ОСТАННІЙ ДРУКОВАНИЙ НОМЕР

НАЙСВІЖІШІ МАТЕРІАЛИ У ВІДКРИТОМУ ДОСТУПІ

Геосоцієтальна асиметрія та демократична стійкість України: свідчення панельного опитування впродовж повномасштабного вторгнення Росії

stmm. 2026 (4): 5–33

DOI

Повний текст:

МІХАЇЛ АЛЄКСЄЄВ, професор кафедри політичних наук, Університет Каліфорнії у Сан-Дієго (США) (5500, Campanile Dr, San Diego, CA, 92182-4427)

alexseev@sdsu.edu

https://orcid.org/0000-0002-2733-2182

СЕРГІЙ ДЕМБІЦЬКИЙ, член-кореспондент Національної академії наук України, доктор соціологічних наук, заступник директора Інституту соціології НАН України (01021, Київ, вул. Шовковична, 12)

sociotest.solutions@gmail.com

https://orcid.org/0000-0002-7958-3557

SCOPUS ID: 57189518563

Стаття присвячена перевірці геосоцієтальної (geosocietal) логіки демократичної стійкості України за умов тривалої повномасштабної війни. Емпірична основа — лонґітюдне панельне дослідження Інституту соціології НАН України: базова хвиля (листопад 2021 року, N = 1800) і п'ять повторних опитувань тих самих респондентів — від червня–липня 2022-го до кінця 2024 року.

Частка тих, для кого демократія є особисто важливою, зросла з 59% у листопаді 2021 року до 81% у червні 2022-го і надалі коливалася в межах 77–86% без суттєвих відмінностей між хвилями. Довоєнні геополітичні орієнтації, громадянська ідентичність і вибір джерел новин значною мірою пояснюють варіацію важливості демократії впродовж усієї війни; найсильнішим предиктором є довоєнна підтримка союзу з Росією, прихильники якого оцінюють демократію орієнтовно нижче на 12%. Вторгнення спрацювало як «геосоцієтальний вирівнювач»: більш ніж через три місяці після початку повномасштабного вторгнення Росії підтримка демократії найбільше зросла серед раніше проросійськи орієнтованих респондентів, проте істотний розрив між групами зберігся й у подальшому перебігу війни. У моделях, обмежених воєнним періодом (хвилі 2–6), довоєнні чинники вже не пояснюють подальших змін: 88–90% варіації припадає на сталі індивідуальні характеристики, тобто сформовані на початку війни погляди виявилися дуже стійкими.

Обґрунтовано поняття геосоцієтальних інфосфер з асиметричним впливом: довоєнне користування російськими джерелами новин стійко знижує підтримку демократії, тоді як позитивний ефект західних джерел здебільшого неістотний, що свідчить про перевагу автократій в інформаційному протиборстві. Воєнні втрати підвищують, а посттравматичний стрес знижує підтримку демократії. Підтримка вступу до ЄС і НАТО, яка зросла після вторгнення й трималася високою, стійко пов'язана з вищою підтримкою демократії. Отже, відчуття належності до демократичної геополітичної коаліції, яке підживлює й зовнішня підтримка України, є ключовим чинником її демократичної стійкості.

Ключові слова: демократична стійкість; геосоцієтальна підтримка демократії; геосоцієтальні інфосфери; інформаційний вплив

Джерела:

Alexseev, M.A. & Dembitskyi, S. (2024). Geosocietal support for democracy: Survey evidence from Ukraine. Perspectives on Politics, 16 April, 1077–1099.

Arel, D. (2017). Language, status, and state loyalty in Ukraine. Harvard Ukrainian Studies, 35, 233.

Baker, W.D. & Oneal, J.R. (2001). Patriotism or opinion leadership? The nature and origins of the “rally ’round the flag” effect. Journal of Conflict Resolution, 45, 661–687.

Barrington, L. & Faranda, R. (2009). Reexamining region, ethnicity, and language in Ukraine. Post-Soviet Affairs, 25, 232.

Barrington, L.W. & Herron, E.S. (2004). One Ukraine or many? Regionalism in Ukraine and its political consequences. Nationalities Papers, 32(1), 53–86.

Bauer, M., Blattman, C., Chytilová, J., Henrich, J., Miguel, E., & Mitts, T. (2016). Can war foster cooperation? Journal of Economic Perspectives, 30, 249–274.

Bennett, W.L. & Livingston, S. (2018). The disinformation order: Disruptive communication and the decline of democratic institutions. European Journal of Communication, 33, 122–139.

Canetti-Nisim, D., Halperin, E., Sharvit, K., & Hobfoll, S.E. (2009). A new stress-based model of political extremism: Personal exposure to terrorism, psychological distress, and exclusionist political attitudes. Journal of Conflict Resolution, 53, 363–389.

Chapman, H. S., & Gerber, T. P. (2019). Opinion-formation and issue-framing effects of Russian news in Kyrgyzstan. International Studies Quarterly, 63, 756–769.

Chemtob, C.M., Novaco, R.W., Hamada, R.S., & Gross, D.M. (1997). Cognitive-behavioral treatment for severe anger in posttraumatic stress disorder. Journal of Consulting and Clinical Psychology, 65, 184–189.

Cinelli, M., De Francisci Morales, G., Galeazzi, A., Quattrociocchi, W., & Starnini, M. (2021). The echo chamber effect on social media. Proceedings of the National Academy of Sciences, 118, e2023301118.

Claassen, C. (2020). Does public support help democracy survive? American Journal of Political Science, 64, 118–134.

Diamond, L. (1999). Developing Democracy: Toward Consolidation. Johns Hopkins University Press.

Dyrstad, K. (2013). Does civil war breed authoritarian values? An empirical study of Bosnia-Herzegovina, Kosovo and Croatia. Democratization, 20, 1219–1242.

Easton, D. (1975). A re-assessment of the concept of political support. British Journal of Political Science, 44, 293–300.

Entman, R. M. (2008). Theorizing mediated public diplomacy: The U.S. case. The International Journal of Press/Politics, 13, 87–102.

Gaertner, S.L. & Dovidio, J.F. (2000). Reducing Intergroup Bias: The Common Ingroup Identity Model. Psychology Press.

Gerbner, G. (1969). Toward “cultural indicators”: The analysis of mass mediated public message systems. AV Communication Review, 17, 137–148.

Golovakha, E. & Gorbachik, A. (2014). Tendentsii sotsial’nykh zmin v Ukraini ta Yevropi za rezul’tatamy yevropeis’kogo sotsial’noho doslidzhennia 2005–2007–2009–2011–2013 [Trends of social changes in Ukraine and Europe: The results of the European Social Survey 2005–2007–2009–2011–2013]. Institute of Sociology, National Academy of Sciences of Ukraine.

Gourevitch, P. (1978). The second image reversed: The international sources of domestic politics. International Organization, 32, 881–912.

Greenfeld, L. (1993). Nationalism: Five roads to modernity. Harvard University Press.

Iyengar, S. & Hahn, K.S. (2009). Red media, blue media: Evidence of ideological selectivity in media use. Journal of Communication, 59, 19–39.

Iyengar, S. & Kinder, D.R. (1987). News that Matters: Television and American Public Opinion. University of Chicago Press.

Iyengar, S. & Simon, A. (1994). News coverage of the Gulf crisis and public opinion: A study of agenda-setting, priming, and framing. In: W.L. Bennett & D.L. Paletz (Eds.), Taken by Storm: The Media, Public Opinion, and U.S. Foreign Policy in the Gulf War (pp. 167–185). University of Chicago Press.

Iyengar, S., Hahn, K.S., Krosnick, J.A., & Walker, J. (2008). Selective exposure to campaign communication: The role of anticipated agreement and issue public membership. The Journal of Politics, 70, 186–200.

Janoff-Bulman, R. (1992). Shattered assumptions: Toward a new psychology of trauma. Free Press.

Kohama, S., Inamasu, K., & Tago, A. (2017). To denounce, or not to denounce: Survey experiments on diplomatic quarrels. Political Communication, 34, 243–260.

Kulyk, V. (2011). Language identity, linguistic diversity and political cleavages: Evidence from Ukraine. Nations and Nationalism, 17, 627–648.

Ladewig, J.W. (2020). Murder and presidential elections: A cultivation-based issue-ownership theory of local television news and its geographic structure. Presidential Studies Quarterly, 50, 811–844.

Laitin, D.D. (1998). Identity in formation: The Russian-speaking populations in the near abroad. Cornell University Press.

Lipset, S.M. (1959). Some social requisites of democracy: Economic development and political legitimacy. American Political Science Review, 53, 69–105.

Mader, M., Marinov, N., & Schoen, H. (2022). Foreign anti-mainstream propaganda and democratic publics. Comparative Political Studies, 55, 1732–1764.

Manokara, K., Hornsey, M.J., & Jetten, J. (2025). The elite global citizen: How wealth shapes cosmopolitan identity and charitable intentions. European Journal of Social Psychology, 55, 99–118.

McCombs, M.E. & Shaw, D.L. (1993). The evolution of agenda-setting research: Twenty-five years in the marketplace of ideas. Journal of Communication, 43, 58.

Morgan, M. & Shanahan, J. (2010). The state of cultivation. Journal of Broadcasting & Electronic Media, 54, 337–355.

Mueller, J.F. (1973). War, Presidents, and Public Opinion. Wiley.

Oleinik, A. & Paniotto, V. (2023). War propaganda unfolded: Comparative effectiveness of propaganda and counterpropaganda in Russia’s invasion of Ukraine. International Journal of Communication, 17, 7265–7290.

Onuch, O. (2022). Why Ukrainians are rallying around democracy. Journal of Democracy, 33, 37–46.

Onuch, O. & Hale, H.E. (2018). Capturing ethnicity: The case of Ukraine. Post-Soviet Affairs, 34, 84–106.

Peisakhin, L. & Rozenas, A. (2018). Electoral effects of biased media: Russian television in Ukraine. American Journal of Political Science, 62, 535–550.

Pop-Eleches, G. & Robertson, G.B. (2018). Identity and political preferences in Ukraine — before and after the Euromaidan. Post-Soviet Affairs, 34, 107–118.

Potter, W.J. (2014). A critical analysis of cultivation theory. Journal of Communication, 64, 1015–1036.

Rasler, K. & Thompson, W. R. (2004). The democratic peace and a sequential, reciprocal, causal arrow hypothesis. Comparative Political Studies, 37, 879–908.

Reuveny, R. & Li, Q. (2003). The joint democracy–dyadic conflict nexus: A simultaneous equations model. International Studies Quarterly, 47, 325–346.

Rosenblatt, A., Greenberg, J., Solomon, S., Lyon, D., & Pyszczynski, T. (1989). Evidence for terror management theory: I. The effects of mortality salience on reactions to those who violate or uphold cultural values. Journal of Personality and Social Psychology, 57, 681.

Sheafer, T. & Gabay, I. (2009). Mediated public diplomacy: A strategic contest over international agenda building and frame building. Political Communication, 26, 447–467.

Shevel, O. (2002). Nationality in Ukraine: Some rules of engagement. East European Politics and Societies, 16, 386–413.

Szostek, J. & Orlova, D. (2024). Free speech versus defence of the nation? The media as sources of national insecurity in Ukraine. European Security, 33, 82–106.

Szporluk, R. (1997). Ukraine: From an imperial periphery to a sovereign state. Daedalus, 126, 85–119.

Tajfel, H. & Turner, J. (1986). The social identity theory of inter-group behavior. In: S. Worchel & W.G. Austin (Eds.), Psychology of intergroup relations (pp. 7–24). Nelson-Hall.

Tilly, C. (1992). Coercion, capital and European states, AD 990–1990. Blackwell.

Wanta, W. & Ghanem, S. (2007). Effects of agenda setting. In: Mass Media Effects Research: Advances Through Meta-Analysis (pp. 37–51). Lawrence Erlbaum Associates.

Weber, M. (1965). Politics as a Vocation. Fortress Press.

Wenzel, M., Stasiuk-Krajewska, K., Macková, V., & Turková, K. (2023). The penetration of Russian disinformation related to the war in Ukraine: Evidence from Poland, the Czech Republic and Slovakia. International Political Science Review, 45, 192–208.

Отримано 10.07.2026

Прийнято до друку після рецензування 08.08.2026

Геосоцієтальна асиметрія та демократична стійкість України: свідчення панельного опитування впродовж повномасштабного вторгнення Росії

stmm. 2026 (4): 5–33

DOI

Повний текст:

МІХАЇЛ АЛЄКСЄЄВ, професор кафедри політичних наук, Університет Каліфорнії у Сан-Дієго (США) (5500, Campanile Dr, San Diego, CA, 92182-4427)

alexseev@sdsu.edu

https://orcid.org/0000-0002-2733-2182

СЕРГІЙ ДЕМБІЦЬКИЙ, член-кореспондент Національної академії наук України, доктор соціологічних наук, заступник директора Інституту соціології НАН України (01021, Київ, вул. Шовковична, 12)

sociotest.solutions@gmail.com

https://orcid.org/0000-0002-7958-3557

SCOPUS ID: 57189518563

Стаття присвячена перевірці геосоцієтальної (geosocietal) логіки демократичної стійкості України за умов тривалої повномасштабної війни. Емпірична основа — лонґітюдне панельне дослідження Інституту соціології НАН України: базова хвиля (листопад 2021 року, N = 1800) і п'ять повторних опитувань тих самих респондентів — від червня–липня 2022-го до кінця 2024 року.

Частка тих, для кого демократія є особисто важливою, зросла з 59% у листопаді 2021 року до 81% у червні 2022-го і надалі коливалася в межах 77–86% без суттєвих відмінностей між хвилями. Довоєнні геополітичні орієнтації, громадянська ідентичність і вибір джерел новин значною мірою пояснюють варіацію важливості демократії впродовж усієї війни; найсильнішим предиктором є довоєнна підтримка союзу з Росією, прихильники якого оцінюють демократію орієнтовно нижче на 12%. Вторгнення спрацювало як «геосоцієтальний вирівнювач»: більш ніж через три місяці після початку повномасштабного вторгнення Росії підтримка демократії найбільше зросла серед раніше проросійськи орієнтованих респондентів, проте істотний розрив між групами зберігся й у подальшому перебігу війни. У моделях, обмежених воєнним періодом (хвилі 2–6), довоєнні чинники вже не пояснюють подальших змін: 88–90% варіації припадає на сталі індивідуальні характеристики, тобто сформовані на початку війни погляди виявилися дуже стійкими.

Обґрунтовано поняття геосоцієтальних інфосфер з асиметричним впливом: довоєнне користування російськими джерелами новин стійко знижує підтримку демократії, тоді як позитивний ефект західних джерел здебільшого неістотний, що свідчить про перевагу автократій в інформаційному протиборстві. Воєнні втрати підвищують, а посттравматичний стрес знижує підтримку демократії. Підтримка вступу до ЄС і НАТО, яка зросла після вторгнення й трималася високою, стійко пов'язана з вищою підтримкою демократії. Отже, відчуття належності до демократичної геополітичної коаліції, яке підживлює й зовнішня підтримка України, є ключовим чинником її демократичної стійкості.

Ключові слова: демократична стійкість; геосоцієтальна підтримка демократії; геосоцієтальні інфосфери; інформаційний вплив

Джерела:

Alexseev, M.A. & Dembitskyi, S. (2024). Geosocietal support for democracy: Survey evidence from Ukraine. Perspectives on Politics, 16 April, 1077–1099.

Arel, D. (2017). Language, status, and state loyalty in Ukraine. Harvard Ukrainian Studies, 35, 233.

Baker, W.D. & Oneal, J.R. (2001). Patriotism or opinion leadership? The nature and origins of the “rally ’round the flag” effect. Journal of Conflict Resolution, 45, 661–687.

Barrington, L. & Faranda, R. (2009). Reexamining region, ethnicity, and language in Ukraine. Post-Soviet Affairs, 25, 232.

Barrington, L.W. & Herron, E.S. (2004). One Ukraine or many? Regionalism in Ukraine and its political consequences. Nationalities Papers, 32(1), 53–86.

Bauer, M., Blattman, C., Chytilová, J., Henrich, J., Miguel, E., & Mitts, T. (2016). Can war foster cooperation? Journal of Economic Perspectives, 30, 249–274.

Bennett, W.L. & Livingston, S. (2018). The disinformation order: Disruptive communication and the decline of democratic institutions. European Journal of Communication, 33, 122–139.

Canetti-Nisim, D., Halperin, E., Sharvit, K., & Hobfoll, S.E. (2009). A new stress-based model of political extremism: Personal exposure to terrorism, psychological distress, and exclusionist political attitudes. Journal of Conflict Resolution, 53, 363–389.

Chapman, H. S., & Gerber, T. P. (2019). Opinion-formation and issue-framing effects of Russian news in Kyrgyzstan. International Studies Quarterly, 63, 756–769.

Chemtob, C.M., Novaco, R.W., Hamada, R.S., & Gross, D.M. (1997). Cognitive-behavioral treatment for severe anger in posttraumatic stress disorder. Journal of Consulting and Clinical Psychology, 65, 184–189.

Cinelli, M., De Francisci Morales, G., Galeazzi, A., Quattrociocchi, W., & Starnini, M. (2021). The echo chamber effect on social media. Proceedings of the National Academy of Sciences, 118, e2023301118.

Claassen, C. (2020). Does public support help democracy survive? American Journal of Political Science, 64, 118–134.

Diamond, L. (1999). Developing Democracy: Toward Consolidation. Johns Hopkins University Press.

Dyrstad, K. (2013). Does civil war breed authoritarian values? An empirical study of Bosnia-Herzegovina, Kosovo and Croatia. Democratization, 20, 1219–1242.

Easton, D. (1975). A re-assessment of the concept of political support. British Journal of Political Science, 44, 293–300.

Entman, R. M. (2008). Theorizing mediated public diplomacy: The U.S. case. The International Journal of Press/Politics, 13, 87–102.

Gaertner, S.L. & Dovidio, J.F. (2000). Reducing Intergroup Bias: The Common Ingroup Identity Model. Psychology Press.

Gerbner, G. (1969). Toward “cultural indicators”: The analysis of mass mediated public message systems. AV Communication Review, 17, 137–148.

Golovakha, E. & Gorbachik, A. (2014). Tendentsii sotsial’nykh zmin v Ukraini ta Yevropi za rezul’tatamy yevropeis’kogo sotsial’noho doslidzhennia 2005–2007–2009–2011–2013 [Trends of social changes in Ukraine and Europe: The results of the European Social Survey 2005–2007–2009–2011–2013]. Institute of Sociology, National Academy of Sciences of Ukraine.

Gourevitch, P. (1978). The second image reversed: The international sources of domestic politics. International Organization, 32, 881–912.

Greenfeld, L. (1993). Nationalism: Five roads to modernity. Harvard University Press.

Iyengar, S. & Hahn, K.S. (2009). Red media, blue media: Evidence of ideological selectivity in media use. Journal of Communication, 59, 19–39.

Iyengar, S. & Kinder, D.R. (1987). News that Matters: Television and American Public Opinion. University of Chicago Press.

Iyengar, S. & Simon, A. (1994). News coverage of the Gulf crisis and public opinion: A study of agenda-setting, priming, and framing. In: W.L. Bennett & D.L. Paletz (Eds.), Taken by Storm: The Media, Public Opinion, and U.S. Foreign Policy in the Gulf War (pp. 167–185). University of Chicago Press.

Iyengar, S., Hahn, K.S., Krosnick, J.A., & Walker, J. (2008). Selective exposure to campaign communication: The role of anticipated agreement and issue public membership. The Journal of Politics, 70, 186–200.

Janoff-Bulman, R. (1992). Shattered assumptions: Toward a new psychology of trauma. Free Press.

Kohama, S., Inamasu, K., & Tago, A. (2017). To denounce, or not to denounce: Survey experiments on diplomatic quarrels. Political Communication, 34, 243–260.

Kulyk, V. (2011). Language identity, linguistic diversity and political cleavages: Evidence from Ukraine. Nations and Nationalism, 17, 627–648.

Ladewig, J.W. (2020). Murder and presidential elections: A cultivation-based issue-ownership theory of local television news and its geographic structure. Presidential Studies Quarterly, 50, 811–844.

Laitin, D.D. (1998). Identity in formation: The Russian-speaking populations in the near abroad. Cornell University Press.

Lipset, S.M. (1959). Some social requisites of democracy: Economic development and political legitimacy. American Political Science Review, 53, 69–105.

Mader, M., Marinov, N., & Schoen, H. (2022). Foreign anti-mainstream propaganda and democratic publics. Comparative Political Studies, 55, 1732–1764.

Manokara, K., Hornsey, M.J., & Jetten, J. (2025). The elite global citizen: How wealth shapes cosmopolitan identity and charitable intentions. European Journal of Social Psychology, 55, 99–118.

McCombs, M.E. & Shaw, D.L. (1993). The evolution of agenda-setting research: Twenty-five years in the marketplace of ideas. Journal of Communication, 43, 58.

Morgan, M. & Shanahan, J. (2010). The state of cultivation. Journal of Broadcasting & Electronic Media, 54, 337–355.

Mueller, J.F. (1973). War, Presidents, and Public Opinion. Wiley.

Oleinik, A. & Paniotto, V. (2023). War propaganda unfolded: Comparative effectiveness of propaganda and counterpropaganda in Russia’s invasion of Ukraine. International Journal of Communication, 17, 7265–7290.

Onuch, O. (2022). Why Ukrainians are rallying around democracy. Journal of Democracy, 33, 37–46.

Onuch, O. & Hale, H.E. (2018). Capturing ethnicity: The case of Ukraine. Post-Soviet Affairs, 34, 84–106.

Peisakhin, L. & Rozenas, A. (2018). Electoral effects of biased media: Russian television in Ukraine. American Journal of Political Science, 62, 535–550.

Pop-Eleches, G. & Robertson, G.B. (2018). Identity and political preferences in Ukraine — before and after the Euromaidan. Post-Soviet Affairs, 34, 107–118.

Potter, W.J. (2014). A critical analysis of cultivation theory. Journal of Communication, 64, 1015–1036.

Rasler, K. & Thompson, W. R. (2004). The democratic peace and a sequential, reciprocal, causal arrow hypothesis. Comparative Political Studies, 37, 879–908.

Reuveny, R. & Li, Q. (2003). The joint democracy–dyadic conflict nexus: A simultaneous equations model. International Studies Quarterly, 47, 325–346.

Rosenblatt, A., Greenberg, J., Solomon, S., Lyon, D., & Pyszczynski, T. (1989). Evidence for terror management theory: I. The effects of mortality salience on reactions to those who violate or uphold cultural values. Journal of Personality and Social Psychology, 57, 681.

Sheafer, T. & Gabay, I. (2009). Mediated public diplomacy: A strategic contest over international agenda building and frame building. Political Communication, 26, 447–467.

Shevel, O. (2002). Nationality in Ukraine: Some rules of engagement. East European Politics and Societies, 16, 386–413.

Szostek, J. & Orlova, D. (2024). Free speech versus defence of the nation? The media as sources of national insecurity in Ukraine. European Security, 33, 82–106.

Szporluk, R. (1997). Ukraine: From an imperial periphery to a sovereign state. Daedalus, 126, 85–119.

Tajfel, H. & Turner, J. (1986). The social identity theory of inter-group behavior. In: S. Worchel & W.G. Austin (Eds.), Psychology of intergroup relations (pp. 7–24). Nelson-Hall.

Tilly, C. (1992). Coercion, capital and European states, AD 990–1990. Blackwell.

Wanta, W. & Ghanem, S. (2007). Effects of agenda setting. In: Mass Media Effects Research: Advances Through Meta-Analysis (pp. 37–51). Lawrence Erlbaum Associates.

Weber, M. (1965). Politics as a Vocation. Fortress Press.

Wenzel, M., Stasiuk-Krajewska, K., Macková, V., & Turková, K. (2023). The penetration of Russian disinformation related to the war in Ukraine: Evidence from Poland, the Czech Republic and Slovakia. International Political Science Review, 45, 192–208.

Отримано 10.07.2026

Прийнято до друку після рецензування 08.08.2026

ОСТАННІЙ ДРУКОВАНИЙ НОМЕР

НАЙСВІЖІШІ МАТЕРІАЛИ У ВІДКРИТОМУ ДОСТУПІ

} } } } }