ОСТАННІЙ ДРУКОВАНИЙ НОМЕР

НАЙСВІЖІШІ МАТЕРІАЛИ У ВІДКРИТОМУ ДОСТУПІ

ВЛАДА ЯК ДЖЕРЕЛО РИЗИКУ

stmm. 2021 (4): 5-23

DOI https://doi.org/10.15407/sociology2021.04.005

ВІКТОР БУРЛАЧУК, доктор соціологічних наук, провідний науковий співробітник відділу соціології культури та масової комунікації Інституту соціології НАН України (01021, Київ, вул. Шовковична, 12)

bourlatchouk@gmail.com

https://orcid.org/0000-0002-6197-0356

Проблема ризику, пов’язана з відправленням влади, потребує переосмислення традиційних уявлень про владу. Переосмислення потребують її образи закону та суверенітету, дисциплінарного панування в рамках сучасних форм управління. Інформаційна теорія влади, розроблена М. Луманом, та концепція урядовості М. Фуко спрямованi проти ідеології суб’єкта, де суб’єкт владарювання є одним з ефективних засобів та образів влади. Як для Фуко, так і для Лумана влада іманентна своїм власним проявам, вона синхронна будь-яким перетворенням у макроструктурах суспільства і перебуває не за межами, а всередині них.

Для Лумана ризик влади — це ризик вирішення. Тема ризику лежить зовсім не у сфері предметного виміру, її треба шукати у стані темпорального та соціального виміру. Проте сучасне суспільство має уявляти можливі загрози не у модусі ризику, а у модусі небезпеки. Проблема полягає в тому, що неможливо виявити ані хибні, ані слушні рішення. Якщо рішення ухвалено, ризику уникнути не можна. Якщо немає рішень, вільних від ризику, збільшення досліджень і знань не надає можливості перейти від ризику до надійності.

Позиції Лумана протистоять послідовники М. Фуко, які доповнюють концепцію урядовості ідеєю рефлексійного управління. Рефлексійне управління абстраґується від проблем вирішення. Для цього напряму ризик — це спосіб уявлення про світ. Тому завдання управління полягає в тому, щоб виявити ризиковані об’єкти та відповідно скоординувати завдання управління та визначити заходи щодо скасування або зменшення ризику.

Індустріальне суспільство намагалося убезпечити себе за допомоги якогось соціального договору проти небезпек і шкоди, породжуваних таким суспільством. Було створено систему приватного та соціального страхування.

Сучасне суспільство ставить під сумнів принцип страхування, оскільки воно не здатне застрахувати себе від меганебезпек ядерної енергетики або катастрофічної зміни клімату. Руйнуються чотири підпори “обчислюваних ризиків”: компенсація, обмеження, безпека та обчислення.

Ризик перестав бути обчислюваним. Його необчислюваність характеризує сучасний стан суспільства.

Ключові слова: ризик, влада, урядовість, управління, Луман, Фуко.

Джерела

Донзло, Ж., Гордон, К. (2008). Управление либеральными обществами. Логос, 2, 65.

Каплун, В. (2019). Перестать мыслить «власть» через «государство». Логос, 2, 29.

Луман, Н. (2001). Власть. Москва: Праксис.

Луман, Н. (2007). Социальные системы. Санкт-Петербург: Наука.

Фуко, М. (2006). Субъект и власть. В: М. Фуко, Интеллектуалы и власть: Избранные политические статьи, выступления, интервью. Москва: Праксис.

Dean, M. (1999). Governmentality: Power and Rule in Modern Society. London: Sage.

The Foucault Effect Studies in Governmentality (1991). Chicago: University of Chicago Press.

Одержано 05.11.2021

ВЛАДА ЯК ДЖЕРЕЛО РИЗИКУ

stmm. 2021 (4): 5-23

DOI https://doi.org/10.15407/sociology2021.04.005

ВІКТОР БУРЛАЧУК, доктор соціологічних наук, провідний науковий співробітник відділу соціології культури та масової комунікації Інституту соціології НАН України (01021, Київ, вул. Шовковична, 12)

bourlatchouk@gmail.com

https://orcid.org/0000-0002-6197-0356

Проблема ризику, пов’язана з відправленням влади, потребує переосмислення традиційних уявлень про владу. Переосмислення потребують її образи закону та суверенітету, дисциплінарного панування в рамках сучасних форм управління. Інформаційна теорія влади, розроблена М. Луманом, та концепція урядовості М. Фуко спрямованi проти ідеології суб’єкта, де суб’єкт владарювання є одним з ефективних засобів та образів влади. Як для Фуко, так і для Лумана влада іманентна своїм власним проявам, вона синхронна будь-яким перетворенням у макроструктурах суспільства і перебуває не за межами, а всередині них.

Для Лумана ризик влади — це ризик вирішення. Тема ризику лежить зовсім не у сфері предметного виміру, її треба шукати у стані темпорального та соціального виміру. Проте сучасне суспільство має уявляти можливі загрози не у модусі ризику, а у модусі небезпеки. Проблема полягає в тому, що неможливо виявити ані хибні, ані слушні рішення. Якщо рішення ухвалено, ризику уникнути не можна. Якщо немає рішень, вільних від ризику, збільшення досліджень і знань не надає можливості перейти від ризику до надійності.

Позиції Лумана протистоять послідовники М. Фуко, які доповнюють концепцію урядовості ідеєю рефлексійного управління. Рефлексійне управління абстраґується від проблем вирішення. Для цього напряму ризик — це спосіб уявлення про світ. Тому завдання управління полягає в тому, щоб виявити ризиковані об’єкти та відповідно скоординувати завдання управління та визначити заходи щодо скасування або зменшення ризику.

Індустріальне суспільство намагалося убезпечити себе за допомоги якогось соціального договору проти небезпек і шкоди, породжуваних таким суспільством. Було створено систему приватного та соціального страхування.

Сучасне суспільство ставить під сумнів принцип страхування, оскільки воно не здатне застрахувати себе від меганебезпек ядерної енергетики або катастрофічної зміни клімату. Руйнуються чотири підпори “обчислюваних ризиків”: компенсація, обмеження, безпека та обчислення.

Ризик перестав бути обчислюваним. Його необчислюваність характеризує сучасний стан суспільства.

Ключові слова: ризик, влада, урядовість, управління, Луман, Фуко.

Джерела

Донзло, Ж., Гордон, К. (2008). Управление либеральными обществами. Логос, 2, 65.

Каплун, В. (2019). Перестать мыслить «власть» через «государство». Логос, 2, 29.

Луман, Н. (2001). Власть. Москва: Праксис.

Луман, Н. (2007). Социальные системы. Санкт-Петербург: Наука.

Фуко, М. (2006). Субъект и власть. В: М. Фуко, Интеллектуалы и власть: Избранные политические статьи, выступления, интервью. Москва: Праксис.

Dean, M. (1999). Governmentality: Power and Rule in Modern Society. London: Sage.

The Foucault Effect Studies in Governmentality (1991). Chicago: University of Chicago Press.

Одержано 05.11.2021

ОСТАННІЙ ДРУКОВАНИЙ НОМЕР

НАЙСВІЖІШІ МАТЕРІАЛИ У ВІДКРИТОМУ ДОСТУПІ

} } } } }