ОСТАННІЙ ДРУКОВАНИЙ НОМЕР

НАЙСВІЖІШІ МАТЕРІАЛИ У ВІДКРИТОМУ ДОСТУПІ

БАЛКОННИЙ ПРОСТІР: АНТРОПОЛОГО-СОЦІОЛОГІЧНА РОЗВІДКА

stmm. 2021 (2): 136-155

DOI https://doi.org/10.15407/sociology2021.02.136

АЛЛА ПЕТРЕНКО-ЛИСАК, кандидат соціологічних наук, доцент, доцент кафедри галузевої соціології факультету соціології Київського національного університету імені Тараса Шевченка (02000, Київ, пр. Академіка Глушкова, 4д)

alla_pl@ukr.net

https://orcid.org/0000-0002-1316-5002

ТІНА ПОЛЕК, кандидат історичних наук, антрополог «Центру прикладної антропології» (02090, Київ, вул. Празька, 22а, кв. 49)

tina.momot@gmail.com

https://orcid.org/0000-0001-5244-2095

Архітектурні елементи та повсякденні практики взаємодії містян із ними є невіддільною частиною простору міста та його образу, тож аналіз балкона як соціального явища вимагає розгляду цього феномену у множинності його взаємозв’язків з міським простором та практиками його освоєння. У статті подано антрополого-соціологічну характеристику балконної міської культури не в контексті архітектурних компонентів, а з огляду на повсякденні функції використання та переопанування балконів. Слово «балкон» обрано на позначення різних типів подібних до балконів просторових форм, включно з лоджіями, невеликими мансардами, еркерами тощо, оскільки «класичний» балкон в українській масовій забудові зустрічається найчастіше. Автори розглядають причини, які змушують мешканців українських міст надавати своїм балконам доволі впізнаваний «вітчизняний» вигляд, визначаючи тим самим автентичні ознаки сучасних українських міст. На підставі вивченого досвіду запропоновано у форматі двох стратегій — тиску та заохочення — варіанти розв’язання такої містобудівної проблеми, як переобладнання та скління балконів. Представлена теоретично-прикладна розвідка стосується передусім пострадянських українських балконів. Дослідження базується переважно на київських матеріалах, однак описані тенденції характерні для більшості міст України, незалежно від їхнього розміру і географічного розташування.

Повний текст публікації: укр | рос

Ключові слова: балкон; простір; паразитна архітектура; місце

Джерела

  1. Доброва, Е.В. (2013). Современные балконы и лоджии. Оригинальные идеи, новейшие материалы и технологии работ. Москва: РИПОЛ классик. Отримано з: https://online-knigi.com/page/219934
  2. Дом и семья: Краткая энциклопедия. (1988). Кишинев: Главная редакция Молдавской советской энциклопедии.
  3. Кидуэлл, П. (2018). Психология города. Как быть счастливым в мегаполисе / Пер. с англ. Екатерины Поповой. Москва: Манн, Иванов и Фербер.
  4. Котляр, Є. (2007). Архітектура «єврейської вулиці». Ї. «Гебрейський усе-світ Галичини», 48. Отримано з: http://www.ji.lviv.ua/n48texts/kotlar1.htm
  5. Лоу, С. (2017). Як приватні інтереси захоплюють публічний простір: зонування, податки та інкорпорація огороджених спільнот. В: (Не)задоволення публічними просторами. Урбаністичні студії (сс. 48–65). Київ.
  6. Гуджабидзе, Т.И. (сост.) (1989). Наш дом. Кишинев: Тимул.
  7. Эллард, К. (2016). Среда обитания: Как архитектура влияет на наше поведение и самочувствие / Пер. с англ. Москва: Альпина Паблишер.
  8. Jaffe, R., Koning, A. de (2016). Introducing Urban Anthropology. London, NewYork,: Routledge. Отримано 20.03.2021

БАЛКОННИЙ ПРОСТІР: АНТРОПОЛОГО-СОЦІОЛОГІЧНА РОЗВІДКА

stmm. 2021 (2): 136-155

DOI https://doi.org/10.15407/sociology2021.02.136

АЛЛА ПЕТРЕНКО-ЛИСАК, кандидат соціологічних наук, доцент, доцент кафедри галузевої соціології факультету соціології Київського національного університету імені Тараса Шевченка (02000, Київ, пр. Академіка Глушкова, 4д)

alla_pl@ukr.net

https://orcid.org/0000-0002-1316-5002

ТІНА ПОЛЕК, кандидат історичних наук, антрополог «Центру прикладної антропології» (02090, Київ, вул. Празька, 22а, кв. 49)

tina.momot@gmail.com

https://orcid.org/0000-0001-5244-2095

Архітектурні елементи та повсякденні практики взаємодії містян із ними є невіддільною частиною простору міста та його образу, тож аналіз балкона як соціального явища вимагає розгляду цього феномену у множинності його взаємозв’язків з міським простором та практиками його освоєння. У статті подано антрополого-соціологічну характеристику балконної міської культури не в контексті архітектурних компонентів, а з огляду на повсякденні функції використання та переопанування балконів. Слово «балкон» обрано на позначення різних типів подібних до балконів просторових форм, включно з лоджіями, невеликими мансардами, еркерами тощо, оскільки «класичний» балкон в українській масовій забудові зустрічається найчастіше. Автори розглядають причини, які змушують мешканців українських міст надавати своїм балконам доволі впізнаваний «вітчизняний» вигляд, визначаючи тим самим автентичні ознаки сучасних українських міст. На підставі вивченого досвіду запропоновано у форматі двох стратегій — тиску та заохочення — варіанти розв’язання такої містобудівної проблеми, як переобладнання та скління балконів. Представлена теоретично-прикладна розвідка стосується передусім пострадянських українських балконів. Дослідження базується переважно на київських матеріалах, однак описані тенденції характерні для більшості міст України, незалежно від їхнього розміру і географічного розташування.

Повний текст публікації: укр | рос

Ключові слова: балкон; простір; паразитна архітектура; місце

Джерела

  1. Доброва, Е.В. (2013). Современные балконы и лоджии. Оригинальные идеи, новейшие материалы и технологии работ. Москва: РИПОЛ классик. Отримано з: https://online-knigi.com/page/219934
  2. Дом и семья: Краткая энциклопедия. (1988). Кишинев: Главная редакция Молдавской советской энциклопедии.
  3. Кидуэлл, П. (2018). Психология города. Как быть счастливым в мегаполисе / Пер. с англ. Екатерины Поповой. Москва: Манн, Иванов и Фербер.
  4. Котляр, Є. (2007). Архітектура «єврейської вулиці». Ї. «Гебрейський усе-світ Галичини», 48. Отримано з: http://www.ji.lviv.ua/n48texts/kotlar1.htm
  5. Лоу, С. (2017). Як приватні інтереси захоплюють публічний простір: зонування, податки та інкорпорація огороджених спільнот. В: (Не)задоволення публічними просторами. Урбаністичні студії (сс. 48–65). Київ.
  6. Гуджабидзе, Т.И. (сост.) (1989). Наш дом. Кишинев: Тимул.
  7. Эллард, К. (2016). Среда обитания: Как архитектура влияет на наше поведение и самочувствие / Пер. с англ. Москва: Альпина Паблишер.
  8. Jaffe, R., Koning, A. de (2016). Introducing Urban Anthropology. London, NewYork,: Routledge. Отримано 20.03.2021
ОСТАННІЙ ДРУКОВАНИЙ НОМЕР

НАЙСВІЖІШІ МАТЕРІАЛИ У ВІДКРИТОМУ ДОСТУПІ

} } } } }