ОСТАННІЙ ДРУКОВАНИЙ НОМЕР

НАЙСВІЖІШІ МАТЕРІАЛИ У ВІДКРИТОМУ ДОСТУПІ

Анамнезис у соціології: від пам’яті до знання

stmm. 2026 (1): 210–216

DOI https://doi.org/10.15407/sociology2026.01.210

Повний текст:

ВОЛОДИМИР ШЕЛУХІН, кандидат соціологічних наук, доцент факультету соціальних наук Київської школи економіки (03113, Київ, вул. М. Шпака, 3)

volodymyr.shelukhin@knu.ua

http://orcid.org/0000-0002-8931-8757

Соціологія має дві основні стратегії розвитку власної теорії: осмислення суперечностей у поточних емпіричних даних та критичне переосмислення класичних концепцій. У статті вказано слабкі місця обох стратегій. Використання вже відомих концепцій і дизайнування емпіричних досліджень на цій основі створюють ризики тавтологічності знання. Альтернативною можливістю є звернення до «потенційної класики» – сукупності витіснених та забутих підходів, які потенційно могли, але з огляду не стільки на концептуальні слабкості, скільки на несприятливі політичні та історичні обставини не справили належного впливу на теоретичний поступ у науці. Часом класика знаходить можливості повернення, як теорія Сергія Подолинського (1850–1891), що вплинула на сучасну Барселонську школу політичної екології та екологічної економіки. «Потенційна класика» пропонує альтернативні опції для теоретичної уяви, які часом ближчі до сучасних викликів перед соціологією, аніж ті, що постали під впливом радянської моделі наукового знання, як це продемонстровано на прикладі функціювання Українського соціологічного інституту у міжвоєнній Празі як приватної наукової установи, ближчої до сучасних аналітичних центрів. Автор робить наголос на важливості альтернативного погляду на історію соціології загалом та ранньої української соціології зокрема: рання соціологія розвивалася, не знаючи жорстких дисциплінарних рамок, вона зазнавала впливів часом із позанаукових царин, таких як мистецтво та література. Тож історія ранньої української соціології слід вивчати передусім як історію культури, а не історію ізольованої науки. У випадку «потенційної класики», робота з теорією стає подібною до анамнезису. Стаття ілюструє приклади такої роботи за останні роки з організаційної та дослідницької практики автора: конференція «Потенційна класика: витіснене, забуте та віднайдене в історії української соціології», акустичний семінар «Соціологія та мистецтво: забутий діалог» тощо.

Ключові слова: потенційна класика, анамнезис, історія соціології, соціальна епістемологія

Джерела:

Потенційна класика: витіснене, забуте та віднайдене в історії української соціології (5–6 червня 2024): матеріали конференції. (2024). Київський національний університеті імені Тараса Шевченка. Всеукраїнський соціологічний часопиc «СВОЄ», 17.06.2024. Взято з: https://svoye.wordpress.com/2024/06/17/%D0%BF%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%BD%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0-%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BA%D0%B0-%D0%B2%D0%B8%D1%82%D1%96%D1%81%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%B5-%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D1%83%D1%82%D0%B5/

Шелухін, В. (2023). Читання (до)класичиних текстів: принципи критичної поетики соціології. У: Точка розходження: соціологія та економіка у тіні своїх витоків (сс. 325–335). Київ: Ліра-К.

Шелухін, В. (2024). Український соціологічний інститут: фракційна політика, наука та спецслужби у становленні української соціології. Соцiологiя: теорiя, методи, маркетинг, 1, 110–157. https://doi.org/10.15407/sociology2024.01.110

Отримано 15.12.2025

Прийнято до друку після рецензування 07.01.2026

Анамнезис у соціології: від пам’яті до знання

stmm. 2026 (1): 210–216

DOI https://doi.org/10.15407/sociology2026.01.210

Повний текст:

ВОЛОДИМИР ШЕЛУХІН, кандидат соціологічних наук, доцент факультету соціальних наук Київської школи економіки (03113, Київ, вул. М. Шпака, 3)

volodymyr.shelukhin@knu.ua

http://orcid.org/0000-0002-8931-8757

Соціологія має дві основні стратегії розвитку власної теорії: осмислення суперечностей у поточних емпіричних даних та критичне переосмислення класичних концепцій. У статті вказано слабкі місця обох стратегій. Використання вже відомих концепцій і дизайнування емпіричних досліджень на цій основі створюють ризики тавтологічності знання. Альтернативною можливістю є звернення до «потенційної класики» – сукупності витіснених та забутих підходів, які потенційно могли, але з огляду не стільки на концептуальні слабкості, скільки на несприятливі політичні та історичні обставини не справили належного впливу на теоретичний поступ у науці. Часом класика знаходить можливості повернення, як теорія Сергія Подолинського (1850–1891), що вплинула на сучасну Барселонську школу політичної екології та екологічної економіки. «Потенційна класика» пропонує альтернативні опції для теоретичної уяви, які часом ближчі до сучасних викликів перед соціологією, аніж ті, що постали під впливом радянської моделі наукового знання, як це продемонстровано на прикладі функціювання Українського соціологічного інституту у міжвоєнній Празі як приватної наукової установи, ближчої до сучасних аналітичних центрів. Автор робить наголос на важливості альтернативного погляду на історію соціології загалом та ранньої української соціології зокрема: рання соціологія розвивалася, не знаючи жорстких дисциплінарних рамок, вона зазнавала впливів часом із позанаукових царин, таких як мистецтво та література. Тож історія ранньої української соціології слід вивчати передусім як історію культури, а не історію ізольованої науки. У випадку «потенційної класики», робота з теорією стає подібною до анамнезису. Стаття ілюструє приклади такої роботи за останні роки з організаційної та дослідницької практики автора: конференція «Потенційна класика: витіснене, забуте та віднайдене в історії української соціології», акустичний семінар «Соціологія та мистецтво: забутий діалог» тощо.

Ключові слова: потенційна класика, анамнезис, історія соціології, соціальна епістемологія

Джерела:

Потенційна класика: витіснене, забуте та віднайдене в історії української соціології (5–6 червня 2024): матеріали конференції. (2024). Київський національний університеті імені Тараса Шевченка. Всеукраїнський соціологічний часопиc «СВОЄ», 17.06.2024. Взято з: https://svoye.wordpress.com/2024/06/17/%D0%BF%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%BD%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0-%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BA%D0%B0-%D0%B2%D0%B8%D1%82%D1%96%D1%81%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%B5-%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D1%83%D1%82%D0%B5/

Шелухін, В. (2023). Читання (до)класичиних текстів: принципи критичної поетики соціології. У: Точка розходження: соціологія та економіка у тіні своїх витоків (сс. 325–335). Київ: Ліра-К.

Шелухін, В. (2024). Український соціологічний інститут: фракційна політика, наука та спецслужби у становленні української соціології. Соцiологiя: теорiя, методи, маркетинг, 1, 110–157. https://doi.org/10.15407/sociology2024.01.110

Отримано 15.12.2025

Прийнято до друку після рецензування 07.01.2026

ОСТАННІЙ ДРУКОВАНИЙ НОМЕР

НАЙСВІЖІШІ МАТЕРІАЛИ У ВІДКРИТОМУ ДОСТУПІ

} } } } }