Бар’єри політичної участі жінок в Україні в період російсько-української війни

АНАСТАСІЯ ДЕМИДЮК, маґістриня соціології, випускниця маґістерської програми з соціології Національного університету “Києво-Могилянська академія” (04655, Київ, вул. Григорія Сковороди, 2)

a.demydiuk@ukma.edu.ua

https://orcid.org/0009-0001-8422-599X

ТАМАРА МАРЦЕНЮК, кандидатка соціологічних наук, доцентка кафедри соціології Національного університету “Києво-Могилянська академія” (04655, Київ, вул. Григорія Сковороди, 2)

t.martsenyuk@ukma.edu.ua

https://orcid.org/0000-0002-4785-5618

У статті актуалізовано проблематику гендерної сеґреґації у політичній сфері сучасного українського суспільства. Здійснено огляд досліджень гендерної сеґреґації у політиці та явища «скляної стелі». Гендерну сеґреґацію проаналізовано у двох вимірах — горизонтальному і вертикальному. Розглянуто результати гендерного аналізу політичної сфери в Україні, особливо в період російсько-української війни. На підставі вторинного аналізу даних виявлено, що рівень представництва жінок в українській політиці залишається доволі низьким. Зазначено, що попередні підтримувальні заходи продемонстрували обмежену дієвість в усуненні невидимих бар’єрів, а нестабільність і кризовий стан унаслідок російсько-української війни загрожують гендерній рівності в політиці довготривалими наслідками.

Емпіричною базою статті слугують дані, зібрані в результаті глибинного інтерв’ювання 15 політикинь. Результати інтерв’ю з політикинями різних рівнів політичної влади в Україні дали змогу встановити чинники «скляної стелі» на макро-, мезо- та мікрорівні. Зокрема, були виявлені такі бар’єри політичної участі, як контекст війни, недоліки правової системи, упереджене ставлення громадськості й медіа, організаційна культура, недостатня підтримка з боку близького оточення, «подвійне навантаження», фінансові обмеження та внутрішні психологічні бар’єри. Окрім того, встановлено такі чинники їх подолання, як освітні заходи задля підвищення обізнаності жінок і розвитку їхніх навичок, відкритість і прозорість процедур рекрутування в політику, фінансова підтримка, мережування, наставництво, організація процесів і адаптація середовища для політикинь із дітьми, а також мотивація, досвід, репутація тощо.

Ключові слова: жінки; гендерна сеґреґація; «скляна стеля»; барʼєри; гендерна рівність; політична діяльність; політика; російсько-українська війна

Джерела:

Бабак, М., Давліканова, О., Дмитрієва, М., Козир, М., Компанцева, Л., Левченко, К., Скорик, М., Суслова, О. (2021). Глосарій і тезаурус Європейського інституту з гендерної рівності. Київ: Вістка.

Білинська, М.М. (2011). Гендерна політика в системі державного управління. Запоріжжя: Друкарський світ.

Верховна Рада України. (2025). Управління кадрів Апарату Верховної Ради України. Взято з: https://vrkadry.rada.gov.ua/

Думанська, В. (2024). Гендерна (не)рівність: як війна вплинула на політичну участь жінок. Жінки — це 50% успіху України, 29 лютого. Взято з: https://50vidsotkiv.org.ua/genderna-ne-rivnist-yak-vijna-vplynula-na-politychnu-uchast-zhinok/

Кабінет Міністрів України. (2025). Урядовий портал. Взято з: https://www.kmu.gov.ua/

Кіммел, М.С. (2003). Гендероване місце роботи. У: Гендероване суспільство (сс. 265–310). Київ: Сфера.

Лигіна, А. (2018). Шлях влади і шлях помади. Чому дівчат (не) цікавить політика? Гендер в деталях, 20 грудня. Взято з: https://genderindetail.org.ua/season-topic/polityka/shlyah-vladi-i-shlyah-pomadi-chomu-divchat-ne-tsikavit-politika-134864.html

Марценюк, Т. (2018). Жінки у «великій політиці»: гендерний аналіз Верховної Ради України. Наукові записки НаУКМА. Соціологія, 1, 43–53. https://doi.org/10.18523/2617-9067.2018.43-53

Марценюк, Т. (2017). Гендер для всіх. Виклик стереотипам. Київ: Основи.

Пищуліна, О., Марцінковська, Т., Добровольський, Д., Юрчишин, В. (2024). Дослідження гендерної специфіки вимушеної міграції з України до ЄС в умовах військового конфлікту. Частина 1. Вимушені мігранти — соціологічний погляд в гендерному вимірі. Київ: Український центр економічних та політичних досліджень ім. Олександра Разумкова.

Президент України. Володимир Зеленський. (2025). Офіційне інтернет-представництво. Взято з: https://www.president.gov.ua/

Скорик, М.М. (2013). Жінки в політиці України на місцевому рівні: шляхи, проблеми, участь. Аналітичний звіт за результатами роботи шести фокус-груп за участю жінок — депутаток та кандидаток в депутати обласних, міських та районних рад. Київ: ТОВ «ІТЕМ ЛТД».

Стрельник, О. (2024). Чи відбувається консервативний гендерний поворот в охопленому війною суспільстві? У: Українське суспільство в умовах війни. Рік 2024: Колективна монографія (сс. 197–219). Київ: Інститут соціології НАН України.

Тишко, І. (2019). Жінки в політиці: 100 років еволюції. Гендер в деталях, 31 січня. Взято з: https://genderindetail.org.ua/season-topic/polityka/zhinki-v-polititsi-ukraini-100-rokiv-evolyutsii-134913.html

Фединчук, І., Марцінковська, Т. (2024). Результати дослідження внутрішніх документів політичних партій України та опитування депутаток різних рівнів рад про доступ жінок до ухвалення політичних рішень. Львів: ГО «Центр “Жіночі перспективи”».

Центральна виборча комісія. (2020). Гендерний моніторинг місцевих виборів. Взято з: https://www.cvk.gov.ua/actualna-informaciya/187243.html

Acker, J. (1990). Hierarchies, Jobs, Bodies: A Theory of Gendered Organizations. Gender & Society, 4(2), 139–158. https://doi.org/10.1177/089124390004002002

Bengtsson, M. (2016). How to plan and perform a qualitative study using content analysis. NursingPlus Open, 2, 8–14. https://doi.org/10.1016/j.npls.2016.01.001

Bornat, M. (2017). Women to the Rescue: Is There a Glass Cliff in Politics? Budapest: CEU eTD Collection. Взято з: https://www.etd.ceu.edu/2018/bornat_marleen.pdf

Damann, T.J., Kim, D., & Tavits, M. (2024). Women and Men Politicians’ Response to War: Evidence from Ukraine. International Organization, 78(2), 321–340. https://doi.org/10.1017/s0020818324000080

EU4Gender Equality Reform Helpdesk. (2023). Гендерний профіль країни: Україна. EUNEIGHBOURS east. Retrieved from: https://euneighbourseast.eu/uk/news/publications/gendernyj-profil-krayiny-ukrayina/

Kittilson, M.C. (2010). Comparing gender, institutions and Political Behavior: toward an Integrated theoretical framework. Perspectives on Politics, 8(1), 217–222. https://doi.org/10.1017/s1537592709992799

Kulik, C.T. & Rae, B. (2019). The glass ceiling in organizations. Oxford Research Encyclopedia of Business and Management, 30 October. https://doi.org/10.1093/acrefore/9780190224851.013.41

Lawless, J.L. & Fox, R.L. (2013). Girls just wanna not run: The gender gap in young Americans’ political ambition. Washington: Women & Politics Institute.

Lovenduski, J. (2001). Women and Politics: minority representation or critical mass? Parliamentary Affairs, 54(4), 743–758. https://doi.org/10.1093/parlij/54.4.743

Meyerson, D. & Fletcher, J.K. (2000). A modest manifesto for shattering the glass ceiling. Harvard Business Review, January. Retrieved from: https://hbr.org/2000/01/a-modest-manifesto-for-shattering-the-glass-ceiling

Murray, R. (2021). It’s a rich man’s world: How class and glass ceilings intersect for UK parliamentary candidates. International Political Science Review, 44(1), 13–26. https://doi.org/10.1177/01925121211040025

NDI & USAID. (2023). Democratic Developments in Ukraine. National Democratic Institute.

Neuman, W.L. (2014). Social research methods: Qualitative and quantitative approaches (7th ed.). Edinburgh: Pearson Education Limited.

Palmer, B. & Simon, D. (2001). The political glass ceiling. Women & Politics, 23(1–2), 59–78. https://doi.org/10.1300/j014v23n01_05

Quintero, M.I.L., Trilleras, H.G., & Mosquera, M.C.V. (2024). Barriers to Leadership: Experiences of women leaders in business and politics. Revista CEA, 10(24), e2866. https://doi.org/10.22430/24223182.2866

Randle, V. (1999). The ‘glass ceiling’: an illusion? Interdisciplinary Science Reviews, 24(2), 105–109. https://doi.org/10.1179/030801899678704

Rating Group. (2026). Спільні контури #3. Оцінка гендерної нерівності в різних сферах життя. Порівняння поглядів в Україні та ЄС. Retrieved from: https://www.ratinggroup.ua/news/common-contours-2026-3

Shames, S.L. (2007). Breaking the glass ceiling in politics and business: Report on Salzburg Global Seminar November 3–8, 2007. In: Salzburg Global. Salzburg Global Seminar Session. Salzburg, Austria.

Singh, S., Sharma, C., Bali, P., Sharma, S., & Shah, M.A. (2023). Making sense of glass ceiling: A bibliometric analysis of conceptual framework, intellectual structure and research publications. Cogent Social Sciences, 9(1). https://doi.org/10.1080/23311886.2023.2181508

Stockemer, D. (2008). Women’s Representation: A Comparison between Europe and the Americas. Politics, 28(2), 65–73. https://doi.org/10.1111/j.1467-9256.2008.00313.x

Sundström, A. & Wängnerud, L. (2014). Corruption as an obstacle to women’s political representation. Party Politics, 22(3), 354–369. https://doi.org/10.1177/1354068814549339

Taparia, M. & Lenka, U. (2024). A bibliometric overview of research on the glass ceiling for women. Management Review Quarterly, 75, 3219–3261. https://doi.org/10.1007/s11301-024-00457-6

Thomas, M. (2013). Barriers to women’s political participation in Canada. University of New Brunswick Law Journal, 64, 218–233.

UA Reforms. (2023). Права людини: реінтеграція, гендерна політика та політика щодо ЛГБТ+ в Україні. Візійний документ реформ для відновлення України “Бачення України 2030: соціально-гуманітарна сфера”. Retrieved from: https://uareforms.org/pages/new-page-653

Vasile, A. (2020). The segregation of women in politics could gender quotas break the glass ceiling. Doctoral Thesis, Università degli Studi di Milano. https://doi.org/10.13130/vasile-angelica_phd2020-06-30

Verba, S., Burns, N., & Schlozman, K.L. (1997). Knowing and Caring about Politics: Gender and Political Engagement. The Journal of Politics, 59(4), 1051–1072. https://doi.org/10.2307/2998592.

Verge, T. & Claveria, S. (2016). Gendered political resources. Party Politics, 24(5), 536–548. https://doi.org/10.1177/1354068816663040

Williams, C.L. (1992). The Glass Escalator: Hidden Advantages for men in the “Female” professions. Social Problems, 39(3), 253–267. https://doi.org/10.2307/3096961

World Economic Forum. (2024). Global Gender Gap Report. Retrieved from: https://www3.weforum.org/docs/WEF_GGGR_2024.pdf

Отримано 24.02.2026

Прийнято до друку після рецензування 16.06.2026