Після мас-медіа: актуальні показники споживання новин у кросплатформному середовищі в Україні
stmm. 2026 (2): 156–171
DOI
Повний текст:
МАРТА НАУМОВА, кандидатка соціологічних наук, доцентка, старша наукова співробітниця Інституту соціології НАН України (01021, Київ, вул. Шовковична, 12)
https://orcid.org/0000-0002-9152-6467
martanaumova1971@gmail.com
У статті аналізуються трансформації практик медіаспоживання за умов сучасної гібридної медіасистеми та повномасштабної російсько-української війни, обґрунтовується важливість вивчення медіапреференцій аудиторій як головного чинника розуміння процесів конструювання соціальної реальності та розподілу символічної влади в цифровому суспільстві. Центральна увага приділяється критичному аналізу традиційних соціологічних підходів до вимірювання аудиторій, які (підходи) часто базуються на застарілій лінійній моделі «комунікатор — пасивна аудиторія». Авторка доводить, що в умовах медіаконверґенції та панування алгоритмічних платформ класичні показники, як-от «довіра до ЗМІ» або вимірювання споживання за типом фізичного носія (ТБ, радіо, преса) втрачають свою валідність. На прикладі переходу аудиторії на OTT-платформи та зростання популярності Telegram-каналів показано розмивання меж між типами медіаканалів. Окремо проаналізовано явище дифузії ролей журналіста та блоґера, де персоналізований авторитет та емоційне подання контенту дедалі частіше переважають над інституційними стандартами професії.
Емпіричною основою розвідки слугують дані моніторинґових досліджень «Індекс медіаграмотності українців» (2020–2025) та проєктів «Інтерньюз Україна». У статті запропоновано оновлену систему валідизованих показників, які фокусуються на медіаспоживанні новин за авторством та каналом дистрибуції та інтенсивністю ознайомлення із суспільно-політичним контентом, передбачають диференціацію індикаторів довіри до різних джерел за типом авторитету (інституційний vs персоналізований), а також коґнітивний та емоційний виміри чутливості аудиторії до спотвореного контенту.
Результати дослідження мають практичне значення для вдосконалення методології моніторинґових соціологічних проєктів з метою розроблення стратегій підвищення інформаційної стійкості держави за умов коґнітивних загроз.
Ключові слова: медіаспоживання; кросплатформність; медіаконверґенція; гібридна медіасистема; довіра до медіа; медіарезильєнтність; соціологічні індикатори; цифрові платформи; медіаграмотність
Джерела:
Детектор медіа. (2026). Індекс медіаграмотності українців: 2020–2025 (шоста хвиля) результати комплексного соціологічного дослідження. Взято з: https://detector.media/infospace/article/248278/2026-03-13-indeks-mediagramotnosti-ukraintsiv-20202025-shosta-khvylya/
Інтерньюз Україна. (2025). Українські медіа: споживання новин і довіра у 2025 році. Взято з: https://internews.ua/media-research/ukrainian-media-news-consumption-and-trust-in-2025
Наумова, М. (2021). Якість та достовірність медіа-контенту як чинники перетікання аудиторії телебачення до інтернет-ресурсів. Science and Education a New Dimension. Humanities and Social Sciences, 6(254), 65–70.
Наумова, М. (2023). Українська аудиторія після початку великої війни: зміни у медіаспоживанні, сприйняття інформаційного простору, чутливість до спотвореного контенту. Габітус, 45, 21–27.
Українське суспільство в умовах війни. (2024). Колективна монографія. Інститут соціології НАН України.
Castells, M. (2013). Communication Power. Oxford: OUP.
Couldry, N., Mejias, U.A. (2019). The Costs of Connection. How Data Is Colonizing Human Life and Appropriating It for Capitalism. Stanford University Press.
Fricker, M. (2007). Epistemic Injustice: Power and the Ethics of Knowing. Oxford University Press. https://doi.org/10.1093/acprof:oso/9780198237907.001.0001
Giddens, А. (1990). The Consequences of Modernity. Stanford University Press.
Gillespie, T. (2018). Custodians of the Internet. Platforms, content moderation, and the hidden decisions that shape social media. New Haven, CT: Yale University Press.
Gradus. (2025). Дослідження медіаспоживання українців. Взято з: https://gradus.app/kk/open-reports/research-media-consumption-ukraine/
Lovink, G. (2022). Stuck on the Platform: Reclaiming the Internet. Amsterdam: Valiz.
Nguyen, С.T. (2020). Echo Chambers and Epistemic Bubbles. Episteme, 17(2), 141–161. https://doi.org/10.1017/epi.2018.32
Rosanvallon, P. (2008). Counter-Democracy. Politics in an Age of Distrust. Cambridge University Press.
Srnicek, N. (2016). Platform Capitalism. Cambridge; Malden: Polity
Van Dijck, J., Poell, Th., De Waal, M. (2018). The Platform Society: public values in a Connective World. New York: Oxford University Press.
Отримано 05.04.2026
Прийнято до друку після рецензування 04.05.2026
Після мас-медіа: актуальні показники споживання новин у кросплатформному середовищі в Україні
stmm. 2026 (2): 156–171
DOI
Повний текст:
МАРТА НАУМОВА, кандидатка соціологічних наук, доцентка, старша наукова співробітниця Інституту соціології НАН України (01021, Київ, вул. Шовковична, 12)
https://orcid.org/0000-0002-9152-6467
martanaumova1971@gmail.com
У статті аналізуються трансформації практик медіаспоживання за умов сучасної гібридної медіасистеми та повномасштабної російсько-української війни, обґрунтовується важливість вивчення медіапреференцій аудиторій як головного чинника розуміння процесів конструювання соціальної реальності та розподілу символічної влади в цифровому суспільстві. Центральна увага приділяється критичному аналізу традиційних соціологічних підходів до вимірювання аудиторій, які (підходи) часто базуються на застарілій лінійній моделі «комунікатор — пасивна аудиторія». Авторка доводить, що в умовах медіаконверґенції та панування алгоритмічних платформ класичні показники, як-от «довіра до ЗМІ» або вимірювання споживання за типом фізичного носія (ТБ, радіо, преса) втрачають свою валідність. На прикладі переходу аудиторії на OTT-платформи та зростання популярності Telegram-каналів показано розмивання меж між типами медіаканалів. Окремо проаналізовано явище дифузії ролей журналіста та блоґера, де персоналізований авторитет та емоційне подання контенту дедалі частіше переважають над інституційними стандартами професії.
Емпіричною основою розвідки слугують дані моніторинґових досліджень «Індекс медіаграмотності українців» (2020–2025) та проєктів «Інтерньюз Україна». У статті запропоновано оновлену систему валідизованих показників, які фокусуються на медіаспоживанні новин за авторством та каналом дистрибуції та інтенсивністю ознайомлення із суспільно-політичним контентом, передбачають диференціацію індикаторів довіри до різних джерел за типом авторитету (інституційний vs персоналізований), а також коґнітивний та емоційний виміри чутливості аудиторії до спотвореного контенту.
Результати дослідження мають практичне значення для вдосконалення методології моніторинґових соціологічних проєктів з метою розроблення стратегій підвищення інформаційної стійкості держави за умов коґнітивних загроз.
Ключові слова: медіаспоживання; кросплатформність; медіаконверґенція; гібридна медіасистема; довіра до медіа; медіарезильєнтність; соціологічні індикатори; цифрові платформи; медіаграмотність
Джерела:
Детектор медіа. (2026). Індекс медіаграмотності українців: 2020–2025 (шоста хвиля) результати комплексного соціологічного дослідження. Взято з: https://detector.media/infospace/article/248278/2026-03-13-indeks-mediagramotnosti-ukraintsiv-20202025-shosta-khvylya/
Інтерньюз Україна. (2025). Українські медіа: споживання новин і довіра у 2025 році. Взято з: https://internews.ua/media-research/ukrainian-media-news-consumption-and-trust-in-2025
Наумова, М. (2021). Якість та достовірність медіа-контенту як чинники перетікання аудиторії телебачення до інтернет-ресурсів. Science and Education a New Dimension. Humanities and Social Sciences, 6(254), 65–70.
Наумова, М. (2023). Українська аудиторія після початку великої війни: зміни у медіаспоживанні, сприйняття інформаційного простору, чутливість до спотвореного контенту. Габітус, 45, 21–27.
Українське суспільство в умовах війни. (2024). Колективна монографія. Інститут соціології НАН України.
Castells, M. (2013). Communication Power. Oxford: OUP.
Couldry, N., Mejias, U.A. (2019). The Costs of Connection. How Data Is Colonizing Human Life and Appropriating It for Capitalism. Stanford University Press.
Fricker, M. (2007). Epistemic Injustice: Power and the Ethics of Knowing. Oxford University Press. https://doi.org/10.1093/acprof:oso/9780198237907.001.0001
Giddens, А. (1990). The Consequences of Modernity. Stanford University Press.
Gillespie, T. (2018). Custodians of the Internet. Platforms, content moderation, and the hidden decisions that shape social media. New Haven, CT: Yale University Press.
Gradus. (2025). Дослідження медіаспоживання українців. Взято з: https://gradus.app/kk/open-reports/research-media-consumption-ukraine/
Lovink, G. (2022). Stuck on the Platform: Reclaiming the Internet. Amsterdam: Valiz.
Nguyen, С.T. (2020). Echo Chambers and Epistemic Bubbles. Episteme, 17(2), 141–161. https://doi.org/10.1017/epi.2018.32
Rosanvallon, P. (2008). Counter-Democracy. Politics in an Age of Distrust. Cambridge University Press.
Srnicek, N. (2016). Platform Capitalism. Cambridge; Malden: Polity
Van Dijck, J., Poell, Th., De Waal, M. (2018). The Platform Society: public values in a Connective World. New York: Oxford University Press.
Отримано 05.04.2026
Прийнято до друку після рецензування 04.05.2026