ОСТАННІЙ ДРУКОВАНИЙ НОМЕР

НАЙСВІЖІШІ МАТЕРІАЛИ У ВІДКРИТОМУ ДОСТУПІ

СТУРБОВАНІСТЬ УКРАЇНЦІВ ЕКОЛОГІЧНИМИ ПРОБЛЕМАМИ ТА ЇХНЯ ПРИХИЛЬНІСТЬ ДО ЕКОЛОГІЧНО ДРУЖНІХ ПРАКТИК

stmm. 2021 (4): 143-149

ОЛЬГА МАКСИМЕНКО, маґістр психології, провідний соціолог відділу методології і методів соціології, Інститут соціології НАН України (01021, Київ, вул. Шовковична, 12)

olga.maksimenko.65@gmail.com

https://orcid.org/0000-0003-2804-2790

Матеріал ґрунтований на виступі авторки на XV конференції Європейської соціологічної асоціації “Соціологічні знання для альтернативних майбуттів” (Барселона, 31 серпня — 3 вересня 2021 року), секція дослідницької мережі RN 12 “Довкілля й суспільство”. У виступі увага приділялася головно до ставлення різних груп населення України до проблем довкілля, а також готовності українців долучитися до екологічно дружніх практик. Сама презентація складалася з двох частин. Перша містила аналіз даних кількох загальнонаціональних опитувань, здійснених дослідницькими організаціями та опитувальними компаніями з 2015-го (N = 1200) до 2020-го (N = 2100). Методика дослідження передбачала відповіді на такі запитання: а) які з проблем довкілля (зазначених у списку) турбують респондента/респондентку найбільше; б) хто, на їхню думку, має бути відповідальним за такий стан справ (уряд, місцеві органи влади, політики, представники великого бізнесу, пересічні громадяни тощо); в) що респондент особисто готовий зробити (або вже робить) для того, щоб якось поліпшити стан довкілля чи впоратися з екологічною кризою. У другій частині виступу доповідачка ознайомила аудиторію з результатами анкетування старшокласників (учнів 9-х, 10-х та 11-х класів), яке виконувалося з метою визначення переважного типу світогляду в контексті відношення “людина – природа”. У дослідженні було використано авторський опитувальник, який складається з 30 блоків суджень (по три в кожному). Кожне судження відповідає антропо-, біо- чи екоцентричному типу екологічного світогляду. У пробному опитуванні, яке здійснювалося навесні 2021 року, взяли участь 42 учні з трьох різних шкіл м. Києва та Полтавської області. Отримані дані показують переважання (хоча й невелике) екоцентричного типу світогляду, особливо серед учнів полтавської школи — ймовірно, завдяки тому, що ця школа є учасницею низки екологічних проєктів, що реалізуються в масштабах громади.

Ключові слова: екологічні проблеми, відношення “людина – природа”, антропо-, біо- та екоцентризм, загальнонаціональні опитування, старшокласники.

СТУРБОВАНІСТЬ УКРАЇНЦІВ ЕКОЛОГІЧНИМИ ПРОБЛЕМАМИ ТА ЇХНЯ ПРИХИЛЬНІСТЬ ДО ЕКОЛОГІЧНО ДРУЖНІХ ПРАКТИК

stmm. 2021 (4): 143-149

ОЛЬГА МАКСИМЕНКО, маґістр психології, провідний соціолог відділу методології і методів соціології, Інститут соціології НАН України (01021, Київ, вул. Шовковична, 12)

olga.maksimenko.65@gmail.com

https://orcid.org/0000-0003-2804-2790

Матеріал ґрунтований на виступі авторки на XV конференції Європейської соціологічної асоціації “Соціологічні знання для альтернативних майбуттів” (Барселона, 31 серпня — 3 вересня 2021 року), секція дослідницької мережі RN 12 “Довкілля й суспільство”. У виступі увага приділялася головно до ставлення різних груп населення України до проблем довкілля, а також готовності українців долучитися до екологічно дружніх практик. Сама презентація складалася з двох частин. Перша містила аналіз даних кількох загальнонаціональних опитувань, здійснених дослідницькими організаціями та опитувальними компаніями з 2015-го (N = 1200) до 2020-го (N = 2100). Методика дослідження передбачала відповіді на такі запитання: а) які з проблем довкілля (зазначених у списку) турбують респондента/респондентку найбільше; б) хто, на їхню думку, має бути відповідальним за такий стан справ (уряд, місцеві органи влади, політики, представники великого бізнесу, пересічні громадяни тощо); в) що респондент особисто готовий зробити (або вже робить) для того, щоб якось поліпшити стан довкілля чи впоратися з екологічною кризою. У другій частині виступу доповідачка ознайомила аудиторію з результатами анкетування старшокласників (учнів 9-х, 10-х та 11-х класів), яке виконувалося з метою визначення переважного типу світогляду в контексті відношення “людина – природа”. У дослідженні було використано авторський опитувальник, який складається з 30 блоків суджень (по три в кожному). Кожне судження відповідає антропо-, біо- чи екоцентричному типу екологічного світогляду. У пробному опитуванні, яке здійснювалося навесні 2021 року, взяли участь 42 учні з трьох різних шкіл м. Києва та Полтавської області. Отримані дані показують переважання (хоча й невелике) екоцентричного типу світогляду, особливо серед учнів полтавської школи — ймовірно, завдяки тому, що ця школа є учасницею низки екологічних проєктів, що реалізуються в масштабах громади.

Ключові слова: екологічні проблеми, відношення “людина – природа”, антропо-, біо- та екоцентризм, загальнонаціональні опитування, старшокласники.

ОСТАННІЙ ДРУКОВАНИЙ НОМЕР

НАЙСВІЖІШІ МАТЕРІАЛИ У ВІДКРИТОМУ ДОСТУПІ

} } } } }