Монолог Ісабелі, яка дивиться на війну (разом) із саламандрами
stmm. 2026 (1): 217–220
DOI https://doi.org/10.15407/sociology2026.01.217
Повний текст:
АЛІНА КАЛАШНІКОВА, кандидат соціологічних наук, доцент кафедри прикладної соціології та соціальних комунікацій Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна (61022, Харків, пл. Свободи, 6)
kalashnikova@karazin.ua
https://orcid.org/0000-0003-3179-9030
У цьому есеї подано своєрідний погляд на сучасність, згідно з яким концептуально гомологічною спостережуваним соціальним процесам є ідея водяного потоку. Використовуючи алюзії на популярну культуру, літературу й інтернет-феномени, авторка послідовно розгортає цю водяну метафору, через аналіз індивідуальних переживань розкриваючи єдність характеру соціальних процесів у різних масштабах – особистісному, груповому, соцієтальному. Така суб'єктивність точки зору дає змогу висвітлити об'єктність, підданість індивідуального буття історичним подіям, а також продемонструвати всеохопність війни як найсильнішого чинника метаморфоз української сучасності, що дає основу для авторського визначення війни. Поняття метаморфоз також підлягає критичному розгляду в шерегу суміжних концептів, таких як трансформація, революція, зміна. Зсуви у відчутті часу, простору та границь, пов'язані з російсько-українською війною, уявнюються на всесвітньому тлі аналогічних процесів у соціальній комунікації, пов'язаних із цифровізацією та впливом перебування у цифровому медіасередовищі на повсякденність будь-якої сучасної людини.
При цьому думка про універсальність переживання війни у різні епохи супроводжується тезою про унікальність сьогоденних перетворень соціального цілого, причиною якого проголошується заперечення структури принциповою позаструктурністю сучасності й того світосприйняття, яке вона породжує. Це поглиблює наслідки війни, призводячи до зламу найглибших основ соціальності — обміну, норми, границі між соціальним та асоціальним, тощо. Завершує есей цитата з класичного роману К. Чапека "Війна із саламандрами", де, як відомо, людство поступово програє іншому, краще пристосованому виду живих істот і стикається з перспективою втратити усі цивілізаційні здобутки, своє місце виду-домінанта, а також звичне обличчя самої планети.
Ключові слова: плинність, війна, антиструктура
Джерела:
Genesis. (2015). The Bible / Tr. by I. Ohiienko. [In Ukrainian]. Kyiv: Ukrainian Biblical Fellowship. [=Буття. (2015). Біблія / Пер.: І. Огієнко. Київ: Українська біблійна спільнота].
Čapek, K. (2023 [1936]). The War with the Newts. [In Ukrainian]. In: The War with the Newts. Mother / Tr. by Ju. Lesniak. Kharkiv: Folio. [=Чапек, К. (2023). Війна з саламандрами / Пер.: Ю. Лесняк. Харків: Фоліо].
Отримано 15.12.2025
Прийнято до друку після рецензування 07.01.2026
Монолог Ісабелі, яка дивиться на війну (разом) із саламандрами
stmm. 2026 (1): 217–220
DOI https://doi.org/10.15407/sociology2026.01.217
Повний текст:
АЛІНА КАЛАШНІКОВА, кандидат соціологічних наук, доцент кафедри прикладної соціології та соціальних комунікацій Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна (61022, Харків, пл. Свободи, 6)
kalashnikova@karazin.ua
https://orcid.org/0000-0003-3179-9030
У цьому есеї подано своєрідний погляд на сучасність, згідно з яким концептуально гомологічною спостережуваним соціальним процесам є ідея водяного потоку. Використовуючи алюзії на популярну культуру, літературу й інтернет-феномени, авторка послідовно розгортає цю водяну метафору, через аналіз індивідуальних переживань розкриваючи єдність характеру соціальних процесів у різних масштабах – особистісному, груповому, соцієтальному. Така суб'єктивність точки зору дає змогу висвітлити об'єктність, підданість індивідуального буття історичним подіям, а також продемонструвати всеохопність війни як найсильнішого чинника метаморфоз української сучасності, що дає основу для авторського визначення війни. Поняття метаморфоз також підлягає критичному розгляду в шерегу суміжних концептів, таких як трансформація, революція, зміна. Зсуви у відчутті часу, простору та границь, пов'язані з російсько-українською війною, уявнюються на всесвітньому тлі аналогічних процесів у соціальній комунікації, пов'язаних із цифровізацією та впливом перебування у цифровому медіасередовищі на повсякденність будь-якої сучасної людини.
При цьому думка про універсальність переживання війни у різні епохи супроводжується тезою про унікальність сьогоденних перетворень соціального цілого, причиною якого проголошується заперечення структури принциповою позаструктурністю сучасності й того світосприйняття, яке вона породжує. Це поглиблює наслідки війни, призводячи до зламу найглибших основ соціальності — обміну, норми, границі між соціальним та асоціальним, тощо. Завершує есей цитата з класичного роману К. Чапека "Війна із саламандрами", де, як відомо, людство поступово програє іншому, краще пристосованому виду живих істот і стикається з перспективою втратити усі цивілізаційні здобутки, своє місце виду-домінанта, а також звичне обличчя самої планети.
Ключові слова: плинність, війна, антиструктура
Джерела:
Genesis. (2015). The Bible / Tr. by I. Ohiienko. [In Ukrainian]. Kyiv: Ukrainian Biblical Fellowship. [=Буття. (2015). Біблія / Пер.: І. Огієнко. Київ: Українська біблійна спільнота].
Čapek, K. (2023 [1936]). The War with the Newts. [In Ukrainian]. In: The War with the Newts. Mother / Tr. by Ju. Lesniak. Kharkiv: Folio. [=Чапек, К. (2023). Війна з саламандрами / Пер.: Ю. Лесняк. Харків: Фоліо].
Отримано 15.12.2025
Прийнято до друку після рецензування 07.01.2026