НЕРІВНІСТЬ У СФЕРІ ПРАЦІ: ҐЛОБАЛЬНИЙ ВИМІР
stmm. 2021 (2): 75-93
DOI https://doi.org/10.15407/sociology2021.02.075
ВІТАЛІНА БУТКАЛЮК, кандидат соціологічних наук, науковий співробітник відділу економічної соціології Інституту соціології НАН України (01021, Київ, вул. Шовковична, 12)
vbutkalyuk@ukr.net
https://orcid.org/0000-0003-1339-6393
Перехід світової економіки від кейнсіанства до неолібералізму наприкінці ХХ століття спричинив тектонічні зсуви у сфері праці та зайнятості. Організація виробничого процесу на неоліберальних принципах в умовах постфордистського режиму нагромадження капіталу призвела до того, що постійними атрибутами сфери праці стали нестабільність і ненадійність зайнятості, високий рівень недовикористання праці, неабияке поширення робочої бідності та малозабезпеченості, а також стрімке зростання нерівності, що загрожує сьогодні суспільному розвитку і стабільності суспільства. У статті на засадах економіко-соціологічного підходу автор досліджує причини розширення і специфіку прояву нерівності у сфері праці в умовах постфордистського неоліберального реформування ґлобальної економічної системи. Автор вирізняє й характеризує ключові тенденції у функціюванні ринку праці, що cпричиняються до посилення нерівності впродовж останніх десятиліть (зниження частки трудових доходів у національному доході країн, ослаблення зв'язку між підвищенням продуктивності праці та її оплатою, ерозія профспілкового руху і демонтаж держави загального добробуту). Основну увагу приділено вивченню феномену нерівності трудових доходів, його динаміки та форм прояву в сучасному світі, а також визначенню впливу на цей різновид нерівності, з одного боку, індивідуальних характеристик робітників, а з іншого— особливостей галузі економіки, розміру підприємства та рівня соціально-економічного розвитку країни. На підставі дослідження цих процесів автор доходить висновку, що перерозподіл доходів на користь капіталу і висока диференціація їх є квінтесенцією неоліберального капіталізму. Економічне і політичне виснаження національних держав в умовах неоліберальних реформ призвело до низької ресурсності їх, недостатньої ані для проведення широкої соціальної політики й допомоги нужденним, ані для адекватної боротьби із наслідками характерних для капіталізму криз чи якихось форс-мажорних ситуацій, таких як поточна пандемія COVID-19.
Повний текст публікації: укр | рос
Ключові слова: неоліберализм, постфордизм, праця, соціально-економічна нерівність, нерівність у сфері праці, нерівність трудових доходів
Джерела
НЕРІВНІСТЬ У СФЕРІ ПРАЦІ: ҐЛОБАЛЬНИЙ ВИМІР
stmm. 2021 (2): 75-93
DOI https://doi.org/10.15407/sociology2021.02.075
ВІТАЛІНА БУТКАЛЮК, кандидат соціологічних наук, науковий співробітник відділу економічної соціології Інституту соціології НАН України (01021, Київ, вул. Шовковична, 12)
vbutkalyuk@ukr.net
https://orcid.org/0000-0003-1339-6393
Перехід світової економіки від кейнсіанства до неолібералізму наприкінці ХХ століття спричинив тектонічні зсуви у сфері праці та зайнятості. Організація виробничого процесу на неоліберальних принципах в умовах постфордистського режиму нагромадження капіталу призвела до того, що постійними атрибутами сфери праці стали нестабільність і ненадійність зайнятості, високий рівень недовикористання праці, неабияке поширення робочої бідності та малозабезпеченості, а також стрімке зростання нерівності, що загрожує сьогодні суспільному розвитку і стабільності суспільства. У статті на засадах економіко-соціологічного підходу автор досліджує причини розширення і специфіку прояву нерівності у сфері праці в умовах постфордистського неоліберального реформування ґлобальної економічної системи. Автор вирізняє й характеризує ключові тенденції у функціюванні ринку праці, що cпричиняються до посилення нерівності впродовж останніх десятиліть (зниження частки трудових доходів у національному доході країн, ослаблення зв'язку між підвищенням продуктивності праці та її оплатою, ерозія профспілкового руху і демонтаж держави загального добробуту). Основну увагу приділено вивченню феномену нерівності трудових доходів, його динаміки та форм прояву в сучасному світі, а також визначенню впливу на цей різновид нерівності, з одного боку, індивідуальних характеристик робітників, а з іншого— особливостей галузі економіки, розміру підприємства та рівня соціально-економічного розвитку країни. На підставі дослідження цих процесів автор доходить висновку, що перерозподіл доходів на користь капіталу і висока диференціація їх є квінтесенцією неоліберального капіталізму. Економічне і політичне виснаження національних держав в умовах неоліберальних реформ призвело до низької ресурсності їх, недостатньої ані для проведення широкої соціальної політики й допомоги нужденним, ані для адекватної боротьби із наслідками характерних для капіталізму криз чи якихось форс-мажорних ситуацій, таких як поточна пандемія COVID-19.
Повний текст публікації: укр | рос
Ключові слова: неоліберализм, постфордизм, праця, соціально-економічна нерівність, нерівність у сфері праці, нерівність трудових доходів
Джерела