Демографічна стійкість України: кількісні та структурні трансформації населення за умов війни (частина 1)

ГУЛЬБАРШИН ЧЕПУРКО, доктор соціологічних наук, старший науковий співробітник, завідувачка відділу соціальної експертизи Інституту соціології НАН України (01021, Київ, вул. Шовковична, 12)

gichepurko@ukr.net

https://orcid.org/0000-0001-7540-5174

У статті досліджуються кількісні та структурні трансформації населення України за умов повномасштабної російсько-української війни та їхній вплив на демографічну стійкість і перспективи відновлення українського суспільства. Метою дослідження є аналіз демографічних втрат, структурних зрушень, територіальних диспропорцій та міґраційних процесів, а також визначення їхнього значення для демографічної стійкості. Методологічну основу становлять міждисциплінарний підхід, процес-реляційна концепція Норберта Еліаса й теоретичні положення суспільної резильєнтності. Запропоновано аналітичну рамку, що поєднує горизонтальний вимір адаптації (реактивний, інтерактивний і проактивний типи) та вертикальний вимір (індивідуальний, інституційний і державний рівні). Емпіричну основу становлять статистичні дані, адміністративні реєстри, результати соціологічних досліджень та міжнародні матеріали. Виявлено, що війна посилила довгострокові демографічні тенденції: депопуляцію, старіння населення, зниження народжуваності, передчасну смертність, скорочення трудового потенціалу, людські втрати й зовнішню та внутрішню міґрацію. Ці процеси супроводжуються змінами статево-вікової структури та посиленням територіальних диспропорцій, що впливають на відтворення людського капіталу й потенціал відновлення. Показано, що сучасне реаґування на демографічні виклики переважно має реактивний характер, хоча формуються передумови для переходу до інтерактивних і проактивних механізмів. Обґрунтовано необхідність довгострокової демографічної політики, орієнтованої на відновлення чисельності населення, підтримку народжуваності, повернення громадян, інтеґрацію внутрішньо переміщених осіб та пом’якшення наслідків старіння і скорочення трудового потенціалу.

Ключові слова: демографічна стійкість; демографічна криза; війна; депопуляція; народжуваність; смертність; міґрація; статево-вікова структура; демографічне відтворення; демографічний потенціал

Джерела:

Вонс, Р. (2023). Як зміниться населення після війни: чотири невтішні прогнози від Інституту демографії. ГЛАВКОМ, 26 вересня. Взято з: https://glavcom.ua/country/society/jak-zminitsja-naselennja-ukrajini-pislja-vijni-institut-demohrafiji-ta-sotsdoslidzhen-pro-chotiri-nevtishni-prohnozi-958701.html

Гамалій, І. (2025). У ЄС зросла кількість українців під тимчасовим захистом, найбільше в Німеччині. Факти, 27 січня. Взято з: https://fakty.com.ua/ua/svit/20250127-u-yes-zrosla-kilkist-ukrayincziv-pid-tymchasovym-zahystom-najbilshe-v-nimechchyni-yevrostat/

Жолнович, О. (2025). Середній вік українців зріс до 45 років. UA.NEWS, 24 березня. Взято з: https://ua.news/ua/ukraine/serednij-vik-ukrayintsiv-zris-do-45-rokiv-ministerka-sotspolityky-zholnovych

Кабінет Міністрів України. (2024). Про схвалення Стратегії демографічного розвитку України на період до 2040 року. Розпорядження Кабінету Міністрів України № 922-р від 30 вересня 2024 р. Взято з: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/922-2024-%D1%80#Text

Козловський, С.В., Мазур, Г.Ф., & Непиталюк, А.В. (2019). Демографічна стійкість суспільства як основа економічного розвитку. Економіка та держава, 10, 14–19. https://doi.org/10.32702/2306-6806.2019.10.14

Курило, І.О., Аксьонова, Ю.C., & Крімер, Б.О. (2016). Народжуваність та материнство в Україні: реґіональний аспект. Демографія та соціальна економіка, 1, 65–79. Взято з: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dse_2016_1_8

Лібанова, Е.М. (2024). Воєнна міґрація з України: проблеми та перспективи розвитку. Український географічний журнал, 4, 3–11. https://doi.org/10.15407/UGZ2024.04.003.

Лубінець, Д. (2025). Дані щодо жертв серед цивільного населення внаслідок російської агресії. Telegram-канал Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Взято з: https://t.me/dmytro_lubinetzs

Міхеєва, О., Середа, В., & Куземська, Л. (2024). Вимушене переміщення українців під час війни: закономірності внутрішньої та зовнішньої міґрації (2014–2022 роки). У: Б. Мадловіч (ред.) & Б. Мадяр (ред.), Геополітичні наслідки імперських прагнень Росії. Російсько-українська війна (т.2, сс. 204–229). CEU Press. https://doi.org/10.2307/jj.36234061.13

МОЗ України. (2026). 3000 атак на систему охорони здоров’я в Україні верифіковано ВООЗ з початку повномасштабного вторгнення. Взято з: https://moz.gov.ua/uk/3000-atak-na-sistemu-ohoroni-zdorov-ya-v-ukrayini-verifikovano-vooz-z-pochatku-povnomasshtabnogo-vtorgnennya

Пастухова, О.А. & Котвіцька, А.А. (2015). Особливості старіння населення України та його соціально-економічні наслідки. Взято з: https://nuph.edu.ua/wp-content/uploads/2015/04/3T7-K-P.pdf

Петухова, О. (2024). Середня тривалість життя в Україні у 2024 році: ми стали жити менше, на скільки. Вікна, 26 грудня. Взято з: https://vikna.tv/styl-zhyttya/serednya-tryvalist-zhyttya-v-ukrayini-dani-2024/

Разумков Центр. (2022). Настрої та оцінки українських біженців (липень–серпень 2022 p.). Взято з: https://razumkov.org.ua/napriamky/sotsiologichni-doslidzhennia/nastroi-ta-otsinky-ukrainskykh-bizhentsiv-lypen-serpen-2022p

Ржеутська, Л. (2023). Війна загострила демографічні проблеми України. Фокус, 12 грудня. Взято з: https://www.dw.com/uk/padinna-narodzuvanosti-starinna-naselenna-obezludnenna-vijna-zagostrila-demograficni-problemi-ukraini/a-67793277

Романюк, А.І. & Гладун О.М. (2015). Демографічні тенденції в Україні: минуле, сьогодення і майбутнє. Демографія та соціальна економіка, 3, 21–42. Взято з: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dse_2015_3_4

Тригубов, І. (2026). Статистика народжуваності в Україні: таблиця. Взято з: https://ns-plus.com.ua/statystyka-narodzhuvanosti-v-ukrayini-tablyczya/

Центр економічної стратегії. (2025). Українські біженці після трьох років за кордоном. Четверта хвиля дослідження. Взято з: https://ces.org.ua/refugees_fourth_wave/

Шевченко, Ю. (2024). До 2035 року кожен п'ятий українець буде пенсіонером: в Мінсоцполітиці зробили невтішний прогноз. Фокус, 10 квітня. Взято з: https://focus.ua/uk/ukraine/639473-do-2035-roku-kozhen

Abu-Musa, A.A., Kobeissi, L., Hannoun, A.B., & Inhorn, M.C. (2008). Effect of war on fertility: A review of the literature. Reproductive BioMedicine Online, 17(6), 43–53. https://doi.org/10.1016/S1472-6483(10)60189-7

Adger, W.N. (2000). Social and ecological resilience: Are they related? Progress in Human Geography, 24(3), 347–364. https://doi.org/10.1191/030913200701540465

Agadjanian, V. & Prata, N. (2002). War, peace, and fertility in Angola. Demography, 39(2), 215–231. https://doi.org/10.1353/dem.2002.0013

Ajzen, I. (1991). The theory of planned behavior. Organizational Behavior and Human Decision Processes, 50(2), 179–211. https://doi.org/10.1016/0749-5978(91)90020-T

Becker, G.S. (1993). Human capital: A theoretical and empirical analysis, with special reference to education. (3rd ed.). University of Chicago Press.

Bronfenbrenner, U. (1979). The ecology of human development: Experiments by nature and design. Harvard University Press.

Coleman, D. (2006). Immigration and ethnic change in low-fertility countries: A third demographic transition. Population and Development Review, 32(3), 401–446. https://doi.org/10.1111/j.1728-4457.2006.00131.x

Creswell, J.W. & Creswell, J.D. (2018). Research design: Qualitative, quantitative, and mixed methods approaches. (5th ed.). Sage.

Elias, N. (1978). What Is Sociology? New York: Columbia University Press.

Elias, N. (2000). The Civilizing Process: Sociogenetic and Psychogenetic Investigations. (Rev. ed.). Oxford: Blackwell Publishing.

Flick, U. (2018). An introduction to qualitative research. (6th ed.). Sage. Retrieved from: https://vivauniversity.wordpress.com/wp-content/uploads/2014/02/flick-2009-an-introduction-to-qualitative-research-full-book.pdf

Folke, C. (2006). Resilience: The emergence of a perspective for social–ecological systems analyses. Global Environmental Change, 16(3), 253–267.

Folke, C., Carpenter, S.R., Walker, B., Scheffer, M., Chapin, T., & Rockström, J. (2010). Resilience thinking: Integrating resilience, adaptability and transformability. Ecology and Society, 15(4), Article 20. https://doi.org/10.5751/ES-03610-150420

Hamiduddin, I. (2015). Social sustainability, residential design and demographic balance: neighborhood planning strategies in Freiburg, Germany. Town Planning Review, 86(1), 29–52.

Hill, K. (2004). War, humanitarian crises, population displacement, and fertility: A review of evidence. National Academies Press. https://doi.org/10.17226/11005

Holling, C.S. (1973). Resilience and stability of ecological systems. Annual Review of Ecology and Systematics, 4, 1–23. https://doi.org/10.1146/annurev.es.04.110173.000245

IOM, Ukraine. (2026). DTM Україна — Звіт про внутрішнє переміщення населення в Україні — Опитування загального населення — Раунд 22 — січень 2026 року. IOM. UN Migration, February 16. Retrieved from: https://dtm.iom.int/reports/ukraina-zvit-pro-vnutrishne-peremishchennya-naselennya-v-ukraini-opituvannya-zagalnogo

Keck, M. & Sakdapolrak, P. (2013). What is social resilience? Lessons learned and ways forward. Erdkunde, 67(1), 5–19. https://doi.org/10.3112/erdkunde.2013.01.02

Lee, R. (2003). The demographic transition: Three centuries of fundamental change. Journal of Economic Perspectives, 17(4), 167–190. https://doi.org/10.1257/089533003772034943

Lindstrøm, D.P. & Berhanu, B. (1999). The impact of war, famine, and economic decline on marital fertility in Ethiopia. Demography, 36(2), 247–261. https://doi.org/10.2307/2648112

Lutz, W., Butz, W. P., & KC, S. (Eds.). (2014). World population and human capital in the twenty-first century. Oxford University Press.

Maestas, N., Mullen, K. J., & Powell, D. (2016). The Effect of Population Aging on Economic Growth, the Labor Force, and Productivity. National Bureau of Economic Research. Working Paper N. 22452. Retrieved from: https://www.nber.org/system/files/working_papers/w22452/w22452.pdf

McDonald, P. (2006). Low fertility and the state: The efficacy of policy. Population and Development Review, 32(3), 485–510. https://doi.org/10.1111/j.1728-4457.2006.00134.x

Norris, F.H., Stevens, S.P., Pfefferbaum, B., Wyche, K.F., & Pfefferbaum, R.L. (2008). Community resilience as a metaphor, theory, set of capacities, and strategy for disaster readiness. American Journal of Community Psychology, 41(1–2), 127–150. https://doi.org/10.1007/s10464-007-9156-6

North, D.C. (1990). Institutions, institutional change and economic performance. Cambridge University Press.

Perelli-Harris, B., Gerber, T., & Hilevych, Y. (2024). Uncertainty and fertility in Ukraine on the eve of Russia's full-scale invasion: The impact of armed conflict and economic crisis. European Journal of Population, 40(1), 28. https://doi.org/10.1007/s10680-024-09713-7

Putnam, R.D. (2000). Bowling alone: The collapse and revival of American community. Simon & Schuster.

The Economist. (2024, November 26). How many Ukrainian soldiers have died? Retrieved from: https://www.economist.com/graphic-detail/2024/11/26/how-many-ukrainian-soldiers-have-died?fbclid=IwY2xjawGzzfFleHRuA2FlbQIxMAABHXYCDnSW5QVwg362U-TjgFWRguq9pU4KcNcgUamY-Y7un1ANFwgPcF4iPg_aem_bWZniJvxH8BMgO3BDN1zbw

Vasyltsiv, T. & Tesliuk, R. (2020), Demographic dimension of sustainable development of Ukraine. Ekonomika ta derzhava, 4, pp. 33–38. https://doi.org/10.32702/2306-6806.2020.4.33

Vesco, P., Baliki, G., Brück, T., Döring, S., Eriksson, A., Fjelde, H., & Hegre, H. (2025). The impacts of armed conflict on human development: A review of the literature. World Development, 187, 106806. https://doi.org/10.1016/j.worlddev.2024.106806

Walker, B., Holling, C.S., Carpenter, S.R., & Kinzig, A. (2004). Resilience, adaptability and transformability in social-ecological systems. Ecology and Society, 9(2), 5. https://doi.org/10.5751/ES-00650-090205

Woldemicael, G. (2008). Recent fertility decline in Eritrea: Is it a conflict-led transition? Demographic Research, 18, 27–58. https://doi.org/10.4054/DemRes.2008.18.2

Отримано 29.07.2026

Прийнято до друку після рецензування 29.09.2026