Користування сайтами соціальних мереж та рівень стресу: дослідження серед студентів НаУКМА

Анотація. Масштаб впливу, який сайти соціальних мереж справляють на повсякденне життя суспільства на теперішній момент, важко переоцінити. Особливо це стосується молоді та студентства. Іншою тенденцією, яка значною мірою характеризує сучасне становище цієї вікової когорти в контексті популярності сайтів соціальних мереж, є помітне зростання поширеності проблем із психічним здоров’ям серед молодих людей незалежно від ґендеру, що, за припущенням, може бути пов’язане з генеруванням додаткового стресу через залученість до соцмереж.

Дослідження проводилося з метою виявлення зв’язку між патернами користування сайтами соціальних мереж і рівнем суб’єктивного стресу у молоді студентського віку, що навчається за різними спеціальностями в Національному Університеті “Києво-Могилянська Академія” (Київ), а також з’ясування характеру цього зв’язку. Дослідження комбінує кількісну та якісну дослідницькі стратегії. Кількісна частина (анкетування, n = 166) спирається на коґнітивні та поведінкові дані у форматі самозвітів для перевірки низки гіпотез стосовно згаданого вище зв’язку. Аналізом було виявлено, що більшість опитаних студентів реґулярно використовують кілька сервісів соціальних мереж, присвячуючи їм сумарно понад три години щодня в середньому. Проте загальні результати вказують на відсутність статистично значимих зв’язків між рівнем суб’єктивного стресу та всіма патернами користування сайтами соціальних мереж, які перебували у фокусі дослідження.

Ключові слова: стрес, сайти соціальних мереж, соціальна підтримка.

Варіанти публікації: укр | рос

References

Baker, D. A., & Algorta, G. P. (2016). The relationship between online social networking and depression: a systematic review of quantitative studies. Cyberpsychology, Behavior, and Social Networking, 19 (11), 638–648. https://doi.org/0.1089/cyber.2016.0206

Barker, V. (2009). Older adolescents’ motivations for social network site use: The influence of gender, group identity, and collective self-esteem. Cyberpsychology & Behavior, 12 (2), 209–213. https://doi.org/10.1089/cpb.2008.0228

Baum, A. (1990). Stress, intrusive imagery and chronic distress. Health Psychology, 9 (6), 653–675.

Beyens, I., Frison, E., & Eggermont, S. (2016). “I don’t want to miss a thing”: Adolescents’ fear of missing out and its relationship to adolescents’ social needs, Facebook use, and Facebook related stress. Computers in Human Behavior, 64, 1–8. Retrieved from https://doi.org/10.1016/j.chb.2016.05.083

Bodroћa, B., & Jovanoviж, T. (2016). Validation of the new scale for measuring behaviors of Facebook users: Psycho-socialaspects of Facebook use (PSAFU). Computers in Human Behavior, 54, 425–435. https://doi.org/10.1016/j.chb.2015.07.032

Broadhead, W. E. (1983). The epidemiologic evidence for a relationship between social support and health. American Journal of Epidemiology, 117 (5), 521–537.

Brown, J. (2016). Mental health matters: A growing challenge. BU Today, 2016. Retrieved from bu.edu/today/2016/mental-health-college-students

Burke, M., & Kraut, R. E. (2014). Growing closer on Facebook: changes in tie strength through social network site use. Proceedings of the SIGCHI Conference on Human Factors in Computing Systems, 4187–4196.

Burke, M., & Kraut, R. E. (2016). The relationship between Facebook use and well-being depends on communication type and tie strength. Journal of Computer-Mediated Communication, 21 (4), 265–281. https://doi.org/10.1111/jcc4.12162

Burke, M., Marlow, C., & Lento, T. (2010). Social network activity and social well-being. Proceedings of the SIGCHI Conference on Human Factors in Computing Systems (pp. 1909–1912). Atlanta.

Bryant, E. M., & Marmo, J. (2009). Relational maintenance strategies on Facebook. Kentucky Journal of Communication, 28 (2), 129–150.

Cohen, S., & Hoberman H. M. (1983). Positive events and social support as buffers of life change stress. Journal of Applied Social Psychology, 13 (2), 99–125.

Cohen, S., Kamarck, T., & Mermelstein, R. (1983). A global measure of perceived stress. Journal of Health and Social Behavior, 24, 386–396.

Cohen, S., & McKay, G. (1984). Social support stress and the buffering hypothesis. In A. Baum, T. Revenson, J. Singer (Eds.), Handbook of psychology and stress (pp. 253–267). Hillsdale: Lawrence Erlbaum.

Collange, J., Bellinghausen, L., Chappй, J., Saunder, L., &Albert, E. (2013). Stress perзu: а partir de quel seuil devient-il un facteur de risque pour les troubles anxiodйpressifs? Maladies Professionnelles et de l’Environ, 74, 7–15.

Correa, T., Hinsley, A. W., & Zъсiga, H. (2010). Who interacts on the Web? The intersection of users’ personality and social media use. Computers in Human Behavior, 26, 247–253. Retrieved from http://dx.doi.org/10.1016/j.chb.2009.09.003

Ellison, N. B., Steinfield, C., & Lampe, C. (2007). The benefits of Facebook “friends”: Social capital and college students’ use of online social network sites. Journal of Computer-Mediated Communication, 12, 1143–1168.

Feeney, B. C., &Collins, N. L. (2014). A new look at social support: A Theoretical perspective on thriving through relationships. Personality and Social Psychology Review, 19 (2), 113–147. Retrieved from https://doi.org/10.1177/1088868314544222

Frost, R. L., & Rickwood, D. J. (2017). A systematic review of the mental health outcomes associated with Facebook use. Computers in Human Behavior, 76, 576-600.DOI 10.1016/j.chb.2014.11.013

Granovetter, M. (1973). The strength of weak ties. American Journal of Sociology, 73, 1361–1380.

Kaplan, H. (1983). Psychological distress in sociological context: toward a general theory of psychosocial stress. In H. Kaplan, Psychosocial stress: Trends in theory and research, (pp. 195–264). NY: Academic Press.

Kraut, R., Patterson, M., Lundmark, V., Kiesler, S., Mukophadhyay, T., & Scherlis, W. (1998). Internet paradox: A social technology that reduces social involvement andpsychological well-being? American Psychologist, 53 (9), 1017–1031. http://dx.doi.org/10.1037/0003-066X.53.9.1017

McKenna, K., & Bargh, J. (1999). Causes and consequences of social interaction on the internet: A conceptual framework. Media Psychology, 1 (3), 249–269.

Meng, J., Martinez, L., Holmstrom, A., Chung, M., & Cox, J. (2017). Research on social networking sites and social support from 2004 to 2015: a narrative review and directions for future research. Cyberpsychology, Behavior, and Social Networking, 20 (1), 44–51. https://doi.org/10.1089/cyber.2016.0325

Morin-Major, J. K., Marin, M. F., Durand, N., Wan, N., Juster, R. P., & Lupien, S. J. (2016). Facebook behaviors associated with diurnal cortisol in adolescents: Is befriending stressful? Psychoneuroendocrinology, 63, 238–246.

Nabi, R. L., Prestin, A., & So J. (2013). Facebook friends with (health) benefits? Exploring social network site use and perceptions of social support, stress, and well-being. Cyberpsychology, Behavior and Social Networking, 16 (10), 721–727. https://doi.org/10.1089/cyber.2012.0521

Pearlin, L. I. (1989). The Sociological study of stress. Journal of Health and Social Behavior, 30 (3), 241–256.

Pearlin, L. I., Menaghan, E. G., Lieberman, M. A., &Mullan, J. T. (1981). The stress process. Journal of Health and Social Behavior, 22 (4), 337–356.

Rosenberg, D. (2018). 1 in 5 college students have anxiety or depression. Here’s why. The Conversation, 2018. Retrieved from heconversation.com/1-in-5-college-students-have-anxiety-or-depression-heres-why-90440

Ross, C. (2009). Personality and motivations associated with Facebook use. Computers in Human Behavior, 25, 578–586.

Ryan, T., & Xenos, S. (2011). Whouses Facebook? An investigation into the relationship between the Big Five, shyness, narcissism, loneliness, and Facebook usage. Computers in Human Behavior, 27(5), 1658–1664. https://doi.org/0.1016/j.chb.2011.02.004

Seo, M., Kim, J., &Yang, H. (2016). Frequent interaction and fast feedback predict perceived social support: Using crawled and self-reported data of Facebook users. Journal of Computer-Mediated Communication, 21 (4), 282–297. https://doi.org/10.1111/jcc4.12160

Sheldon, P. (2008). The relationship between unwillingness-to-communicate and students’ Facebook use. Journal of Media Psychology, 20 (2), 67–75. http://dx.doi.org/10.1027/1864-1105.20.2.67

Stuart, J., & Kurek, A. (2019). Looking hot in selfies: Narcissistic beginnings, aggressive outcomes? International Journal of Behavioral Development, 1–7. https://doi.org/10.1177/0165025419865621

Utz, S., & Breuer, J. (2017). The relationship between use of social network sites, online social support, and well-being. Journal of Media Psychology, 29 (3), 115–125. https://doi.org/10.1027/1864-1105/a000222

Valkenburg, P. M., Jochen, P., & Schouten, A. P. (2006). Friend networking sites and their relationship to adolescents’ well-being and social self-esteem. Cyberpsychology & Behavior, 9 (5), 584–590. Retrieved from https://doi.org/10.1089/cpb.2006.9.584

Valkenburg, P. M., & Jochen, P. (2007). Preadolescents’ and adolescents’ online communication and their closeness to friends. Developmental Psychology, 43 (2), 267–277. https://doi.org/10.1037/0012-1649.43.2.267

Varnum, M.E.W., & Grossmann, I. (2017). Cultural change: The how and the why. Perspectives on Psychological Science, 12 (6): 956–972. https://doi.org/10.1177/1745691617699971

Varnum, M.E.W., & Hampton, R. (2018). Cultural changes in neural structure and function (preprint).

Wartmann, F., Derungs, C., & Purves, R. S. (2016). Characterizing place: an empirical comparison between user-generated content and free-listing data. International Conference on GI Science Short Paper Proceedings (pp. 336–339).

Wheaton, B., &Montazer, S. (2010). The social context of mental health. In T. L. Scheid, T. N. Brown (Eds.), A handbook for the study of mental health: Social contexts, theories, and systems, (pp. 171–199). Cambridge: Cambridge University Press.

Zhang, R. (2017). The stress-buffering effect of self-disclosure on Facebook: an examination of stressful life events, social support, and mental health among college students. Computers in Human Behavior, 75, 527–537. https://doi.org/10.1016/j.chb.2017.05.043

Zywica, J., & Danowski, J. (2008). The faces of Facebookers: Investigating social enhancement and social compensation hypotheses; predicting Facebook and offline popularity from sociability and self-esteem and mapping the meanings of popularity with semantic networks. Journal of Computer-Mediated Communication, 14, 1–34. https://doi.org/10.1111/j.1083-6101.2008.01429.x