ОСТАННІЙ ДРУКОВАНИЙ НОМЕР

НАЙСВІЖІШІ МАТЕРІАЛИ У ВІДКРИТОМУ ДОСТУПІ

Корпоративна культура ІТ-компаній як ресурс соціальної стійкості в контексті російсько-української війни

stmm. 2026 (4): 110–133

DOI

Повний текст:

НАТАЛІЯ КОВАЛІСКО, доктор соціологічних наук, професор кафедри соціології Львівського національного університету імені Івана Франка (79000, Львів, вул. Університетська, 1), провідний науковий співробітник відділу соціальних структур Інституту соціології НАН України (01021, Київ, вул. Шовковична, 12)

nataliya.kovalisko@lnu.edu.ua

https://orcid.org/0000-0002-1466-6132

РОСТИСЛАВ ДИЯК, аспірант кафедри соціології Львівського національного університету імені Івана Франка (79000, Львів, вул. Університетська, 1)

Rostyslav.Dyyak@lnu.edu.ua

https://orcid.org/0000-0001-7613-1427

У статті досліджено трансформацію корпоративної культури ІТ-компаній України в умовах російсько-української війни та її роль як чинника соціальної стійкості організацій. Метою дослідження є виявлення стратегій управління корпоративною культурою, що забезпечують адаптацію ІТ-компаній до кризових умов, збереження людського капіталу й підтримку організаційної ефективності. Методологічною основою став змішаний дизайн, який поєднав кількісний і якісний підходи. Емпіричну базу становили результати застосування інструменту оцінювання організаційної культури OCAI, експертного опитування 79 ІТ-фахівців та 12 глибинних напівструктурованих інтерв’ю. Використано порівняльний, статистичний і тематичний аналіз.

Встановлено, що за умов війни корпоративна культура ІТ-компаній трансформувалася у напрямі посилення кланових характеристик — довіри, взаємопідтримки, командної взаємодії та безпеки працівників, тоді як значущість ринкової культури зменшилася. Водночас адхократична складова залишилася відносно стабільною, що свідчить про збереження інноваційності та адаптивності галузі. Найефективнішими управлінськими стратегіями визначено організаційну гнучкість, наставницьке лідерство, психологічну підтримку, відкриті комунікації, підтримку волонтерства та людиноцентричні практики управління. Якісний аналіз засвідчив переорієнтацію професійних цінностей працівників на безпеку, психологічне благополуччя, соціальну відповідальність і взаємну підтримку. За результатами дослідження розроблено аналітичну модель взаємозв’язку типів корпоративної культури, управлінських практик і показників соціальної стійкості на організаційному, груповому та індивідуальному рівнях.

Ключові слова: корпоративна культура, ІТ-компанії, соціальна стійкість, організаційна культура, соціальний капітал, OCAI, людиноцентричне управління, лідерство, адаптація, російсько-українська війна

Джерела:

Бакіров, В. (2026). Цивілізаційне значення української національної стійкості в контексті російсько-української війни. Соцiологiя: теорiя, методи, маркетинг, 2, 5–16. https://doi.org/10.15407/sociology2026.02.005

Близнюк, В.В., Гук, Л.П., & Хаустов, В.К. (2025). Соціальна стійкість України: структурні опори та напрями політики. Збірник наукових праць «Вчені записки», 41(4), 8–22. https://doi.org/10.33111/vz_kneu.41.25.04.01.005.011

Дембіцький, С., Головаха, Є., & Степаненко, В. (2025). Стресові умови серед населення України в контексті війни: досвід соціологічного вивчення. Інститут соціології НАН України. https://doi.org/10.15407/book6.978–617–14–0327–7

Кувік, В.М. (2024). Шляхи імплементації зарубіжного досвіду розробки стратегій управління розвитком малого та середнього бізнесу. Наукові перспективи, 1(43), 456–468. https://doi.org/10.52058/2708–7530–2024–1(43)–456–468

Лахижа, Р.М. (2025). Специфіка діяльності ІТ-компаній як фактор формування їхньої корпоративної культури. Проблеми сучасних трансформацій. Серія: Економіка та управління, 17. https://doi.org/10.54929/2786–5738–2025–17–04–01

Мірошник, Р.О., Скабара, І.М., & Артимишин, Ю.І. (2025). Інструменти оцінювання ефективності стратегій розвитку підприємств ІТ-сфери. Економічний простір, 201, 115–120. https://doi.org/10.30838/EP.201.115–120

Рейман, Б., Рейман, К., Сухий, О., & Пачковський, Ю. (2025). Соціальна стійкість українського суспільства в умовах війни: історико-світоглядні виклики. Axis Europae, 7, 126–145. https://ae.eessc.org.ua/article/view/333203

Стамбульська, Х. & Передало, Х. (2022). Корпоративна культура: сутність, типи та роль у розвитку організації. Ефективна економіка, 1, 204–210. https://doi.org/10.32702/2307–2105–2022.1.204

Степаненко, В., Злобіна, О., Головаха, Є., Дембіцький, С., & Найдьонова, Л. (2023). Стрес, спричинений війною, та ресурси соціально-психологічної стійкості: огляд теоретичних концептуалізацій. Соцiологiя: теорiя, методи, маркетинг, 4, 22–39. https://doi.org/10.15407/sociology2023.04.022

Ashkanasy, N.M. & Dorris, A.B. (2018). Organizational culture and climate. In: The SAGE handbook of industrial, work and organizational psychology (pp. 187–205). SAGE Publications. https://doi.org/10.4135/9781473914964.n10

Avolio, B.J. & Gardner, W.L. (2005). Authentic leadership development: Getting to the root of positive forms of leadership. The Leadership Quarterly, 16(3), 315–338. https://doi.org/10.1016/j.leaqua.2005.03.001

Cameron, K.S. & Quinn, R.E. (1999). Diagnosing and changing organizational culture: Based on the competing values framework. Addison-Wesley.

Cameron, K.S. & Quinn, R.E. (2006). Diagnosing and changing organizational culture: Based on the Competing Values Framework (Rev. ed.). Jossey-Bass.

Cameron, K.S. & Quinn, R.E. (2011). Diagnosing and changing organizational culture: Based on the competing values framework (3rd edn.). Jossey-Bass. https://doi.org/10.1002/9781118269244

Plano Clark, V. L. & Creswell, J. W. (Eds.). (2008). The mixed methods reader. SAGE Publications.

Deal, T.E. & Kennedy, A.A. (1982). Corporate cultures: The rites and rituals of corporate life. Addison-Wesley Publishing Company.

Heritage, B., Pollock, C., & Roberts, L. (2014). Validation of the organizational culture assessment instrument. PLOS ONE, 9(3). https://doi.org/10.1371/journal.pone.0092879

Hofstede, G. (1980). Culture’s consequences: International differences in work-related values. Sage Publications.

Hofstede, G. (1991). Cultures and organizations: Software of the mind. McGraw-Hill.

Kovalisko, N. & Dyyak, R. (2025). Adaptation of corporate culture of IT-companies of Ukraine in the conditions of full-scale war. Visnyk of the Lviv University. Sociological Series, 19, 82–93. http://dx.doi.org/10.30970/VSO.2025.19.06

Peters, T.J. & Waterman, R.H. (1982). In search of excellence: Lessons from America’s best-run companies. Harper & Row.

Walumbwa, F.O. & Avolio, B.J. (2000). Authentic leadership and its impact on organizational performance. Journal of Leadership & Organizational Studies, 7(2), 45–62. https://doi.org/10.1177/107179190000700204

Отримано 03.08.2026

Прийнято до друку після рецензування 17.09.2026

Корпоративна культура ІТ-компаній як ресурс соціальної стійкості в контексті російсько-української війни

stmm. 2026 (4): 110–133

DOI

Повний текст:

НАТАЛІЯ КОВАЛІСКО, доктор соціологічних наук, професор кафедри соціології Львівського національного університету імені Івана Франка (79000, Львів, вул. Університетська, 1), провідний науковий співробітник відділу соціальних структур Інституту соціології НАН України (01021, Київ, вул. Шовковична, 12)

nataliya.kovalisko@lnu.edu.ua

https://orcid.org/0000-0002-1466-6132

РОСТИСЛАВ ДИЯК, аспірант кафедри соціології Львівського національного університету імені Івана Франка (79000, Львів, вул. Університетська, 1)

Rostyslav.Dyyak@lnu.edu.ua

https://orcid.org/0000-0001-7613-1427

У статті досліджено трансформацію корпоративної культури ІТ-компаній України в умовах російсько-української війни та її роль як чинника соціальної стійкості організацій. Метою дослідження є виявлення стратегій управління корпоративною культурою, що забезпечують адаптацію ІТ-компаній до кризових умов, збереження людського капіталу й підтримку організаційної ефективності. Методологічною основою став змішаний дизайн, який поєднав кількісний і якісний підходи. Емпіричну базу становили результати застосування інструменту оцінювання організаційної культури OCAI, експертного опитування 79 ІТ-фахівців та 12 глибинних напівструктурованих інтерв’ю. Використано порівняльний, статистичний і тематичний аналіз.

Встановлено, що за умов війни корпоративна культура ІТ-компаній трансформувалася у напрямі посилення кланових характеристик — довіри, взаємопідтримки, командної взаємодії та безпеки працівників, тоді як значущість ринкової культури зменшилася. Водночас адхократична складова залишилася відносно стабільною, що свідчить про збереження інноваційності та адаптивності галузі. Найефективнішими управлінськими стратегіями визначено організаційну гнучкість, наставницьке лідерство, психологічну підтримку, відкриті комунікації, підтримку волонтерства та людиноцентричні практики управління. Якісний аналіз засвідчив переорієнтацію професійних цінностей працівників на безпеку, психологічне благополуччя, соціальну відповідальність і взаємну підтримку. За результатами дослідження розроблено аналітичну модель взаємозв’язку типів корпоративної культури, управлінських практик і показників соціальної стійкості на організаційному, груповому та індивідуальному рівнях.

Ключові слова: корпоративна культура, ІТ-компанії, соціальна стійкість, організаційна культура, соціальний капітал, OCAI, людиноцентричне управління, лідерство, адаптація, російсько-українська війна

Джерела:

Бакіров, В. (2026). Цивілізаційне значення української національної стійкості в контексті російсько-української війни. Соцiологiя: теорiя, методи, маркетинг, 2, 5–16. https://doi.org/10.15407/sociology2026.02.005

Близнюк, В.В., Гук, Л.П., & Хаустов, В.К. (2025). Соціальна стійкість України: структурні опори та напрями політики. Збірник наукових праць «Вчені записки», 41(4), 8–22. https://doi.org/10.33111/vz_kneu.41.25.04.01.005.011

Дембіцький, С., Головаха, Є., & Степаненко, В. (2025). Стресові умови серед населення України в контексті війни: досвід соціологічного вивчення. Інститут соціології НАН України. https://doi.org/10.15407/book6.978–617–14–0327–7

Кувік, В.М. (2024). Шляхи імплементації зарубіжного досвіду розробки стратегій управління розвитком малого та середнього бізнесу. Наукові перспективи, 1(43), 456–468. https://doi.org/10.52058/2708–7530–2024–1(43)–456–468

Лахижа, Р.М. (2025). Специфіка діяльності ІТ-компаній як фактор формування їхньої корпоративної культури. Проблеми сучасних трансформацій. Серія: Економіка та управління, 17. https://doi.org/10.54929/2786–5738–2025–17–04–01

Мірошник, Р.О., Скабара, І.М., & Артимишин, Ю.І. (2025). Інструменти оцінювання ефективності стратегій розвитку підприємств ІТ-сфери. Економічний простір, 201, 115–120. https://doi.org/10.30838/EP.201.115–120

Рейман, Б., Рейман, К., Сухий, О., & Пачковський, Ю. (2025). Соціальна стійкість українського суспільства в умовах війни: історико-світоглядні виклики. Axis Europae, 7, 126–145. https://ae.eessc.org.ua/article/view/333203

Стамбульська, Х. & Передало, Х. (2022). Корпоративна культура: сутність, типи та роль у розвитку організації. Ефективна економіка, 1, 204–210. https://doi.org/10.32702/2307–2105–2022.1.204

Степаненко, В., Злобіна, О., Головаха, Є., Дембіцький, С., & Найдьонова, Л. (2023). Стрес, спричинений війною, та ресурси соціально-психологічної стійкості: огляд теоретичних концептуалізацій. Соцiологiя: теорiя, методи, маркетинг, 4, 22–39. https://doi.org/10.15407/sociology2023.04.022

Ashkanasy, N.M. & Dorris, A.B. (2018). Organizational culture and climate. In: The SAGE handbook of industrial, work and organizational psychology (pp. 187–205). SAGE Publications. https://doi.org/10.4135/9781473914964.n10

Avolio, B.J. & Gardner, W.L. (2005). Authentic leadership development: Getting to the root of positive forms of leadership. The Leadership Quarterly, 16(3), 315–338. https://doi.org/10.1016/j.leaqua.2005.03.001

Cameron, K.S. & Quinn, R.E. (1999). Diagnosing and changing organizational culture: Based on the competing values framework. Addison-Wesley.

Cameron, K.S. & Quinn, R.E. (2006). Diagnosing and changing organizational culture: Based on the Competing Values Framework (Rev. ed.). Jossey-Bass.

Cameron, K.S. & Quinn, R.E. (2011). Diagnosing and changing organizational culture: Based on the competing values framework (3rd edn.). Jossey-Bass. https://doi.org/10.1002/9781118269244

Plano Clark, V. L. & Creswell, J. W. (Eds.). (2008). The mixed methods reader. SAGE Publications.

Deal, T.E. & Kennedy, A.A. (1982). Corporate cultures: The rites and rituals of corporate life. Addison-Wesley Publishing Company.

Heritage, B., Pollock, C., & Roberts, L. (2014). Validation of the organizational culture assessment instrument. PLOS ONE, 9(3). https://doi.org/10.1371/journal.pone.0092879

Hofstede, G. (1980). Culture’s consequences: International differences in work-related values. Sage Publications.

Hofstede, G. (1991). Cultures and organizations: Software of the mind. McGraw-Hill.

Kovalisko, N. & Dyyak, R. (2025). Adaptation of corporate culture of IT-companies of Ukraine in the conditions of full-scale war. Visnyk of the Lviv University. Sociological Series, 19, 82–93. http://dx.doi.org/10.30970/VSO.2025.19.06

Peters, T.J. & Waterman, R.H. (1982). In search of excellence: Lessons from America’s best-run companies. Harper & Row.

Walumbwa, F.O. & Avolio, B.J. (2000). Authentic leadership and its impact on organizational performance. Journal of Leadership & Organizational Studies, 7(2), 45–62. https://doi.org/10.1177/107179190000700204

Отримано 03.08.2026

Прийнято до друку після рецензування 17.09.2026

ОСТАННІЙ ДРУКОВАНИЙ НОМЕР

НАЙСВІЖІШІ МАТЕРІАЛИ У ВІДКРИТОМУ ДОСТУПІ

} } } } }