ОСТАННІЙ ДРУКОВАНИЙ НОМЕР

НАЙСВІЖІШІ МАТЕРІАЛИ У ВІДКРИТОМУ ДОСТУПІ

Інваріантність вимірювання у дослідженнях соціальних змін в українському суспільстві

stmm. 2026 (1): 66–78

DOI https://doi.org/10.15407/sociology2026.01.066

Повний текст:

ЮРІЙ САВЕЛЬЄВ, доктор соціологічних наук, кандидат філософських наук, професор кафедри методології та методів соціологічних досліджень факультету соціології, Київський національний університет імені Тараса Шевченка (01033, Київ, вул. Володимирська, 60)

yursave@knu.ua

https://orcid.org/0000-0003-2023-4472

SCOPUS ID: https://www.scopus.com/authid/detail.uri?authorId=57189896685

ВЛАДИСЛАВ ТИШКЕВИЧ, маґістр соціології, випускник факультету соціології, Київський національний університет імені Тараса Шевченка (01033, Київ, вул. Володимирська, 60)

vladtyshkevych@gmail.com

У статті з використанням методу багатогрупового конфірматорного факторного аналізу (MGCFA) здійснено перевірку гіпотези про інваріантність вимірювання інтеґрального індексу соціального самопочуття (ІІСС-20) у лонґітюдному (моніторинґовому) дослідженні «Українське суспільство: моніторинґ соціальних змін» 1995–2010 років. Хоча цей індекс, розроблений Є. Головахою і Н. Паніною, є ключовим для дослідження соціальних змін українського суспільства впродовж останніх 30 років, перевірки інваріантності вимірювання цього теоретичного конструкту за жодною версію інструментарію (ІІСС-44, ІІСС-20, ІІСС-13) не здійснювали. Потреба у такому дослідженні зумовлена трансформаціями суспільства, коли з часом можуть формуватися інші уявлення людей про своє соціальне самопочуття, а також відбуватися суттєві зміни у структурі населення. Якщо інваріантність вимірювання не підтверджено, то порівняння значень показника та його змістовна інтерпретація є проблематичними. Оскільки якість базової моделі скороченої версії індексу ІІСС-20 не вможливлювала перевірку інваріантності вимірювання для цієї адаптації інструментарію в обраний період, його було модифіковано з вилученням компонентів, що спричиняють мультиколінеарність. Для оптимізованої моделі було підтверджено конфіґуральну, метричну та скалярну інваріантність вимірювання соціального самопочуття для періоду, що охоплює чотири хвилі (1995, 2000, 2005, 2010 років) моніторинґу Інституту соціології НАН України. Отже, наш аналіз з технічною модифікацією версії індексу ІІСС-20 підтверджує загальний напрям еволюції цього інструментарію. Отриманий результат доводить можливість не тільки валідних порівнянь за структурою латентної змінної, а й коректного порівняння середніх значень інтеґрального індексу соціального самопочуття між різними групами та хвилями дослідження за певний період часу. Стаття, таким чином, демонструє пояснювальну силу цього важливого соціологічного інструменту для здійснення моніторинґу українського суспільства та дослідження соціальних змін.

Ключові слова: кількісний аналіз, лонґітюдні дослідження, соціальні зміни, індекси, інваріантність вимірювання, MGCFA, соціальне самопочуття, українське суспільство, дизайн і методи досліджень

Джерела:

Головаха, Е.И., Панина, Н.В. (1997). Интегральный индекс социального самочувствия (ИИСС): конструирование и применение социологического теста в массовых опросах. Киев: Институт социологии НАН Украины.

Головаха, Є.І., Паніна, Н.В. (2005). Інтегральний індекс соціального самопочуття населення України до і після «помаранчевої революції». Вісник громадської думки, 6, 11–16.

Головаха, Є., Дембіцький, С., Паніна, Н. (2022). Комплексні вимірювальні інструменти в соціологічних дослідженнях: розроблення, адаптація, обґрунтування достовірності. Київ: Інститут соціології НАН України.

Дембіцький, С. (2017). Інтеґральний індекс соціального самопочуття: альтернативний підхід. Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 4, 109–129.

Жуленьова, О. (2014). Інваріантність і еквівалентність даних у крос-національних дослідженнях: зіставлення понять. Соціальні виміри суспільства, 6, 394–403.

Жуленьова, О.В. (2017). Інваріантність як критерій визначення еквівалентності даних у соціологічних крос-національних дослідженнях. Актуальні проблеми філософії та соціології, 16, 36–40.

Савельєв, Ю.Б. (2017). Багатовимірна сучасність: соціальне включення в оцінці суспільного розвитку. Київ: Київський університет.

Alwin, D.F., McCammon, R.J. (2003). Generations, cohorts, and social change. In: Handbook of the life course (pp. 23–49). Boston, MA: Springer US.

Babbie, E. (2021). The practice of social research. 15th edn. Wadsworth, Cengage Learning.

Chen, F.F. (2007). Sensitivity of goodness of fit indexes to lack of measurement invariance. Structural Equation Modeling, 14(3), 464–504. https://doi.org/10.1080/10705510701301834

Davidov, E. (2010). Testing for comparability of human values across countries and time with the third round of the European Social Survey. International Journal of Comparative Sociology, 51(3), 171–191. https://doi.org/10.1177/0020715210363534

Hong, S., Malik, M., Lee, M. (2003). Testing configural, metric, scalar, and latent mean invariance across genders in sociotropy and autonomy using a non-Western sample. Educational and Psychological Measurement, 63(4), 636–654. https://doi.org/10.1177/0013164403251332

Jöreskog, K.G. (1971). Simultaneous factor analysis in several populations. Psychometrika, 36(4), 409–426. https://doi.org/10.1007/BF02291366

Karakai, D., Moskotina, R. (2024). Religious involvement over time: Assessing measurement invariance of the Religious Involvement scale in Ukraine. Sociology: Theory, Methods, Marketing, 4, 96–110. https://doi.org/10.15407/sociology2024.04.96

Kline, R. (2023). Principles and Practice of Structural Equation Modeling. 5th edn. The Guilford Press.

Reeskens, T., Hooghe, M. (2008). Cross-cultural measurement equivalence of generalized trust: Evidence from the European Social Survey (2002 and 2004). Social Indicators Research, 85(3), 515–532. https://doi.org/10.1007/s11205-007-9100-z

Trochim W., Donnelly J.P., Arora K. (2016). Research methods: The essential knowledge base. 2nd edn. Wadsworth, Cengage Learning.

Vandenberg, R.J., Lance, C.E. (2000). A review and synthesis of the measurement invariance literature: Suggestions, practices, and recommendations for organizational research. Organizational Research Methods, 3(1), 4–71. https://doi.org/10.1177/109442810031002

Отримано 21.09.2025

Прийнято до друку після рецензування 23.12.2025

Інваріантність вимірювання у дослідженнях соціальних змін в українському суспільстві

stmm. 2026 (1): 66–78

DOI https://doi.org/10.15407/sociology2026.01.066

Повний текст:

ЮРІЙ САВЕЛЬЄВ, доктор соціологічних наук, кандидат філософських наук, професор кафедри методології та методів соціологічних досліджень факультету соціології, Київський національний університет імені Тараса Шевченка (01033, Київ, вул. Володимирська, 60)

yursave@knu.ua

https://orcid.org/0000-0003-2023-4472

SCOPUS ID: https://www.scopus.com/authid/detail.uri?authorId=57189896685

ВЛАДИСЛАВ ТИШКЕВИЧ, маґістр соціології, випускник факультету соціології, Київський національний університет імені Тараса Шевченка (01033, Київ, вул. Володимирська, 60)

vladtyshkevych@gmail.com

У статті з використанням методу багатогрупового конфірматорного факторного аналізу (MGCFA) здійснено перевірку гіпотези про інваріантність вимірювання інтеґрального індексу соціального самопочуття (ІІСС-20) у лонґітюдному (моніторинґовому) дослідженні «Українське суспільство: моніторинґ соціальних змін» 1995–2010 років. Хоча цей індекс, розроблений Є. Головахою і Н. Паніною, є ключовим для дослідження соціальних змін українського суспільства впродовж останніх 30 років, перевірки інваріантності вимірювання цього теоретичного конструкту за жодною версію інструментарію (ІІСС-44, ІІСС-20, ІІСС-13) не здійснювали. Потреба у такому дослідженні зумовлена трансформаціями суспільства, коли з часом можуть формуватися інші уявлення людей про своє соціальне самопочуття, а також відбуватися суттєві зміни у структурі населення. Якщо інваріантність вимірювання не підтверджено, то порівняння значень показника та його змістовна інтерпретація є проблематичними. Оскільки якість базової моделі скороченої версії індексу ІІСС-20 не вможливлювала перевірку інваріантності вимірювання для цієї адаптації інструментарію в обраний період, його було модифіковано з вилученням компонентів, що спричиняють мультиколінеарність. Для оптимізованої моделі було підтверджено конфіґуральну, метричну та скалярну інваріантність вимірювання соціального самопочуття для періоду, що охоплює чотири хвилі (1995, 2000, 2005, 2010 років) моніторинґу Інституту соціології НАН України. Отже, наш аналіз з технічною модифікацією версії індексу ІІСС-20 підтверджує загальний напрям еволюції цього інструментарію. Отриманий результат доводить можливість не тільки валідних порівнянь за структурою латентної змінної, а й коректного порівняння середніх значень інтеґрального індексу соціального самопочуття між різними групами та хвилями дослідження за певний період часу. Стаття, таким чином, демонструє пояснювальну силу цього важливого соціологічного інструменту для здійснення моніторинґу українського суспільства та дослідження соціальних змін.

Ключові слова: кількісний аналіз, лонґітюдні дослідження, соціальні зміни, індекси, інваріантність вимірювання, MGCFA, соціальне самопочуття, українське суспільство, дизайн і методи досліджень

Джерела:

Головаха, Е.И., Панина, Н.В. (1997). Интегральный индекс социального самочувствия (ИИСС): конструирование и применение социологического теста в массовых опросах. Киев: Институт социологии НАН Украины.

Головаха, Є.І., Паніна, Н.В. (2005). Інтегральний індекс соціального самопочуття населення України до і після «помаранчевої революції». Вісник громадської думки, 6, 11–16.

Головаха, Є., Дембіцький, С., Паніна, Н. (2022). Комплексні вимірювальні інструменти в соціологічних дослідженнях: розроблення, адаптація, обґрунтування достовірності. Київ: Інститут соціології НАН України.

Дембіцький, С. (2017). Інтеґральний індекс соціального самопочуття: альтернативний підхід. Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 4, 109–129.

Жуленьова, О. (2014). Інваріантність і еквівалентність даних у крос-національних дослідженнях: зіставлення понять. Соціальні виміри суспільства, 6, 394–403.

Жуленьова, О.В. (2017). Інваріантність як критерій визначення еквівалентності даних у соціологічних крос-національних дослідженнях. Актуальні проблеми філософії та соціології, 16, 36–40.

Савельєв, Ю.Б. (2017). Багатовимірна сучасність: соціальне включення в оцінці суспільного розвитку. Київ: Київський університет.

Alwin, D.F., McCammon, R.J. (2003). Generations, cohorts, and social change. In: Handbook of the life course (pp. 23–49). Boston, MA: Springer US.

Babbie, E. (2021). The practice of social research. 15th edn. Wadsworth, Cengage Learning.

Chen, F.F. (2007). Sensitivity of goodness of fit indexes to lack of measurement invariance. Structural Equation Modeling, 14(3), 464–504. https://doi.org/10.1080/10705510701301834

Davidov, E. (2010). Testing for comparability of human values across countries and time with the third round of the European Social Survey. International Journal of Comparative Sociology, 51(3), 171–191. https://doi.org/10.1177/0020715210363534

Hong, S., Malik, M., Lee, M. (2003). Testing configural, metric, scalar, and latent mean invariance across genders in sociotropy and autonomy using a non-Western sample. Educational and Psychological Measurement, 63(4), 636–654. https://doi.org/10.1177/0013164403251332

Jöreskog, K.G. (1971). Simultaneous factor analysis in several populations. Psychometrika, 36(4), 409–426. https://doi.org/10.1007/BF02291366

Karakai, D., Moskotina, R. (2024). Religious involvement over time: Assessing measurement invariance of the Religious Involvement scale in Ukraine. Sociology: Theory, Methods, Marketing, 4, 96–110. https://doi.org/10.15407/sociology2024.04.96

Kline, R. (2023). Principles and Practice of Structural Equation Modeling. 5th edn. The Guilford Press.

Reeskens, T., Hooghe, M. (2008). Cross-cultural measurement equivalence of generalized trust: Evidence from the European Social Survey (2002 and 2004). Social Indicators Research, 85(3), 515–532. https://doi.org/10.1007/s11205-007-9100-z

Trochim W., Donnelly J.P., Arora K. (2016). Research methods: The essential knowledge base. 2nd edn. Wadsworth, Cengage Learning.

Vandenberg, R.J., Lance, C.E. (2000). A review and synthesis of the measurement invariance literature: Suggestions, practices, and recommendations for organizational research. Organizational Research Methods, 3(1), 4–71. https://doi.org/10.1177/109442810031002

Отримано 21.09.2025

Прийнято до друку після рецензування 23.12.2025

ОСТАННІЙ ДРУКОВАНИЙ НОМЕР

НАЙСВІЖІШІ МАТЕРІАЛИ У ВІДКРИТОМУ ДОСТУПІ

} } } } }