ОСТАННІЙ ДРУКОВАНИЙ НОМЕР

НАЙСВІЖІШІ МАТЕРІАЛИ У ВІДКРИТОМУ ДОСТУПІ

Добробут і нерівність у порівняльній перспективі: випадок Польщі та України

stmm. 2019 (1): 32-55

УДК 316.443

DOI https://doi.org/10.15407/sociology2019.01.032

НАТАЛІЯ КОВАЛІСКО - доктор соціологічних наук, професор кафедри соціології історичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка, Львів https://orcid.org/0000-0002-1466-6132
СЕРГІЙ МАКЕЄВ - доктор соціологічних наук, завідувач відділу соціальних структур Інституту соціології НAН України, Київ

Анотація. Соціально-економічні траєкторії руху Польщі та України істотно розходилися з останнього десятиліття минулого століття і досі розходяться. Перша стабільно розвивається, надолужує відставання в якості життя людей від країн Західної Європи. В Україні ж рецесія 1990-х років змінилася нестійким зростанням економіки, що переривалося у другій половині 2000-х і в 2010-х роках. Порівняння даних офіційної статистики, обстежень домогосподарств та опитувань населення дає підстави констатувати, що поступальний і стійкий, як у Польщі, перехід від централізованої економіки до ринкової супроводжується помірним поглибленням економічної нерівності. Абнормальний (що відхиляється від “правила Польщі”) перехід призводить до надлишкової концентрації доходів і відтворення корупції як механізму їх перерозподілу між різними категоріями населення, а звідси — до виразнішого розшарування щодо можливостей задоволення вітальних і екзистенційних потреб. Існування масштабної тіньової економічної діяльності та недекларованої роботи підтримує дешевизну українських працівників на внутрішньому і зовнішніх ринках праці й формує стійку субкультуру ухилення від сплати податків.
Ключові слова: добробут нації, добробут громадян, дохід, домогосподарство, соціальна нерівність

Варіанти публікації: укр | рос

Джерела

Алексинська М.,Бастракова А., Харченко Н. (2018). Зайнятість через цифрові платформи в Україні. Проблеми та стратегічні перспективи. Міжнародна організація праці.

Житловий фонд України. Статистичний збірник. (2018). Державна служба статистики України. Київ.

Малиш, Л. (2011). Спільне та відмінне у сприйнятті соціальної нерівності населенням різних країн. Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 4, 97-120.

Наявність у домогосподарствах товарів тривалого користування (за даними вибіркового опитування домогосподарств у жовтні 2016 року). (2017). Статистичний збірник. Державна служба статистики України. Київ, 2017.

Овчарова Л.Н. (ред). (2018) Население России в 2018 году: доходы, расходы и социальное самочувствие. Мониторинг НИУ ВШЭ. Специальный выпуск «Межстрановые сопоставления заработных плат в 2011-2017 годах». Москва: НИУ ВШЭ.

Паніотто В.І. (2018). Самопочуття мешканців України у травні 2018 року. Прес-реліз. КМІС. 13.7.2018. Отримано з http://kiis.com.ua/дані/ прес-релізи та звіти.

Самооцінка домогосподарствами України рівня своїх доходів (за даними вибіркового опитування домогосподарств у січні 2018 року). Статистичний збірник. (2018). Київ: Державна служба статистики України.

Соціально-економічне становище домогосподарств України у 2017 році (за даними вибіркового обстеження домогосподарств). (2017).Державна служба статистики України. Отримано з http://stat.gov.ua/статистична інформація/ доходи та умови життя.

Atkinson A.B, Bourguignon F. (eds). (2015). Handbook of Income distribution. Volume 2B. First edition. Elsevier B.V.

Budzety gospodarstw domowych w 2016. (2017). Warszawa: Glówny urząd statystyczny..

Bukowski P., Novokmet F. (2017). Inequality in Poland: Estimating the whole distribution by g-percentile 1983-2015. WID world Working Papier Series №2017/21

Feige Edgar L. (2016). Reflections on the Meaning and Measurement of Unobserved Economies: What do we really know about the “Shadow Economy”? Journal of Tax Administration. 2(1), 5-41. https://doi.org/10.2139/ssrn.2705879

Feld L.P., Larsen C. (2012). Undeclared Work, Deterrence and Social Norms. The Case of Germany. Berlin Heidelberg: Springer-Verlag. https://doi.org/10.1007/978-3-540-87401-0_7

Lange, Glenn-Marie, Quentin Wodon, and Kevin Carey, eds. (2018) The Changing Wealth of Nations 2018: Building a Sustainable Future. Washington, DC: World Bank. https://doi.org/10.1596/978-1-4648-1046-6

Medina, L., Schneider, F. (2018)Shadow Economies Around the World: What Did We Learn Over the Last 20 Years? IMF Working Paper /18/17: International Monetary Fund. https://doi.org/10.5089/9781484338636.001

Schwab,K., Sala-i-Martin, X. (2016) The Global Competitiveness Report 2016-2017. Geneva: World Economic Forum.

Добробут і нерівність у порівняльній перспективі: випадок Польщі та України

stmm. 2019 (1): 32-55

УДК 316.443

DOI https://doi.org/10.15407/sociology2019.01.032

НАТАЛІЯ КОВАЛІСКО - доктор соціологічних наук, професор кафедри соціології історичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка, Львів https://orcid.org/0000-0002-1466-6132
СЕРГІЙ МАКЕЄВ - доктор соціологічних наук, завідувач відділу соціальних структур Інституту соціології НAН України, Київ

Анотація. Соціально-економічні траєкторії руху Польщі та України істотно розходилися з останнього десятиліття минулого століття і досі розходяться. Перша стабільно розвивається, надолужує відставання в якості життя людей від країн Західної Європи. В Україні ж рецесія 1990-х років змінилася нестійким зростанням економіки, що переривалося у другій половині 2000-х і в 2010-х роках. Порівняння даних офіційної статистики, обстежень домогосподарств та опитувань населення дає підстави констатувати, що поступальний і стійкий, як у Польщі, перехід від централізованої економіки до ринкової супроводжується помірним поглибленням економічної нерівності. Абнормальний (що відхиляється від “правила Польщі”) перехід призводить до надлишкової концентрації доходів і відтворення корупції як механізму їх перерозподілу між різними категоріями населення, а звідси — до виразнішого розшарування щодо можливостей задоволення вітальних і екзистенційних потреб. Існування масштабної тіньової економічної діяльності та недекларованої роботи підтримує дешевизну українських працівників на внутрішньому і зовнішніх ринках праці й формує стійку субкультуру ухилення від сплати податків.
Ключові слова: добробут нації, добробут громадян, дохід, домогосподарство, соціальна нерівність

Варіанти публікації: укр | рос

Джерела

Алексинська М.,Бастракова А., Харченко Н. (2018). Зайнятість через цифрові платформи в Україні. Проблеми та стратегічні перспективи. Міжнародна організація праці.

Житловий фонд України. Статистичний збірник. (2018). Державна служба статистики України. Київ.

Малиш, Л. (2011). Спільне та відмінне у сприйнятті соціальної нерівності населенням різних країн. Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 4, 97-120.

Наявність у домогосподарствах товарів тривалого користування (за даними вибіркового опитування домогосподарств у жовтні 2016 року). (2017). Статистичний збірник. Державна служба статистики України. Київ, 2017.

Овчарова Л.Н. (ред). (2018) Население России в 2018 году: доходы, расходы и социальное самочувствие. Мониторинг НИУ ВШЭ. Специальный выпуск «Межстрановые сопоставления заработных плат в 2011-2017 годах». Москва: НИУ ВШЭ.

Паніотто В.І. (2018). Самопочуття мешканців України у травні 2018 року. Прес-реліз. КМІС. 13.7.2018. Отримано з http://kiis.com.ua/дані/ прес-релізи та звіти.

Самооцінка домогосподарствами України рівня своїх доходів (за даними вибіркового опитування домогосподарств у січні 2018 року). Статистичний збірник. (2018). Київ: Державна служба статистики України.

Соціально-економічне становище домогосподарств України у 2017 році (за даними вибіркового обстеження домогосподарств). (2017).Державна служба статистики України. Отримано з http://stat.gov.ua/статистична інформація/ доходи та умови життя.

Atkinson A.B, Bourguignon F. (eds). (2015). Handbook of Income distribution. Volume 2B. First edition. Elsevier B.V.

Budzety gospodarstw domowych w 2016. (2017). Warszawa: Glówny urząd statystyczny..

Bukowski P., Novokmet F. (2017). Inequality in Poland: Estimating the whole distribution by g-percentile 1983-2015. WID world Working Papier Series №2017/21

Feige Edgar L. (2016). Reflections on the Meaning and Measurement of Unobserved Economies: What do we really know about the “Shadow Economy”? Journal of Tax Administration. 2(1), 5-41. https://doi.org/10.2139/ssrn.2705879

Feld L.P., Larsen C. (2012). Undeclared Work, Deterrence and Social Norms. The Case of Germany. Berlin Heidelberg: Springer-Verlag. https://doi.org/10.1007/978-3-540-87401-0_7

Lange, Glenn-Marie, Quentin Wodon, and Kevin Carey, eds. (2018) The Changing Wealth of Nations 2018: Building a Sustainable Future. Washington, DC: World Bank. https://doi.org/10.1596/978-1-4648-1046-6

Medina, L., Schneider, F. (2018)Shadow Economies Around the World: What Did We Learn Over the Last 20 Years? IMF Working Paper /18/17: International Monetary Fund. https://doi.org/10.5089/9781484338636.001

Schwab,K., Sala-i-Martin, X. (2016) The Global Competitiveness Report 2016-2017. Geneva: World Economic Forum.

ОСТАННІЙ ДРУКОВАНИЙ НОМЕР

НАЙСВІЖІШІ МАТЕРІАЛИ У ВІДКРИТОМУ ДОСТУПІ

} } } } }