ОСТАННІЙ ДРУКОВАНИЙ НОМЕР

НАЙСВІЖІШІ МАТЕРІАЛИ У ВІДКРИТОМУ ДОСТУПІ

Медичні послуги у порівнянні сучасних української та німецької культур

stmm. 2026 (3): 192–204

DOI https://doi.org/10.15407/sociology2026.03.192

Повний текст:

ТЕТЯНА КАМЕНСЬКА, доктор соціологічних наук, професор кафедри нових медіа та медіадизайну факультету журналістики Одеського національного університету імені І.І. Мечникова (65082, Одеса, вул. Університетська, 12)

nikadevichya@gmail.com

https://orcid.org/0000-0001-7410-058X

Мета дослідження — виявлення в архетипах німецького та українського етносів та в їхніх історико-культурних спадщинах засад ставлення до захворювань і лікування людей у Німеччині та Україні.

У порівняльному ретроспективному аналізі проаналізовано стародавні дохристиянські (язичницькі) практики в обох державах. Аналіз зроблено на підставі «Германської міфології» Якоба Ґрима та етнографічних описів досвіду стародавніх народних лікувань карпатських мольфарів.

Розбіжності з’явилися після революційних подій 1917 року в Російській імперії та поширення в Радянському Союзі від початку ХХ століття атеїстичної ідеології. Зрештою як домінувальна лікувальна система в Україні утвердилися тілесно-орієнтовані підходи до захворювань, всеохопно застосовні до населення. Як наслідок сформувалося специфічне ставлення в Україні до хвороби, за яким на відчуття болю та дискомфорту потрібно реаґувати ефективними швидкодійними ліками.

Натомість у Німеччині трансформація від стародавніх язичницьких практик, а далі впливу на суспільну свідомість Християнства й аж до сучасності не призвела до кардинальної відмови від уврахування архітипових причин захворювань. Водночас К.Ґ. Юнґ залишив багату спадщину наукового та практичного досвіду щодо лікування захворювань на засадах збереження цілісності людини з природою; долання людиною своїх внутрішніх та зовнішніх конфліктів; запобігання утворенню «тіні» (за Юнґом) у своїй психіці. Такі поведінкові принципи відновили для сучасних громадян Німеччини представники психосоматично-езотеричної медицини, зокрема Т. Детлефсен і Р. Дальке у своїй книзі «Хвороба як шлях». На підставі їхнього тлумачення захворювань можна зрозуміти, чому німецькі лікарі й сьогодні так специфічно розпоряджаються часом у лікуванні пацієнтів. Оскільки насамперед треба надати пацієнтові час для глибшого розуміння того, що з ним сталося. Це має допомогти і лікареві в діагностиці. Вже потім слід спрямувати моральні та психічні ресурси особистості на долання конфліктного ставлення до світу людей і природи та усвідомлення своєї «тіні» (в термінах Юнґа).

Ключові слова: язичницькі традиції лікування; архетипи захворювання — роздвоєність, внутрішній конфлікт, тінь; зцілення

Джерела:

Бердник, Г. (2006). Знаки карпатської магії. Таємниця старого мольфара. Київ: Зелений пес.

Гіденс, Е. (2020). Соціологія / Пер. з англ. Київ: Бібліотека українських підручників. Взято з: https://westudents.com.ua/knigi/567-sotsologya-gdens-enton.html

Драч, О.О., Борисенко, Н.М. (2018). Історія медицини і фармації (від найдавніших часів до середини ХVІІ ст.): Навчальний посібник. Черкаси.

Кандричин, C. (2023). Здоров’я поза рамками клінічного протоколу: інституційні пастки та обмеження сучасної медицини. Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 3, 90–115.

Правда про німецьку медицину. (2025). Взято з: https://www.facebook.com/groups/2486280374918717/posts/4240843869462350/

Прокопчук, Д. (2025). Як лікують у Німеччині: безкінечні очікування і «у вас нічого серйозного». Взято з: https://tsn.ua/blogi/themes/health_sport/yak-likuyut-v-nimechchini-bezkinechni-ochikuvannya-i-u-vas-nichogo-seryoznogo-995435.html

Bartsch, K. (1880). Sagen, Märchen und Gebräuche aus Meklenburg (Bd. 2). Wien: Wilhelm Braumüller.

Dethlefsen, T., Dahlke, R. (1990). Krankheit als Weg: Deutung und Bedeutung der Krankheitsbilder. München: Goldmann Verlag.

Germany life. (2025). Retrieved from: https://www.instagram.com/accounts/login/?next=%2Fp%2FDTiSntNCEF7%2F&source=omni_redirect.

Grimm, J. (1992). Deutsche Mythologie. Wiesbaden: Drei Lilien Verlag. Retrieved from: http://gutenberg.spiegel.de/buch/deutsche-mythologie-756

Jung, C.G. (1970). Аnalytical Psychology, its Theory and Practice: The Tavistock Lectures. New York: Vintage Books a Division of Random House.

Jung, C.G. (1995). Über die Archetypen des kollektiven Unbewussten. In: Gesammelte Werke, Bd. 9.1, SS. 42–86.

Отримано 30.04.2026

Прийнято до друку після рецензування 22.06.2026

Медичні послуги у порівнянні сучасних української та німецької культур

stmm. 2026 (3): 192–204

DOI https://doi.org/10.15407/sociology2026.03.192

Повний текст:

ТЕТЯНА КАМЕНСЬКА, доктор соціологічних наук, професор кафедри нових медіа та медіадизайну факультету журналістики Одеського національного університету імені І.І. Мечникова (65082, Одеса, вул. Університетська, 12)

nikadevichya@gmail.com

https://orcid.org/0000-0001-7410-058X

Мета дослідження — виявлення в архетипах німецького та українського етносів та в їхніх історико-культурних спадщинах засад ставлення до захворювань і лікування людей у Німеччині та Україні.

У порівняльному ретроспективному аналізі проаналізовано стародавні дохристиянські (язичницькі) практики в обох державах. Аналіз зроблено на підставі «Германської міфології» Якоба Ґрима та етнографічних описів досвіду стародавніх народних лікувань карпатських мольфарів.

Розбіжності з’явилися після революційних подій 1917 року в Російській імперії та поширення в Радянському Союзі від початку ХХ століття атеїстичної ідеології. Зрештою як домінувальна лікувальна система в Україні утвердилися тілесно-орієнтовані підходи до захворювань, всеохопно застосовні до населення. Як наслідок сформувалося специфічне ставлення в Україні до хвороби, за яким на відчуття болю та дискомфорту потрібно реаґувати ефективними швидкодійними ліками.

Натомість у Німеччині трансформація від стародавніх язичницьких практик, а далі впливу на суспільну свідомість Християнства й аж до сучасності не призвела до кардинальної відмови від уврахування архітипових причин захворювань. Водночас К.Ґ. Юнґ залишив багату спадщину наукового та практичного досвіду щодо лікування захворювань на засадах збереження цілісності людини з природою; долання людиною своїх внутрішніх та зовнішніх конфліктів; запобігання утворенню «тіні» (за Юнґом) у своїй психіці. Такі поведінкові принципи відновили для сучасних громадян Німеччини представники психосоматично-езотеричної медицини, зокрема Т. Детлефсен і Р. Дальке у своїй книзі «Хвороба як шлях». На підставі їхнього тлумачення захворювань можна зрозуміти, чому німецькі лікарі й сьогодні так специфічно розпоряджаються часом у лікуванні пацієнтів. Оскільки насамперед треба надати пацієнтові час для глибшого розуміння того, що з ним сталося. Це має допомогти і лікареві в діагностиці. Вже потім слід спрямувати моральні та психічні ресурси особистості на долання конфліктного ставлення до світу людей і природи та усвідомлення своєї «тіні» (в термінах Юнґа).

Ключові слова: язичницькі традиції лікування; архетипи захворювання — роздвоєність, внутрішній конфлікт, тінь; зцілення

Джерела:

Бердник, Г. (2006). Знаки карпатської магії. Таємниця старого мольфара. Київ: Зелений пес.

Гіденс, Е. (2020). Соціологія / Пер. з англ. Київ: Бібліотека українських підручників. Взято з: https://westudents.com.ua/knigi/567-sotsologya-gdens-enton.html

Драч, О.О., Борисенко, Н.М. (2018). Історія медицини і фармації (від найдавніших часів до середини ХVІІ ст.): Навчальний посібник. Черкаси.

Кандричин, C. (2023). Здоров’я поза рамками клінічного протоколу: інституційні пастки та обмеження сучасної медицини. Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 3, 90–115.

Правда про німецьку медицину. (2025). Взято з: https://www.facebook.com/groups/2486280374918717/posts/4240843869462350/

Прокопчук, Д. (2025). Як лікують у Німеччині: безкінечні очікування і «у вас нічого серйозного». Взято з: https://tsn.ua/blogi/themes/health_sport/yak-likuyut-v-nimechchini-bezkinechni-ochikuvannya-i-u-vas-nichogo-seryoznogo-995435.html

Bartsch, K. (1880). Sagen, Märchen und Gebräuche aus Meklenburg (Bd. 2). Wien: Wilhelm Braumüller.

Dethlefsen, T., Dahlke, R. (1990). Krankheit als Weg: Deutung und Bedeutung der Krankheitsbilder. München: Goldmann Verlag.

Germany life. (2025). Retrieved from: https://www.instagram.com/accounts/login/?next=%2Fp%2FDTiSntNCEF7%2F&source=omni_redirect.

Grimm, J. (1992). Deutsche Mythologie. Wiesbaden: Drei Lilien Verlag. Retrieved from: http://gutenberg.spiegel.de/buch/deutsche-mythologie-756

Jung, C.G. (1970). Аnalytical Psychology, its Theory and Practice: The Tavistock Lectures. New York: Vintage Books a Division of Random House.

Jung, C.G. (1995). Über die Archetypen des kollektiven Unbewussten. In: Gesammelte Werke, Bd. 9.1, SS. 42–86.

Отримано 30.04.2026

Прийнято до друку після рецензування 22.06.2026

ОСТАННІЙ ДРУКОВАНИЙ НОМЕР

НАЙСВІЖІШІ МАТЕРІАЛИ У ВІДКРИТОМУ ДОСТУПІ

} } } } }