Генеза та еволюція ідеї соцієтальності в соціогуманітарному знанні. Частина 1. Історико-теоретична реконструкція
stmm. 2026 (1): 140–154
DOI https://doi.org/10.15407/sociology2026.01.140
Повний текст:
ОЛЕНА СУШИЙ, доктор наук з державного управління, доцент, завідувачка відділу психології мас і спільнот, Інститут соціальної та політичної психології НАПН України (04070, Київ, вул. Андріївська, 15)
olena.sushyi@gmail.com
https://orcid.org/0000-0002-4364-7571
ЕДУАРД АФОНІН, доктор соціологічних наук, професор, президент ГО «Наукове товариство “Українська школа архетипіки”» (01024, Київ, пров. Костя Гордієнка, 4/23)
bpafonin@gmail.com
https://orcid.org/0000-0002-7493-6907
У статті викладено історико-теоретичну реконструкцію генези та еволюції концепту «соцієтальне» у соціогуманітарному знанні — від його ранніх натуралістично-емпіричних витоків до сучасного системного та психосоціального осмислення. Розкрито передумови становлення терміна в американській соціології кінця ХІХ — початку ХХ століття (В.Ґ. Самнер, А.Ґ. Келер). Показано його систематизацію та розвиток у структурному функціоналізмі (Т. Парсонс). Простежено критичні трансформації концепту у другій половині ХХ століття — від конфліктологічних (Р. Дарендорф, Ч. Мілс) і постструктуралістських (П. Бурдьє, М. Фуко) до системно-комунікативних (Н. Луман, Ю. Габермас, М. Кастельс). Подальший теоретичний розвиток концепту «соцієтальне» розглянуто в межах макросоціологічного аналізу. Розкрито інтерпретативний потенціал концепту для опису структурної цілісності суспільства (П. Нолан, Ґ. Ленскі), а також можливості ревізії парсонсівської моделі для осмислення соцієтальної спільноти як динамічної мережі конфліктних лояльностей і нормативних порядків (Дж. Шіортино). Особливу увагу приділено інтеґративному психосоціальному підходу С. Московічі, у працях якого розкривається глибинний, психологічно детермінований вимір соцієтального — як психосоціального процесу, де свідоме й несвідоме, індивідуальне й колективне, раціональне й афективне постійно взаємодіють. Стверджується, що еволюція ідеї соцієтальності є свідченням фундаментального епістемологічного зрушення в розвитку соціогуманітарного знання — від класичних системних моделей до сучасних інтеґративних підходів, що поєднують різнорівневі виміри соціальної реальності. Це робить концепт соцієтальності ключовим аналітичним інструментом для дослідження механізмів інтеґрації, солідарності та трансформації сучасних суспільств — у всій складності їхньої культурної, системної та психологічної взаємозумовленості.
Ключові слова: соцієтальне, соцієтальна спільнота, соціальна інтеґрація, структурний функціоналізм, системна теорія, макросоціологія, соціальні уявлення, психосоціальний підхід, соціальна теорія
Джерела:
Афонін, Е.А., Суший, О.В., Усаченко, Л.М. (2011). Закономірності та особливості суспільно-трансформаційних процесів в Україні. Український соціум, 4(39), 7–30. https://doi.org/10.15407/socium2011.04.007
Афонін, Е.А., Суший, О.В. (2015). Закономірності та особливості української трансформації. Стратегічна панорама, 1, 94–108. Взято з: https://niss-panorama.com/index.php/journal/article/view/41/40
Соцієтальне (s.a.). Вікіпедія. Взято з: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BE%D1%86%D1%96%D1%94%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B5
Blumer, H. (1969). Symbolic Interactionism: Perspective and Method. Prentice-Hall.
Bourdieu, P. (1984). Distinction: A social Critique of the Judgement of Taste. Harvard University Press.
Castells, M. (1996). The Rise of the Network Society. Blackwell.
Cutler, J.E. (1916). Review of Societal Evolution. A Study of the Evolutionary Basis of the Science of Society, by A.G. Keller. The Journal of Philosophy, Psychology and Scientific Methods, 13(15), 419–419. https://doi.org/10.2307/2012385
Dahrendorf, R. (1959). Class and Class Conflict in Industrial Society. Stanford University Press.
Foucault, M. (1975). Discipline and Punish: The Birth of the Prison. Gallimard.
Goffman, E. (1959). The Presentation of Self in Everyday Life. Doubleday.
Habermas, J. (1981). The Theory of Communicative Action: Vol. 1. Reason and the Rationalization of Society. Beacon Press.
Keller, A.G. (1915). Societal Evolution: a Study of the Evolutionary Basis of the Science of Society. New York: The Macmillan Company.
Lenski, G.E. (1966). Power and Privilege: A Theory of Social Stratification. McGraw-Hill.
Luhmann, N. (1995). Social Systems. Stanford University Press.
Mills, C.W. (1956). The Power Elite. Oxford University Press.
Moscovici, S. (1988). La Machine a Faire des Dieux. Paris: Fayard.
Moscovici, S. (2008). Psychoanalysis: Its Image and Its Public. Polity Press.
Moscovici, S. (2000). Social Representations : Explorations in Social Psychology / Ed. by G. Duveen. Polity Press.
Moscovici, S. (1984). The Phenomenon of Social Representations. In: R.M. Farr, S. Moscovici (Eds.), Social Representations (pp. 3–69). Cambridge University Press.
Moscovici, S., Marková, I. (2000). Ideas and their development: A dialogue between Serge Moscovici and Ivana Marková. In: S. Moscovici, G. Duveen, Social Representations: Explorations in Social Psychology / Ed. by G. Duveen (pp. 224–286). Polity Press.
Nolan, P., Lenski, G. (2015). Human Societies: An Introduction to Macrosociology. 12th edn. Oxford University Press.
Parsons, T. (1951). The Social System. Glencoe, IL: Free Press.
Parsons, T. (1966). Societies: Evolutionary and Comparative Perspectives. Englewood Cliffs, NJ: Prentice-Hall.
Sciortino, G. (2004, July). The Societal Community: Conceptual Foundations of a Key Action Theory Concept (An outline of the main argument). [Conference paper]. Parsons Conference, Kobe University, Japan. Retrieved from: https://da.lib.kobe-u.ac.jp/da/kernel/80100041/80100041.pdf
Sumner, W.G. (1906). Folkways: A Study of the Sociological Importance of Usages, Manners, Customs, Mores, and Morals. Boston: Ginn & Company.
Sumner, W.G., Keller, A.G. (1927). The Science of Society. New Haven: Yale University Press.
Отримано 05.12.2025
Прийнято до друку після рецензування 05.01.2026
Генеза та еволюція ідеї соцієтальності в соціогуманітарному знанні. Частина 1. Історико-теоретична реконструкція
stmm. 2026 (1): 140–154
DOI https://doi.org/10.15407/sociology2026.01.140
Повний текст:
ОЛЕНА СУШИЙ, доктор наук з державного управління, доцент, завідувачка відділу психології мас і спільнот, Інститут соціальної та політичної психології НАПН України (04070, Київ, вул. Андріївська, 15)
olena.sushyi@gmail.com
https://orcid.org/0000-0002-4364-7571
ЕДУАРД АФОНІН, доктор соціологічних наук, професор, президент ГО «Наукове товариство “Українська школа архетипіки”» (01024, Київ, пров. Костя Гордієнка, 4/23)
bpafonin@gmail.com
https://orcid.org/0000-0002-7493-6907
У статті викладено історико-теоретичну реконструкцію генези та еволюції концепту «соцієтальне» у соціогуманітарному знанні — від його ранніх натуралістично-емпіричних витоків до сучасного системного та психосоціального осмислення. Розкрито передумови становлення терміна в американській соціології кінця ХІХ — початку ХХ століття (В.Ґ. Самнер, А.Ґ. Келер). Показано його систематизацію та розвиток у структурному функціоналізмі (Т. Парсонс). Простежено критичні трансформації концепту у другій половині ХХ століття — від конфліктологічних (Р. Дарендорф, Ч. Мілс) і постструктуралістських (П. Бурдьє, М. Фуко) до системно-комунікативних (Н. Луман, Ю. Габермас, М. Кастельс). Подальший теоретичний розвиток концепту «соцієтальне» розглянуто в межах макросоціологічного аналізу. Розкрито інтерпретативний потенціал концепту для опису структурної цілісності суспільства (П. Нолан, Ґ. Ленскі), а також можливості ревізії парсонсівської моделі для осмислення соцієтальної спільноти як динамічної мережі конфліктних лояльностей і нормативних порядків (Дж. Шіортино). Особливу увагу приділено інтеґративному психосоціальному підходу С. Московічі, у працях якого розкривається глибинний, психологічно детермінований вимір соцієтального — як психосоціального процесу, де свідоме й несвідоме, індивідуальне й колективне, раціональне й афективне постійно взаємодіють. Стверджується, що еволюція ідеї соцієтальності є свідченням фундаментального епістемологічного зрушення в розвитку соціогуманітарного знання — від класичних системних моделей до сучасних інтеґративних підходів, що поєднують різнорівневі виміри соціальної реальності. Це робить концепт соцієтальності ключовим аналітичним інструментом для дослідження механізмів інтеґрації, солідарності та трансформації сучасних суспільств — у всій складності їхньої культурної, системної та психологічної взаємозумовленості.
Ключові слова: соцієтальне, соцієтальна спільнота, соціальна інтеґрація, структурний функціоналізм, системна теорія, макросоціологія, соціальні уявлення, психосоціальний підхід, соціальна теорія
Джерела:
Афонін, Е.А., Суший, О.В., Усаченко, Л.М. (2011). Закономірності та особливості суспільно-трансформаційних процесів в Україні. Український соціум, 4(39), 7–30. https://doi.org/10.15407/socium2011.04.007
Афонін, Е.А., Суший, О.В. (2015). Закономірності та особливості української трансформації. Стратегічна панорама, 1, 94–108. Взято з: https://niss-panorama.com/index.php/journal/article/view/41/40
Соцієтальне (s.a.). Вікіпедія. Взято з: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BE%D1%86%D1%96%D1%94%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B5
Blumer, H. (1969). Symbolic Interactionism: Perspective and Method. Prentice-Hall.
Bourdieu, P. (1984). Distinction: A social Critique of the Judgement of Taste. Harvard University Press.
Castells, M. (1996). The Rise of the Network Society. Blackwell.
Cutler, J.E. (1916). Review of Societal Evolution. A Study of the Evolutionary Basis of the Science of Society, by A.G. Keller. The Journal of Philosophy, Psychology and Scientific Methods, 13(15), 419–419. https://doi.org/10.2307/2012385
Dahrendorf, R. (1959). Class and Class Conflict in Industrial Society. Stanford University Press.
Foucault, M. (1975). Discipline and Punish: The Birth of the Prison. Gallimard.
Goffman, E. (1959). The Presentation of Self in Everyday Life. Doubleday.
Habermas, J. (1981). The Theory of Communicative Action: Vol. 1. Reason and the Rationalization of Society. Beacon Press.
Keller, A.G. (1915). Societal Evolution: a Study of the Evolutionary Basis of the Science of Society. New York: The Macmillan Company.
Lenski, G.E. (1966). Power and Privilege: A Theory of Social Stratification. McGraw-Hill.
Luhmann, N. (1995). Social Systems. Stanford University Press.
Mills, C.W. (1956). The Power Elite. Oxford University Press.
Moscovici, S. (1988). La Machine a Faire des Dieux. Paris: Fayard.
Moscovici, S. (2008). Psychoanalysis: Its Image and Its Public. Polity Press.
Moscovici, S. (2000). Social Representations : Explorations in Social Psychology / Ed. by G. Duveen. Polity Press.
Moscovici, S. (1984). The Phenomenon of Social Representations. In: R.M. Farr, S. Moscovici (Eds.), Social Representations (pp. 3–69). Cambridge University Press.
Moscovici, S., Marková, I. (2000). Ideas and their development: A dialogue between Serge Moscovici and Ivana Marková. In: S. Moscovici, G. Duveen, Social Representations: Explorations in Social Psychology / Ed. by G. Duveen (pp. 224–286). Polity Press.
Nolan, P., Lenski, G. (2015). Human Societies: An Introduction to Macrosociology. 12th edn. Oxford University Press.
Parsons, T. (1951). The Social System. Glencoe, IL: Free Press.
Parsons, T. (1966). Societies: Evolutionary and Comparative Perspectives. Englewood Cliffs, NJ: Prentice-Hall.
Sciortino, G. (2004, July). The Societal Community: Conceptual Foundations of a Key Action Theory Concept (An outline of the main argument). [Conference paper]. Parsons Conference, Kobe University, Japan. Retrieved from: https://da.lib.kobe-u.ac.jp/da/kernel/80100041/80100041.pdf
Sumner, W.G. (1906). Folkways: A Study of the Sociological Importance of Usages, Manners, Customs, Mores, and Morals. Boston: Ginn & Company.
Sumner, W.G., Keller, A.G. (1927). The Science of Society. New Haven: Yale University Press.
Отримано 05.12.2025
Прийнято до друку після рецензування 05.01.2026