Інститут соціології НАНУ

Релігійний туризм і паломництво як соціокультурні чинники розвитку міжкультурного та міжрелігійного діалогу: міжнародний досвід

stmm. 2026 (4): 90–109

DOI

Повний текст:

ВІКТОРІЯ ХУДАВЕРДІЄВА, кандидат економічних наук, доцент, доцент кафедри туризму, Державний біотехнологічний університет (61002, Харків, вул. Алчевських, 44)

viki75807@gmail.com

https://orcid.org/0000-0002-0100-5079

В умовах ґлобальних геополітичних криз, воєнних конфліктів та зростання міжкультурної й міжрелігійної напруженості особливого значення набувають інструменти, здатні формувати взаєморозуміння та соціальну згуртованість. Релігійний туризм і паломництво розглядаються як важливі соціокультурні механізми міжнародної взаємодії. Мета дослідження полягає у визначенні ролі релігійного туризму та паломництва у розвитку міжкультурного і міжрелігійного діалогу на основі аналізу міжнародного досвіду. Встановлено, що релігійний туризм сприяє міжкультурній комунікації, взаємному пізнанню, формуванню довіри, соціальній солідарності та зниженню культурних стереотипів. Кількісний аналіз засвідчив масштабність транснаціональної паломницької мобільності: Ювілейний 2025 рік у Римі об’єднав близько 33,5 млн паломників із 185 країн, Шлях святого Якова у 2025-му — понад 500 тис. паломників із 180 країн, а Хадж-2025 — 1,67 млн осіб, з яких 90% становили міжнародні паломники. Наукова новизна полягає у комплексному розгляді релігійного туризму як соціокультурного чинника міжкультурного та міжрелігійного діалогу та визначенні основних механізмів його миротворчого впливу. Практичне значення результатів полягає у можливості їх використання у формуванні міжнародних туристичних маршрутів, культурної дипломатії, програм міжрелігійного діалогу та стратегій сталого розвитку дестинацій.

Ключові слова: релігійний туризм, паломництво, міжкультурний діалог, міжрелігійний діалог, культурна дипломатія, соціокультурна взаємодія, міжнародний туризм

Джерела:

Гедін, М. (2020). Аналіз потенціалу релігійного туризму в Україні. Вісник Київського національного лінгвістичного університету. Серія Історія, економіка, філософія, 25, 73–91. https://doi.org/10.32589/2412-9321.25.2020.264235

Кошелевський, В.С. (2025). Сакральний туризм у структурі релігійного простору України. Вісник Львівського університету. Серія філософсько-політологічні студії, 60, 113–121. https://doi.org/10.30970/PPS.2025.60.12

Миронов, Ю.Б. (2019).Філософські мотиви паломництва Шляхом святого Якова. У: Стратегічні перспективи туристичної та готельно-ресторанної індустрії в Україні: теорія, практика та інновації розвитку: матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. (м. Умань, 30–31 жовт. 2019 р.) (сс. 247–249). Умань: Візаві.

Панченко, С. (2022).Паломництво як соціально-комунікаційний інститут у контексті суспільних процесів. Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Філологія, 3(5), 55–61. https://doi.org/10.32689/maup.philol.2022.3.10

Ціватий, В.Г. (2023). Релігійний туризм і туристична дипломатія в умовах глобалізаційних процесів XXI століття: міжнародний та інституціональний дискурси. У: Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. «Сакральне та туризм» (м. Київ, 28 квітня 2023 р.) (сс. 254–258). Київ: Геопринт. Retrieved from: https://tourlib.net/statti_ukr/civatyj.htm

Abdullahi, M., Lawan, S. (2023). Tourism, Peace and National Development. Jurnal Pariwisata Nusantara, 2023, 2(1), 1–13. https://doi.org/10.20414/juwita.v2i1.6923

Annuario statistico 2024. (2024, 19 dic.). Retrieved from: https://www.comune.roma.it/web/it/informazione-di-servizio.page?contentId=IDS1307187

Brumec, S., Roszak, P. (2024). Exploring the Transformative Aftereffects of Religious Experienceson Pilgrims Along the Camino de Santiago in Spain. Journal of Religionand Health, 63, 4876–4901. https://doi.org/10.1007/s10943-024-02127-z

Fatkurrohman, F., Makhasi, G.Y.M., Utsany, R. (2024). A Peace Tourism Model for Conflict Resolution between Religious Organizations in Indonesia. Walisongo: Jurnal Penelitian Sosial Keagamaan, 32(2), 171–194. https://doi.org/10.21580/ws.32.2.22795

Council of Europe. (s.a.). Cultural Routes of the Council of Europe Programme. Strasbourg. Retrieved from: https://www.coe.int/en/web/cultural-routes

Council of Europe. (2021). Cyril and Methodius Route. Cultural Routes of the Council of Europe, certified in 2021. Retrieved from: https://www.coe.int/en/web/cultural-routes/cyril-and-methodius-route

Çokişler, D. E., Çokişler, N. (2023). A conceptual overview of the relationship between tourism and peace in terms of international relations theories. Current Issuesin Tourism, 26(5), 708–717. https://doi.org/10.1080/13683500.2022.2121207

General Authority for Statistics of Saudi Arabia (GASTAT). (s.a.). Retrieved from: https://www.stats.gov.sa/en/

Heritage, Travel, and Traditions of the Silk Roads. (2026). A Journey of Intercultural Dialogue, 10 June. Retrieved from: https://www.unesco.org/en/articles/heritage-travel-and-traditions-silk-roads-journey-intercultural-dialogue

Holy See / Vatican News. (s.a.). Retrieved from: https://www.vatican.va/content/vatican/en.html

Inumeridi Roma Capitale Cultura Anno. (2024). Retrieved from: https://www.comune.roma.it/web-resources/cms/documents/Cultura_NRC _2024.pdf

Israel Visitor Arrivals. (2003–2026). Retrieved from: https://www.ceicdata.com/en/indicator/israel/visitor-arrivals

Israel Central Bureau of Statistics. (2025). Retrieved from: https://www.gov.il/en/departments/central_bureau_of_statistics

Monteiro, A., Lopes, S., Kamoun, M., Ramires, A., Rodrigues de Sousa, S. (2024). Tourism, Culture, and Peace Partnerships. Open Access Journal of Education & Language Studies, 2, 1. https://doi.org/10.19080/OAJELS.2024.02.555577

Oficina de Acogida al Peregrino. (s.a.). Retrieved from: https://oficinadelperegrino.com/en/

Panchenko, S., Rizun, V. (2024). On the Importance of Communications in the Field of Pilgrimage and Religious Tourism as a Social and Communication Institution. Актуальні питання масової комунікації, 35, 22–30. https://doi.org/10.17721/CIMC.2024.35.22-30

PhoenicianTourism Route launched at the World Travel Market. (2016, November 08). Retrieved from: https://www.untourism.int/archive/global/press-release/2016-11-08/phoenician-tourism-route-launched-world-travel-market

Sanctuary of Our Lady of Lourdes (s.a.). Retrieved from: https://www.lourdes-france.org/

Statio peregrinorum: in basilica nel 2024 quasi 4500 pellegrini dai cammini. (s.a.). Retrieved from: https://www.diocesiassisi.it/statio-peregrinorum-in-basilica-nel-2024-quasi-4500-pellegrini-dai-cammini/

Taufiqurrohim, T. (2022). The Assemblage of Interreligious Dialogue and Tourism: Buddhist-Muslim Relation at a Hindu-Majapahit Sitein Trowulan, Indonesia. Epistemé: Jurnal Pengembangan Ilmu Keislaman, 17(1), 97–113. https://doi.org/10.21274/epis.2022.17.01.97-113

Tresnawaty, B., Risdayah, E. (2025). Integrating Intercultural Communication and Religious Tourism: A Phenomenology Study of Cultural Worship at Loang Baloq Tomb, Indonesia. Journal of Intercultural Communication, 25(2), 116–131. https://doi.org/10.36923/jicc.v25i2.1100

The whole world comes to Lourdes. (2025). Retrieved from: https://www.lourdes-france.org/en/lourdes-attendance/

UNESCO. (2026). Intercultural Dialogue. Towards more cohesive and peaceful societies. Paris: UNESCO. Retrieved from: https://www.unesco.org/en/interculturaldialogue

UNESCO. (2020). Institute for Economics and Peace. Measuring Intercultural Dialogue: A Conceptual and Technical Framework. Paris: UNESCO. Retrieved from: https://www.unesco.org/en/articles/measuring-intercultural-dialogue-conceptual-and-technical-framework

UNESCO. World Heritage Centre. (s.a./a). Historic Centre of Rome, the Properties of the Holy See in that City Enjoying Extraterritorial Rights and San Paolo Fuori le Mura. Paris: UNESCO. Retrieved from: https://whc.unesco.org/en/list/91/

UNESCO. World Heritage Centre.(s.a./b). Old Town of Jerusalem and its Walls. Paris:UNESCO. Retrieved from: https://whc.unesco.org/en/list/148/

UNESCO. World Heritage Centre. (s.a./c). Heritage of Religious Interest: UNESCO Initiative on Heritage of Religious Interest. Retrieved from: https://whc.unesco.org/en/religious-sacred-heritage/

UNESCO. (2024).UNESCO and the Royal Commission for AlUla: a partnership growing stronger. 25 October 2024. Retrieved from: https://www.unesco.org/en/articles/unesco-and-royal-commission-alula-partnership-growing-stronger

Xunta de Galicia. (s.a./a). Camino de Santiago: Statistics and Pilgrims. Santiago de Compostela. Retrieved from: https://caminoways.com/camino-de-santiago-statistics

Xunta de Galicia. (s.a./b). The Galician government is reinforcing the control of visitor flows at Santiago Cathedral and the deseasonalization of the Camino de Santiago, which grows by 28% in the mid and low seasons. Retrieved from: https://www.xunta.gal/es/notas-de-prensa/-/nova/026443/xunta-refuerza-control-flujos-catedral-santiago-desestacionalizacion-del-camino

Отримано 30.08.2026

Прийнято до друку після рецензування 15.09.2026