ОЛЕКСАНДР РЕЗНІК, доктор соціологічних наук, головний науковий співробітник відділу соціальних експертиз Інституту соціології НАН України (01021, Київ, вул. Шовковична, 12)

oleksanderreznik@gmail.com

https://orcid.org/0000-0001-5201-8489

SCOPUS ID: 57202520976

ОЛЕГ КОЗЛОВСЬКИЙ, кандидат філософських наук, старший науковий співробітник відділу історії та теорії соціології, Інститут соціології НАН України (01021, Київ, вул. Шовковична, 12)

alic.uss4@gmail.com

https://orcid.org/0000-0001-9619-1347

У статті презентуються результати розроблення проблем історії, методології та типології теоретичного синтезу в соціології на підставі огляду та аналізу його різних трактувань. Автори спостерегли зміну характеру рефлексії практики цього іманентного методу теоретизування в теоретичному дискурсі соціології. Впродовж ХХ століття відбувся перехід від переважно імпліцитного до експліцитного та декларативного застосування теоретичного синтезу в соціології. Надмірні сподівання соціологів на загальну інтеґрацію, уніфікацію та кумуляцію соціологічного теоретизування методом синтезу змінилися на розчарування отриманими результатами. Згодом соціологи демонструють застосування методу теоретичного синтезу для реалізації скромніших наукових проєктів. Поряд із спробами загальнотеоретичного синтезу стає більше спроб спеціалізованого теоретичного синтезу для розв’язання практичних завдань. Таку диференціацію теоретичного синтезу можна розглядати як певну його типологію за предметною масштабністю. Стратегії позитивістського синтезу гіпотетично диференційовані на його ранньопозитивістську (О. Конт), інструментально-позитивістську (В. Волес, Дж. Тернер та ін.) та постпозитивістську (Т. Фараро, Дж. Скворец) версії (втім, це припущення потребує окремого глибшого розроблення).

Ключові слова: теорія, історія соціології, теоретичний синтез, типи теоретичного синтезу, позитивізм, постпозитивізм

Джерела:

Александер, Дж. (1992a). Нові теоретичні напрями в соціології. Філософська і соціологічна думка, 2, 121–130.

Александер, Дж. (1992b). Нові теоретичні напрями в соціології. Філософська і соціологічна думка, 4, 132–156.

Головаха, Є. (2004). Соціологічне знання: специфіка, критерії науковості та перспектива розвитку. Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 1, 5–14.

Коллінз, Р. (1993). Теорія конфлікту в сучасній макроісторичній соціології. Філософська і соціологічна думка, 6, 81–98.

Кутуєв (Федорченко-Кутуєв), П.В. (2016). Трансформації модерну: інституції, ідеї, ідеології: монографія. Херсон: Гельветика.

Лупацій, В.С. (1995). Позитивістський синтез О. Конта. Філософська та соціологічна думка, 9–10, 145–151.

Осипчук, А. (2007). Теорія морфогенезу Марґарет Арчер як спроба синтезу «структура–аґентність». Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 2, 150–163.

Осипчук, А.Д. (2004). Синтез рівнів «структура» — «агент» у рефлексивній соціології П’єра Бурдьє. Наукові записки НаУКМА. Соціологічні науки, 32, 48–55.

Осипчук, А.Д. (2006). Синтетична соціологічна концепція Нікоса Моузеліса. Наукові записки НаУКМА. Соціологічні науки, 58, 13–17. Взято з: https://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/9638

Осипчук, А.Д. (2013). Габітус як механізм синтезу структури й агентності в соціологічній теорії П’єра Бурдьє. Наукові записки НаУКМА. Соціологічні науки, 148, 3–10. Взято з: http://nbuv.gov.ua/UJRN/NaUKMAs_2013_148_3

Осипчук, А.Д. (2014a). До питання теоретичного синтезу в сучасній соціології. Вісник НТУУ «КПІ». Політологія. Соціологія. Право, 3/4(23/24), 79–85.

Осипчук, А.Д. (2014b). Структурація, простір і час: реконструкція спроби побудови теорії синтезу «структури–агентності» Ентоні Гідденса. Грані, 11, 112–118. Взято з: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Grani_2014_11_23

Осипчук, А.Д. (2015). Структура, агентність та соціальна система в теорії структурації Ентоні Гідденса. Грані, 12, 74–79.

Пипич, А. (2019). Пост-некласичний синтез знання і соціальна наука. Філософія освіти, 2(25), 151–168. https://doi.org/10.31874/2309-1606-2019-25-2-9

Ритцер, Дж. (1994a). Микро-макро синтез в социологической теории: применение метатеретического инструментария. Социологическая теория сегодня. Сборник статей американских и украинских теоретиков / Под ред. В. Танчера (сс. 68–86.). Киев: ИС НАНУ.

Ритцер, Дж. (1994b). Нынешнее состояние социологической теории: новые синтезы. Социологическая теория сегодня. Сборник статей американских и украинских теоретиков / Под ред. В. Танчера (сс. 24–44). Киев: ИС НАНУ.

Ручка, А.А., Танчер, В.В. (1992). Очерки истории социологической мысли. Киев: Наукова думка.

Ручка, А.О., Танчер, В.В. (1995). Курс історії теоретичної соціології. Київ: Наукова думка.

Соболевська, М. (2013). Соціальний порядок та соціальна інтеграція крізь призму синтетичної соціологічної теорії Е. Гіденса. Актуальні проблеми соціології, психології та педагогіки, 18, 19–27.

Соболевська, М. (2014). Порядок дискурсу порядку: неофункціоналізм та постструктуралізм у сучасній соціологічній теорії: монографія. Київ: Логос.

Соболевська, М.О. (2011). Постструктуралістська стратегія категоріального синтезу соціологічної теорії П. Бурдьє як спроба концептуального переосмислення інтегративних засад суспільного життя. Актуальні проблеми соціології, психології та педагогіки, 12, 10–17.

Судаков, В.І. (2019). Теоретичний синтез в соціології як рефлексивний процес та логіко-гносеологічна процедура. Актуальні проблеми соціології, психології, педагогіки. Серія «Соціологічні науки», 4(43), 4–12.

Танчер, В. (ред.). (1994). Социологическая теория сегодня: Сборник статей американских и украинских теоретиков. Киев: ИС НАНУ.

Танчер, В. (1996). Соціологічна думка України на тлі світової соціології. Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 1–2, 18–26.

Тьорнер, Дж. (1992). Піднесення і падіння імперій: соціологічна теорія. Філософська і соціологічна думка, 6, 83–98.

Уили, Н. (1994). История и политика современной социологической теории. Социологическая теория сегодня. Сборник статей американских и украинских теоретиков / Под ред. В. Танчера (сс. 45–67). Киев: ИС НАНУ.

Уоллес, У. (1994). Про дисциплінарну матрицю в соціології. Філософська і соціологічна думка, 1–2, 103–117.

Федорченко-Кутуєв, П. (1993a). Дві версії соціології Т. Парсонса: Р. Мюнх і Дж. Александер. Стаття перша. Теорія дії з кантіанської перспективи: інтерпретація Ріхарда Мюнха. Філософська і соціологічна думка, 7–8, 29–52.

Федорченко-Кутуєв, П. (1993b). Дві версії соціології Т. Парсонса: Р. Мюнх і Дж. Александер. Стаття друга. Неофункціоналістська дослідницька програма Дж. Александера. Філософська і соціологічна думка, 9–10, 48–71.

Шелухін, В.А. (2015). Мікро-макро теоретичний синтез у концепції норм Д. Коулмана. SOCIOПРОСТІР: міждисциплінарний електронний збірник наукових праць з соціології та соціальної роботи, 4, 9–16. Взято з: https://periodicals.karazin.ua/socioprostir/article/view/4234

Fararo, T.J. (1989). The Spirit of Unification in Sociological Theory. Sociological Theory, 7(2), 175–190. https://doi.org/10.2307/201894

Fararo, T. J. (1993). General Social Equilibrium: Toward Theoretical Synthesis. Sociological Theory, 11(3), 291–313. https://doi.org/10.2307/201972.

Fararo, T.J. (2001). Social Action Systems: Foundation and Synthesis in Sociological Theory. Westport, CT: Praeger Publishers.

Fararo, T.J., Skvoretz, J. (1987). Unification Research Programs: Integrating Two Structural Theories. American Journal of Sociology, 92(5), 1183–1209. https://doi.org/10.1086/228632

Giddens, A. (1987). Nine theses on the future of sociology. In: A. Giddens, Social Theory and Modern Sociology (pp. 22–51). Cambridge: Polity Press.

Holmwood, J., Stewart, A. (1994). Synthesis and Fragmentation in Social Theory: A Progressive Solution. Sociological Theory, 12(1), 83–100. https://doi.org/10.2307/202037

Johnson, T., Dandeker, Ch., Ashworth, C. (1984). Theoretical sociology: the conditions of fragmentation and unity. In: T. Johnson, Ch. Dandeker, C. Ashworth, The Structure of Social Theory: Dilemmas and Strategies (pp. 1–28). London: Macmillan.

Kalberg, S. (2007). A Cross-National Consensus on a Unified Sociological Theory? Some Inter-Cultural Obstacles. European Journal of Social Theory, 10(2), 206–219. https://doi.org/10.1177/1368431007078882

Moravcsik, A. (2003). Theory synthesis in international relations: real not metaphysical. International Studies Review, 5(1), 131–136. https://doi.org/10.1111/1521-9488.501019_4

O’Neill, J., Turner, B.S. (2001). Introduction — The fragmentation of sociology. Journal of Classical Sociology, 1(1), 5–12. https://doi.org/10.1177/14687950122232431

Ozanne, H. (1945). «Synthesis» in Social Science. Sociometry, 8(2), 208–215. https://doi.org/10.2307/2785240

Pound, P., Campbell, R. (2015). Exploring the feasibility of theory synthesis: A worked example in the field of health related risk-taking. Social Science & Medicine, 124, 57–65. http://dx.doi.org/10.1016/j.socscimed.2014.11.029

Ritzer, G. (1990a). Micro-macro linkage in sociological theory: applying a metatheoretical tool. In: G. Ritzer (Ed.), Frontiers of Social Theory. The New Syntheses (pp. 347–370). New York: Columbia University Press. https://doi.org/10.7312/ritz91254-014

Ritzer, G. (1990b). The current status of sociological theory: the new syntheses. In: G. Ritzer (Ed.), Frontiers of Social Theory. The New Syntheses (pp. 1–32). New York: Columbia University Press. https://doi.org/10.7312/ritz91254-002

Turner, J.H. (1990). The misuse and use of metatheory. Sociological Forum, 5(1), 37–53. https://doi.org/10.1007/BF01115136

Turner, J.H. (1991). Developing Cumulative and Practical Knowledge through Metatheorizing. Sociological Perspectives, 34(3), 249–268. https://doi.org/10.2307/1389510

Van den Berghe, P.L. (1963). Dialectic and Functionalism: Toward a Theoretical Synthesis. American Sociological Review, 28(5), 695–705. https://doi.org/10.2307/2089908

Wallace, W.L. (1968). Toward a Theoretic Synthesis in Sociology. The Sociological Quarterly, 9(4), 440–478. https://doi.org/10.1111/j.1533-8525.1968.tb01070.x

Willy, N. (1990). The history and politics of recent sociological theory. In: G. Ritzer (Ed.), Frontiers of Social Theory. The New Syntheses (pp. 392–416). Columbia University Press: New York. https://doi.org/10.7312/ritz91254-016

Отримано 19.03.2025