ДОПОВНЕНА РЕАЛЬНІСТЬ У РЕАЛІЯХ ФУНКЦІЮВАННЯ МИСТЕЦТВА
stmm. 2021 (3): 146-166
DOI https://doi.org/10.15407/sociology2021.03.146
РАИСА ШУЛЬГА, доктор философских наук, ведущий научный сотрудник отдела социологии культуры и массовых коммуникаций Института социологии НАНУ (01021, Киев, ул. Шелковичная, 12)
rashulga@gmail.com
https://orcid.org/0000-0001-5302-3669
У статті розглядаються питання, пов’язані з можливостями мистецтва в пророкуванні доповненої реальності. Поняття доповненої реальності фіксує досягнення інформаційних технологій візуально доповнювати фізичний світ віртуальними об’єктами. Це поняття увійшло в науковий обіг наприкінці XX століття. Проте, як свідчить історична практика, доповнена реальність як явище існувала в усі епохи людського існування. Потребу в доповненій реальності, спричинену прагненням розширити межі наявного світу через переживання бажаного, завжди реалізовувало мистецтво. Автор визначає, якою мірою мистецтво може збагачувати життєвий простір людини доповненою реальністю. У дослідженні виявлено суперечності між теоретичними побудовами щодо призначення мистецтва і реаліями його функціювання. Увагу закцентовано на необхідності переосмислення розуміння моделі функціювання мистецтва як універсального, позаісторичного явища. Автор також доводить, що в культурсоціологічних розвідках впливу та сприйняття мистецтва необхідно відмовитись від маніпулювання загальним поняттям “мистецтво”. Пропонується максимально операціоналізувати розуміння його дієвості через конкретизацію особливостей видів і жанрів. Пропонується також подолати інерцію ціннісного поділу мистецтва на “високе” як вартісне і “низьке” як меншовартісне. Такий підхід відкриває шлях до розуміння реального значення потреб позаестетичного та позахудожнього характеру, якими керується переважна частина аудиторії в усі часи у своєму зверненні до мистецтва. Дослідження в цій площині розкриває потенціал мистецтва в задоволенні життєво значущих потреб людини — у психологічній відпрузі, емоційній насиченості, релаксі, розраді. Розглядається сутність відмінностей у споживанні художнього продукту “освічених” і “наївних” споживачів. Визначаються можливості відтворення доповненої реальності в найбільших сеґментах поточного художнього життя — культурних індустріях і сучасному мистецтві.
Ключові слова: мистецтво, доповнена реальність, аудиторія мистецтва, художнє споживання, культурні індустрії, сучасне мистецтво
Джерела
Одержано 16.06.2021
ДОПОВНЕНА РЕАЛЬНІСТЬ У РЕАЛІЯХ ФУНКЦІЮВАННЯ МИСТЕЦТВА
stmm. 2021 (3): 146-166
DOI https://doi.org/10.15407/sociology2021.03.146
РАИСА ШУЛЬГА, доктор философских наук, ведущий научный сотрудник отдела социологии культуры и массовых коммуникаций Института социологии НАНУ (01021, Киев, ул. Шелковичная, 12)
rashulga@gmail.com
https://orcid.org/0000-0001-5302-3669
У статті розглядаються питання, пов’язані з можливостями мистецтва в пророкуванні доповненої реальності. Поняття доповненої реальності фіксує досягнення інформаційних технологій візуально доповнювати фізичний світ віртуальними об’єктами. Це поняття увійшло в науковий обіг наприкінці XX століття. Проте, як свідчить історична практика, доповнена реальність як явище існувала в усі епохи людського існування. Потребу в доповненій реальності, спричинену прагненням розширити межі наявного світу через переживання бажаного, завжди реалізовувало мистецтво. Автор визначає, якою мірою мистецтво може збагачувати життєвий простір людини доповненою реальністю. У дослідженні виявлено суперечності між теоретичними побудовами щодо призначення мистецтва і реаліями його функціювання. Увагу закцентовано на необхідності переосмислення розуміння моделі функціювання мистецтва як універсального, позаісторичного явища. Автор також доводить, що в культурсоціологічних розвідках впливу та сприйняття мистецтва необхідно відмовитись від маніпулювання загальним поняттям “мистецтво”. Пропонується максимально операціоналізувати розуміння його дієвості через конкретизацію особливостей видів і жанрів. Пропонується також подолати інерцію ціннісного поділу мистецтва на “високе” як вартісне і “низьке” як меншовартісне. Такий підхід відкриває шлях до розуміння реального значення потреб позаестетичного та позахудожнього характеру, якими керується переважна частина аудиторії в усі часи у своєму зверненні до мистецтва. Дослідження в цій площині розкриває потенціал мистецтва в задоволенні життєво значущих потреб людини — у психологічній відпрузі, емоційній насиченості, релаксі, розраді. Розглядається сутність відмінностей у споживанні художнього продукту “освічених” і “наївних” споживачів. Визначаються можливості відтворення доповненої реальності в найбільших сеґментах поточного художнього життя — культурних індустріях і сучасному мистецтві.
Ключові слова: мистецтво, доповнена реальність, аудиторія мистецтва, художнє споживання, культурні індустрії, сучасне мистецтво
Джерела
Одержано 16.06.2021