ОСТАННІЙ ДРУКОВАНИЙ НОМЕР

НАЙСВІЖІШІ МАТЕРІАЛИ У ВІДКРИТОМУ ДОСТУПІ

Соціальне (де)конструювання значень радянської візуальної спадщини у міському просторі: мозаїки київського автовокзалу крізь оптику соціального конструктивізму

stmm. 2026 (3): 123–145

DOI https://doi.org/10.15407/sociology2026.03.123

Повний текст:

МАРИНА СОБОЛЕВСЬКА, докторка соціологічних наук, доцентка кафедри теорії та історії соціології факультету соціології Київського національного університету імені Тараса Шевченка (01033, Київ, вул. Володимирська, 60)

msobolevska@knu.ua

https://orcid.org/0000-0002-5544-3883

ЄВГЕНІЯ МОРОЗ, кандидатка соціологічних наук, доцентка кафедри теорії та історії соціології факультету соціології Київського національного університету імені Тараса Шевченка (01033, Київ, вул. Володимирська, 60)

morozeo@knu.ua

https://orcid.org/0000-0002-2618-3541

ТЕТЯНА ЧЕРВІНСЬКА, кандидатка соціологічних наук, доцентка кафедри теорії та історії соціології факультету соціології Київського національного університету імені Тараса Шевченка (01033, Київ, вул. Володимирська, 60)

chervinta@knu.ua

https://orcid.org/0000-0001-5054-0206

Міський простір сучасної України постає полем інтенсивної символічної боротьби, де матеріальні сліди минулого трансформуються з ідеологічного декору на динамічні елементи політико-пам’яттєвої напруги. Стаття обґрунтовує актуальність переосмислення радянського монументально-декоративного мистецтва через нову методологічну оптику, що виходить за межі мистецтвознавчої дескрипції до критичного аналізу соціального виробництва значень у постколоніальній ситуації.

Емпіричним об’єктом став комплекс радянських мозаїк Центрального автовокзалу Києва. Дослідження, реалізоване як аналітична вправа маґістрів соціології в рамках курсу «Феноменологія міського простору», аналізує мозаїки Центрального автовокзалу, розглядаючи їх не як мертві артефакти минулого, а як живі об’єкти, що постійно трансформують свої значення у процесі соціальної взаємодії. Крізь теоретичну оптику соціального конструктивізму П. Берґера та Т. Лукмана мозаїки автовокзалу постають як складний символічний об’єкт дослідження. Застосування методу epoché (феноменологічної редукції) дало змогу «винести за дужки» ідеологічні кліше, зосередившись на повсякденному сприйнятті об’єкта дослідження. Аналіз студентських звітів, підготовлених за результатами структурованого спостереження із застосуванням тріади А. Лефевра, дав змогу простежити перехід від просторової практики (щоденний транзит вокзалом) через репрезентації простору (теоретизація) до просторів репрезентації (символічне переживання об’єкта).

Стаття демонструє, як матеріальні артефакти минулого стають динамічними «візуальними текстами», що відображають боротьбу між пам’яттю, політикою декомунізації та буденним досвідом містян. Авторки доводять важливість «читання» міста через конструктивістську оптику. Завдяки такому підходу радянські мозаїки перестають бути лише «колоніальним баґажем», стаючи інструментами самопізнання громади. Практична цінність викладеного дослідження полягає у розробленні методології, що перетворює проблемну спадщину на ресурс для розвитку сучасної ідентичності та діалогу між минулим і майбутнім Києва.

Ключові слова: соціальний конструктивізм; міський простір; радянська візуальна спадщина; мозаїки; політика пам’яті; декомунізація; феноменологія

Джерела:

Беньямін, В. (2002). Мистецький твір у добу своєї технічної відтворюваності / Пер. Ю. Рибачука. У: В. Беньямін, Вибране (сс. 53–97). Львів: Літопис.

Гончаренко, Н.К. (2019). Культурна спадщина радянського періоду в публічному просторі сучасної України: Дискусії щодо історичної та мистецької цінності. Культурологічна думка, 15, 161–168. https://doi.org/10.37627/2311-9489-15-2019-1.161-168

Горова, Н. (2014). Авангардні об'єкти київських новобудов початку 1960-х: Автовокзал і Палац піонерів (участь художників). Сучасні проблеми дослідження, реставрації та збереження культурної спадщини, 10, 65–72. Взято з: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Spdr_2014_10_10

Григоров, В. (2019). Трансформації у стінописах та мозаїках Києва на зламі 1950–1960-х рр. і їхній вплив на розвиток монументального живопису. Українська академія мистецтв: Дослідницькі та науково-методичні праці, 28, 90–97. https://doi.org/10.33838/naoma.28.2019.90-97

Ковалевська, О. (2015). Звільнення простору. Декомунізація як деколонізація візуального простору українських міст. Взято з: https://tyzhden.ua/zvilnennia-prostoru-dekomunizatsiia-iak-dekolonizatsiia-vizualnoho-prostoru-ukrainskykh-mist/

Когутяк, М. (2021). На Центральному автовокзалі відреставрували мозаїки художників-модерністів. Взято з: https://www.village.com.ua/village/city/picture-story/314073-restavratsiya-mozayiki-na-tsentralnomu-avtovokzali

Сікора, Г. (2016). Текст міста як лінгвістичний феномен. Українська мова, 4, 122–135. Взято з: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ukrm_2016_4_10

Скляренко, Г. (2022). Український стінопис 1960–1980-х років: Еволюція художньої мови. Сучасне мистецтво, 18, 175–188. https://doi.org/10.31500/2309-8813.18.2022.269727

Шульга, О. (2009). Типологія категоріально-поняттєвого апарату феноменологічної соціології (закінчення). Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 4, 56–66. Взято з: https://stmm.in.ua/archive/ukr/2009-4/6.pdf

Bachynska, L. (2021). Synthesis of arts in Soviet architecture: Stages of development, main directions, causes of their occurrence. Transfer of Innovative Technologie, 2(4), 16–27. https://doi.org/10.32347/tit2021.42.0102

Berger, P.L. & Luckmann, T. (1991). The Social Construction of Reality: A Treatise in the Sociology of Knowledge. Penguin Books.

Certeau, M. de. (1998). Ghosts in the city. In: The Practice of Everyday Life (pp. 133–138). University of Minnesota Press.

Foucault, M. (1986). Of other spaces / Trans. by J. Miskowiec. Diacritics, 16(1), 22–27.

Lefebvre, H. (1991). The Production of Space. Wiley–Blackwell.

Soklakov, M. (2024). Monumental mosaics as places of memory in public spaces of Ukraine. Українські культурологічні студії, 1(14), 22–26. https://doi.org/10.17721/UCS.2024.1(14).03

Soviet Mosaics in Ukraine. (2013). Retrieved from: https://sovietmosaicsinukraine.org/ua/

Отримано 19.03.2026

Прийнято до друку після рецензування 12.06.2026

Соціальне (де)конструювання значень радянської візуальної спадщини у міському просторі: мозаїки київського автовокзалу крізь оптику соціального конструктивізму

stmm. 2026 (3): 123–145

DOI https://doi.org/10.15407/sociology2026.03.123

Повний текст:

МАРИНА СОБОЛЕВСЬКА, докторка соціологічних наук, доцентка кафедри теорії та історії соціології факультету соціології Київського національного університету імені Тараса Шевченка (01033, Київ, вул. Володимирська, 60)

msobolevska@knu.ua

https://orcid.org/0000-0002-5544-3883

ЄВГЕНІЯ МОРОЗ, кандидатка соціологічних наук, доцентка кафедри теорії та історії соціології факультету соціології Київського національного університету імені Тараса Шевченка (01033, Київ, вул. Володимирська, 60)

morozeo@knu.ua

https://orcid.org/0000-0002-2618-3541

ТЕТЯНА ЧЕРВІНСЬКА, кандидатка соціологічних наук, доцентка кафедри теорії та історії соціології факультету соціології Київського національного університету імені Тараса Шевченка (01033, Київ, вул. Володимирська, 60)

chervinta@knu.ua

https://orcid.org/0000-0001-5054-0206

Міський простір сучасної України постає полем інтенсивної символічної боротьби, де матеріальні сліди минулого трансформуються з ідеологічного декору на динамічні елементи політико-пам’яттєвої напруги. Стаття обґрунтовує актуальність переосмислення радянського монументально-декоративного мистецтва через нову методологічну оптику, що виходить за межі мистецтвознавчої дескрипції до критичного аналізу соціального виробництва значень у постколоніальній ситуації.

Емпіричним об’єктом став комплекс радянських мозаїк Центрального автовокзалу Києва. Дослідження, реалізоване як аналітична вправа маґістрів соціології в рамках курсу «Феноменологія міського простору», аналізує мозаїки Центрального автовокзалу, розглядаючи їх не як мертві артефакти минулого, а як живі об’єкти, що постійно трансформують свої значення у процесі соціальної взаємодії. Крізь теоретичну оптику соціального конструктивізму П. Берґера та Т. Лукмана мозаїки автовокзалу постають як складний символічний об’єкт дослідження. Застосування методу epoché (феноменологічної редукції) дало змогу «винести за дужки» ідеологічні кліше, зосередившись на повсякденному сприйнятті об’єкта дослідження. Аналіз студентських звітів, підготовлених за результатами структурованого спостереження із застосуванням тріади А. Лефевра, дав змогу простежити перехід від просторової практики (щоденний транзит вокзалом) через репрезентації простору (теоретизація) до просторів репрезентації (символічне переживання об’єкта).

Стаття демонструє, як матеріальні артефакти минулого стають динамічними «візуальними текстами», що відображають боротьбу між пам’яттю, політикою декомунізації та буденним досвідом містян. Авторки доводять важливість «читання» міста через конструктивістську оптику. Завдяки такому підходу радянські мозаїки перестають бути лише «колоніальним баґажем», стаючи інструментами самопізнання громади. Практична цінність викладеного дослідження полягає у розробленні методології, що перетворює проблемну спадщину на ресурс для розвитку сучасної ідентичності та діалогу між минулим і майбутнім Києва.

Ключові слова: соціальний конструктивізм; міський простір; радянська візуальна спадщина; мозаїки; політика пам’яті; декомунізація; феноменологія

Джерела:

Беньямін, В. (2002). Мистецький твір у добу своєї технічної відтворюваності / Пер. Ю. Рибачука. У: В. Беньямін, Вибране (сс. 53–97). Львів: Літопис.

Гончаренко, Н.К. (2019). Культурна спадщина радянського періоду в публічному просторі сучасної України: Дискусії щодо історичної та мистецької цінності. Культурологічна думка, 15, 161–168. https://doi.org/10.37627/2311-9489-15-2019-1.161-168

Горова, Н. (2014). Авангардні об'єкти київських новобудов початку 1960-х: Автовокзал і Палац піонерів (участь художників). Сучасні проблеми дослідження, реставрації та збереження культурної спадщини, 10, 65–72. Взято з: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Spdr_2014_10_10

Григоров, В. (2019). Трансформації у стінописах та мозаїках Києва на зламі 1950–1960-х рр. і їхній вплив на розвиток монументального живопису. Українська академія мистецтв: Дослідницькі та науково-методичні праці, 28, 90–97. https://doi.org/10.33838/naoma.28.2019.90-97

Ковалевська, О. (2015). Звільнення простору. Декомунізація як деколонізація візуального простору українських міст. Взято з: https://tyzhden.ua/zvilnennia-prostoru-dekomunizatsiia-iak-dekolonizatsiia-vizualnoho-prostoru-ukrainskykh-mist/

Когутяк, М. (2021). На Центральному автовокзалі відреставрували мозаїки художників-модерністів. Взято з: https://www.village.com.ua/village/city/picture-story/314073-restavratsiya-mozayiki-na-tsentralnomu-avtovokzali

Сікора, Г. (2016). Текст міста як лінгвістичний феномен. Українська мова, 4, 122–135. Взято з: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ukrm_2016_4_10

Скляренко, Г. (2022). Український стінопис 1960–1980-х років: Еволюція художньої мови. Сучасне мистецтво, 18, 175–188. https://doi.org/10.31500/2309-8813.18.2022.269727

Шульга, О. (2009). Типологія категоріально-поняттєвого апарату феноменологічної соціології (закінчення). Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 4, 56–66. Взято з: https://stmm.in.ua/archive/ukr/2009-4/6.pdf

Bachynska, L. (2021). Synthesis of arts in Soviet architecture: Stages of development, main directions, causes of their occurrence. Transfer of Innovative Technologie, 2(4), 16–27. https://doi.org/10.32347/tit2021.42.0102

Berger, P.L. & Luckmann, T. (1991). The Social Construction of Reality: A Treatise in the Sociology of Knowledge. Penguin Books.

Certeau, M. de. (1998). Ghosts in the city. In: The Practice of Everyday Life (pp. 133–138). University of Minnesota Press.

Foucault, M. (1986). Of other spaces / Trans. by J. Miskowiec. Diacritics, 16(1), 22–27.

Lefebvre, H. (1991). The Production of Space. Wiley–Blackwell.

Soklakov, M. (2024). Monumental mosaics as places of memory in public spaces of Ukraine. Українські культурологічні студії, 1(14), 22–26. https://doi.org/10.17721/UCS.2024.1(14).03

Soviet Mosaics in Ukraine. (2013). Retrieved from: https://sovietmosaicsinukraine.org/ua/

Отримано 19.03.2026

Прийнято до друку після рецензування 12.06.2026

ОСТАННІЙ ДРУКОВАНИЙ НОМЕР

НАЙСВІЖІШІ МАТЕРІАЛИ У ВІДКРИТОМУ ДОСТУПІ

} } } } }