ОСТАННІЙ ДРУКОВАНИЙ НОМЕР

НАЙСВІЖІШІ МАТЕРІАЛИ У ВІДКРИТОМУ ДОСТУПІ

Institutional trauma and collective memory in the welfare sector: A philosophical-sociological analysis of moral order and epistemic rupture

(укр. Інституційна травма та колективна пам’ять у сфері соціального добробуту: філософсько-соціологічний аналіз морального порядку та епістемічного розриву)

stmm. 2026 (1): 155–170

DOI https://doi.org/10.15407/sociology2026.01.155

Повний текст:

МІХАЕЛЬ ГІМЛЕҐАРД, докторант Інституту філософії і соціології Національної академії наук Азербайджану (Азербайджан, Az 1073, Баку, просп. Гусейна Джавида, 9RF7+7P5)

michael.himmlegaard@outlook.com

https://orcid.org/0009-0006-5963-0279

У статті розробляються теоретичні основи для розуміння того, як організаційні кризи та публічні скандали у сфері соціального добробуту породжують інституційну травму та формують колективну пам’ять працівників. Спираючись на концептуальні положення авторської філософської соціології, дослідження розглядає установи соціального захисту як соціальні поля, структуровані моральними ієрархіями, символічним капіталом та історично вкоріненими епістемічними зразками. Інституційна травма тлумачиться не лише як психологічний наслідок кризи, а й як соціально опосередковане порушення спільних смислів і професійної ідентичності.

Теоретична модель поєднує авторську філософську соціологію з теорією полів П’єра Бурдьє та концепцією ритуальних ланцюжків взаємодії Рендала Колінза, пов’язуючи виробництво колективної пам’яті з відтворенням інституційної влади.

Емпірично стаття ґрунтується на якісному інтерпретативному аналізі наративів і рефлексійних документів з установ соціального добробуту, що зазнали моральних або адміністративних криз. Крізь призму філософської соціології показано, що колективна ідентичність у цих інституціях підтримується моральним дискурсом, ритуалізованою комунікацією та спільним відчуттям символічного порядку. Коли цей порядок руйнується, працівники переживають не лише професійну дезорієнтацію, а й глибокий епістемічний розрив — «кризу смислу», яка перегукується з дюркгаймівським поняттям аномії.

У статті зроблено висновок, що розуміння інституційної травми потребує соціологічного пояснення того, як колективна пам’ять організується, леґітимується та переглядається в межах моральних полів інституцій соціального добробуту. Переосмислення травми як реляційного та епістемічного феномену робить внесок у розвиток соціології знання про інституції та моральний досвід.

Ключові слова: інституційна травма; колективна пам’ять; сфера соціального добробуту; організаційна культура; філософська соціологія; Бурдьє; Колінз; Штомпка

Джерела:

Alexander, J.C. (2023). Moral recalibration in welfare bureaucracies: Frontline responses to institutional wrongdoing. Sociology, 57(4), 691–708. https://doi.org/10.1177/00380385231151294

Berger, P. L. & Luckmann, T. (1966). The Social Construction of Reality: A Treatise in the Sociology of Knowledge. Garden City, NY: Anchor Books.

Bourdieu, P. (1984). Distinction: A Social Critique of the Judgement of Taste (R. Nice, Trans.). Cambridge, MA: Harvard University Press.

Bourdieu, P. (1990). The Logic of Practice (R. Nice, Trans.). Stanford, CA: Stanford University Press.

Bourdieu, P. (2003). Pascalian Meditations (R. Nice, Trans.). Stanford, CA: Stanford University Press.

Collins, R. (2004). Interaction Ritual Chains. Princeton, NJ: Princeton University Press.

Denzin, N.K. (2017). The Research Act: A Theoretical Introduction to Sociological Methods (4th edn.). London, England: Routledge. https://doi.org/10.4324/9781315134543

Durkheim, É. (1951 [1897]). Suicide: A Study in Sociology (J.A. Spaulding & G. Simpson, Trans.). New York, NY: Free Press.

Durkheim, É. (1995 [1912]). The Elementary Forms of Religious Life (K. E. Fields, Trans.). New York, NY: Free Press.

European Sociological Association. (2022). Code of ethics. Retrieved from: https://www.europeansociology.org/about-esa/governance/ethical-guidelines

Fairclough, N. (2013). Critical Discourse Analysis: The Critical Study of Language (2nd edn.). Abingdon, England: Routledge. https://doi.org/10.4324/9781317864653

Glaser, B.G. & Strauss, A.L. (1967). The Discovery of Grounded Theory: Strategies for Qualitative Research. Chicago, IL: Aldine.

Halbwachs, M. (1992 [1950]). On Collective Memory (L.A. Coser, Ed. & Trans.). Chicago, IL: University of Chicago Press.

Harris, A. & Robson, J. (2022). Institutional moral injury: Professional identity, ethical strain, and the limits of organisational responsibility. Sociology of Health & Illness, 44(7), 1150–1166. https://doi.org/10.1111/1467-9566.13479

Himmlegaard, M. (2025). Philosophical Sociology: A Sociological View of Philosophical Thought. Stockholm, Sweden: Södertörn University Press.

Lincoln, Y.S. & Guba, E.G. (1985). Naturalistic Inquiry. Newbury Park, CA: Sage.

Lloyd, K., Delimata, N., & Stanley, T. (2024). Mnemonic boundary-work in public institutions: Remembering and forgetting organisational crises. Social Identities, 30(2), 185–201. https://doi.org/10.1080/14767503.2023.2284701

Mannheim, K. (1936). Ideology and Utopia: An Introduction to the Sociology of Knowledge (L. Wirth & E. Shils, Trans.). New York, NY: Harcourt, Brace & Company.

Olick, J.K. (1999). Collective memory: The two cultures. Sociological Theory, 17(3), 333–348. https://doi.org/10.1111/0735-2751.00083

Olick, J.K. & Robbins, J. (1998). Social memory studies: From “collective memory” to the historical sociology of mnemonic practices. Annual Review of Sociology, 24, 105–140. https://doi.org/10.1146/annurev.soc.24.1.105

Sztompka, P. (2000). Cultural trauma: The other face of social change. European Journal of Social Theory, 3(4), 449–466. https://doi.org/10.1177/136843100003004004

Tavory, I. & Eliasoph, N. (2013). Coordinating futures: Toward a theory of anticipation. American Journal of Sociology, 118(4), 908–942. https://doi.org/10.1086/668646

Отримано 26.10.25

Прийнято до друку після рецензування 01.12.2025

Institutional trauma and collective memory in the welfare sector: A philosophical-sociological analysis of moral order and epistemic rupture

(укр. Інституційна травма та колективна пам’ять у сфері соціального добробуту: філософсько-соціологічний аналіз морального порядку та епістемічного розриву)

stmm. 2026 (1): 155–170

DOI https://doi.org/10.15407/sociology2026.01.155

Повний текст:

МІХАЕЛЬ ГІМЛЕҐАРД, докторант Інституту філософії і соціології Національної академії наук Азербайджану (Азербайджан, Az 1073, Баку, просп. Гусейна Джавида, 9RF7+7P5)

michael.himmlegaard@outlook.com

https://orcid.org/0009-0006-5963-0279

У статті розробляються теоретичні основи для розуміння того, як організаційні кризи та публічні скандали у сфері соціального добробуту породжують інституційну травму та формують колективну пам’ять працівників. Спираючись на концептуальні положення авторської філософської соціології, дослідження розглядає установи соціального захисту як соціальні поля, структуровані моральними ієрархіями, символічним капіталом та історично вкоріненими епістемічними зразками. Інституційна травма тлумачиться не лише як психологічний наслідок кризи, а й як соціально опосередковане порушення спільних смислів і професійної ідентичності.

Теоретична модель поєднує авторську філософську соціологію з теорією полів П’єра Бурдьє та концепцією ритуальних ланцюжків взаємодії Рендала Колінза, пов’язуючи виробництво колективної пам’яті з відтворенням інституційної влади.

Емпірично стаття ґрунтується на якісному інтерпретативному аналізі наративів і рефлексійних документів з установ соціального добробуту, що зазнали моральних або адміністративних криз. Крізь призму філософської соціології показано, що колективна ідентичність у цих інституціях підтримується моральним дискурсом, ритуалізованою комунікацією та спільним відчуттям символічного порядку. Коли цей порядок руйнується, працівники переживають не лише професійну дезорієнтацію, а й глибокий епістемічний розрив — «кризу смислу», яка перегукується з дюркгаймівським поняттям аномії.

У статті зроблено висновок, що розуміння інституційної травми потребує соціологічного пояснення того, як колективна пам’ять організується, леґітимується та переглядається в межах моральних полів інституцій соціального добробуту. Переосмислення травми як реляційного та епістемічного феномену робить внесок у розвиток соціології знання про інституції та моральний досвід.

Ключові слова: інституційна травма; колективна пам’ять; сфера соціального добробуту; організаційна культура; філософська соціологія; Бурдьє; Колінз; Штомпка

Джерела:

Alexander, J.C. (2023). Moral recalibration in welfare bureaucracies: Frontline responses to institutional wrongdoing. Sociology, 57(4), 691–708. https://doi.org/10.1177/00380385231151294

Berger, P. L. & Luckmann, T. (1966). The Social Construction of Reality: A Treatise in the Sociology of Knowledge. Garden City, NY: Anchor Books.

Bourdieu, P. (1984). Distinction: A Social Critique of the Judgement of Taste (R. Nice, Trans.). Cambridge, MA: Harvard University Press.

Bourdieu, P. (1990). The Logic of Practice (R. Nice, Trans.). Stanford, CA: Stanford University Press.

Bourdieu, P. (2003). Pascalian Meditations (R. Nice, Trans.). Stanford, CA: Stanford University Press.

Collins, R. (2004). Interaction Ritual Chains. Princeton, NJ: Princeton University Press.

Denzin, N.K. (2017). The Research Act: A Theoretical Introduction to Sociological Methods (4th edn.). London, England: Routledge. https://doi.org/10.4324/9781315134543

Durkheim, É. (1951 [1897]). Suicide: A Study in Sociology (J.A. Spaulding & G. Simpson, Trans.). New York, NY: Free Press.

Durkheim, É. (1995 [1912]). The Elementary Forms of Religious Life (K. E. Fields, Trans.). New York, NY: Free Press.

European Sociological Association. (2022). Code of ethics. Retrieved from: https://www.europeansociology.org/about-esa/governance/ethical-guidelines

Fairclough, N. (2013). Critical Discourse Analysis: The Critical Study of Language (2nd edn.). Abingdon, England: Routledge. https://doi.org/10.4324/9781317864653

Glaser, B.G. & Strauss, A.L. (1967). The Discovery of Grounded Theory: Strategies for Qualitative Research. Chicago, IL: Aldine.

Halbwachs, M. (1992 [1950]). On Collective Memory (L.A. Coser, Ed. & Trans.). Chicago, IL: University of Chicago Press.

Harris, A. & Robson, J. (2022). Institutional moral injury: Professional identity, ethical strain, and the limits of organisational responsibility. Sociology of Health & Illness, 44(7), 1150–1166. https://doi.org/10.1111/1467-9566.13479

Himmlegaard, M. (2025). Philosophical Sociology: A Sociological View of Philosophical Thought. Stockholm, Sweden: Södertörn University Press.

Lincoln, Y.S. & Guba, E.G. (1985). Naturalistic Inquiry. Newbury Park, CA: Sage.

Lloyd, K., Delimata, N., & Stanley, T. (2024). Mnemonic boundary-work in public institutions: Remembering and forgetting organisational crises. Social Identities, 30(2), 185–201. https://doi.org/10.1080/14767503.2023.2284701

Mannheim, K. (1936). Ideology and Utopia: An Introduction to the Sociology of Knowledge (L. Wirth & E. Shils, Trans.). New York, NY: Harcourt, Brace & Company.

Olick, J.K. (1999). Collective memory: The two cultures. Sociological Theory, 17(3), 333–348. https://doi.org/10.1111/0735-2751.00083

Olick, J.K. & Robbins, J. (1998). Social memory studies: From “collective memory” to the historical sociology of mnemonic practices. Annual Review of Sociology, 24, 105–140. https://doi.org/10.1146/annurev.soc.24.1.105

Sztompka, P. (2000). Cultural trauma: The other face of social change. European Journal of Social Theory, 3(4), 449–466. https://doi.org/10.1177/136843100003004004

Tavory, I. & Eliasoph, N. (2013). Coordinating futures: Toward a theory of anticipation. American Journal of Sociology, 118(4), 908–942. https://doi.org/10.1086/668646

Отримано 26.10.25

Прийнято до друку після рецензування 01.12.2025

ОСТАННІЙ ДРУКОВАНИЙ НОМЕР

НАЙСВІЖІШІ МАТЕРІАЛИ У ВІДКРИТОМУ ДОСТУПІ

} } } } }