ОСТАННІЙ ДРУКОВАНИЙ НОМЕР

НАЙСВІЖІШІ МАТЕРІАЛИ У ВІДКРИТОМУ ДОСТУПІ

СОЦІОЛОГІЯ СОЦІАЛЬНОЇ СТРУКТУРИ ПОКОЛІННЯ

stmm. 2021 (2): 60-74

DOI https://doi.org/10.15407/sociology2021.02.060

НАТАЛІЯ КОВАЛІСКО, доктор соціологічних наук, професор кафедри соціології історичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка (79000, Львів, вул. Університетська, 1)

kovalisko@mail.lviv.ua

https://orcid.org/0000-0002-1466-6132

СЕРГІЙ МАКЕЄВ, доктор соціологічних наук, завідувач відділу соціальних структур Інституту соціології НАН України (01021, Київ, вул. Шовковична, 12)

smakeev950@gmail.com

https://orcid.org/0000-0002-4418-8741

У соціології поняття «покоління» зазвичай відсилає до різних соціальних категорій. Це і когорта ровесників, і когорта з декількох років народження — як в дослідженнях соціальної мобільності, а також спільнота тих, хто поділяє прийнятні цінності, одночасно пережив значущі події, є носієм схожого досвіду і пам’яті. Оскільки О. Конт, Е. Дюркгайм та М. Вебер не сказали про покоління нічого значущого, остільки теоретичну рефлексію в сучасній літературі продовжує порушувати головний есей К. Мангайма «Проблема поколінь». Вміщені в ньому пізнавальні інтуїції мають пріоритетний статус, але в опублікованих оглядах констатується, що емпіричний потенціал викладеної там концепції мінімальний, а нові часи вимагають нових підходів до аналізу ролі поколінь в інтенсифікації соціальної динаміки та руху історії. У статті позначені концептуальні рамки спостереження за соціальною структурою покоління.

Повний текст публікації: укр | рос

Ключові слова: К. Мангайм, соціальна структура, покоління, вікова когорта, подія, пам’ять

Джерела

  1. Бойко, В.А. (2014). Феномен покоління: особливості соціологічної концептуалізації. Грані, 12 (116), 158–162.
  2. Дубин, Б. (2002). Поколение: социологические границы понятия. Мониторинг общественного мнения, 2 (58), 11–15.
  3. Головаха, Е. (1988). Жизненная перспектива и профессиональное самоопределение молодежи. Киев: Наукова думка.
  4. Заборовский, В. (2005). Эволюция социальной структуры: перспектива поколений. Социология: теория, методы, маркетинг, 1, 8–35.
  5. Зарембо, К. (2017). Українське покоління Z: цінності та орієнтири. Результати загальнонаціонального опитування. За ред. К. Зарембо. Київ: Центр «Нова Європа».
  6. Іваненко, О. (2019). Покоління Y: чи легко бути молодим. Соціальні виміри суспільства, 11 (22), 304–319.
  7. Колот, А.М., Герасименко, О.А. (2020). Покоління Z і соціально-трудова платформа «Праця 4.0»: імперативи взаємодії. Демографія та соціальна економіка, 2 (40), 103–138.
  8. Левада, Ю. (2001). Поколения XX века: Возможности исследования. Мониторинг общественного мнения, 5 (55), 7–14.
  9. Левада, Ю., Шанин, Т. (2005). Отцы и дети: поколенческий анализ современной России. Москва: Новое литературное обозрение (НЛО).
  10. Магун, В. (1998). Революция притязаний и изменение жизненных стратегий молодежи: 1985–1995 годы. Москва: Институт социологии РАН.
  11. Макеєв, С. (2013). Оґюст Конт: біля витоків соціологічної уяви. Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 2, 184–198.
  12. Нагорняк, К.М. (2020). Цінності поколінь X, Y та Z в Україні. Український соціум, 2 (73), 110–122.
  13. Оксамитна, С., Виноградов, О., Малиш, Л., Марцинюк, Т. (2010). Молодь України: від освіти до праці. Київ: Національний університет «Києво-Могилянська академія».
  14. Оксамитна, С. (2011). Міжгенераційна класова та освітня мобільність. Київ: Національний університет «Києво-Могилянська академія».
  15. Радаев, В. (2019). Миллениалы: Как меняется российское общество. Москва: Высшая школа экономики.
  16. Сенюшкіна, Т. (2013). Проблема досягнення міжпоколінної солідарності в Україні. Наукові записки Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф.Кураса НАН України, 5 (67), 184–221.
  17. Шанин, Т. (2005). История поколений и поколенческая история России. Человек, Сообщество, Управление, 3, 6–25.
  18. Aboim, S., Vasconcelos, P. (2014). From political to social generations: A critical reappraisal of Mannheim’s classical approach. European Journal of Social Theory, 17 (2), 165–183.
  19. Bristow, J. (2016). The Sociology of Generations. New Directions and Challenges. London: Palgrave Macmillan.
  20. Connolly, J. (2019). Generational conflict and the sociology of generations: Mannheim and Elias reconsidered. Theory, Culture & Society, 36 (7–8), 153–172.
  21. Edmunds, J., Turner, B. S. (2002). Introduction: Generational consciousness, narrative and politics. In: Generational Consciousness, Narratives, and Politics. Ed.by J. Edmunds, B.S. Turner. New York, Oxford: Rowman & Littlefield.
  22. Edmunds, J., Turner, B. S. (2005). Global generations: social change in the twentieth century. The British Journal of Sociology, 56 (4), 559–577.
  23. Mannheim, K. (1952). The problem of generation. In: Essays on the Sociology of Knowledge. Oxford University Press.
  24. Pickering, M. (1993, 2009). Auguste Comte. An intellectual biography. Cambridge University Press. [Vol. I, 1993; Vol. II, 2009; Vol. III, 2009].
  25. Purhonen. S. (2016). Generations on paper: Bourdieu and the critique of "generationalism". Social Science Information, 55 (1), 94–114.
  26. White, J. (2013). Thinking generations. The British Journal of Sociology, 64 (2), 216–247. Отримано 12.03.2021

СОЦІОЛОГІЯ СОЦІАЛЬНОЇ СТРУКТУРИ ПОКОЛІННЯ

stmm. 2021 (2): 60-74

DOI https://doi.org/10.15407/sociology2021.02.060

НАТАЛІЯ КОВАЛІСКО, доктор соціологічних наук, професор кафедри соціології історичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка (79000, Львів, вул. Університетська, 1)

kovalisko@mail.lviv.ua

https://orcid.org/0000-0002-1466-6132

СЕРГІЙ МАКЕЄВ, доктор соціологічних наук, завідувач відділу соціальних структур Інституту соціології НАН України (01021, Київ, вул. Шовковична, 12)

smakeev950@gmail.com

https://orcid.org/0000-0002-4418-8741

У соціології поняття «покоління» зазвичай відсилає до різних соціальних категорій. Це і когорта ровесників, і когорта з декількох років народження — як в дослідженнях соціальної мобільності, а також спільнота тих, хто поділяє прийнятні цінності, одночасно пережив значущі події, є носієм схожого досвіду і пам’яті. Оскільки О. Конт, Е. Дюркгайм та М. Вебер не сказали про покоління нічого значущого, остільки теоретичну рефлексію в сучасній літературі продовжує порушувати головний есей К. Мангайма «Проблема поколінь». Вміщені в ньому пізнавальні інтуїції мають пріоритетний статус, але в опублікованих оглядах констатується, що емпіричний потенціал викладеної там концепції мінімальний, а нові часи вимагають нових підходів до аналізу ролі поколінь в інтенсифікації соціальної динаміки та руху історії. У статті позначені концептуальні рамки спостереження за соціальною структурою покоління.

Повний текст публікації: укр | рос

Ключові слова: К. Мангайм, соціальна структура, покоління, вікова когорта, подія, пам’ять

Джерела

  1. Бойко, В.А. (2014). Феномен покоління: особливості соціологічної концептуалізації. Грані, 12 (116), 158–162.
  2. Дубин, Б. (2002). Поколение: социологические границы понятия. Мониторинг общественного мнения, 2 (58), 11–15.
  3. Головаха, Е. (1988). Жизненная перспектива и профессиональное самоопределение молодежи. Киев: Наукова думка.
  4. Заборовский, В. (2005). Эволюция социальной структуры: перспектива поколений. Социология: теория, методы, маркетинг, 1, 8–35.
  5. Зарембо, К. (2017). Українське покоління Z: цінності та орієнтири. Результати загальнонаціонального опитування. За ред. К. Зарембо. Київ: Центр «Нова Європа».
  6. Іваненко, О. (2019). Покоління Y: чи легко бути молодим. Соціальні виміри суспільства, 11 (22), 304–319.
  7. Колот, А.М., Герасименко, О.А. (2020). Покоління Z і соціально-трудова платформа «Праця 4.0»: імперативи взаємодії. Демографія та соціальна економіка, 2 (40), 103–138.
  8. Левада, Ю. (2001). Поколения XX века: Возможности исследования. Мониторинг общественного мнения, 5 (55), 7–14.
  9. Левада, Ю., Шанин, Т. (2005). Отцы и дети: поколенческий анализ современной России. Москва: Новое литературное обозрение (НЛО).
  10. Магун, В. (1998). Революция притязаний и изменение жизненных стратегий молодежи: 1985–1995 годы. Москва: Институт социологии РАН.
  11. Макеєв, С. (2013). Оґюст Конт: біля витоків соціологічної уяви. Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 2, 184–198.
  12. Нагорняк, К.М. (2020). Цінності поколінь X, Y та Z в Україні. Український соціум, 2 (73), 110–122.
  13. Оксамитна, С., Виноградов, О., Малиш, Л., Марцинюк, Т. (2010). Молодь України: від освіти до праці. Київ: Національний університет «Києво-Могилянська академія».
  14. Оксамитна, С. (2011). Міжгенераційна класова та освітня мобільність. Київ: Національний університет «Києво-Могилянська академія».
  15. Радаев, В. (2019). Миллениалы: Как меняется российское общество. Москва: Высшая школа экономики.
  16. Сенюшкіна, Т. (2013). Проблема досягнення міжпоколінної солідарності в Україні. Наукові записки Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф.Кураса НАН України, 5 (67), 184–221.
  17. Шанин, Т. (2005). История поколений и поколенческая история России. Человек, Сообщество, Управление, 3, 6–25.
  18. Aboim, S., Vasconcelos, P. (2014). From political to social generations: A critical reappraisal of Mannheim’s classical approach. European Journal of Social Theory, 17 (2), 165–183.
  19. Bristow, J. (2016). The Sociology of Generations. New Directions and Challenges. London: Palgrave Macmillan.
  20. Connolly, J. (2019). Generational conflict and the sociology of generations: Mannheim and Elias reconsidered. Theory, Culture & Society, 36 (7–8), 153–172.
  21. Edmunds, J., Turner, B. S. (2002). Introduction: Generational consciousness, narrative and politics. In: Generational Consciousness, Narratives, and Politics. Ed.by J. Edmunds, B.S. Turner. New York, Oxford: Rowman & Littlefield.
  22. Edmunds, J., Turner, B. S. (2005). Global generations: social change in the twentieth century. The British Journal of Sociology, 56 (4), 559–577.
  23. Mannheim, K. (1952). The problem of generation. In: Essays on the Sociology of Knowledge. Oxford University Press.
  24. Pickering, M. (1993, 2009). Auguste Comte. An intellectual biography. Cambridge University Press. [Vol. I, 1993; Vol. II, 2009; Vol. III, 2009].
  25. Purhonen. S. (2016). Generations on paper: Bourdieu and the critique of "generationalism". Social Science Information, 55 (1), 94–114.
  26. White, J. (2013). Thinking generations. The British Journal of Sociology, 64 (2), 216–247. Отримано 12.03.2021
ОСТАННІЙ ДРУКОВАНИЙ НОМЕР

НАЙСВІЖІШІ МАТЕРІАЛИ У ВІДКРИТОМУ ДОСТУПІ

} } } } }