Інститут соціології НАНУ

Переживання теперішнього і майбутнього в ситуації інтерв’ю під час війни: Методологічні та етичні зауваги

stmm. 2026 (2): 172–190

DOI

Повний текст:

НAТАЛІЯ ОТРІЩЕНКО, кандидатка соціологічних наук, дослідниця у Центрі міської історії Центрально-Східної Європи (79005, Львів, вул. Богомольця, 6)

n.otrishchenko@lvivcenter.org

https://orcid.org/0000-0003-3942-0005

Стаття пропонує методологічний внесок у розвиток утривалених (лонґітюдних) якісних досліджень у контексті війни, що триває. Вона розглядає ситуацію взаємодії під час глибинного інтерв’ю з перспективи різних модусів хронологічного часу, які в ній розгортаються: пригадування минулого, ставлення до теперішнього та уява щодо майбутнього. Авторка наголошує на подвійній валідизувальній ролі розмови, яку записують з метою архівування: така розмова містить можливість для рефлексії в теперішньому (ситуація «поміжчасся»), а через її збереження в архіві сприяє розширенню можливостей людей і спільнот у майбутньому. Авторка зосереджується на тому, що джерелом складних емоцій під час інтерв’ю є не лише пригадування втрати чи безсилля в минулому, а й розгортання насильства в теперішньому і тривожність щодо майбутнього: особистого й колективного. Саме радикальна відкритість майбутнього за умов повномасштабної російської аґресії проти України є чинником напруги та ризику потенційного зловживання записами, коли поширення певної інформації може завдати шкоди конкретним людям. Тому уважність інтерв’юєрів та інтерв’юєрок має бути спрямована на ці різні темпоральності, а творення архівів інтерв’ю має враховувати різні сценарії майбутнього й залишати за свідком інструменти впливу (як-от відкликання згоди чи перегляд умов збереження й доступу). Врешті, ключову увагу слід звертати на ту спільноту, яка творить архів і яка твориться навколо архіву.

Ключові слова: архів, війна, документування, інтерв’ю, майбутнє, темпоральність

Джерела:

Ахмад, Д. (2025). Багатоголосся. Завдання мого покоління — написати історію Сирії. Re/visions. Взято з: https://revisionsjournal.com/page/not-in-a-single-voice

Бевзенко, Л. (2025). Соціологія очікуваного майбутнього у вітчизняних реаліях — у пошуку епістемологічного підґрунтя (частина 1). Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 2, 135–152.

Галецька, І., Сеник, О. (2020). Психологія відображення та переживання часу. У: Обрії науки ІІ. Історії часу / За ред.: Ю. Головач, Я. Грицак, Б. Новосядлий (сс. 83–103). Львів: Український католицький університет.

Куценко, О. (2025). Руйнування меж: як війна переозначує соціологів і соціологію (досвід України). Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 4, 29–50.

Ле Гуїн, У. (2024 [1980]). Кілька роздумів про наратив. Контур. Взято з: https://kontur.media/ursula_le_guin/

Назарук, Т. (2025). Від панівних архівів до архівів спільнот: новий спосіб формування колективної пам’яті. Розмова з Мішель Касвелл. Re/visions. Взято з: from: https://revisionsjournal.com/page/community-archives

Новосядлий, Б. (2020). Історія часу: від кванту часу до часу Всесвіту. У: Обрії науки ІІ. Історії часу / За ред.: Ю. Головач, Я. Грицак, Б. Новосядлий (сс. 8–28). Львів: Український католицький університет.

Отріщенко, Н. (ред.). (2024a). Розмови з тими, хто питає про війну. Львів: Центр міської історії.

Отріщенко, Н. (2024b). «Я хотіла якусь правду донести»: Мотиви участі в усній документації війни. У: Війна, наука та емоції: (не)проговорене. Збірник матеріалів Міжнародного воркшопу (м. Чернігів, 21–22 лютого 2024 р.) / За ред.: С. Маховська (сс. 25–32). Київ: ТОВ «Юрка Любченка».

Розенталь, Г. (2008). Цілюща дія розповідання історій: до питання про умови розповідання історій у контексті дослідження та терапії. Схід /Захід, 11–12, 42–58.

Скиба-Якубова, І. (2024). Нам треба інші словники. Розмова з Катериною Ботановою. Dwutygodnik.com. Strona kultury. Взято з: https://www.dwutygodnik.com/artykul/11519-nam-treba-inshi-slovnyky.html

Цип’ящук, М. (2025). Від de iure до de facto: юридичні виміри документування війни. У: Документування війни: між Україною і світом / За ред.: С. Довжик, Т. Назарук, Н. Отріщенко (сс. 109–121). Львів: Центр міської історії.

Шюц, А., Лукман, Т. (2018 [1975]). Структури життєсвіту. Харків: Фоліо.

Cave, M. (2014). Introduction. What Remains: Reflections on Crisis Oral History. In: M. Cave, S.M. Sloan (Eds.). Listening on the Edge: Oral History in the Aftermath of Crisis (pp. 1–16). Oxford: Oxford University Press.

Collins, S.G. (2008). All Tomorrow’s Cultures: Anthropological Engagements with the Future. Oxford: Berghahn. https://doi.org/10.5771/0257-9774-2022-2-547

Corden, A., Millar, J. (2007). Qualitative Longitudinal Research for Social Policy – Introduction to Themed Section. Social Policy & Society, 6(4), 529–532. https://doi.org/10.1017/S1474746407003867

Dionigi, F., Howlett, M., Tapscott, R., Otrishchenko, N., Akello, G., Mukherjee, M., Shesterinina, A. (2025). Forum: Rethinking Ethics Review for International Relations Research. International Studies Perspectives, ekaf004. https://doi.org/10.1093/isp/ekaf004

Grele, R.J. (2000 [1975]). Movement without aim: methodological and theoretical problems in oral history. In: The Oral History Reader / Ed. by R. Perks, A. Thomson (pp. 38–52). London, New York: Routledge. https://doi.org/10.4324/9781315671833

Gubrium, A., Harper, K. (2013). Participatory Visual and Digital Methods. New York, London: Routledge. https://doi.org/10.4324/9781315423012

Han, B. (2015). The Burnout Society. Redwood City: Stanford University Press. https://doi.org/10.1515/9780804797504

Han, B. (2024). The Crisis of Narration. Cambridge: Polity.

Hartog, F. (2005). Time and Heritage. Museum International, 57(3), 7–18. https://doi.org/10.1111/j.1468-0033.2005.00525.x

Koselleck, R. (2004). Futures Past: On the Semantics of Historical Time. New York: Columbia University Press.

Kvale, S., Brinkmann, S. (2009). InterViews: Learning the Craft of Qualitative Research Interviewing / 2nd. edn. Sage.

Kwiecińska, E., Łukianow, M. (2025). Multiple Positionalities of a Researcher: The Case of Polish Researchers Interviewing Ukrainian War Refugees in Poland. Communist and Post-Communist Studies, 58(3), 30–48. https://doi.org/10.1525/cpcs.2025.2464169

Leavy, P. (2011). Oral History: Understanding Qualitative Research. Oxford University Press. https://doi.org/10.1093/acprof:osobl/9780195395099.001.0001

Łukianow, M., Wylegała, A. (2023). Czy, kiedy i jak? Badanie i dokumentowanie losów uchodźczyń wojennych z Ukrainy w Polsce. Kultura i Społeczeństwo, 67(3), 9–40. https://doi.org/10.35757/KiS.2023.67.3.1

Matviyenko, S., Larin, D. (2025). The Edge of Evidence: On the Labour of Witnessing. In: Images and Objects of Russia’s War against Ukraine / Ed. by N. Klimenko, M. Bareikytė, V. Sereda. Bielefeld: transcript Verlag, 33–44. https://doi.org/10.1515/9783839400869

Neale, B., Flowerdew, J. (2003). Time, texture, and childhood: The contours of longitudinal qualitative research. International Journal of Social Research Methodology, 6(3), 189–199. https://doi.org/10.1080/1364557032000091798

Neale, B. (2019). What Is Qualitative Longitudinal Research? Bloomsbury Academic. https://doi.org/10.5040/9781472532992

Neale, B. (2021). The Craft of Qualitative Longitudinal Research. SAGE Publications Ltd. https://doi.org/10.4135/9781036212834 Otrishchenko, N., Kharchenko, A., Shevchenko, V. (2025). Ukrainian Researchers in a War Documentation Project: Intertwined Experiences and Methodologies. Communist and Post-Communist Studies, 58(3), 9–29. https://doi.org/10.1525/cpcs.2025.2465577

Ritchie, D.A. (2014). Doing Oral History. Oxford: Oxford University Press.

Slim, H., Thompson, P. (1993). Listening for a change: oral testimony and development. London: Panos Publishing.

Saldana, J. (2003). Longitudinal Qualitative Research: Analyzing Change Through Time. Walnut Creek, CA: AltaMira.

Shumylovych, B., Makhanets, O., Nazaruk, T., Otrishchenko, N., Brunow, D. (2022). Preserving the now! Mediating memories and archiving experiences in Ukraine. NECSUS European Journal of Media Studies, 11(2), 126–149. https://doi.org/10.25969/mediarep/19171

Sultana, F. (2007). Reflexivity, Positionality and Participatory Ethics: Negotiating Fieldwork Dilemmas in International Research. ACME: An International Journal for Critical Geographies, 6(3), 374–385. https://doi.org/10.14288/acme.v6i3.786

Tracy, K., Robles, J.S. (2013). Everyday talk: building and reflecting identities. New York, London: The Guilford Press.

Turkle, S. (2015). Reclaiming Conversation: The Power of Talk in a Digital Age. New York: Penguin Books.

von Unger, H. (2021). Ethical Reflexivity as Research Practice. Historical Social Research / Historische Sozialforschung, 46(2), 186–204. https://doi.org/10.12759/hsr.46.2021.2.186-204

Wylegała, A. (2022). Methodology, ethics and safety in projects documenting the war and refugee experience after Russia’s invasion of Ukraine on 24/02/2022. Wrocławski Rocznik Historii Mówionej, 12, 332–339. https://doi.org/10.26774/wrhm.364

Отримано 09.04.2026

Прийнято до друку після рецензування 22.04.2026