ОСТАННІЙ ДРУКОВАНИЙ НОМЕР

НАЙСВІЖІШІ МАТЕРІАЛИ У ВІДКРИТОМУ ДОСТУПІ

Недооцінені ідеї Валерія Хмелька

stmm. 2026 (2): 191–213

DOI

Повний текст:

ВОЛОДИМИР ПАНІОТТО доктор філософських наук, професор, кафедра соціології НаУКМА, президент Київського міжнародного інституту соціології (04655, Київ, вул. Г. Сковороди, 2)

v.paniotto@gmail.com

https://orcid.org/0000000217219100

SCOPUS ID: 6508174181

Стаття повертається до недооцінених теоретичних і методологічних внесків видатного українського соціолога Валерія Хмелька та систематизує їх. Незважаючи на значний інтелектуальний вплив, чимало його ідей залишаються недостатньо відомими у світовій соціології, головним чином через обмежену кількість англомовних публікацій та історичну ізоляцію радянської наукової спільноти. У статті розглядаються п'ять головних напрямків його наукової діяльності.

По-перше, аналізується його макросоціологічна теорія трансформації домінувальних типів «виробництва суспільного життя». Хмелько концептуалізує суспільство як систему взаємопов'язаних процесів відтворення людей, матеріальних благ, соціальних відносин та інформації. Він визначає п'ять основних типів виробництва і пропонує динамічну модель, у якій домінування історично змінюється — від біологічного відтворення до аґрарного, промислового, інформаційного виробництва і, зрештою, виробництва творчої особистості. Ця концепція була розроблена раніше за інші «хвильові» теорії соціального розвитку, зокрема раніше за теорію Елвіна Тофлера, і пропонує більш науково обґрунтований механізм структурних змін.

По-друге, у статті розглядаються зусилля з розроблення комп'ютерної моделі суспільства, здатної прогнозувати формування та динаміку соціальних процесів, зокрема орієнтацій на цінності. Комп'ютерна модель, ґрунтована на теорії Хмелька, генерує прогнози макроструктури зайнятості, яка, своєю чергою, формує соціальну структуру суспільства. Прогнозування динаміки соціальної стратифікації дає змогу описувати зміни в суспільних цінностях. Ці моделі були спрямовані на створення інструментів для прогнозування соціального розвитку та оцінювання політичних рішень, що увиразнює розрив між інтуїтивним управлінням та ухваленням рішень на підставі моделей.

По-третє, у статті розглядається ориґінальна методологія Хмелька щодо вимірювання життєвих цінностей. На відміну від традиційних підходів, побудованих на самооцінці значущості, його метод базується на взаємозв'язку між задоволенням різними сферами життя та загальним задоволенням, або щастям. Як стверджував Хмелько, емоційне значення певної життєвої сфери тим вище, чим сильніше задоволеність цією сферою впливає на загальне задоволення життям. Використання ґрунтованих на реґресії підходів дає змогу більш надійно вимірювати емоційний компонент цінностей і допомагає подолати обмеження суто коґнітивних оцінок.

По-четверте, у статті розглядається ідея універсального індикатора соціальної ефективності, ґрунтованого на тривалості повноцінного та задовільного життя. Цей підхід зміщує фокус з економічних результатів на добробут людини як невіддільну мету розвитку, передбачає сучасні дискусії про альтернативи ВВП, узгоджуючись із такими показниками, як тривалість життя та якість життя.

По-п'яте, у статті розглядається дослідження Хмелька щодо взаємозв'язку між параметрами лінґво-етнічної структури та характеристиками українсько-російської біетнічності. Стаття підкреслює важливість врахування біетнічної самоідентифікації для розуміння закономірностей мовної поведінки в популяції.

У статті стверджується, що ідеї Хмелька залишаються надзвичайно актуальними для сучасної соціології, особливо в контексті міждисциплінарних досліджень, соціального моделювання та пошуку комплексних індикаторів розвитку суспільства. Інтеґрація цих ідей у ґлобальний академічний дискурс могла б суттєво збагатити теоретичні підходи до аналізу соціальних змін і розвитку, орієнтованого на людину.

Ключові слова: Валерій Хмелько; макросоціологія; виробництво суспільного життя; соціальні зміни; моделювання соціальних процесів; вимірювання цінностей; задоволеність життям; щастя; соціальна ефективність; якість життя; українська соціологія; міждисциплінарні підходи

Джерела:

Амосов, Н. (1965). Алгоритмы разума. Моделирование психики и поведения человека. Киeв: Наукова думка.

Іванов, О.В. (2017). Зміни у геополітичних орієнтаціях населення України. У: Стан синґулярності: соціальні структури, ситуації, повсякденні практики (розд. 3.5, сс. 130–149). Київ: НаУКМА; Інститут соціології НАН України.

Ленчовський, Р.І. (2016). Біетнори — це «резервна армія» для кожної з етнонаціональних складових. Національна безпека і оборона, 3–4, 124–125.

Паниотто, В.И., Закревская, Л.А., Черноволенко, А.В. и др. (1989). Опыт моделирования социальных процессов: Вопросы методологии и методики построения моделей / Под ред.: В.И. Паниотто. Киев: Наукова думка.

Паніотто, В. (2014). Амосов і моделювання соціальних процесів. Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 1, 199–206.

Паніотто, В. (2021). Валерій Хмелько в моєму житті та житті моїх колеґ. Соцiологiя: теорiя, методи, маркетинг, 4, 172–189.

Паниотто, В.И. (1986). Качество социологической информации: методы, оценки и процедуры обеспечения. Киeв: Наукова думка. Взято з: https://www.kiis.com.ua/materials/books/paniotto-Kachestvo-soc-informacii.pdf

Повещенко, Г., Чеховий, Ю. (2001). Математична модель структурної еволюції суспільних продуктивних сил. Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 3, 41–60.

Хмелько, В.Е. (1988). Социальная направленность личности. Некоторые вопросы теории и методики социологических исследований. Киев: Политиздат Украины. Взято з: https://www.kiis.com.ua/materials/articles_HVE/07_snl.pdf

Хмелько, В.Є. (1973). Виробничі відносини і суспільне виробництво життя. Вісник Київського університету. Серія: Філософія, 7, 44 –50.

Хмелько, В.Є. (2004). Лінгво-етнічна структура України: регіональні особливості та тенденції змін за роки незалежності. Наукові записки НаУКМА. Соціологічні науки, 32.

Хмелько, В.Є. (s.a.). Лінгво-етнічна структура України: тенденції змін за роки незалежності. Лекція. Взято з: https://www.youtube.com/watch?v=uWrjRklVadk

Хмелько, Є.М. (ред.), Оксамитна, С.М. (ред.). (2017). Соціальні структури і особистість: дослідження Мелвіна Л. Кона і його співпрацівників / Пер. з англ.; вид. 3-тє, допов., електронне, відкритого доступу. Київ: Міжнародний інститут соціології. Взято з: https://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/11960

Bjørnskov, C. (2021). Social Trust and Patterns of Growth. Southern Economic Journal, 87, 4, 1209–1233. Retrieved from: https://onlinelibrary.wiley.com/doi/full/10.1002/soej.12590

Chetty, R. et al. (2016). The Association Between Income and Life Expectancy in the United States, 2001–2014. JAMA, 315(16), 1750–1766. https://doi.org/10.1001/jama.2016.4226

Inglehart, R., Welzel, C. (2025). World Values Survey. Retrieved from: https://www.worldvaluessurvey.org

Ivanov, O. (2015). Social Background of the Military Conflict in Ukraine: Regional Cleavages and Geopolitical Orientations. Social, Health, and Communication Studies Journal, 2(1), 52–73. Retrieved from: https://journals.macewan.ca/shcs/article/view/635

Layard, R. (2005). Happiness: Lessons from a New Science. London: Penguin Books.

McLeod, S. (2023). Attitudes and Behavior – The ABC Model. Simply Psychology. Retrieved from: https://www.simplypsychology.org/attitudes.html

Pickett, K.E., Wilkinson, R.G. (2015). Income Inequality and Health: A Causal Review. Social Science & Medicine, 128, 316–326. https://doi.org/10.1016/j.socscimed.2014.12.031

Romanenko, O., Muliarchuk, A. (2005). The Ability of Trust to Influence GDP per Capita. Problems and Perspectives in Management, 18(3), 437–448. Retrieved from: https://www.businessperspectives.org/index.php/journals/problems-and-perspectives-in-management/issue-340/the-ability-of-trust-to-influence-gdp-per-capita

Schwartz, Sh.H. (2015). The Short Schwartz’s Value Survey (SSVS). Retrieved from: https://www.framevoicereport.org/media/1093/the-short-schwartzs-value-survey.pdf

Shibutani, T. (1961). Social Psychology. New York: Prentice-Hall.

Toffler, A. (1980). The Third Wave. New York: William Morrow and Company.

United Nations Development Programme (UNDP). (2025). Human Development Report 2023/24. Retrieved from: https://hdr.undp.org

Отримано 15.04.2026

Прийнято до друку після рецензування 20.04.2026

Недооцінені ідеї Валерія Хмелька

stmm. 2026 (2): 191–213

DOI

Повний текст:

ВОЛОДИМИР ПАНІОТТО доктор філософських наук, професор, кафедра соціології НаУКМА, президент Київського міжнародного інституту соціології (04655, Київ, вул. Г. Сковороди, 2)

v.paniotto@gmail.com

https://orcid.org/0000000217219100

SCOPUS ID: 6508174181

Стаття повертається до недооцінених теоретичних і методологічних внесків видатного українського соціолога Валерія Хмелька та систематизує їх. Незважаючи на значний інтелектуальний вплив, чимало його ідей залишаються недостатньо відомими у світовій соціології, головним чином через обмежену кількість англомовних публікацій та історичну ізоляцію радянської наукової спільноти. У статті розглядаються п'ять головних напрямків його наукової діяльності.

По-перше, аналізується його макросоціологічна теорія трансформації домінувальних типів «виробництва суспільного життя». Хмелько концептуалізує суспільство як систему взаємопов'язаних процесів відтворення людей, матеріальних благ, соціальних відносин та інформації. Він визначає п'ять основних типів виробництва і пропонує динамічну модель, у якій домінування історично змінюється — від біологічного відтворення до аґрарного, промислового, інформаційного виробництва і, зрештою, виробництва творчої особистості. Ця концепція була розроблена раніше за інші «хвильові» теорії соціального розвитку, зокрема раніше за теорію Елвіна Тофлера, і пропонує більш науково обґрунтований механізм структурних змін.

По-друге, у статті розглядаються зусилля з розроблення комп'ютерної моделі суспільства, здатної прогнозувати формування та динаміку соціальних процесів, зокрема орієнтацій на цінності. Комп'ютерна модель, ґрунтована на теорії Хмелька, генерує прогнози макроструктури зайнятості, яка, своєю чергою, формує соціальну структуру суспільства. Прогнозування динаміки соціальної стратифікації дає змогу описувати зміни в суспільних цінностях. Ці моделі були спрямовані на створення інструментів для прогнозування соціального розвитку та оцінювання політичних рішень, що увиразнює розрив між інтуїтивним управлінням та ухваленням рішень на підставі моделей.

По-третє, у статті розглядається ориґінальна методологія Хмелька щодо вимірювання життєвих цінностей. На відміну від традиційних підходів, побудованих на самооцінці значущості, його метод базується на взаємозв'язку між задоволенням різними сферами життя та загальним задоволенням, або щастям. Як стверджував Хмелько, емоційне значення певної життєвої сфери тим вище, чим сильніше задоволеність цією сферою впливає на загальне задоволення життям. Використання ґрунтованих на реґресії підходів дає змогу більш надійно вимірювати емоційний компонент цінностей і допомагає подолати обмеження суто коґнітивних оцінок.

По-четверте, у статті розглядається ідея універсального індикатора соціальної ефективності, ґрунтованого на тривалості повноцінного та задовільного життя. Цей підхід зміщує фокус з економічних результатів на добробут людини як невіддільну мету розвитку, передбачає сучасні дискусії про альтернативи ВВП, узгоджуючись із такими показниками, як тривалість життя та якість життя.

По-п'яте, у статті розглядається дослідження Хмелька щодо взаємозв'язку між параметрами лінґво-етнічної структури та характеристиками українсько-російської біетнічності. Стаття підкреслює важливість врахування біетнічної самоідентифікації для розуміння закономірностей мовної поведінки в популяції.

У статті стверджується, що ідеї Хмелька залишаються надзвичайно актуальними для сучасної соціології, особливо в контексті міждисциплінарних досліджень, соціального моделювання та пошуку комплексних індикаторів розвитку суспільства. Інтеґрація цих ідей у ґлобальний академічний дискурс могла б суттєво збагатити теоретичні підходи до аналізу соціальних змін і розвитку, орієнтованого на людину.

Ключові слова: Валерій Хмелько; макросоціологія; виробництво суспільного життя; соціальні зміни; моделювання соціальних процесів; вимірювання цінностей; задоволеність життям; щастя; соціальна ефективність; якість життя; українська соціологія; міждисциплінарні підходи

Джерела:

Амосов, Н. (1965). Алгоритмы разума. Моделирование психики и поведения человека. Киeв: Наукова думка.

Іванов, О.В. (2017). Зміни у геополітичних орієнтаціях населення України. У: Стан синґулярності: соціальні структури, ситуації, повсякденні практики (розд. 3.5, сс. 130–149). Київ: НаУКМА; Інститут соціології НАН України.

Ленчовський, Р.І. (2016). Біетнори — це «резервна армія» для кожної з етнонаціональних складових. Національна безпека і оборона, 3–4, 124–125.

Паниотто, В.И., Закревская, Л.А., Черноволенко, А.В. и др. (1989). Опыт моделирования социальных процессов: Вопросы методологии и методики построения моделей / Под ред.: В.И. Паниотто. Киев: Наукова думка.

Паніотто, В. (2014). Амосов і моделювання соціальних процесів. Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 1, 199–206.

Паніотто, В. (2021). Валерій Хмелько в моєму житті та житті моїх колеґ. Соцiологiя: теорiя, методи, маркетинг, 4, 172–189.

Паниотто, В.И. (1986). Качество социологической информации: методы, оценки и процедуры обеспечения. Киeв: Наукова думка. Взято з: https://www.kiis.com.ua/materials/books/paniotto-Kachestvo-soc-informacii.pdf

Повещенко, Г., Чеховий, Ю. (2001). Математична модель структурної еволюції суспільних продуктивних сил. Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 3, 41–60.

Хмелько, В.Е. (1988). Социальная направленность личности. Некоторые вопросы теории и методики социологических исследований. Киев: Политиздат Украины. Взято з: https://www.kiis.com.ua/materials/articles_HVE/07_snl.pdf

Хмелько, В.Є. (1973). Виробничі відносини і суспільне виробництво життя. Вісник Київського університету. Серія: Філософія, 7, 44 –50.

Хмелько, В.Є. (2004). Лінгво-етнічна структура України: регіональні особливості та тенденції змін за роки незалежності. Наукові записки НаУКМА. Соціологічні науки, 32.

Хмелько, В.Є. (s.a.). Лінгво-етнічна структура України: тенденції змін за роки незалежності. Лекція. Взято з: https://www.youtube.com/watch?v=uWrjRklVadk

Хмелько, Є.М. (ред.), Оксамитна, С.М. (ред.). (2017). Соціальні структури і особистість: дослідження Мелвіна Л. Кона і його співпрацівників / Пер. з англ.; вид. 3-тє, допов., електронне, відкритого доступу. Київ: Міжнародний інститут соціології. Взято з: https://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/11960

Bjørnskov, C. (2021). Social Trust and Patterns of Growth. Southern Economic Journal, 87, 4, 1209–1233. Retrieved from: https://onlinelibrary.wiley.com/doi/full/10.1002/soej.12590

Chetty, R. et al. (2016). The Association Between Income and Life Expectancy in the United States, 2001–2014. JAMA, 315(16), 1750–1766. https://doi.org/10.1001/jama.2016.4226

Inglehart, R., Welzel, C. (2025). World Values Survey. Retrieved from: https://www.worldvaluessurvey.org

Ivanov, O. (2015). Social Background of the Military Conflict in Ukraine: Regional Cleavages and Geopolitical Orientations. Social, Health, and Communication Studies Journal, 2(1), 52–73. Retrieved from: https://journals.macewan.ca/shcs/article/view/635

Layard, R. (2005). Happiness: Lessons from a New Science. London: Penguin Books.

McLeod, S. (2023). Attitudes and Behavior – The ABC Model. Simply Psychology. Retrieved from: https://www.simplypsychology.org/attitudes.html

Pickett, K.E., Wilkinson, R.G. (2015). Income Inequality and Health: A Causal Review. Social Science & Medicine, 128, 316–326. https://doi.org/10.1016/j.socscimed.2014.12.031

Romanenko, O., Muliarchuk, A. (2005). The Ability of Trust to Influence GDP per Capita. Problems and Perspectives in Management, 18(3), 437–448. Retrieved from: https://www.businessperspectives.org/index.php/journals/problems-and-perspectives-in-management/issue-340/the-ability-of-trust-to-influence-gdp-per-capita

Schwartz, Sh.H. (2015). The Short Schwartz’s Value Survey (SSVS). Retrieved from: https://www.framevoicereport.org/media/1093/the-short-schwartzs-value-survey.pdf

Shibutani, T. (1961). Social Psychology. New York: Prentice-Hall.

Toffler, A. (1980). The Third Wave. New York: William Morrow and Company.

United Nations Development Programme (UNDP). (2025). Human Development Report 2023/24. Retrieved from: https://hdr.undp.org

Отримано 15.04.2026

Прийнято до друку після рецензування 20.04.2026

ОСТАННІЙ ДРУКОВАНИЙ НОМЕР

НАЙСВІЖІШІ МАТЕРІАЛИ У ВІДКРИТОМУ ДОСТУПІ

} } } } }