Дискурсивне конструювання соціальної ідентичності: концептуальна модель лінґвістичного аналізу мовних маркерів

ТЕТЯНА ХРАБАН, кандидат філологічних наук, доцент кафедри англійської філології і перекладу Державного університету «Київський авіаційний інститут» (03058, Київ, просп. Любомира Гузара, 1)

xraban.tatyana@gmail.com

https://orcid.org/0000-0001-5169-5170

SCOPUS ID: 57215581503

Контекстуальна зумовленість соціального значення мовних ресурсів ускладнює визначення критеріїв, за якими вони можуть бути кваліфіковані як маркери соціальної ідентичності. Мета статті полягає в розробленні концептуальної моделі лінґвістичного аналізу мовних маркерів соціальної ідентичності, що визначає функційні категорії та критерії їх аналітичного встановлення в дискурсі. Дослідження має теоретико-методологічний характер і ґрунтується на аналітико-тематичному огляді праць із соціології ідентичності, соціолінґвістики та соціокультурної лінґвістики, концептуальному аналізі й моделюванні. У моделі розмежовано мовний ресурс і його аналітичний статус як маркер соціальної ідентичності, що встановлюється на підставі функції ресурсу в конкретному дискурсивному контексті та її релевантності для процесів соціальної ідентифікації. За функційним критерієм виокремлено п’ять операційних категорій: номінацію, атрибуцію, ідентифікацію, позиціювання та реляційність. Вони охоплюють відповідно категоріальне позначення суб’єктів, приписування соціально значущих характеристик, встановлення соціальної належності або неналежності, конструювання позиції суб’єкта у взаємодії та соціально значущих відносин між суб’єктами або групами. Категорії мають паралельний характер і не закріплюються за мовними формами наперед. Методологічна специфіка моделі полягає в операційному переході від теоретичних положень про соціальну ідентифікацію та контекстуальність соціального значення до функційної категоризації мовного матеріалу без прямого перенесення теоретичних принципів у категорії кодування. Модель характеризує дискурсивно доступні прояви соціальної ідентифікації та не дає підстав для висновків про соціальну ідентичність поза аналізованим дискурсом. Її подальша емпірична апробація має визначити розрізнюваність функційних категорій і стійкість критеріїв їх встановлення.

Ключові слова: соціальна ідентичність, соціальна ідентифікація, мовний ресурс, мовний маркер соціальної ідентичності, дискурс, функційна категоризація, лінґвістичний аналіз

Джерела:

Anderson, B. (1983). Imagined communities: Reflections on the origin and spread of nationalism. London: Verso Editions and NLB.

Ahearn, L.M. (2011). Living language: An introduction to linguistic anthropology. Chichester: Wiley-Blackwell. https://doi.org/10.1002/9781444340563

Bauman, Z. (2004). Identity: Conversations with Benedetto Vecchi. Cambridge: Polity Press.

Berger, P.L. & Luckmann, T. (1966). The social construction of reality: A treatise in the sociology of knowledge. New York: Doubleday & Company.

Bucholtz, M. & Hall, K. (2005). Identity and interaction: a sociocultural linguistic approach. Discourse Studies, 7(4–5), 585–614. https://doi.org/10.1177/1461445605054407

Eckert, P. (2008). Variation and the indexical field. Journal of Sociolinguistics, 12(4), 453–476. https://doi.org/10.1111/j.1467-9841.2008.00374.x

Gellner, E. (1983). Nations and nationalism. Cornell University Press.

Jenkins, R. (2014). Social identity (4th edn.). Routledge. https://doi.org/10.4324/9781315887104

Khraban, T. (2024). Developing a Well-balanced Military Identity among Female Military Personnel. Polish Sociological Review, 1(225), 69–82. https://doi.org/10.26412/psr225.04

Kiesling, S.F. (2022). Stance and stancetaking. Annual Review of Linguistics, 8, 409–426. https://doi.org/10.1146/annurev-linguistics-031120-121256

Kulyk, V. (2023). National Identity in Time of War: Ukraine after the Russian Aggressions of 2014 and 2022. Problems of Post-Communism, 71, 296–308. https://doi.org/10.1080/10758216.2023.2224571

Labov, W. (1972). Sociolinguistic patterns. Philadelphia: University of Pennsylvania Press.

Lamont, M. & Molnár, V. (2002). The study of boundaries in the social sciences. Annual Review of Sociology, 28, 167–195. https://doi.org/10.1146/annurev.soc.28.110601.141107

McEntee-Atalianis, L. (2022). Language and identity: Past concerns, future directions. Sociolinguistica, 36(1–2), 137–150. https://doi.org/10.1515/soci-2022-0003

Nedashkivska, A. (2024). Language activism and the power of language in Ukraine during the war (2022–23). Canadian Slavonic Papers, 66(3–4), 411–430. https://doi.org/10.1080/00085006.2024.2413757

Ochs, E. (1992). Indexing gender. In: A. Duranti & C. Goodwin (Eds.), Rethinking context: Language as an interactive phenomenon (pp. 335–358). Cambridge University Press.

Sierra, S. (2023). The epistemics of authentication and denaturalization in the construction of identities in social interaction. Language in Society, 52(4), 571–594. https://doi.org/10.1017/S0047404522000161

Smith, A.D. (1991). National identity. Reno: University of Nevada Press.

Tajfel, H. & Turner, J.C. (1979). An integrative theory of intergroup conflict. In: W.G. Austin & S. Worchel (Eds.), The social psychology of intergroup relations (pp. 33–47). Brooks/Cole.

Turner, J.C., Hogg, M.A., Oakes, P.J., Reicher, S.D., & Wetherell, M.S. (1987). Rediscovering the social group: A self-categorization theory. Oxford: Basil Blackwell.

Visakko, T. & Lehtonen, H. (2024). Indexicality. In: M. Vandenbroucke, J. Declercq, F. Brisard, & S. D’hondt (Eds.), Handbook of pragmatics: 27th annual installment (pp. 129–154). John Benjamins Publishing Company. https://doi.org/10.1075/hop.27.ind4

Zentz, L. (2021). LadiesWeGotYou: Stances of moral-political alignment in the formation of group identity on Facebook. Journal of Sociolinguistics, 25, 852–870. https://doi.org/10.1111/josl.12507

Отримано 19.07.2026

Прийнято до друку після рецензування 10.09.2026