ОСТАННІЙ ДРУКОВАНИЙ НОМЕР

НАЙСВІЖІШІ МАТЕРІАЛИ У ВІДКРИТОМУ ДОСТУПІ

Українські міґранти на польському ринку праці

stmm. 2023 (3): 140-151

DOI https://doi.org/10.15407/sociology2023.03.140

Повний текст: http://stmm.in.ua/archive/ukr/2023-3/11.pdf

ВАЛЕНТИН ЛУКОНІН, аспірант відділу економічної соціології Інституту соціології НАН України (01021, Київ, вул. Шовковична, 12)

lukonval123@gmail.com

https://orcid.org/0000-0002-1099-8340

У статті викладено спробу аналізу публікацій, що розміщувались у польських Інтернет-виданнях і були присвячені темі присутності українських міґрантів (а з 24.02 — біженців) на польському ринку праці; проводиться контекстне порівняння положення українських громадян у Польщі до та після початку російського вторгнення, визначаються зміни в структурі їх зайнятості та перспективи подальшого працевлаштування; розглянуто перелік соціальних гарантій, які надає польський уряд для забезпечення максимальної адаптації українських громадян у соціальному та трудовому середовищі; зазначено потенціальні загрози та побоювання, що виникають в польському суспільстві в зв’язку з масштабною імміґрацією українського населення. Метою статті є висвітлення актуального положення українських міґрантів на польському ринку праці та основних проблем, з якими вони стикаються в процесі працевлаштування, а також дослідження трансформації заняттєвих практик, соціодемографічних характеристик та прогнозів у сфері зайнятості.

Проведений аналіз свідчить, що українські працівники були і залишаються затребуваними на польському ринку праці, проте змінилися деякі аспекти їх зайнятості(статеве співвідношення) і, відповідно, сфери трудової діяльності. Зазначено, що воєнні дії, які є на сьогодні основною причиною виїзду українців (більшою мірою — українок) за кордон, додались до соціально-економічних мотивів, а саме: вищий рівень оплати праці та якості життя в сусідній країні, більш сприятливі умови працевлаштування, географічна та культурна близькість. Автор наголошує, що результати проаналізованих досліджень, проведених на момент написання статті, щодо посад, котрі займають українські міґранти, можуть дещо змінитись після збору статистичних даних польськими службами, відповідальними за податковий сектор.

Ключові слова: міґрація робочої сили, ринок праці, українські міґранти, біженці, зайнятість, наслідки війни

Джерела

4service.group. (2022). Українські біженці в Європі: дослідження поведінки та настанов українців, що вимушені були виїхати в Європу внаслідок війни в Україні. Отримано з: https://4service.group/ukrayinski-bizhentsi-v-yevropi-doslidzhennya-povedinki-ta-nastroyiv-ukrayintsiv-shho-vimusheni-buli-viyihali-v-yevropu-vnaslidok-vijni-v-ukrayini/

Даниленко, О. (2023). Фантастичний показник: 70% українок, які поїхали за кордон, мають вищу освіту. Левова частка з них — це киянки та харків’янки. Big Kyiv. Отримано з: https://bigkyiv.com.ua/fantastychnyj-pokaznyk-70-ukrayinok-yaki-poyihaly-za-kordon-mayut-vyshhu-osvitu-levova-chastka-z-nyh-cze-kyyanky-ta-harkivyanky/

Карпіщенко, О.І. (2018). Міґрація робочої сили. У: І.М. Дзюба (ред.), А.І. Жуковський (ред.), М.Т. Железняк (ред.) та ін., Енциклопедія сучасної України. Інститут енциклопедичних досліджень НАН України. Отримано з: https://esu.com.ua/article-65095

Кім, М.М. (2010). Зайнятість населення. У: І.М. Дзюба (ред.), А.І. Жуковський (ред.), М.Т. Железняк (ред.) та ін., Енциклопедія Сучасної України. Інститут енциклопедичних досліджень НАН України. Отримано з: https://esu.com.ua/article-15396

Пенсійний фонд України. (2022). Показник середньої заробітної плати за 2022 рік. Отримано з: https://www.pfu.gov.ua/2152284-pokaznyk-serednoyi-zarobitnoyi-platy-za-2022-rik/

Стефанович, А., Пазич, А. (2018). Трудова міґрація населення України: переваги та недоліки. Kolegium redakcyjne, 307.

bankier.pl. (2023). Coraz więcej kobiet pracuje w Polsce fizycznie. To wynik wojny w Ukrainie. Retrieved from: https://www.bankier.pl/wiadomosc/Coraz-wiecej-kobiet-pracuje-w-Polsce-fizycznie-To-wynik-wojny-w-Ukrainie-8500709.html

bankier.pl. (2023). Coraz więcej pracowników z Ukrainy pracuje w polskich firmach. Na jakie zarobki mogą liczyć? Retrieved from: https://www.bankier.pl/wiadomosc/Coraz-wiecej-pracownikow-z-Ukrainy-pracuje-w-polskich-firmach-Na-jakie-zarobki-moga-liczyc-8508714.html

Biulytyn Informacji Publicznej Miasta Krakowa. (s.a.). Dodatek mieszkaniowy. Retrieved from: https://www.bip.krakow.pl/?sub_dok_id=762&metka=1

Deloitte. (2022). Uchodźcy z Ukrainy w Polsce: raport. Retrieved from: https://www2.deloitte.com/content/dam/Deloitte/pl/Documents/Reports/pl-Uchodzcy-z-Ukrainy-w-Polsce-Report.pdf

GUS (Główny Urząd Statystyczny). (2022a). Zatrudnienie i wynagrodzenia w gospodarce narodowej w pierwszym kwartale 2022 r. Retrieved from: https://stat.gov.pl/obszary-tematyczne/rynek-pracy/pracujacy-zatrudnieni-wynagrodzenia-koszty-pracy/zatrudnienie-i-wynagrodzenia-w-gospodarce-narodowej-w-pierwszym-kwartale-2022-r-,1,46.html

GUS (Główny Urząd Statystyczny). (s.a.). Retrieved from: https://stat.gov.pl/wyszukiwarka/?query=tag:cudzoziemcy#!/strona-1

IMM (Instytut Monitorowania Medijów). (2023). Najbardziej opiniotwórcze media w Polsce. Retrieved from: https://www.imm.com.pl/wp-content/uploads/2023/03/IMM_-raport_opiniotwórcze_media_-_luty_2023.pdf

Interwencja Prawna. (2019). Polityka migracyjna Polski: wersja ostateczna. Retrieved from: https://interwencjaprawna.pl/wp-content/uploads/2019/06/Polityka-migracyjna-Polski-wersja-ostateczna.pdf

Karasapan, O. (2022). Ukrainian refugees: Challenges in a welcoming Europe. Brookings Institution. Retrieved from: https://www.brookings.edu/blog/future-development/2022/10/14/ukrainian-refugees-challenges-in-a-welcoming-europe/

Matłacz, A. (2023). Liczba Ukraińców pracujących w Polsce na koniec 2022 roku. Prawo.pl. Retrieved from: https://www.prawo.pl/kadry/liczba-ukraincow-pracujacych-w-polsce-na-koniec-2022-roku,519993.html

Money.pl. (2023). Rok po wybuchu wojny - “Nowi-starzy” Ukraińcy na polskim rynku pracy. Retrieved from: https://www.money.pl/gospodarka/rok-po-wybuchu-wojny-nowi-starzy-ukraincy-na-polskim-rynku-pracy-6866199745804928a.html

Newseria Biznes. (2020). 88% pracowników z Ukrainy pracuje poniżej swojego wykształcenia - raport OTTO. Retrieved from: https://biznes.newseria.pl/biuro-prasowe/88-pracownikow-z-ukrainy,b615359678

Paszkowicz, M.A., Hrynenko, A. (2019). Przyczyny i skutki migracji zarobkowych z Ukrainy do Polski. Studia Oeconomica Posnaniensia, 7(4), 7-26.

Polska Agencja Rozwoju Przedsiębiorczości. (2021). Jak ustalać i rozliczać czas pracy. Retrieved from: https://www.biznes.gov.pl/pl/portal/00133#2

polukr.net. (2023). «Населення України близько 31 млн осіб, ще майже 5 млн отримали захист у країнах ЄС» — Елла Лібанова. Отримано з: http://www.polukr.net/uk/blog/2023/06/naselenia-ukraini-blisko-31-mln-osib/

Rząd Polski. (2019). Ukraińcy na polskim rynku pracy. Retrieved from: https://www.gov.pl/web/europejska-siec-migracyjna/ukraincy-na-polskim-rynku-pracy

Rząd Polski. (2022a). Nowelizacja ustawy o pomocy obywatelom Ukrainy w związku z konfliktem zbrojnym na terytorium tego państwa. Retrieved from: https://www.gov.pl/web/udsc/weszla-w-zycie-ustawa-o-pomocy-obywatelom-ukrainy-w-zwiazku-z-konfliktem-zbrojnym-na-terytorium-tego-panstwa

Rząd Polski. (2022b). Zasady przyjmowania dzieci z Ukrainy do polskich szkół. Retrieved from: https://www.gov.pl/web/psse-lask/zasady-przyjmowania-dzieci-z-ukrainy-do-polskich-szkol

Rząd Polski. (2023). Od 1 stycznia 2023 r. płaca minimalna w góre. Retrieved from: https://www.gov.pl/web/rodzina/od-1-stycznia-2023-r-placa-minimalna-w-gore

ZUS (Zakład Ubezpieczeń Społecznych). (2022). Dofinansowanie pobytu w żłobku. Retrieved from: https://www.zus.pl/-/dofinansowanie-pobytu-w-zlobku

ZUS (Zakład Ubezpieczeń Społecznych). (2023). Przeciętne wynagrodzenie od 1950 r. Retrieved from: https://www.zus.pl/baza-wiedzy/skladki-wskazniki-odsetki/wskazniki/przecietne-wynagrodzenie-w-latach

Отримано 15.03.2023

Українські міґранти на польському ринку праці

stmm. 2023 (3): 140-151

DOI https://doi.org/10.15407/sociology2023.03.140

Повний текст: http://stmm.in.ua/archive/ukr/2023-3/11.pdf

ВАЛЕНТИН ЛУКОНІН, аспірант відділу економічної соціології Інституту соціології НАН України (01021, Київ, вул. Шовковична, 12)

lukonval123@gmail.com

https://orcid.org/0000-0002-1099-8340

У статті викладено спробу аналізу публікацій, що розміщувались у польських Інтернет-виданнях і були присвячені темі присутності українських міґрантів (а з 24.02 — біженців) на польському ринку праці; проводиться контекстне порівняння положення українських громадян у Польщі до та після початку російського вторгнення, визначаються зміни в структурі їх зайнятості та перспективи подальшого працевлаштування; розглянуто перелік соціальних гарантій, які надає польський уряд для забезпечення максимальної адаптації українських громадян у соціальному та трудовому середовищі; зазначено потенціальні загрози та побоювання, що виникають в польському суспільстві в зв’язку з масштабною імміґрацією українського населення. Метою статті є висвітлення актуального положення українських міґрантів на польському ринку праці та основних проблем, з якими вони стикаються в процесі працевлаштування, а також дослідження трансформації заняттєвих практик, соціодемографічних характеристик та прогнозів у сфері зайнятості.

Проведений аналіз свідчить, що українські працівники були і залишаються затребуваними на польському ринку праці, проте змінилися деякі аспекти їх зайнятості(статеве співвідношення) і, відповідно, сфери трудової діяльності. Зазначено, що воєнні дії, які є на сьогодні основною причиною виїзду українців (більшою мірою — українок) за кордон, додались до соціально-економічних мотивів, а саме: вищий рівень оплати праці та якості життя в сусідній країні, більш сприятливі умови працевлаштування, географічна та культурна близькість. Автор наголошує, що результати проаналізованих досліджень, проведених на момент написання статті, щодо посад, котрі займають українські міґранти, можуть дещо змінитись після збору статистичних даних польськими службами, відповідальними за податковий сектор.

Ключові слова: міґрація робочої сили, ринок праці, українські міґранти, біженці, зайнятість, наслідки війни

Джерела

4service.group. (2022). Українські біженці в Європі: дослідження поведінки та настанов українців, що вимушені були виїхати в Європу внаслідок війни в Україні. Отримано з: https://4service.group/ukrayinski-bizhentsi-v-yevropi-doslidzhennya-povedinki-ta-nastroyiv-ukrayintsiv-shho-vimusheni-buli-viyihali-v-yevropu-vnaslidok-vijni-v-ukrayini/

Даниленко, О. (2023). Фантастичний показник: 70% українок, які поїхали за кордон, мають вищу освіту. Левова частка з них — це киянки та харків’янки. Big Kyiv. Отримано з: https://bigkyiv.com.ua/fantastychnyj-pokaznyk-70-ukrayinok-yaki-poyihaly-za-kordon-mayut-vyshhu-osvitu-levova-chastka-z-nyh-cze-kyyanky-ta-harkivyanky/

Карпіщенко, О.І. (2018). Міґрація робочої сили. У: І.М. Дзюба (ред.), А.І. Жуковський (ред.), М.Т. Железняк (ред.) та ін., Енциклопедія сучасної України. Інститут енциклопедичних досліджень НАН України. Отримано з: https://esu.com.ua/article-65095

Кім, М.М. (2010). Зайнятість населення. У: І.М. Дзюба (ред.), А.І. Жуковський (ред.), М.Т. Железняк (ред.) та ін., Енциклопедія Сучасної України. Інститут енциклопедичних досліджень НАН України. Отримано з: https://esu.com.ua/article-15396

Пенсійний фонд України. (2022). Показник середньої заробітної плати за 2022 рік. Отримано з: https://www.pfu.gov.ua/2152284-pokaznyk-serednoyi-zarobitnoyi-platy-za-2022-rik/

Стефанович, А., Пазич, А. (2018). Трудова міґрація населення України: переваги та недоліки. Kolegium redakcyjne, 307.

bankier.pl. (2023). Coraz więcej kobiet pracuje w Polsce fizycznie. To wynik wojny w Ukrainie. Retrieved from: https://www.bankier.pl/wiadomosc/Coraz-wiecej-kobiet-pracuje-w-Polsce-fizycznie-To-wynik-wojny-w-Ukrainie-8500709.html

bankier.pl. (2023). Coraz więcej pracowników z Ukrainy pracuje w polskich firmach. Na jakie zarobki mogą liczyć? Retrieved from: https://www.bankier.pl/wiadomosc/Coraz-wiecej-pracownikow-z-Ukrainy-pracuje-w-polskich-firmach-Na-jakie-zarobki-moga-liczyc-8508714.html

Biulytyn Informacji Publicznej Miasta Krakowa. (s.a.). Dodatek mieszkaniowy. Retrieved from: https://www.bip.krakow.pl/?sub_dok_id=762&metka=1

Deloitte. (2022). Uchodźcy z Ukrainy w Polsce: raport. Retrieved from: https://www2.deloitte.com/content/dam/Deloitte/pl/Documents/Reports/pl-Uchodzcy-z-Ukrainy-w-Polsce-Report.pdf

GUS (Główny Urząd Statystyczny). (2022a). Zatrudnienie i wynagrodzenia w gospodarce narodowej w pierwszym kwartale 2022 r. Retrieved from: https://stat.gov.pl/obszary-tematyczne/rynek-pracy/pracujacy-zatrudnieni-wynagrodzenia-koszty-pracy/zatrudnienie-i-wynagrodzenia-w-gospodarce-narodowej-w-pierwszym-kwartale-2022-r-,1,46.html

GUS (Główny Urząd Statystyczny). (s.a.). Retrieved from: https://stat.gov.pl/wyszukiwarka/?query=tag:cudzoziemcy#!/strona-1

IMM (Instytut Monitorowania Medijów). (2023). Najbardziej opiniotwórcze media w Polsce. Retrieved from: https://www.imm.com.pl/wp-content/uploads/2023/03/IMM_-raport_opiniotwórcze_media_-_luty_2023.pdf

Interwencja Prawna. (2019). Polityka migracyjna Polski: wersja ostateczna. Retrieved from: https://interwencjaprawna.pl/wp-content/uploads/2019/06/Polityka-migracyjna-Polski-wersja-ostateczna.pdf

Karasapan, O. (2022). Ukrainian refugees: Challenges in a welcoming Europe. Brookings Institution. Retrieved from: https://www.brookings.edu/blog/future-development/2022/10/14/ukrainian-refugees-challenges-in-a-welcoming-europe/

Matłacz, A. (2023). Liczba Ukraińców pracujących w Polsce na koniec 2022 roku. Prawo.pl. Retrieved from: https://www.prawo.pl/kadry/liczba-ukraincow-pracujacych-w-polsce-na-koniec-2022-roku,519993.html

Money.pl. (2023). Rok po wybuchu wojny - “Nowi-starzy” Ukraińcy na polskim rynku pracy. Retrieved from: https://www.money.pl/gospodarka/rok-po-wybuchu-wojny-nowi-starzy-ukraincy-na-polskim-rynku-pracy-6866199745804928a.html

Newseria Biznes. (2020). 88% pracowników z Ukrainy pracuje poniżej swojego wykształcenia - raport OTTO. Retrieved from: https://biznes.newseria.pl/biuro-prasowe/88-pracownikow-z-ukrainy,b615359678

Paszkowicz, M.A., Hrynenko, A. (2019). Przyczyny i skutki migracji zarobkowych z Ukrainy do Polski. Studia Oeconomica Posnaniensia, 7(4), 7-26.

Polska Agencja Rozwoju Przedsiębiorczości. (2021). Jak ustalać i rozliczać czas pracy. Retrieved from: https://www.biznes.gov.pl/pl/portal/00133#2

polukr.net. (2023). «Населення України близько 31 млн осіб, ще майже 5 млн отримали захист у країнах ЄС» — Елла Лібанова. Отримано з: http://www.polukr.net/uk/blog/2023/06/naselenia-ukraini-blisko-31-mln-osib/

Rząd Polski. (2019). Ukraińcy na polskim rynku pracy. Retrieved from: https://www.gov.pl/web/europejska-siec-migracyjna/ukraincy-na-polskim-rynku-pracy

Rząd Polski. (2022a). Nowelizacja ustawy o pomocy obywatelom Ukrainy w związku z konfliktem zbrojnym na terytorium tego państwa. Retrieved from: https://www.gov.pl/web/udsc/weszla-w-zycie-ustawa-o-pomocy-obywatelom-ukrainy-w-zwiazku-z-konfliktem-zbrojnym-na-terytorium-tego-panstwa

Rząd Polski. (2022b). Zasady przyjmowania dzieci z Ukrainy do polskich szkół. Retrieved from: https://www.gov.pl/web/psse-lask/zasady-przyjmowania-dzieci-z-ukrainy-do-polskich-szkol

Rząd Polski. (2023). Od 1 stycznia 2023 r. płaca minimalna w góre. Retrieved from: https://www.gov.pl/web/rodzina/od-1-stycznia-2023-r-placa-minimalna-w-gore

ZUS (Zakład Ubezpieczeń Społecznych). (2022). Dofinansowanie pobytu w żłobku. Retrieved from: https://www.zus.pl/-/dofinansowanie-pobytu-w-zlobku

ZUS (Zakład Ubezpieczeń Społecznych). (2023). Przeciętne wynagrodzenie od 1950 r. Retrieved from: https://www.zus.pl/baza-wiedzy/skladki-wskazniki-odsetki/wskazniki/przecietne-wynagrodzenie-w-latach

Отримано 15.03.2023

ОСТАННІЙ ДРУКОВАНИЙ НОМЕР

НАЙСВІЖІШІ МАТЕРІАЛИ У ВІДКРИТОМУ ДОСТУПІ

} } } } }