From fear to meaning: terror management, cultural worldview, and collective dynamics in the context of war

КАТЕРИНА МАЛЬЦЕВА, доктор соціологічних наук, професор кафедри соціології НаУКМА (04655, Київ, вул. Волоська, 8/5, корп. 4); афілійований дослідник, Центр українських студій, Даремський університет (Велика Британія)

maltsevaKS@ukma.edu.ua

http://orcid.org/0000-0001-6540-8734

SCOPUS ID: 12139513400

Люди долають екзистенційну тривогу, спричинену усвідомленням смертності, через комплексні психологічні механізми, покликані зробити життя більш впорядкованим. Еволюційні засади теорії управління терором (англ.: Terror Management Theory, TMT) розкривають, яким чином самооцінки, культурні світогляди та структуровані системи переконань функціюють як буфери, що пом’якшують вплив думок про смерть. Культура й релігія відіграють ключову роль у наданні сенсу, відчуття безпеки та шляхів до символічного безсмертя, виконуючи важливу психологічну функцію у зменшенні екзистенційної тривоги. Під час війни психологічний тиск зростає, оскільки підвищене усвідомлення смертності впливає на колективну ідентичність, згуртованість усередині групи та міжгрупові конфлікти, формуючи цінності й поведінку в умовах екстремальних загроз.

Збройний конфлікт створює одні з найсерйозніших і найруйнівніших стресорів. Війна ставить людину перед безпосередньою загрозою життю й породжує інтенсивні емоційні реакції — страх, розпач, горе — поряд із фізичними стражданнями, матеріальними й особистими втратами, а також постійною необхідністю адаптуватися до нестачі й невизначеності. Війна ставить під загрозу як цивільних, так і військових, і залишає слід, що дається взнаки довго після завершення бойових дій. Такі стресори належать до найтяжчих травматичних досвідів, які може пережити індивід. За таких умов люди частіше й інтенсивніше усвідомлюють власну смертність і вразливість, а страх за життя стає більш відчутним у повсякденному досвіді.

Психологічні й соціальні наслідки підвищеного рівня усвідомлення смертності у воєнний час демонструють, як механізми злиття ідентичностей (англ.: identity fusion) і побудова специфічних наративів формують реакції на екзистенційні загрози й визначають поведінкові патерни. Згідно з ТМТ, символічні системи — наприклад культурні й національні наративи — виконують роль буферів проти усвідомлення смертності. Завдяки ним людина підтримує прийнятну самооцінку й узгодженість повсякденного сенсу. Коли ж світогляд піддається сумніву, індивіди схильні підтверджувати спільні цінності й посилювати ототожнення зі своєю групою.

ТМТ і злиття ідентичностей уможливлюють нюансоване пояснення того, як вплив воєнних стресорів позначається на психологічній адаптації, колективній стійкості та збереженні сенсу в умовах постійної небезпеки. Спільний досвід зовнішньої загрози життю й аґресії зміцнює соціальні зв’язки та сприяє психологічним механізмам адаптації, необхідним для виживання у країні, що перебуває у стані війни. Вивчення цих динамік дає змогу глибше зрозуміти, як українці вистоюють проти безпосередніх викликів збройного конфлікту й формують майбутнє, у якому їхні цінності залишаються незмінними перед негараздами.

Ключові слова: теорія менеджменту терору, культура, загроза життю, збройний конфлікт

Джерела:

Atance, C.M. & O'Neill, D.K. (2001). Episodic future thinking. Trends in Cognitive sciences, 5(12), 533–539. https://doi.org/10.1016/s1364-6613(00)01804-0

Atran, S. (2010). Talking to the Enemy: Faith, Brotherhood, and the (Un)Making of Terrorists. Harper Collins.

Batson, C.D. & Stocks, E.L. (2004). Religion: Its core psychological functions. In: J. Greenberg, S.L. Koole, & T. Pyszczynski (Eds.), Handbook of Experimental Existential Psychology (pp. 141–155). The Guilford Press.

Beinorius, A. (2017). Tracing the Will of the Stars: Indian astrology and divination about natural disasters and threats. In: Transcultural Research — Heidelberg Studies on Asia and Europe in a Global Context (pp. 225–239). https://doi.org/10.1007/978-3-319-49163-9_11

Ben-Ari, O. T., Florian, V., & Mikulincer, M. (1999). The impact of mortality salience on reckless driving: A test of terror management mechanisms. Journal of Personality and Social Psychology, 76(1), 35–45. https://doi.org/10.1037/0022-3514.76.1.35

Boyer, P. & Bergstrom, B. (2011). Threat-detection in child development: an evolutionary perspective. Neuroscience and Biobehavioral Reviews, 35(4), 1034–1041. https://doi.org/10.1016/j.neubiorev.2010.08.010

Broadbent, D.E. (1958). Perception and Communication. Pergamon Press. https://doi.org/10.1037/10037-000

Buckner, R.L. & Carroll, D.C. (2007). Self-Projection and the Brain. Trends in Cognitive Sciences, 11(2), 49–57. https://doi.org/10.1016/j.tics.2006.11.004

Buhrmester, M.D., Fraser, W.T., Lanman, J.A., Whitehouse, H., & Swann, W.B. (2014). When terror hits home: Identity fused Americans who saw Boston bombing victims as “family” provided aid. Self and Identity, 14(3), 253–270. https://doi.org/10.1080/15298868.2014.992465

Burke, B.L., Martens, A., & Faucher, E.H. (2010). Two decades of Terror Management Theory: A meta-analysis of mortality salience research. Personality and Social Psychology Review, 14, 155–195. https://doi.org/10.1177/1088868309352321

Campbell, J.D., Trapnell, P.D., Heine, S.J., Katz, I.M., Lavallee, L.F., & Lehman, D.R. (1996). Self-concept clarity: Measurement, personality correlates, and cultural boundaries. Journal of Personality and Social Psychology, 70(1), 141–156. https://doi.org/10.1037/0022-3514.70.1.141

Carpiniello, B. (2023). The mental health costs of armed conflicts—A review of systematic reviews conducted on refugees, asylum-seekers and people living in war zones. International Journal of Environmental Research and Public Health, 20(4), 2840. https://doi.org/10.3390/ijerph20042840

Chouhan, Z. (2016). Mental health in war conflict areas. Global Health: Annual Review, 1(2). Retrieved from: https://journals.mcmaster.ca/ghar/article/view/1310

Cox, C.R., Darrell, A., & Arrowood, R.B. (2019). The method behind the science: A guide to conducting Terror Management Theory research. In: C. Routledge & M. Vess (Eds.), Handbook of Terror Management Theory (pp. 85–132). Academic Press.

Dechesne, M. & Bandt-Law, B. (2019). Terror in time: Extending culturomics to address basic terror management mechanisms. Cognition and Emotion, 33(3), 492–511. https://doi.org/10.1080/02699931.2018.1460322

Dembitskyi, S., Stepanenko, V., Zlobina, O., Golovakha, Ye., & Naidionova, L. (2024). Wartime psychological stressors: proliferation and effects among the Ukrainian population. [In Ukrainian]. Sociology: Theory, Methods, Marketing, 4, 5–26. https://doi.org/10.15407/sociology2024.04.005 [=Дембіцький, С., Степаненко, В., Злобіна, О., Головаха, Є., Найдьонова, Л. (2024). Психологічні стресори військового часу: поширеність та ефекти серед населення України. Соцiологiя: теорiя, методи, маркетинг, 4, 5–26].

Durkheim, É. (2001). The Elementary Forms of Religious Life. Oxford University Press, USA.

Eliade, M. (1959). The Sacred and the Profane: The Nature of Religion. Houghton Mifflin Harcourt.

Golovakha, E., Ivashchenko-Stadnik, K., Mikheieva, O., & Sereda, V. (2023). From patronalism to civic belonging: The changing dynamics of the national-civic identity in Ukraine. In: B. Madlovics & B. Magyar (Ed.), Ukraine's Patronal Democracy and the Russian Invasion: The Russia-Ukraine War (vol. 1, pp. 297–330). Budapest: Central European University Press. https://doi.org/10.1515/9789633866641-012

Greenberg, J. & Arndt, J. (2012). Terror Management Theory. In: P.A.M. Van Lange, A.W. Kruglanski, & E.T. Higgins (Eds.), Handbook of Theories of Social Psychology (pp. 398–415). Sage Publications. https://doi.org/10.4135/ 9781446249215.n20

Harkusha, I. & Dubinskyi, S. (2023). Features of life perspective of forced displaced persons during armed conflict in Ukraine. [In Ukrainian]. Alfred Nobel University Journal of Pedagogy and Psychology, 1(25), 131–139. https://doi.org/10.32342/2522-4115-2023-1-25-14 [=Гаркуша, І., Дубінський, С. (2023). Особливості життєвої перспективи вимушених переселенців під час озброєного конфлікту в Україні. Вісник Університету імені Альфреда Нобеля. Серія «Педагогіка і психологія». Педагогічні науки, 1(25), 131–139].

Harmon-Jones, E. & Mills, J. (1999). An introduction to cognitive dissonance theory and an overview of current perspectives on the theory. In: E. Harmon-Jones & J. Mills (Eds.), Cognitive Dissonance: Progress on a Pivotal Theory in Social Psychology (pp. 3–21). American Psychological Association. https://doi.org/10.1037/10318-000

Heine, S.J., Proulx, T., & Vohs, K.D. (2006). The meaning maintenance model: on the coherence of social motivations. Personality and Social Psychology Review, 10(2), 88–110. https://doi.org/10.1207/s15327957pspr1002_1

Hohman, Z.P. & Hogg, M.A. (2015). Fearing the uncertain: Self-uncertainty plays a role in mortality salience. Journal of Experimental Social Psychology, 57, 31–42. https://doi.org/10.1016/j.jesp.2014.11.007

Husserl, E. (2001a). Logical Investigations. Psychology Press.

Husserl, E. (2001b). Analyses Concerning Passive and Active Synthesis. Lectures on Transcendental Logic (Trans.: A.J. Steinbock). Kluwer Academic Publishers.

Jonas, E. & Fritsche, I. (2013). Destined to die but not to wage war: How existential threat can contribute to escalation or de-escalation of violent intergroup conflict. American Psychologist, 68(7), 543–558. https://doi.org/10.1037/a0033052

Kesebir, P. & Pyszczynski, T. (2012). The role of death in life: Existential aspects of human motivation. In: Oxford University Press eBooks (pp. 43–64). https://doi.org/10.1093/oxfordhb/9780195399820.013.0004

Khantzian, E. & Mack, J.E. (1983). Self-Preservation and the care of the self. The Psychoanalytic Study of the Child, 38(1), 209–232. https://doi.org/10.1080/00797308.1983.11823390

KIIS. (2024). How many Ukrainians Believe in Astrology, Psychic Abilities, Tarology. The press release was prepared by Anton Hrushetskyi, executive director of KIIS. [In Ukrainian]. Retrieved from: https://www.kiis.com.ua/?lang=eng&cat=reports&id=1389&page=1 [=КМІС. (2024). Скільки українців вірять в астрологію, екстрасенсорні здібності, тарологію. Прес-реліз підготував виконавчий директор КМІС Антон Грушецький].

Kutsenko, O. (2025). Resilience under fire: navigating societal challenges, agency, and innovation in times of war. Innovation: The European Journal of Social Science Research, 38(1), 1–10. https://doi.org/10.1080/13511610.2025.2465177

LeDoux, J.E. (2014). Coming to terms with fear. Proceedings of the National Academy of Sciences, 111(8), 2871–2878. https://doi.org/10.1073/pnas.1400335111

Lifshin, U., Horner, D.E., Helm, P.J., Solomon, S., & Greenberg, J. (2021). Self-esteem and immortality: Evidence regarding the terror management hypothesis that high self-esteem is associated with a stronger sense of symbolic immortality. Personality and Individual Differences, 175, Article 110712. https://doi.org/10.1016/j.paid.2021.110712

Maltseva, K., Halimov, E., & Kuchynskyi, O. (2023). Individual values, collective values, and sacred values: Cognitive ethnography in Ukraine during war. Journal of Cultural Cognitive Science, 7(3), 325–353. https://doi.org/10.1007/s41809-023-00134-2

McAdams, D.P. (1993). The Stories we Live by: Personal Myths and the Making of the Self. New York: William Morrow.

Miller, K.E. & Rasmussen, A. (2024). War exposure, daily stressors, and mental health 15 years on: implications of an ecological framework for addressing the mental health of conflict-affected populations. Epidemiology and Psychiatric Sciences, 33, e78. https://doi.org/10.1017/S2045796024000830

Mobbs, D., Hagan, C.C., Dalgleish, T., Silston, B., & Prévost, C. (2015). The ecology of human fear: Survival optimization and the nervous system. Frontiers in Neuroscience, 9. https://doi.org/10.3389/fnins.2015.00055

Montgomery, R.M. (2024). From Neural Cords to Complex Brains: The Evolution of the Vertebrate Central Nervous System and Human Cognition. Preprint. https://doi.org/10.20944/preprints202410.1961.v1

Nunn, P.D. (2014). Lashed by sharks, pelted by demons, drowned for apostasy: the value of myths that explain geohazards in the Asia-Pacific region. Asian Geographer, 31(1), 59–82. https://doi.org/10.1080/10225706.2013.870080

Oaten, M., Stevenson, R.J., & Case, T.I. (2009). Disgust as a disease-avoidance mechanism. Psychological Bulletin, 135(2), 303–321. https://doi.org/10.1037/a0014823

OʼConnell, K., Rhoads, S.A., & Marsh, A.A. (2024). Fear: An evolutionary perspective on its biological, behavioral, and communicative features. In: L. Al-Shawaf & T. K. Shackelford (Eds.), The Oxford Handbook of Evolution and the Emotions (pp. 500–519). Oxford University Press. https://doi.org/10.1093/oxfordhb/9780197544754.013.25

Park, C.L. (2010). Making sense of the meaning literature: An integrative review of meaning making and its effects on adjustment to stressful life events. Psychological Bulletin, 136(2), 257–301. https://doi.org/10.1037/a0018301

Peterson, J.B. (2002). Maps of Meaning: The Architecture of Belief. Routledge.

Pyszczynski, T., Greenberg, J., & Solomon, S. (1997). Why do we need what we need? A Terror Management perspective on the roots of human social motivation. Psychological Inquiry, 8(1), 1–20. Retrieved from: http://www.jstor.org/stable/1449118

Pyszczynski, T., Greenberg, J., Solomon, S., & Hamilton, J. (1990). A terror management analysis of self-awareness and anxiety: The hierarchy of terror. Anxiety Research, 2(3), 177–195. https://doi.org/10.1080/08917779008249335

Pyszczynski, T., Solomon, S., & Greenberg, J. (2015). Thirty years of Terror Management Theory. Advances in Experimental Social Psychology, 52, 1–70. https://doi.org/10.1016/bs.aesp.2015.03.001

Reese, E. & Whitehouse, H. (2021). The Development of Identity Fusion. Perspectives on Psychological Science: A Journal of the Association for Psychological Science, 16(6), 1398–1411. https://doi.org/10.1177/174569162096876 1

Reiss, S. & Jonas, E. (2019). The cycle of intergroup conflict: Terror management in the face of terrorism and war. In: C. Routledge & M. Vess (Eds.), Handbook of Terror Management Theory (pp. 449–484). Academic Press.

Roelofs, K. (2017). Freeze for action: neurobiological mechanisms in animal and human freezing. Philosophical Transactions of the Royal Society B: Biological Sciences, 372(1718), 20160206. https://doi.org/10.1098/rstb.2016.0206

Schimel, J., Hayes, J., & Sharp, M. (2019). A consideration of three critical hypotheses. In: C. Routledge & M. Vess (Eds.), Handbook of Terror Management Theory (pp. 1–25). Academic Press.

Shifron, G. (2023). The psychological effects of war on individuals: Two case studies. The Journal of Individual Psychology, 79(4), 380–391. https://doi.org/10.1353/jip.2023.a915974

Singer J.A. (2004). Narrative identity and meaning making across the adult lifespan: an introduction. Journal of Personality, 72(3), 437–459. https://doi.org/10.1111/j.0022-3506.2004.00268.x

Solomon, S., Greenberg, J., & Pyszczynski, T. (2015). The Worm at the Core: On the Role of Death in Life. Penguin UK.

Sternberg, R.J., Grigorenko, E., & Bundy, D.A. (2001). The predictive value of IQ. Merrill-Palmer Quarterly, 47(1), 1–41. https://dx.doi.org/10.1353/mpq.2001.0005

Stieger, S., Lewetz, D., Paschenko, S., & Kurapov, A. (2023). Examining Terror Management Theory in Ukraine: Impact of air-raid alarms and explosions on mental health, somatic symptoms, and well-being. Frontiers in Psychiatry, 14, 1244335. https://doi.org/10.3389/fpsyt.2023.1244335

Suddendorf, T. & Corballis, M.C. (2007). The evolution of foresight: What is mental time travel, and is it unique to humans? Behavioral and Brain Sciences, 30(3), 299–313. https://doi.org/10.1017/s0140525x07001975

Swann, W.B. & Buhrmester, M.D. (2015). Identity fusion. Current Directions in Psychological Science, 24(1), 52-57. https://doi.org/10.1177/0963721414551363

Swann, W.B., Jr., Gómez, Á., Huici, C., Morales, J.F., & Hixon, J.G. (2010). Identity fusion and self-sacrifice: Arousal as a catalyst of pro-group fighting, dying, and helping behavior. Journal of Personality and Social Psychology, 99(5), 824–841. https://doi.org/10.1037/a0020014

Whitehouse, H. (2018). Dying for the group: Towards a general theory of extreme self-sacrifice. Behavioral and Brain Sciences, 41. https://doi.org/10.1017/s0140525x18000249

Whitehouse, H. (2023). Rethinking ritual: how rituals made our world and how they could save it. Journal of the Royal Anthropological Institute, 30(1), 115–132. https://doi.org/10.1111/1467-9655.14048

Zsido, A.N. & Hout, M.C. (2023). What happens in your brain when you spot something scary? Frontiers for Young Minds, 11. https://doi.org/10.3389/frym.2023.1032968

Отримано 01.11.2025

Прийнято до друку після рецензування 15.03.2026