Спільноти практики в соціологічному дискурсі: від теорії спільнот до прикладного концепту
stmm. 2026 (3): 158–175
DOI https://doi.org/10.15407/sociology2026.03.158
Повний текст:
ВЛАДИСЛАВ ГАЗДА, маґістр менеджменту, аспірант відділу історії та теорії соціології Інституту соціології Національної академії наук України (01021, Київ, вул. Шовковична, 12)
vladgazda@gmail.com
https://orcid.org/0009-0004-5679-1814
У статті здійснено концептуалізацію феномену спільнот практики (communities of practice, CoP) як обʼєкта соціологічного аналізу. Попри широке застосування CoP у бізнесі, державному управлінні, освіті та громадському секторі, в Україні цей феномен залишається майже не дослідженим із соціологічного погляду, існуючи як «реальність де-факто». За умов війни та системної кризи дослідження CoP набуває особливої ваги, адже такі спільноти можуть формувати горизонтальні мережі довіри та підсилювати соціальну стійкість. Автор простежує еволюцію поняття спільноти в соціологічному дискурсі — від аґреґованого підходу Ф. Тьоніса до дезаґреґованого підходу Е. Дюркгайма, який дає змогу розглядати спільноту не як фіксовану структуру, а як набір змінних властивостей. Окрему увагу приділено детериторизації спільнот, що звільнила концепцію від просторової привʼязки й уможливила визнання нових форм колективної організації. Розглянуто походження концепту CoP у працях Е. Венґера та Дж. Лейв, його структуру (домен, спільнота, практика) та відмінність від команд, робочих груп, тренінґів і мереж. Проаналізовано співвідношення розуміння «практики» в концепції CoP та в соціологічній теорії практик (П. Бурдьє, Е. Ґіденс, Т. Шацкі). Застосувавши типологію спільнот С. Бринта, автор обґрунтовує, що CoP найточніше ідентифікуються як елективні спільноти на підставі діяльності, водночас виявляючи концептуальну напругу, яку створює поєднання просторової розпорошеності та глибокої міжособистісної взаємодії за умов цифрової комунікації. Дослідження демонструє, що спільноти практики піддаються соціологічній класифікації, доповнюють класичні та сучасні теорії спільнот і потребують подальшого емпіричного вивчення в українському контексті, зокрема щодо співвідношення раціональних цілей та емоційних звʼязків між учасниками.
Ключові слова: спільноти практики; війна; солідарність; соціальна теорія; спільнота; соціальна практика; мережа; соціальний капітал; ідентичність; навчання; колективна дія; соціальна взаємодія; Україна
Джерела:
Ackermann, F., Pyrko, I., & Hill, G. (2024). Mobilizing landscapes of practice to address grand challenges. Human Relations, 77(5), 593–621. https://doi.org/10.1177/00187267221137884
Alinsky, S.D. (1971). Rules for Radicals: A Pragmatic Primer for Realistic Radicals. Vintage Books.
Barber, B.R. (1984). Strong Democracy: Participatory Politics for a New Age. University of California Press.
Bott, E. (1957). Family and Social Network: Roles, Norms, and External Relationships in Ordinary Urban Families. Tavistock Publications.
Bourdieu, P. (1986). The forms of capital. In: J.G. Richardson (Ed.), Handbook of Theory and Research for the Sociology of Education (pp. 241–258). Greenwood.
Brint, S. (2001). Gemeinschaft revisited: A critique and reconstruction of the community concept. Sociological Theory, 19(1), 1–23. https://doi.org/10.1111/0735-2751.00125
Chaskin, R.J. (2013). Theories of community. In: M.O. Weil, M.S. Reisch, & M.L. Ohmer (Eds.), The handbook of community practice (pp. 105–121). Sage. https://doi.org/10.4135/9781412976640.n5
Durkheim, E. (1964). The Division of Labor in Society. Free Press.
Durkheim, E. (1965). The Elementary Forms of Religious Life. Free Press.
Giddens, A. (1984). The Constitution of Society: Outline of the Theory of Structuration. Polity Press.
Hillery, G.A. (1955). Definitions of community: Areas of agreement. Rural Sociology, 20(2), 111–123.
Janowitz, M. (1967). The Community Press in an Urban Setting: The Social Elements of Urbanism (2nd ed.). University of Chicago Press.
Lave, J. & Wenger, E. (1991). Situated Learning: Legitimate Peripheral Participation. Cambridge University Press. https://doi.org/10.1017/CBO9780511815355
Lee, D. & Newby, H. (1983). The Problem of Sociology: An Introduction to the Discipline. Hutchinson.
Neely, E.L. (2012). Two concepts of community. Social Philosophy Today, 28, 147–158. https://doi.org/10.5840/socphiltoday20122810
Nicolini, D. (2017). Practice theory as a package of theory, method and vocabulary: Affordances and limitations. In: M. Jonas, B. Littig, & A. Wroblewski (Eds.), Methodological Reflections on Practice Oriented Theories (pp. 19–34). Springer. https://doi.org/10.1007/978-3-319-52897-7_2
Nicolini, D., Pyrko, I., Omidvar, O., & Spanellis, A. (2022). Understanding communities of practice: Taking stock and moving forward. Academy of Management Annals, 16(2), 680–718. https://doi.org/10.5465/annals.2020.0330
Otreshko, N. (2025). Micro-macro synthesis on the example of theories of social practices in sociology. [In Ukrainian]. Sociology: Theory, Methods, Marketing, 1, 139–154. https://doi.org/10.15407/sociology2025.01.139 [=Отрешко, Н. (2025). Мікро-макро синтез на прикладі теорій соціальних практик у соціології. Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 1, 139–154].
Park, R.E., Burgess, E.W., & McKenzie, R.D. (1925). The City. University of Chicago Press.
Polanyi, K. (2002). The Great Transformation: The Political and Economic Origins of our Time (N. Komarova, Trans.). Dukh i Litera. [=Поланьї, К. (2002). Велика трансформація. Політичні та економічні витоки нашого часу (Н. Комарова, пер.). Дух і Літера.]
Pyrko, I. (2025). Communities of practice. In: B. Grossmann-Hensel, P. Jarzabkowski, R. Kratochvil, D. Seidl, P. Spee, & R. Whittington (Eds.), Elgar encyclopedia of strategy as practice (pp. 138–141). Edward Elgar Publishing. https://doi.org/10.4337/9781035315963.00043
Suttles, G.D. (1972). The Social Construction of Communities. University of Chicago Press.
Tönnies, F. (2001[1887]). Community and Civil Society (J. Harris, Ed.; J. Harris & M. Hollis, Trans.). Cambridge University Press. https://doi.org/10.1017/CBO9780511816260
Wenger, E. (2011). Communities of Practice: A Brief Introduction. National Science Foundation. Retrieved from: https://hdl.handle.net/1794/11736
Wenger-Trayner, E., Wenger-Trayner, B., Reid, P., & Bruderlein, C. (2022). Communities of Practice within and Across Organizations: A Guidebook. Social Learning Lab.
Отримано 29.06.2026
Прийнято до друку після рецензування 25.07.2026
Спільноти практики в соціологічному дискурсі: від теорії спільнот до прикладного концепту
stmm. 2026 (3): 158–175
DOI https://doi.org/10.15407/sociology2026.03.158
Повний текст:
ВЛАДИСЛАВ ГАЗДА, маґістр менеджменту, аспірант відділу історії та теорії соціології Інституту соціології Національної академії наук України (01021, Київ, вул. Шовковична, 12)
vladgazda@gmail.com
https://orcid.org/0009-0004-5679-1814
У статті здійснено концептуалізацію феномену спільнот практики (communities of practice, CoP) як обʼєкта соціологічного аналізу. Попри широке застосування CoP у бізнесі, державному управлінні, освіті та громадському секторі, в Україні цей феномен залишається майже не дослідженим із соціологічного погляду, існуючи як «реальність де-факто». За умов війни та системної кризи дослідження CoP набуває особливої ваги, адже такі спільноти можуть формувати горизонтальні мережі довіри та підсилювати соціальну стійкість. Автор простежує еволюцію поняття спільноти в соціологічному дискурсі — від аґреґованого підходу Ф. Тьоніса до дезаґреґованого підходу Е. Дюркгайма, який дає змогу розглядати спільноту не як фіксовану структуру, а як набір змінних властивостей. Окрему увагу приділено детериторизації спільнот, що звільнила концепцію від просторової привʼязки й уможливила визнання нових форм колективної організації. Розглянуто походження концепту CoP у працях Е. Венґера та Дж. Лейв, його структуру (домен, спільнота, практика) та відмінність від команд, робочих груп, тренінґів і мереж. Проаналізовано співвідношення розуміння «практики» в концепції CoP та в соціологічній теорії практик (П. Бурдьє, Е. Ґіденс, Т. Шацкі). Застосувавши типологію спільнот С. Бринта, автор обґрунтовує, що CoP найточніше ідентифікуються як елективні спільноти на підставі діяльності, водночас виявляючи концептуальну напругу, яку створює поєднання просторової розпорошеності та глибокої міжособистісної взаємодії за умов цифрової комунікації. Дослідження демонструє, що спільноти практики піддаються соціологічній класифікації, доповнюють класичні та сучасні теорії спільнот і потребують подальшого емпіричного вивчення в українському контексті, зокрема щодо співвідношення раціональних цілей та емоційних звʼязків між учасниками.
Ключові слова: спільноти практики; війна; солідарність; соціальна теорія; спільнота; соціальна практика; мережа; соціальний капітал; ідентичність; навчання; колективна дія; соціальна взаємодія; Україна
Джерела:
Ackermann, F., Pyrko, I., & Hill, G. (2024). Mobilizing landscapes of practice to address grand challenges. Human Relations, 77(5), 593–621. https://doi.org/10.1177/00187267221137884
Alinsky, S.D. (1971). Rules for Radicals: A Pragmatic Primer for Realistic Radicals. Vintage Books.
Barber, B.R. (1984). Strong Democracy: Participatory Politics for a New Age. University of California Press.
Bott, E. (1957). Family and Social Network: Roles, Norms, and External Relationships in Ordinary Urban Families. Tavistock Publications.
Bourdieu, P. (1986). The forms of capital. In: J.G. Richardson (Ed.), Handbook of Theory and Research for the Sociology of Education (pp. 241–258). Greenwood.
Brint, S. (2001). Gemeinschaft revisited: A critique and reconstruction of the community concept. Sociological Theory, 19(1), 1–23. https://doi.org/10.1111/0735-2751.00125
Chaskin, R.J. (2013). Theories of community. In: M.O. Weil, M.S. Reisch, & M.L. Ohmer (Eds.), The handbook of community practice (pp. 105–121). Sage. https://doi.org/10.4135/9781412976640.n5
Durkheim, E. (1964). The Division of Labor in Society. Free Press.
Durkheim, E. (1965). The Elementary Forms of Religious Life. Free Press.
Giddens, A. (1984). The Constitution of Society: Outline of the Theory of Structuration. Polity Press.
Hillery, G.A. (1955). Definitions of community: Areas of agreement. Rural Sociology, 20(2), 111–123.
Janowitz, M. (1967). The Community Press in an Urban Setting: The Social Elements of Urbanism (2nd ed.). University of Chicago Press.
Lave, J. & Wenger, E. (1991). Situated Learning: Legitimate Peripheral Participation. Cambridge University Press. https://doi.org/10.1017/CBO9780511815355
Lee, D. & Newby, H. (1983). The Problem of Sociology: An Introduction to the Discipline. Hutchinson.
Neely, E.L. (2012). Two concepts of community. Social Philosophy Today, 28, 147–158. https://doi.org/10.5840/socphiltoday20122810
Nicolini, D. (2017). Practice theory as a package of theory, method and vocabulary: Affordances and limitations. In: M. Jonas, B. Littig, & A. Wroblewski (Eds.), Methodological Reflections on Practice Oriented Theories (pp. 19–34). Springer. https://doi.org/10.1007/978-3-319-52897-7_2
Nicolini, D., Pyrko, I., Omidvar, O., & Spanellis, A. (2022). Understanding communities of practice: Taking stock and moving forward. Academy of Management Annals, 16(2), 680–718. https://doi.org/10.5465/annals.2020.0330
Otreshko, N. (2025). Micro-macro synthesis on the example of theories of social practices in sociology. [In Ukrainian]. Sociology: Theory, Methods, Marketing, 1, 139–154. https://doi.org/10.15407/sociology2025.01.139 [=Отрешко, Н. (2025). Мікро-макро синтез на прикладі теорій соціальних практик у соціології. Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 1, 139–154].
Park, R.E., Burgess, E.W., & McKenzie, R.D. (1925). The City. University of Chicago Press.
Polanyi, K. (2002). The Great Transformation: The Political and Economic Origins of our Time (N. Komarova, Trans.). Dukh i Litera. [=Поланьї, К. (2002). Велика трансформація. Політичні та економічні витоки нашого часу (Н. Комарова, пер.). Дух і Літера.]
Pyrko, I. (2025). Communities of practice. In: B. Grossmann-Hensel, P. Jarzabkowski, R. Kratochvil, D. Seidl, P. Spee, & R. Whittington (Eds.), Elgar encyclopedia of strategy as practice (pp. 138–141). Edward Elgar Publishing. https://doi.org/10.4337/9781035315963.00043
Suttles, G.D. (1972). The Social Construction of Communities. University of Chicago Press.
Tönnies, F. (2001[1887]). Community and Civil Society (J. Harris, Ed.; J. Harris & M. Hollis, Trans.). Cambridge University Press. https://doi.org/10.1017/CBO9780511816260
Wenger, E. (2011). Communities of Practice: A Brief Introduction. National Science Foundation. Retrieved from: https://hdl.handle.net/1794/11736
Wenger-Trayner, E., Wenger-Trayner, B., Reid, P., & Bruderlein, C. (2022). Communities of Practice within and Across Organizations: A Guidebook. Social Learning Lab.
Отримано 29.06.2026
Прийнято до друку після рецензування 25.07.2026