Інститут соціології НАНУ

Лінійний зв’язок чи U-крива? Вік і суб’єктивне благополуччя в Україні

stmm. 2026 (1): 128–139

DOI https://doi.org/10.15407/sociology2026.01.128

Повний текст:

РУСЛАНА МОСКОТІНА, науковий співробітник Сектору соціологічного моніторингу Інституту соціології НАН України (01021, Київ, вул. Шовковична, 12); старший аналітик Центру соціологічних досліджень KSE University (03113, Київ, вул. Миколи Шпака, 3)

rmoskotina@ukr.net

https://orcid.org/0000-0002-2195-3121

Парадокс благополуччя (paradox of well-being) передбачає, що зв’язок між віком і суб’єктивним благополуччям має U-подібну форму: спочатку воно знижується, досягає мінімуму у середньому віці, а у старшому віці зростає попри погіршення об’єктивних умов життя. Втім, попередні дослідження показують суперечливі результати: одні підтверджують наявність U-кривої, тоді як інші виявляють лінійне зниження благополуччя або складніший нелінійний зв’язок. Для України результати також неоднозначні; та й наявні публікації не фокусуються на цьому аспекті. Метою цієї статті було з’ясувати, яким є зв’язок між віком і коґнітивним та афективним вимірами суб’єктивного благополуччя в Україні: додатним квадратичним (U-подібним) чи лінійним неґативним. На підставі шести хвиль Європейського соціального дослідження (ESS) за 2005–2022 роки проаналізовано зв’язок між віком та суб’єктивним благополуччям українців, виміряним через задоволеність життям і рівень щастя. Реґресійні моделі показали наявність як лінійного, так і квадратичного статистично значимого зв’язку віку з обома показниками благополуччя. Разом із тим, для задоволеності життям U-крива простежується, хоч і не є надто вираженою, а для щастя візуально видно лише лінійний неґативний зв’язок. Отримані дані підкреслюють необхідність подальших досліджень парадоксу благополуччя в Україні, зокрема із залученням зібраних під час повномасштабного вторгнення нових хвиль ESS, побудови більш складних моделей та врахування потенційних медіаторів і модераторів між віком та благополуччям.

Ключові слова: суб’єктивне благополуччя, вік, парадокс благополуччя, ESS

Джерела:

Baird, B.M., Lucas, R.E., Donnellan, M.B. (2010). Life satisfaction across the lifespan: Findings from two nationally representative panel studies. Social Indicators Research, 99(2), 183–203. https://doi.org/10.1007/s11205-010-9584-9

Bartram, D. (2020). Age and life satisfaction: Getting control variables under control. Sociology, 55(2), 421–437. https://doi.org/10.1177/0038038520926871

Bates, D., Mächler, M., Bolker, B., Walker, S. (2015). Fitting linear mixed-effects models using lme4. Journal of Statistical Software, 67(1), 1–48. https://doi.org/10.18637/jss.v067.i01

Biermann, P., Bitzer, J., Gören, E. (2022). The relationship between age and subjective well-being: Estimating within and between effects simultaneously. The Journal of the Economics of Ageing, 21, 100366. https://doi.org/10.1016/j.jeoa.2021.100366

Blanchflower, D.G. (2021). Is happiness U-shaped everywhere? Age and subjective well-being in 145 countries. Journal of Population Economics, 34, 575–624. https://doi.org/10.1007/s00148-020-00797-z

Blanchflower, D.G., Oswald, A.J. (2008). Is well-being U-shaped over the life cycle? Social Science & Medicine, 66(8), 1733–1749. https://doi.org/10.1016/j.socscimed.2008.01.030

Cheng, T.C., Powdthavee, N., Oswald, A.J. (2017). Longitudinal evidence for a midlife nadir in human well‐being: Results from four data sets. The Economic Journal, 127(599), 126–142. https://doi.org/10.1111/ecoj.12256

Deaton, A. (2008). Income, health, and well-being around the world: Evidence from the Gallup World Poll. Journal of Economic Perspectives, 22(2), 53–72. https://doi.org/10.1257/jep.22.2.53

European Social Survey European Research Infrastructure (ESS ERIC). (2012). ESS2 – integrated file, edition 3.6. (Italy not included). [Data set]. Sikt – Norwegian Agency for Shared Services in Education and Research. https://doi.org/10.21338/ess2e03_6

European Social Survey European Research Infrastructure (ESS ERIC). (2018). ESS3 – integrated file, edition 3.7. (Latvia and Romania not included). [Data set]. Sikt – Norwegian Agency for Shared Services in Education and Research. https://doi.org/10.21338/ess3e03_7

European Social Survey European Research Infrastructure (ESS ERIC). (2023). ESS4 – integrated file, edition 4.6. (Austria and Lithuania not included). [Data set]. Sikt – Norwegian Agency for Shared Services in Education and Research. https://doi.org/10.21338/ess4e04_6

European Social Survey European Research Infrastructure (ESS ERIC). (2025a). ESS5 – integrated file, edition 3.6. (Austria not included). [Data set]. Sikt – Norwegian Agency for Shared Services in Education and Research. https://doi.org/10.21338/ess5e03_6

European Social Survey European Research Infrastructure (ESS ERIC). (2025b). ESS6 – integrated file, edition 2.7. [Data set]. Sikt – Norwegian Agency for Shared Services in Education and Research. https://doi.org/10.21338/ess6e02_7

European Social Survey European Research Infrastructure (ESS ERIC). (2025c). Ukrainian European Social Survey 2022. [Data and documentation]. Retrieved from: https://europeansocialsurvey.org/about/resources/ukrainian-european-social-survey-2022

Frijters, P., Beatton, T. (2012). The mystery of the U-shaped relationship between happiness and age. Journal of Economic Behavior & Organization, 82(2–3), 525–542. https://doi.org/10.1016/j.jebo.2012.03.008

Galambos, N.L., Krahn, H.J., Johnson, M.D., Lachman, M.E. (2020). The U shape of happiness across the life course: Expanding the discussion. Perspectives on Psychological Science, 15(4), 898–912. https://doi.org/10.1177/1745691620902428

Glatz, C., Schwerdtfeger, A. (2022). Disentangling the causal structure between social trust, institutional trust, and subjective well-being. Social Indicators Research, 163, 1323–1348. https://doi.org/10.1007/s11205-022-02914-9

Graham, C., Ruiz Pozuelo, J. (2016). Happiness, stress, and age: How the U curve varies across people and places. Journal of Population Economics, 30(1), 225–264. https://doi.org/10.1007/s00148-016-0611-2

Hansen, T., Blekesaune, M. (2022). The age and well-being “paradox”: A longitudinal and multidimensional reconsideration. European Journal of Ageing, 19, 1277–1286. https://doi.org/10.1007/s10433-022-00709-y

Hansen, T., Slagsvold, B. (2012). The age and subjective well-being paradox revisited: A multidimensional perspective. Norsk Epidemiologi, 22(2), 187–195. https://doi.org/10.5324/nje.v22i2.1565

Hellevik, O. (2017). The U-shaped age–happiness relationship: Real or methodological artifact? Quality & Quantity, 51(1), 177–197. https://doi.org/10.1007/s11135-015-0300-3

Jivraj, S., Nazroo, J., Vanhoutte, B., Chandola, T. (2014). Aging and subjective well-being in later life. The Journals of Gerontology. Series B: Psychological Sciences and Social Sciences, 69(6), 930–941. https://doi.org/10.1093/geronb/gbu006

Kassenboehmer, S.C., Haisken-DeNew, J.P. (2012). Heresy or enlightenment? The well-being age U-shape effect is flat. Economics Letters, 117(1), 235–238. https://doi.org/10.1016/j.econlet.2012.05.013

Kratz, F., Brüderl, J. (2021, April 18). The age trajectory of happiness. https://doi.org/10.31234/osf.io/d8f2z

OECD. (2024). Measuring subjective well-being across OECD countries. OECD Policy Insights on Well-being, Inclusion and Equal Opportunity, 16. Paris: OECD Publishing. https://doi.org/10.1787/f5199579-en

Ryan, R.M., Deci, E.L. (2001). On happiness and human potentials: A review of research on hedonic and eudaimonic well-being. Annual Review of Psychology, 52(1), 141–166. https://doi.org/10.1146/annurev.psych.52.1.141

Ryff, C.D., Boylan, J.M., Kirsch, J.A. (2021). Eudaimonic and hedonic well-being. In: Measuring well-being (pp. 92–135). Oxford University Press. https://doi.org/10.1093/oso/9780197512531.003.0005

Swift, H.J., Vauclair, C.-M., Abrams, D., Bratt, C., Marques, S., Lima, M.-L. (2014). Revisiting the paradox of well-being: The importance of national context. The Journals of Gerontolog. Series B: Psychological Sciences and Social Sciences, 69(6), 920–929. https://doi.org/10.1093/geronb/gbu011

Wunder, C., Wiencierz, A., Schwarze, J., Küchenhoff, H. (2013). Well-being over the life span: Semiparametric evidence from British and German longitudinal data. Review of Economics and Statistics, 95(1), 154–167.

Yang, Y. (2008). Social inequalities in happiness in the United States, 1972 to 2004: An age-period-cohort analysis. American Sociological Review, 73(2), 204–226. https://doi.org/10.1177/000312240807300202

Отримано 04.10.2025

Прийнято до друку після рецензування 26.11.2025