ОСТАННІЙ ДРУКОВАНИЙ НОМЕР

НАЙСВІЖІШІ МАТЕРІАЛИ У ВІДКРИТОМУ ДОСТУПІ

ДОПОВНЕНА РЕАЛЬНІСТЬ У РЕАЛІЯХ ФУНКЦІЮВАННЯ МИСТЕЦТВА

stmm. 2021 (3): 146-166

DOI https://doi.org/10.15407/sociology2021.03.146

РАИСА ШУЛЬГА, доктор философских наук, ведущий научный сотрудник отдела социологии культуры и массовых коммуникаций Института социологии НАНУ (01021, Киев, ул. Шелковичная, 12)

rashulga@gmail.com

https://orcid.org/0000-0001-5302-3669

У статті розглядаються питання, пов’язані з можливостями мистецтва в пророкуванні доповненої реальності. Поняття доповненої реальності фіксує досягнення інформаційних технологій візуально доповнювати фізичний світ віртуальними об’єктами. Це поняття увійшло в науковий обіг наприкінці XX століття. Проте, як свідчить історична практика, доповнена реальність як явище існувала в усі епохи людського існування. Потребу в доповненій реальності, спричинену прагненням розширити межі наявного світу через переживання бажаного, завжди реалізовувало мистецтво. Автор визначає, якою мірою мистецтво може збагачувати життєвий простір людини доповненою реальністю. У дослідженні виявлено суперечності між теоретичними побудовами щодо призначення мистецтва і реаліями його функціювання. Увагу закцентовано на необхідності переосмислення розуміння моделі функціювання мистецтва як універсального, позаісторичного явища. Автор також доводить, що в культурсоціологічних розвідках впливу та сприйняття мистецтва необхідно відмовитись від маніпулювання загальним поняттям “мистецтво”. Пропонується максимально операціоналізувати розуміння його дієвості через конкретизацію особливостей видів і жанрів. Пропонується також подолати інерцію ціннісного поділу мистецтва на “високе” як вартісне і “низьке” як меншовартісне. Такий підхід відкриває шлях до розуміння реального значення потреб позаестетичного та позахудожнього характеру, якими керується переважна частина аудиторії в усі часи у своєму зверненні до мистецтва. Дослідження в цій площині розкриває потенціал мистецтва в задоволенні життєво значущих потреб людини — у психологічній відпрузі, емоційній насиченості, релаксі, розраді. Розглядається сутність відмінностей у споживанні художнього продукту “освічених” і “наївних” споживачів. Визначаються можливості відтворення доповненої реальності в найбільших сеґментах поточного художнього життя — культурних індустріях і сучасному мистецтві.

Ключові слова: мистецтво, доповнена реальність, аудиторія мистецтва, художнє споживання, культурні індустрії, сучасне мистецтво

Джерела

  1. AR — Дополненная реальность, s.a. Получено с: https://habr.com/ru/post/419437/
  2. Аристофан (2016). Лисистрата и другие пьесы. Москва: Риполклассик. Получено с: https://www.yakaboo.ua/ua/lisistrata-i-drugie-p-esy.html
  3. Браун, Дж. (2003). Презентация на семинаре “Культурные индустрии. Выявление культурних ресурсов территории” (14–18 июля 2003 года). Петрозаводск. Получено с: http: //www.cpolicy.ru/analitycs/64.html
  4. Бурдье, П. (1993). Рынок символической продукции. Вопросы социологии, 1/2. Получено с: http://bourdieu.name/content/burde-rynok-simvolicheskoj-produkcii
  5. Бурдье, П. (2003). Исторический генезис чистой эстетики. НЛО, 60.
  6. Виппер, В.Б. (2004). Введение в историческое изучение искусства. Москва: АСТ-пресс-книга.
  7. Волкова, П. (2013). Иероним Босх. Корабль дураков. Получено с: https://www.youtube.com/watch?v=xUbAfWVc5o
  8. Ворона, В.М., Шульга, М.О. (ред.) (2019). Українське суспільство: моніторинг соціальних змін, 7 (21). Київ: Інститут соціології НАН України.
  9. Воропай, Л. (2009). Бета-версия автопоэзиса. Художественный журнал, 71–72. Получено с: http://moscowartmagazine.com/issue/21/article/3144
  10. Гуревич, А.Я. (2012). Категории средневековой культуры. Получено с: http://www.a124.ru/wp-сontent/uploads/2012/07/
  11. Даниленко, О.І., Янкелевич, М.С. (2011). Отношение к искусству как проявление ценностных ориентаций личности. Получено с: https://cyberleninka.ru/article/n/otnoshenie-k-iskusstvu-kak-proyavlenie-tsennostnyh-ori
  12. Економічна привабливість Української культури. Аналітична доповідь (2019). Отримано з: http://www.ier.com.ua/files/publications/Special_research/2019_UCF_report_full
  13. Клех, И. (2009). Миграции. Москва: Новое литературное обозрение.
  14. Литичевский, Г. (2019). Воздержание от суждения. Художественный журнал, 110. Получено с: http://moscowartmagazine.com/issue/94/article/2079 919
  15. Массовая и элитарная культуры. Обществознание (2017). Получено с: https://sites.google.com/site/obsestvoznaniesch 88omsk/home/ucebn/kulturologia/massovaa-i-elitarnaa-kultury)
  16. Петрова, О. (2005). Сучасне українське мистецтво: новий початок. Отримано з: https://zn.ua/ukr/ART/suchasne_ukrayinske_mistetstvo_noviy_pochatok
  17. Рынок современного искусства 2000–2020. Отчет Artprice. Часть 1. ARTinvestment.RU (2020). Получено с: https://artinvest-ment.ru/invest/analytics/20201016_ArtpriceCont.html
  18. Смирна, Л., Хаматов, В. (2016). Модерное, современное и новейшее искусство: попытка осмысления понятий. Получено с: https://artukraine.com.ua/a/modernoe-sovremennoe-i-noveyshee-iskusstvo-popytka-osmysleniya-ponyatiy/#.X38ik-1S8bo
  19. Сондерс, Ф. С. (1995). The Іndepented. В: В. Можегов, Абстрактное искусство как спецпроект ЦРУ. Получено с: https://vz.ru/opinions/2020/10/4/1062986.html
  20. Сондерс, Ф.С. (2013). ЦРУ и мир искусств. Культурный фронт холодной войны. Москва: КучковоПоле. Получено с: https://www.labirint.ru/books/401160/
  21. Толстой, Л.Н. (2019). Исповедь. Получено с: http://az.lib.ru/t/tolstoj_lew_nikolaewich/text_0440.shtml
  22. Флиер, А.Я. (2012). Культурные индустрии в истори современности: типы и технологии. Получено с: http://www.zpu-jornal.ry/e-zpu/2012/3/Flier cultural-industries
  23. Этнографическая аналогия и пещерное искусство (2014). Получено с: https://arheologija.ru/etnograficheskaya-analogiya-i-peshhernoe-iskusstvo

Одержано 16.06.2021

ДОПОВНЕНА РЕАЛЬНІСТЬ У РЕАЛІЯХ ФУНКЦІЮВАННЯ МИСТЕЦТВА

stmm. 2021 (3): 146-166

DOI https://doi.org/10.15407/sociology2021.03.146

РАИСА ШУЛЬГА, доктор философских наук, ведущий научный сотрудник отдела социологии культуры и массовых коммуникаций Института социологии НАНУ (01021, Киев, ул. Шелковичная, 12)

rashulga@gmail.com

https://orcid.org/0000-0001-5302-3669

У статті розглядаються питання, пов’язані з можливостями мистецтва в пророкуванні доповненої реальності. Поняття доповненої реальності фіксує досягнення інформаційних технологій візуально доповнювати фізичний світ віртуальними об’єктами. Це поняття увійшло в науковий обіг наприкінці XX століття. Проте, як свідчить історична практика, доповнена реальність як явище існувала в усі епохи людського існування. Потребу в доповненій реальності, спричинену прагненням розширити межі наявного світу через переживання бажаного, завжди реалізовувало мистецтво. Автор визначає, якою мірою мистецтво може збагачувати життєвий простір людини доповненою реальністю. У дослідженні виявлено суперечності між теоретичними побудовами щодо призначення мистецтва і реаліями його функціювання. Увагу закцентовано на необхідності переосмислення розуміння моделі функціювання мистецтва як універсального, позаісторичного явища. Автор також доводить, що в культурсоціологічних розвідках впливу та сприйняття мистецтва необхідно відмовитись від маніпулювання загальним поняттям “мистецтво”. Пропонується максимально операціоналізувати розуміння його дієвості через конкретизацію особливостей видів і жанрів. Пропонується також подолати інерцію ціннісного поділу мистецтва на “високе” як вартісне і “низьке” як меншовартісне. Такий підхід відкриває шлях до розуміння реального значення потреб позаестетичного та позахудожнього характеру, якими керується переважна частина аудиторії в усі часи у своєму зверненні до мистецтва. Дослідження в цій площині розкриває потенціал мистецтва в задоволенні життєво значущих потреб людини — у психологічній відпрузі, емоційній насиченості, релаксі, розраді. Розглядається сутність відмінностей у споживанні художнього продукту “освічених” і “наївних” споживачів. Визначаються можливості відтворення доповненої реальності в найбільших сеґментах поточного художнього життя — культурних індустріях і сучасному мистецтві.

Ключові слова: мистецтво, доповнена реальність, аудиторія мистецтва, художнє споживання, культурні індустрії, сучасне мистецтво

Джерела

  1. AR — Дополненная реальность, s.a. Получено с: https://habr.com/ru/post/419437/
  2. Аристофан (2016). Лисистрата и другие пьесы. Москва: Риполклассик. Получено с: https://www.yakaboo.ua/ua/lisistrata-i-drugie-p-esy.html
  3. Браун, Дж. (2003). Презентация на семинаре “Культурные индустрии. Выявление культурних ресурсов территории” (14–18 июля 2003 года). Петрозаводск. Получено с: http: //www.cpolicy.ru/analitycs/64.html
  4. Бурдье, П. (1993). Рынок символической продукции. Вопросы социологии, 1/2. Получено с: http://bourdieu.name/content/burde-rynok-simvolicheskoj-produkcii
  5. Бурдье, П. (2003). Исторический генезис чистой эстетики. НЛО, 60.
  6. Виппер, В.Б. (2004). Введение в историческое изучение искусства. Москва: АСТ-пресс-книга.
  7. Волкова, П. (2013). Иероним Босх. Корабль дураков. Получено с: https://www.youtube.com/watch?v=xUbAfWVc5o
  8. Ворона, В.М., Шульга, М.О. (ред.) (2019). Українське суспільство: моніторинг соціальних змін, 7 (21). Київ: Інститут соціології НАН України.
  9. Воропай, Л. (2009). Бета-версия автопоэзиса. Художественный журнал, 71–72. Получено с: http://moscowartmagazine.com/issue/21/article/3144
  10. Гуревич, А.Я. (2012). Категории средневековой культуры. Получено с: http://www.a124.ru/wp-сontent/uploads/2012/07/
  11. Даниленко, О.І., Янкелевич, М.С. (2011). Отношение к искусству как проявление ценностных ориентаций личности. Получено с: https://cyberleninka.ru/article/n/otnoshenie-k-iskusstvu-kak-proyavlenie-tsennostnyh-ori
  12. Економічна привабливість Української культури. Аналітична доповідь (2019). Отримано з: http://www.ier.com.ua/files/publications/Special_research/2019_UCF_report_full
  13. Клех, И. (2009). Миграции. Москва: Новое литературное обозрение.
  14. Литичевский, Г. (2019). Воздержание от суждения. Художественный журнал, 110. Получено с: http://moscowartmagazine.com/issue/94/article/2079 919
  15. Массовая и элитарная культуры. Обществознание (2017). Получено с: https://sites.google.com/site/obsestvoznaniesch 88omsk/home/ucebn/kulturologia/massovaa-i-elitarnaa-kultury)
  16. Петрова, О. (2005). Сучасне українське мистецтво: новий початок. Отримано з: https://zn.ua/ukr/ART/suchasne_ukrayinske_mistetstvo_noviy_pochatok
  17. Рынок современного искусства 2000–2020. Отчет Artprice. Часть 1. ARTinvestment.RU (2020). Получено с: https://artinvest-ment.ru/invest/analytics/20201016_ArtpriceCont.html
  18. Смирна, Л., Хаматов, В. (2016). Модерное, современное и новейшее искусство: попытка осмысления понятий. Получено с: https://artukraine.com.ua/a/modernoe-sovremennoe-i-noveyshee-iskusstvo-popytka-osmysleniya-ponyatiy/#.X38ik-1S8bo
  19. Сондерс, Ф. С. (1995). The Іndepented. В: В. Можегов, Абстрактное искусство как спецпроект ЦРУ. Получено с: https://vz.ru/opinions/2020/10/4/1062986.html
  20. Сондерс, Ф.С. (2013). ЦРУ и мир искусств. Культурный фронт холодной войны. Москва: КучковоПоле. Получено с: https://www.labirint.ru/books/401160/
  21. Толстой, Л.Н. (2019). Исповедь. Получено с: http://az.lib.ru/t/tolstoj_lew_nikolaewich/text_0440.shtml
  22. Флиер, А.Я. (2012). Культурные индустрии в истори современности: типы и технологии. Получено с: http://www.zpu-jornal.ry/e-zpu/2012/3/Flier cultural-industries
  23. Этнографическая аналогия и пещерное искусство (2014). Получено с: https://arheologija.ru/etnograficheskaya-analogiya-i-peshhernoe-iskusstvo

Одержано 16.06.2021

ОСТАННІЙ ДРУКОВАНИЙ НОМЕР

НАЙСВІЖІШІ МАТЕРІАЛИ У ВІДКРИТОМУ ДОСТУПІ

} } } } }