БАЛКОННИЙ ПРОСТІР: АНТРОПОЛОГО-СОЦІОЛОГІЧНА РОЗВІДКА
stmm. 2021 (2): 136-155
DOI https://doi.org/10.15407/sociology2021.02.136
АЛЛА ПЕТРЕНКО-ЛИСАК, кандидат соціологічних наук, доцент, доцент кафедри галузевої соціології факультету соціології Київського національного університету імені Тараса Шевченка (02000, Київ, пр. Академіка Глушкова, 4д)
alla_pl@ukr.net
https://orcid.org/0000-0002-1316-5002
ТІНА ПОЛЕК, кандидат історичних наук, антрополог «Центру прикладної антропології» (02090, Київ, вул. Празька, 22а, кв. 49)
tina.momot@gmail.com
https://orcid.org/0000-0001-5244-2095
Архітектурні елементи та повсякденні практики взаємодії містян із ними є невіддільною частиною простору міста та його образу, тож аналіз балкона як соціального явища вимагає розгляду цього феномену у множинності його взаємозв’язків з міським простором та практиками його освоєння. У статті подано антрополого-соціологічну характеристику балконної міської культури не в контексті архітектурних компонентів, а з огляду на повсякденні функції використання та переопанування балконів. Слово «балкон» обрано на позначення різних типів подібних до балконів просторових форм, включно з лоджіями, невеликими мансардами, еркерами тощо, оскільки «класичний» балкон в українській масовій забудові зустрічається найчастіше. Автори розглядають причини, які змушують мешканців українських міст надавати своїм балконам доволі впізнаваний «вітчизняний» вигляд, визначаючи тим самим автентичні ознаки сучасних українських міст. На підставі вивченого досвіду запропоновано у форматі двох стратегій — тиску та заохочення — варіанти розв’язання такої містобудівної проблеми, як переобладнання та скління балконів. Представлена теоретично-прикладна розвідка стосується передусім пострадянських українських балконів. Дослідження базується переважно на київських матеріалах, однак описані тенденції характерні для більшості міст України, незалежно від їхнього розміру і географічного розташування.
Повний текст публікації: укр | рос
Ключові слова: балкон; простір; паразитна архітектура; місце
Джерела
БАЛКОННИЙ ПРОСТІР: АНТРОПОЛОГО-СОЦІОЛОГІЧНА РОЗВІДКА
stmm. 2021 (2): 136-155
DOI https://doi.org/10.15407/sociology2021.02.136
АЛЛА ПЕТРЕНКО-ЛИСАК, кандидат соціологічних наук, доцент, доцент кафедри галузевої соціології факультету соціології Київського національного університету імені Тараса Шевченка (02000, Київ, пр. Академіка Глушкова, 4д)
alla_pl@ukr.net
https://orcid.org/0000-0002-1316-5002
ТІНА ПОЛЕК, кандидат історичних наук, антрополог «Центру прикладної антропології» (02090, Київ, вул. Празька, 22а, кв. 49)
tina.momot@gmail.com
https://orcid.org/0000-0001-5244-2095
Архітектурні елементи та повсякденні практики взаємодії містян із ними є невіддільною частиною простору міста та його образу, тож аналіз балкона як соціального явища вимагає розгляду цього феномену у множинності його взаємозв’язків з міським простором та практиками його освоєння. У статті подано антрополого-соціологічну характеристику балконної міської культури не в контексті архітектурних компонентів, а з огляду на повсякденні функції використання та переопанування балконів. Слово «балкон» обрано на позначення різних типів подібних до балконів просторових форм, включно з лоджіями, невеликими мансардами, еркерами тощо, оскільки «класичний» балкон в українській масовій забудові зустрічається найчастіше. Автори розглядають причини, які змушують мешканців українських міст надавати своїм балконам доволі впізнаваний «вітчизняний» вигляд, визначаючи тим самим автентичні ознаки сучасних українських міст. На підставі вивченого досвіду запропоновано у форматі двох стратегій — тиску та заохочення — варіанти розв’язання такої містобудівної проблеми, як переобладнання та скління балконів. Представлена теоретично-прикладна розвідка стосується передусім пострадянських українських балконів. Дослідження базується переважно на київських матеріалах, однак описані тенденції характерні для більшості міст України, незалежно від їхнього розміру і географічного розташування.
Повний текст публікації: укр | рос
Ключові слова: балкон; простір; паразитна архітектура; місце
Джерела