Інститут соціології НАНУ

Концептуальна модель національної стійкості: від колоніального насильства до культурного спротиву

stmm. 2026 (3): 5–22

DOI https://doi.org/10.15407/sociology2026.03.005

Повний текст:

СВІТЛАНА САЛЬНІКОВА, кандидат соціологічних наук, доцент кафедри методології та методів соціологічних досліджень, факультет соціології, Київський національний університет імені Тараса Шевченка (03680, Київ, просп. Глушкова, 4д)

sv.salnikova@knu.ua

https://orcid.org/0000-0001-6368-9480

SCOPUS ID: 56366614900

ЮРІЙ САВЕЛЬЄВ, доктор соціологічних наук, професор кафедри методології та методів соціологічних досліджень, факультет соціології, Київський національний університет імені Тараса Шевченка (03680, Київ, просп. Глушкова, 4д, Київ, 03680)

yursave@knu.ua

https://orcid.org/0000-0003-2023-4472

SCOPUS ID: 57189896685

АРТЕМІЙ ДЕЙНЕКА, кандидат соціологічних наук, асистент кафедри теорії та історії соціології, факультет соціології, Київський національний університет імені Тараса Шевченка (03680 Київ, просп. Глушкова, 4д)

artemiydeineka@knu.ua

https://orcid.org/0000-0002-9266-5506

SCOPUS ID: 57218159381

МИКОЛА СИДОРОВ, кандидат фізико-математичних наук, доцент, завідувач кафедри методології та методів соціологічних досліджень, факультет соціології, Київський національний університет імені Тараса Шевченка (03680, Київ, просп. Глушкова, 4д)

myksyd@knu.ua

https://orcid.org/0000-0002-5333-8393

SCOPUS ID: 58662565000

ЯРОСЛАВ БУРДІН, PhD студент із соціології, кафедра методології та методів соціологічних досліджень, факультет соціології, Київський національний університет імені Тараса Шевченка (03680, Київ, просп. Глушкова, 4д)

burdin_yaroslav@knu.ua

https://orcid.org/0009-0009-4284-1565

SCOPUS ID: 60369775300

Стаття пропонує аналіз підходів до вивчення стійкості українського суспільства за умов повномасштабного російського вторгнення та розробляє інтеґровану концептуальну модель суспільної стійкості. Застосовуючи метод систематичного огляду й концептуального моделювання, автори відображають взаємозв'язки між суспільною стійкістю, аґентністю, культурним спротивом і насильством — категоріями, які досі розвивалися переважно в межах окремих дослідницьких напрямів. Аналіз виявляє три основні концептуальні підходи до джерел стійкості українського суспільства: інституційний (спроможність інституцій функціювати й координувати відповідь під тиском), соціально-психологічний (здатність до адаптації, подолання травми, підтримання довіри та згуртованості), культурно-ціннісний (спільні цінності, національна ідентичність, культурні практики як джерело сенсу опору екзистенційним загрозам). Попри відмінності, усі вони сходяться навколо поняття соціальної аґентності як механізму, що конвертує наявні ресурси й можливості в національну стійкість. Головний внесок дослідження — інтеґрація багатовимірної концепції структурного насильства Ґалтунґа з теоріями культурного спротиву, аґентності та складних адаптивних систем в єдину генеративну модель. Модель демонструє, як суспільства трансформують досвід домінування, насильства й загрози у колективну діяльність і стійкі результати через культурний спротив як центральний генеративний механізм. Це перша спроба поєднати виміри стійкості як спроможності, процесу та результату в одній аналітичній рамці. Запропонована модель має попередній характер і слугує основою для подальшого теоретичного розвитку й емпіричної перевірки в різних контекстах, де Україна є ключовим кейсом для розуміння стійкості за умов екстремального і тривалого насильства.

Ключові слова: суспільна стійкість, культурний спротив, соціальна аґентність, насильство, соціальні зміни, Україна

Джерела:

Alshamy, Y., Coyne, C.J., Goodman, N.P., & Wood, G. (2024). Polycentric defense, Ukraine style: Explaining Ukrainian resilience against invasion. Journal of Public Finance and Public Choice, 39(1), 36–58. https://doi.org/10.1332/251569121X16795569226712

Bossuyt, F., Amoris, L., & Riabchuk, M. (2024). The subaltern strikes back, or how Ukraine is claiming agency from Russia and the European Union. European Security, 33(4), 644–664. https://doi.org/10.1080/09662839.2024.2410011

Bourdieu, P. (1989). Social space and symbolic power. Sociological Theory, 7(1), 14–25. https://doi.org/10.2307/202060

Burdin, Y. & Salnikova, S. (2026). Operationalization of cultural resistance in Ukrainian academic discourse: Methodological challenges and interpretive possibilities. Sociological Studios, 1(28), 90–101. https://doi.org/10.17721/2306-3971-2026-01-32-32

Carl, A. (2019). Navigating inclusion in peace processes. Accord, 28, 5–9. Received from: https://www.c-r.org/accord/inclusion-peace-processes

de Coning, C., Saraiva, R., & Muto, A. (2023, January 17). Investing in people and enhancing resilience for sustaining peace with adaptive peacebuilding. IPI Global Observatory. Received from: https://theglobalobservatory.org/2023/01/investing-in-people-and-enhancing-resilience-for-sustaining-peace-with-adaptive-peacebuilding/

Dembitskyi, S. (2025). Model of National Resilience in the Space of Social Configurations. In: Ye. Golovakha & S. Dembitskyi (Eds.), Ukrainian society in wartime. Year 2025 (pp. 15–32). Kyiv: Institute of Sociology, National Academy of Sciences of Ukraine.

Gajauskaitė, I. (2026). Defining societal resilience as a defensive power. In: R. Smaliukienė, D. Schultz, & V. Giedraitytė (Eds.), Democratic resilience in the Baltics: Societal resilience as a defensive power (Vol. 2, pp. 3–22). Springer. https://doi.org/10.1007/978-3-032-10146-4_1

Galtung, J. (1969). Violence, peace, and peace research. Journal of Peace Research, 6(3), 167–191. https://doi.org/10.1177/002234336900600301

Galtung, J. (1990). Cultural violence. Journal of Peace Research, 27(3), 291–305. https://doi.org/10.1177/0022343390027003005

Halekotte, L., Mentges, A., & Lichte, D. (2025). Do we practice what we preach? The dissonance between resilience understanding and measurement. International Journal of Disaster Risk Reduction, 118, 105265. https://doi.org/10.1016/j.ijdrr.2025.105265

Huber, D., Khakee, A., Aydın-Düzgit, S., Cherif, Y., Ferabolli, S., Karim, M.F., & Korosteleva, E. (2025). Forum: Global perspectives on democracy support in light of the wars in Gaza and Ukraine. International Studies Perspectives, ekaf003, 1–38. https://doi.org/10.1093/isp/ekaf003

Juncos, A.E. & Joseph, J. (2020). Resilient peace: Exploring the theory and practice of resilience in peacebuilding interventions. Journal of Intervention and Statebuilding, 14(3), 289–302. https://doi.org/10.1080/17502977.2020.1745445

Keudel, O. & Huss, O. (2024). Polycentric governance in practice: The case of Ukraine’s decentralised crisis response during the Russo-Ukrainian war. Journal of Public Finance and Public Choice, 39(1), 10–35. https://doi.org/10.1332/25156918Y2023D000000002

Kimhi, S., Eshel, Y., Marciano, H., & Adini, B. (2023). Impact of the war in Ukraine on resilience, protective, and vulnerability factors. Frontiers in Public Health, 11, 1053940. https://doi.org/10.3389/fpubh.2023.1053940

Kipnis, E., Pysarenko, N., Galalae, C., Mari, C., Martín Ruiz, V., & Vorster, L. (2025). The role of war-related marketing activism actions in community resilience: From the ground in Ukraine. Journal of Public Policy & Marketing, 44(1), 61–80. https://doi.org/10.1177/07439156241262983

Korosteleva, E.A. (2025). Complexity and community in international relations: Nurturing resilience in Central Eurasia. Oxford University Press.

Korosteleva, E.A. & Petrova, I. (2022). What makes communities resilient in times of complexity and change? Cambridge Review of International Affairs, 35(2), 137–157. https://doi.org/10.1080/09557571.2021.2024145

Kudlenko, A. (2023). Roots of Ukrainian resilience and the agency of Ukrainian society before and after Russia’s full-scale invasion. Contemporary Security Policy, 44(4), 513–529. https://doi.org/10.1080/13523260.2023.2258620

Kurnyshova, Y. (2023). Ukraine at war: Resilience and normative agency. Central European Journal of International and Security Studies, 17(2), 80–110. https://doi.org/10.51870/UXXZ5757

Kutsenko, O. (2025). Resilience under fire: Navigating societal challenges, agency, and innovation in times of war. Innovation: The European Journal of Social Science Research, 38(1), 1–10. https://doi.org/10.1080/13511610.2025.2465177

Leitlande, I. (2026). National identity as Ukraine’s source of societal resolve. In: R. Smaliukienė, D. Schultz, & V. Giedraitytė (Eds.), Democratic resilience in the Baltics: Societal resilience as a defensive power (Vol. 2, pp. 129–144). Springer. https://doi.org/10.1007/978-3-032-10146-4_7

Mac Ginty, R. (2014). Everyday peace: Bottom-up and local agency in conflict-affected societies. Security Dialogue, 45(6), 548–564. https://doi.org/10.1177/0967010614550899

Mälksoo, M. (2023). The postcolonial moment in Russia’s war against Ukraine. Journal of Genocide Research, 25(3–4), 471–481. https://doi.org/10.1080/14623528.2022.2074947

Matiaszczyk, N. (2025). City diplomacy as a mechanism of multi-level solidarity and support for Ukraine: A study of the changes following the 2022 Russian invasion. Journal of Eurasian Studies, 16(1), 108–122. https://doi.org/10.1177/18793665241254835

Monastyrska, K., Munk, T., & Mahoney, I. (2026). Digital resistance and the power of memes. In: T. Munk, E. Doornbos, & I. Mahoney (Eds.), New forms of civic resistance and activism (pp. 219–248). Routledge. https://doi.org/10.4324/9781003607472-15

Olzacka, E. (2024). The development of Ukrainian cultural policy in the context of Russian hybrid aggression against Ukraine. International Journal of Cultural Policy, 30(2), 141–157. https://doi.org/10.1080/10286632.2023.2187053

Rabinovych, M., Brik, T., Darkovich, A., Savisko, M., Hatsko, V., Tytiuk, S., & Piddubnyi, I. (2024). Explaining Ukraine’s resilience to Russia’s invasion: The role of local governance. Governance, 37(4), 1121–1140. https://doi.org/10.1111/gove.12827

Reznikova, O. & Korniievskyi, O. (2024). Resilience of the Ukrainian society in wartime: Components and influencing factors. Eastern Journal of European Studies, 15(1), 113–133. https://doi.org/10.47743/ejes-2024-0105

Salnikova, S., Klymenko, E., & Yemelianova, Y. (2022). Features of consolidation of the Ukrainian nation in the conditions of decentralization. In: T. Antipova (Ed.), Comprehensible Science. ICCS 2021. Lecture Notes in Networks and Systems (Vol. 315, pp. 329–340). https://doi.org/10.1007/978-3-030-85799-8_28

Skvirskaja, V. (2025). Post-Soviet or postcolonial? On (de-)decolonization in wartime Ukraine: The case of Odesa. Ideology and Politics Journal, 28, 118–140. https://doi.org/10.36169/2227-6068.2025.02.00005

Terentyeva, O. (2025). The right to freedom: State-driven institutionalization of decolonization through memory politics in Ukraine (2022–2024). Global Studies Quarterly, 5(4), ksaf107. https://doi.org/10.1093/isagsq/ksaf107

Zlobina, O. (2024). Dynamics of social and psychological resilience of the population of Ukraine during the war. Demography and Social Economy, 58(4), 148–164. https://doi.org/10.15407/dse2024.04.148

Отримано 10.08.2026

Прийнято до друку після рецензування 18.08.2026