008). Дискурс-анализ. Теория и метод. Харьков: Гуманитарный центр.

Andress, H.J., Heien, T. (2001). Four worlds of welfare state attitudes? A comparison of Germany, Norway, and the United States. European Sociological Review, 17 (4), 337–356.

Andress, H.J., Heien, T. (2001). Four worlds of welfare state attitudes? A comparison of Germany, Norway, and the United States. European Sociological Review, 17 (4), 337–356.

Bean, C., Papadakis, E. (1998). A comparison of mass attitudes towards the welfare state in different institutional regimes, 1985–1990. International Journal of Public Opinion Research, 10 (3), 211–236.

Eger, M.A., Breznau, N. (2017). Immigration and the welfare state: A cross-regional analysis of European welfare attitudes. International Journal of Comparative Sociology, 58 (5), 440–463.

Ervasti, H., Andersen, J.G., Ringdal, K. (Eds.). (2012). The future of the welfare state: Social policy attitudes and social capital in Europe. S.l.: Edward Elgar Publishing.

Esping-Andersen, G. (2006). Three Worlds of Welfare Capitalism. The welfare state reader, 434–454.

Goerres, A., Prinzen, K. (2012). Can we improve the measurement of attitudes towards the welfare state? A constructive critique of survey instruments with evidence from focus groups. Social Indicators Research, 109 (3), 515–534.

Goossen, M. (2020). The gender gap in welfare state attitudes in Europe: The role of unpaid labour and family policy. Journal of European Social Policy, 30 (4), 452–466.

Hasenfeld, Y., Rafferty, J.A. (1989). The determinants of public attitudes toward the welfare state. Social Forces, 67 (4), 1027–1048.

Heywood, A. (2017). Political ideologies: An introduction. London: Macmillan International Higher Education.

Hjerm, M., Schnabel, A. (2012). How much heterogeneity can the welfare state endure? The influence of heterogeneity on attitudes to the welfare state. Nations and Nationalism, 18 (2), 346–369.

Introduction. Ervasti, H., Andersen, J. G., & Ringdal, K. (Eds.) (2012). The future of the welfare state: Social policy attitudes and social capital in Europe. S.l.: Edward Elgar Publishing.

Jary, D., Jary, J. (1991). HarperCollins dictionary of sociology. S .l.: HarperPerennial.

Kumlin, S. (2007). The welfare state: Values, policy preferences, and performance evaluations. In: The Oxford handbook of political behavior. (S.l.???)

Naumann, E., Buss, C., Bähr, J. (2016). How unemployment experience affects support for the welfare state: a real panel approach. European Sociological Review, 32 (1), 81–92.

Roosma, F., Gelissen, J., Van Oorschot, W. (2013). The multidimensionality of welfare state attitudes: A European cross-national study. Social indicators research, 113 (1), 235–255.

Roosma, F., Van Oorschot, W., Gelissen, J. (2014). The preferred role and perceived performance of the welfare state: European welfare attitudes from a multidimensional perspective. Social science research, 44, 200–210.

Taylor-Gooby, P., Chung, H., Leruth, B. (2018). The contribution of deliberative forums to studying welfare state attitudes: A United Kingdom study. Social Policy & Administration, 52 (4), 914–927.

Zimmermann, K., Heuer, J.O., Mau, S. (2018). Changing preferences towards redistribution: How deliberation shapes welfare attitudes. Social Policy & Administration, 52 (5), 969–982.

Отримано 10.08.2022

ЗАГАЛЬНІ УСТАНОВКИ ЩОДО ДЕРЖАВИ ЗАГАЛЬНОГО ДОБРОБУТУ: КОНЦЕПТ ТА ОСОБЛИВОСТІ ВИМІРЮВАННЯ

stmm. 2022 (3): 5-24

DOI https://doi.org/10.15407/sociology2022.03.005

СЕРГІЙ ДЕМБІЦЬКИЙ, доктор соціологічних наук, заступник директора Інституту соціології НАНУ (01021, Київ, вул. Шовковична, 12)

sociotest.solutions@gmail.com

https://orcid.org/0000-0002-7958-3557

Статтю присвячено результатам розроблення соціологічного тесту “GSR-5”, призначеного для вимірювання загальних установок щодо держави загального добробуту.

Проведено теоретичний аналіз вимірювання установок щодо держави загального добробуту в сучасних західних суспільствах. Зроблено висновок про те, що всю сукупність відповідних досліджень можна розподілити на дві категорії — апріорну (перехід від концепції до наявних вимірювань) та апостеріорну (фокусування на досвіді емпіричних досліджень). При цьому виявлено недостатню увагу до загальних установ щодо держави (як фонового, чи стереотипного ставлення).

Запропоновано соціологічний тест, ґрунтований на п’яти індикаторах щодо держави: оцінці ефективності, оцінці майбутнього, оцінці умов життя, оцінці історичних досягнень та оцінці поточних подій. З метою подальшої емпіричної валідизації методику було включено в чотири широкомасштабні крос-секційні дослідження з використанням різних методів (CAWI, F2F, самозаповнення, CATI). На підставі отриманих результатів перевірено факторну, критеріальну та конструктну валідність тесту.

Для категоризації установок респондентів, виходячи з їхніх індивідуальних відповідей, використано підхід ідеальних типів. У результаті виокремлено 5 соціальних груп під кутом зору їхнього ставлення до власної держави: виразно неґативну, помірно неґативну, проміжну, помірно позитивну та виразно позитивну.

Загалом на підставі проведеного аналізу зроблено висновок про можливість використання методики “GSR-5” у соціологічних дослідженнях.

Keywords: установки щодо держави загального добробуту, соціологічний тест, валідизація.

Джерела

Головаха, Е. (ред.), Костенко, Н. (ред.), Макеев, С. (ред.). (2014). Общество без доверия. Киев: Институт социологии НАН Украины.

Дембіцький, С. (2019). Політична культура українського суспільства: тенденції розвитку в умовах новітніх викликів. Київ: Інститут соціології НАН Україна.

Дембіцький, С. (2019). Розробка соціологічних тестів: методологія і практики її застосування. Київ: Інститут соціології НАН України.

Дембіцький, С. (2020). Цивілізаційна суб’єктність України з точки зору соцієтальних цінностей: стан масової свідомості. В: Україна як цивілізаційний суб’єкт історії та сучасності (сс. 195–207). Київ: Ніка-Центр.

Державний класифікатор соціальних стандартів і нормативів (2002). Отримано з: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0293203-02#Text

ДОСЛІДЖЕННЯ (2022). Отримано з: https://ratinggroup.ua/research/ukraine/

Закон України Основи законодавства України про охорону здоров’я (1993). Отримано з: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2801-12#Text

Закон України Про соціальні послуги (2019). Отримано з: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2671-19#Text

Конституція України (1996). Отримано з: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text

Основи законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування (1998). Отримано з: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/16/98-%D0%B2%D1%80#Text

Симончук, О., Макеєв, С. (2020). Актуальна соціально-класова структура України як чинник цивілізаційної суб’єктності: порівняльна перспектива. В: Україна як цивілізаційний суб’єкт історії та сучасності (сс. 208–220). Київ: Ніка-Центр.

Симончук, О. (2019). Соціальні класи в сучасних суспільствах: евристичний потенціал класового аналізу. Київ: Інститут соціології НАН України.

Филлипс, Л., Йоргенсен, М.В. (2008). Дискурс-анализ. Теория и метод. Харьков: Гуманитарный центр.

Andress, H.J., Heien, T. (2001). Four worlds of welfare state attitudes? A comparison of Germany, Norway, and the United States. European Sociological Review, 17 (4), 337–356.

Andress, H.J., Heien, T. (2001). Four worlds of welfare state attitudes? A comparison of Germany, Norway, and the United States. European Sociological Review, 17 (4), 337–356.

Bean, C., Papadakis, E. (1998). A comparison of mass attitudes towards the welfare state in different institutional regimes, 1985–1990. International Journal of Public Opinion Research, 10 (3), 211–236.

Eger, M.A., Breznau, N. (2017). Immigration and the welfare state: A cross-regional analysis of European welfare attitudes. International Journal of Comparative Sociology, 58 (5), 440–463.

Ervasti, H., Andersen, J.G., Ringdal, K. (Eds.). (2012). The future of the welfare state: Social policy attitudes and social capital in Europe. S.l.: Edward Elgar Publishing.

Esping-Andersen, G. (2006). Three Worlds of Welfare Capitalism. The welfare state reader, 434–454.

Goerres, A., Prinzen, K. (2012). Can we improve the measurement of attitudes towards the welfare state? A constructive critique of survey instruments with evidence from focus groups. Social Indicators Research, 109 (3), 515–534.

Goossen, M. (2020). The gender gap in welfare state attitudes in Europe: The role of unpaid labour and family policy. Journal of European Social Policy, 30 (4), 452–466.

Hasenfeld, Y., Rafferty, J.A. (1989). The determinants of public attitudes toward the welfare state. Social Forces, 67 (4), 1027–1048.

Heywood, A. (2017). Political ideologies: An introduction. London: Macmillan International Higher Education.

Hjerm, M., Schnabel, A. (2012). How much heterogeneity can the welfare state endure? The influence of heterogeneity on attitudes to the welfare state. Nations and Nationalism, 18 (2), 346–369.

Introduction. Ervasti, H., Andersen, J. G., & Ringdal, K. (Eds.) (2012). The future of the welfare state: Social policy attitudes and social capital in Europe. S.l.: Edward Elgar Publishing.

Jary, D., Jary, J. (1991). HarperCollins dictionary of sociology. S .l.: HarperPerennial.

Kumlin, S. (2007). The welfare state: Values, policy preferences, and performance evaluations. In: The Oxford handbook of political behavior. (S.l.???)

Naumann, E., Buss, C., Bähr, J. (2016). How unemployment experience affects support for the welfare state: a real panel approach. European Sociological Review, 32 (1), 81–92.

Roosma, F., Gelissen, J., Van Oorschot, W. (2013). The multidimensionality of welfare state attitudes: A European cross-national study. Social indicators research, 113 (1), 235–255.

Roosma, F., Van Oorschot, W., Gelissen, J. (2014). The preferred role and perceived performance of the welfare state: European welfare attitudes from a multidimensional perspective. Social science research, 44, 200–210.

Taylor-Gooby, P., Chung, H., Leruth, B. (2018). The contribution of deliberative forums to studying welfare state attitudes: A United Kingdom study. Social Policy & Administration, 52 (4), 914–927.

Zimmermann, K., Heuer, J.O., Mau, S. (2018). Changing preferences towards redistribution: How deliberation shapes welfare attitudes. Social Policy & Administration, 52 (5), 969–982.

Отримано 10.08.2022

ОСТАННІЙ ДРУКОВАНИЙ НОМЕР

НАЙСВІЖІШІ МАТЕРІАЛИ У ВІДКРИТОМУ ДОСТУПІ

} } } } }