Інститут соціології НАНУ

СОЦІАЛЬНО-СТАТУСНІ САМООЦІНКИ УКРАЇНЦІВ: ЗМІНИ В ЧАСІ (2009–2019)

stmm. 2021 (1): 5-24

DOI https://doi.org/10.15407/sociology2021.01.005

ОЛЕНА СИМОНЧУК, доктор соціологічних наук, провідний науковий співробітник відділу соціальних структур Інституту соціології НАН України (01021, Київ, Шовковична, 12)

elena@simonchuk.kiev.ua

https://orcid.org/0000-0002-7685-2387

У статті розглянуто динаміку соціально-статусних самооцінок українців на підставі даних двох хвиль (2009 і 2019 років) модуля «Соціальна нерівність» у рамках Програми міжнародного соціального дослідження (International Social Survey Programme). Вирізнено три види статусних самооцінок щодо різних біографічних ситуацій: актуальні (на момент опитування), ретроспективні (щодо соціального статусу батьківської родини) і перспективні (щодо власного статусу через десять років). Вимірювання їх відбувалось через самовизначення респондентом відповідного статусу на уявній 10-щаблевій соціальній драбині. Доведено суттєві зміни на краще в актуальних статусних самооцінках серед населення України, що візуалізується у зміні діаграми їх розподілу від пірамідальної форми (де базовими є нижні середні та найнижчі позиції) до наближеної до ромба (де більшість концентрується на середніх щаблях). Ретроспективні самооцінки демонструють все ще негативну ситуацію: соціальні статуси батьківських родин загалом сприймаються респондентами як вищі, ніж актуальні. Водночас перспективні самооцінки українців доволі оптимістичні: більшість із них мають надію у найближче десятиліття значно підвищити свій статус у суспільній ієрархії. Досліджено також зв’язок класових позицій (як об’єктивно, так і суб’єктивно визначених) зі статусними самооцінками трьох видів. Зафіксовано, що в обидва роки опитування він був доволі виразним та очікуваним за характером. Щодо EGP-класів: представники службових класів і дрібні власники мали значимо вищі актуальні, ретроспективні та перспективні самооцінки, аніж люди робітничого класу, насамперед некваліфіковані та сільськогосподарські робітники. Щодо суб’єктивних класів, визначених за номінальними категоріями (вищий середній клас, середній, нижній середній, робітничий, нижчий): що вища суб’єктивна класова позиція людини, то вище вона оцінює свій соціальний статус.

Повний текст публікації: укр | рос

Ключові слова: соціальний статус, соціально-статусні самооцінки, об’єктивний та суб’єктивний клас, Україна

Джерела

1. Джери, Д., Джери, Дж. (1999). Большой толковый социологический словарь (Collins). В 2-х томах. Т. 2 (П–Я). Москва: Вече, ACT.
2. Коваліско, Н. В., Макеєв, С. О. (2020). Різноманітність і відносна автономність уявлень населення України про соціальну нерівність. Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 3, 33–50.
3. Макеев, С. А., Оксамитная, С. Н., Швачко, Е. В. (1996). Социальные идентификации и идентичности. Киев: Институт социологии НАН Украины.
4. Макеєв, С. О., Оксамитна, С. М. (2001). Тенденції становлення середнього класу. В: В. Ворона, М. Шульга (Ред.), Українське суспільство: десять років незалежності (сс. 278–285). Київ: Інститут соціології НАН України.
5. Макеєв, С., Симончук, О. (2014). Класова структура сучасного суспільства. В: В. Ворона, М. Шульга (Ред.), Вектори змін українського суспільства (сс. 110–134). Київ: Інститут соціології НАН України.
6. Малиш, Л. (2019). Принципи та правила вимірювання структурних нерівностей у соціології. Київ: Національний університет «Києво-Могилянська академія».
7. Оксамитна, С. (2011). Міжгенераційна класова і освітня мобільність. Київ: НаУКМА, Аграр Медіа Груп.
8. Оксамитна, С. М., Бродська С. С. (2001). Класова самоідентифікація населення України. Наукові записки НаУКМА, 19, 44–50.
9. Прибыткова, И. М. (2006). Новые статусные номинации: бедные-средние-богатые. В: С. Макеев (Ред.), Новые социальные неравенства (сс. 168–194). Киев: Институт социологии НАН Украины.
10. Симончук, О. (1999). Динаміка самооцінок соціального становища. В: М. Шульга (Ред.), Українське суспільство на порозі третього тисячоліття (сс. 525540). Київ: Інститут соціології НАН України.
11. Симончук, Е. (2003). Средний класс: люди и статусы. Киев: Институт социологии НАН Украины.
12. Симончук, О. (2006). Статусні самооцінки населення України у порівняльному та часовому контекстах. В: В. Ворона, М. Шульга (Ред.), Українське суспільство 1992–2006. Соціологічний моніторинг (сс. 11–21). Київ: Інститут соціології НАН України.
13. Симончук, О. (2018). Соціальні класи в сучасних суспільствах: евристичний потенціал класового аналізу. Київ: Інститут соціології НАН України.
14. Симончук, О. (2020а). Динаміка уявлень українців про соціальну структуру та своє місце в ній. В: С. Оксамитна, О. Симончук (Ред.), Динаміка сприйняття соціальної нерівності в Україні: за даними Програми міжнародних соціальних досліджень 2009 і 2019 років (сс. 83–127). Київ: Інститут соціології НАН України, Національний університет «Києво-Могилянська академія».
15. Симончук, О. (2020b). Класовий вимір сприйняття соціальної нерівності. В: С. Оксамитна, О. Симончук (Ред.), Динаміка сприйняття соціальної нерівності в Україні: за даними Програми міжнародних соціальних досліджень 2009 і 2019 років (сс. 131–178). Київ: Інститут соціології НАН України, Національний університет «Києво-Могилянська академія».
16. Симончук, О., Оксамитна, С. (2020). Соціальна нерівність у дзеркалі Програми міжнародного соціального дослідження. В: С. Оксамитна, О. Симончук (Ред.), Динаміка сприйняття соціальної нерівності в Україні: за даними Програми міжнародних соціальних досліджень 2009 і 2019 років (сс. 7–17). Київ: Інститут соціології НАН України, Національний університет «Києво-Могилянська академія».
17. Сорокин, П. (1996). Человек. Цивилизация. Общество. Москва: Политиздат.
18. Терборн, Й. (2020). Мрії та кошмари середніх класів світу: переклад з англ. П. Шопін. Отримано з: https://commons.com.ua/uk/mriyi-ta-koshmari-serednih-klasiv-svitu/
19. Хахулина, Л. А. (1999). Субъективный средний класс: доходы, материальное положение, ценностные ориентации. Мониторинг общественного мнения: экономические и социальные перемены, 2(40), 2433.
20. Berger, R., Grusky, D., Raffel, T., Samuels, G., Wimer, C. (2010). The inequality puzzle: European and US leaders discuss rising income inequality. Springer-Verlag Berlin Heidelberg.
21. Bottero, W. (2019). A sense of inequality. London: Rowman Littlefield International.
22. Evans, G. (1993). Class conflict and inequality. International Social Attitudes: the 10th BSA report (рр. 123–142).
23. Ganzeboom, H. B. G., De Graaf, P., Treiman, D. J., De Leeuw, J. (1992). A Standard International Socio-Economic Index of Occupational Status. Social Science Research, 21, 1–56.
24. Gimpelson, V., Treisman, D. (2018). Misperceiving inequality. Economics Politics, 30(1), 27–54.
25. Harrop, M., Miller, W. L. (1987). Elections and voters. A comparative introduction. Red Globe Press.
26. Irwin, S. (2018). Lay perceptions of inequality and social structure. Sociology. 52(2), 211–227.
27. Kelly, C., Kelly, C. (2009). Subjective social mobility: data from 30 nations. In: M. Haller, R. Jowell, T. Smith (Eds.), Charting the globe: The International Social Survey Programme 1984–2009 (рр. 106–124). London, UK: Routledge.
28. Lenski G. (1954). Status crystallization: A non-vertical dimension of social status. American Sociological Review, 19, 405–413.
29. Lenski, G. E. (1966). Power and privilege. A theory of social stratification. New York: McGraw-Hill Book Company.
30. Lindemann, K., Saar, E. (2014). Contextual effects on subjective social position: Evidence from European countries. International Journal of Comparative Studies, 55(1), 3–23.
31. Lu Xueyi. (2010). Dangdai zhongguo shehui jiegou: [The modern social structure of China]. Beijing.
32. Meraviglia, C. (2017). The social ladder. Status mobility across time and countries. In: J. Edlund, I. Bechert, M. Quandt (Eds.), Social inequality in the eyes of the public: a collection of analyses based on ISSP data 1987–2009 (рр. 13–34). Köln: GESIS.
33. Pain K. (2017). The Broken Ladder: how inequality affects the way we think, live, and die. New York: Viking.
34. Smith, T. (1986). Internationally comparable measurement of subjective social class. Presentation to the planning meeting of the International Social Survey Program. April, Mannheim, Germany.
35. Smith, T. (1989). Inequality and welfare. In: R. Jowell, S. Witherspoon, L. Brook (Eds.), British Social Attitudes: special international report. Aldershot: Gower.
36. Smith, T. (1992). An analysis of response patterns to the ten-point scalometer (GSS Methodological report No 76). National Opinion Research Center, University of Chicago. Chicago.
37. Sobel, M. M., De Graaf, M. D., Heath, A., Zou, Y. (2004). Men matter more: the social class identity of married British women. 1985–1991. Journal of the Royal Statistical Society, 167(1), 37–52.
38. Treiman, D. (1977). Occupational Prestige in Comparative Perspective. New York: Academic Press.

Отримано 19.10.2020