ЛІНА МАЛИШ, доктор соціологічних наук, доцент кафедри соціології Національного університету «Києво-Могилянська академія» (04070, Київ, вул. Волоська, 8/5)

malysh.lina@ukma.edu.ua

https://orcid.org/0000-0003-3155-3209

У статті з’ясовуються параметри ексклюзії та громадянської участі в українському суспільстві та зв’язок між ними. Одержані висновки ґрунтуються на масиві даних соціологічного моніторинґу «Українське суспільство» Інституту соціології НАН України за 2024 рік (N = 4101).

Ексклюзія визначалась як доступність індивідам благ і можливостей, необхідних для задоволення їхніх основних потреб. Перелік її індикаторів включав достатність опитаним здоров’я, хорошого житла, необхідної медичної допомоги, повноцінного проведення відпустки та дозвілля, а також відповідності харчування їхнім смакам. Додатково було обчислено показники рівня ексклюзії (кількість недоступних благ) та її глибини (частки осіб, віднесених до категорій ексклюзованих; частково ексклюзованих; інклюзованих).

Громадянська участь визначалася як сукупність форм активності, спрямованих на подолання неґативних наслідків війни і посилення стійкості соціуму. Така участь мала чотири елементи: коґнітивний (обізнаність про ситуацію у країні); афективний (відчуття відповідальності за майбутнє країни); статусний (належність індивіда до категорій населення, утворених війною); поведінковий (перелік конкретних дій індивідів у воєнних умовах). На підставі комбінацій вимірів елементів було визначено дванадцять конфіґурацій громадянської участі.

Було зафіксовано суттєві рівень та глибину ексклюзії, основний ризик якої пов’язаний з економічною депривацією. Громадянська активність населення виявилася високою, передусім у вимірах її афективного та коґнітивного елементів. Основну конфігурацію участі становила посильна допомога осіб з високим коґнітивним залученням, яких слабко заторкнула війна. Зв’язок між ексклюзією та громадянською участю був слабким, найяскравіші відмінності спостерігалися між окремими конфіґураціями, які стосувалися пасивної та активної поведінки.

Ключові слова: ексклюзія; рівень ексклюзії; глибина ексклюзії; ризики ексклюзії; громадянська участь; елементи громадянської участі; конфіґурації громадянської участі; побудова показників

Джерела:

Бекешкіна, І. (2019). Українське громадянське суспільство: самооцінка і діагностика. Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 3, 18–21.

Дембіцький, С. (2025). Модель національної стійкості у просторі суспільних конфіґурацій: нариси. Взято з: https://isnasu.org.ua/analytics/010_Dembistkiy_-_Model_natsionalnoi_stijkosti.php

Дембіцький, С. (2024). Соціологічний моніторинг «Українське суспільство»: Зміни громадської думки впродовж війни. Взято з: https://www.facebook.com/photo?fbid=530109772903971&set=pcb.530114612903487

Дембіцький, С.С. (2019a). Установки на громадську активність в Україні: аналіз показників основних соціально-демографічних груп (2016 та 2018 роки). Вісник НТУУ КПІ. Політологія. Соціологія. Право, 1(41), 6–16.

Дембіцький, С. (2019b). Установки на громадську активність та інші компоненти політичної свідомості в різних електоральних групах на передодні другого туру виборів Президента України у 2019 році. Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 3, 28–30.

Любива, Т. (2019). Соціологічний портрет членів громадських організацій. Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 3, 26–28.

Оксамитна, С., Хмелько, В. (2004). Соціальна ексклюзія в Україні на початковій стадії реставрації капіталізму. Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 3, 66–77.

Резнік, О. (2019). Проблема соціологічних вимірів громадянського суспільства в Україні. Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 3, 12–15.

Савельєв, Ю.Б. (2013). Участь як прояв соціального включення в процесі модернізації: Україна в європейському контексті (1999–2010 рр.). Український соціум, 2(45), 77–98.

Степаненко, В.П. (2025). Соціологічні дослідження поточного стану та динаміки солідарних суспільних взаємодій під час війни: За матеріалами доповіді на засіданні Президії НАН України 5 березня 2025 року. Вісник Національної академії наук України, 5, 45–53.

ЮНІСЕФ Україна (2024). Соціально-економічний стан домогосподарств України (за результатами загальнодержавного вибіркового обстеження соціально-економічного стану домогосподарств, проведеного у грудні 2023 року – лютому 2024 року). Взято з: https://www.unicef.org/ukraine/media/46041/file/%D0%A1%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE-%D0%B5%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B8%CC%86%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%2025.07.24%20(1).pdf.pdf

Barrett, M., Brunton-Smith, I. (2014). Political and Civic Engagement and Participation: Towards an Integrative Perspective. Journal of Civil Society, 10(1), 5–28.

Carrino, L., Farnia, L., Giove, S. (2024). Measuring Social Inclusion in Europe: a Non-Additive Approach with the Expert-Preferences of Public Policy Planners. Journal of the Royal Statistical Society. Series A: Statistics in Society, 187(1), 231–259.

Chen, W., Lu J., Liu, L., Lin, W. (2014). Gender Differences of Empathy. Advances in Psychological Science, 22(9), 1423–1434.

Cnaan, R.A., Park, S. (2016). The Multifaceted Nature of Civic Participation: A Literature Review. Voluntaristics Review, 1(1), 1–73.

Costas, J., Prokhorova, A., Stepanenko, V., Sudyn, D., Yermolenko, V., Zaremba-Kosovych, H. (2025). Academic activism in time of war: Voices from Ukraine. Organization, 32(5), 760–771.

Cuesta, J., López-Noval, B., Niño-Zarazúa, M. (2024). Social Exclusion Concepts, Measurement, and a Global Estimate. PLoS ONE, 19(2), e0298085. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0298085

Doolittle, A., Faul, A.C. (2013). Civic engagement scale: A validation study. Sage Open, 3(3), 1–7.

Fedinec, C. (2023). The Ukrainian civil volunteer movement during wartime (2014–2022). Ukraine’s Patronal Democracy and the Russian Invasion: The Russia-Ukraine War, 1, 331–352.

Gyan, C. (2021). Community development participation scale: A development and validation study. Community Development, 52(4), 459–472.

Hashidate, H., Shimada, H., Fujisawa, Y., Yatsunami, M. (2021). An overview of social participation in older adults: concepts and assessments. Physical Therapy Research, 24(2), 85–97.

Karakoc, E. (2013). Economic inequality and its asymmetric effect on civic engagement: Evidence from post-communist countries. European Political Science Review, 5(2), 197–223.

Koster, M., Nakken, H., Pijl, S.J., van Houten, E.J., Lutje Spelberg, H.C. (2008). Assessing social participation of pupils with special needs in inclusive education: The construction of a teacher questionnaire. Educational Research and Evaluation, 14(5), 395–409.

Lancee, B., Van de Werfhorst, H.G. (2012). Income inequality and participation: A comparison of 24 European Countries. Social Science Research, 41(5), 1166–1178.

Marlier, E., Atkinson, A.B. (2010). Analyzing and measuring social inclusion in a global context. Journal of Policy Analysis and Management, 29, 285–304.

Nekoei, A., Sinn, F. (2021). Social inclusion: definition and measurement. SSRN, July 26. Retrieved from: https://ssrn.com/abstract=3893489

Newton, K., Giebler, H. (2008). Patterns of participation: political and social participation in 22 nations. Discussion Paper, Berlin, July, 2008. Retrieved from: https://nbn-resolving.org/urn:nbn:de:0168-ssoar-197146

Pantazis, C., Ruspini, E. (2006). Gender, poverty and social exclusion. In: Poverty and Social Exclusion in Britain (ch. 13). Bristol, UK: Policy Press. https://doi.org/10.51952/9781447366843.ch013

Park, J., Hong, A.J. (2025). Development and validation of civic engagement scale. Humanities and Social Sciences Communications, 12(1483), 1–18.

Silver, H. (2010). Understanding social inclusion and its meaning for Australia. Australian Journal of Social Issues, 45(2), 183–211.

UNDP. (2011). Beyond Transition: Towards Inclusive Societies. Regional Human Development Report. Bratislava: UNDP Regional Bureau for Europe and the CIS.

UNDP Ukraine. (2011). Towards Social Inclusion. National Human Development Report. Kyiv: UNDP.

Weber, P.S., Weber, J.E., Sleeper, B.R., Schneider, K.L. (2004). Self-efficacy toward service, civic participation and the business student: Scale development and validation. Journal of Business Ethics, 49(4), 359–369.

Отримано 28.10.2025

Прийнято до друку після рецензування 12.12.2025