Науковий журнал "Соціологія: теорія, методи, маркетинг"
ОСТАННІЙ ДРУКОВАНИЙ НОМЕР
НАЙСВІЖІШІ МАТЕРІАЛИ У ВІДКРИТОМУ ДОСТУПІ
Соціологія очікуваного майбутнього у вітчизняних реаліях — у пошуку епістемологічного підґрунтя (Частина 1)
stmm. 2025 (2): 135–152
DOI https://doi.org/10.15407/sociology2025.02.135
Повний текст:
ЛЮБОВ БЕВЗЕНКО, доктор соціологічних наук, старший науковий співробітник, провідний науковий співробітник відділу соціальної психології, Інститут соціології НАНУ (01021, Київ, вул. Шовковична, 12)
lbevzenko@gmail.com
https://orcid.org/0000-0002-4020-1937
Більшість праць соціології майбутнього, представлених переважно на теренах західної соціології, ґрунтуються на епістемології методологічного індивідуалізму і теорії раціонального вибору. Це означає, що очікуваний образ власного майбутнього є лише власним проєктом, здійснення якого у вигляді життєвої траєкторії відбувається завдяки очікуваним власним ресурсам (людському, освітньому капіталові), а також завдяки очікуваним ресурсам, які можна позначити як соціальний капітал. Очікування щодо стану макросоціального контуру здійснення життєвої траєкторії зводяться до його повної або відносної стабільності та прогнозованості. Можливі відхилення від обраної життєвої траєкторії можуть кориґуватися завдяки традиційно визначеній аґентності як усвідомленому і раціональному вибору оптимального виходу із ситуації. Але ця епістемологія не працює в ситуації масштабної макрокризи, коли системна стабільність більше не є ресурсом здійснення життєвого проєкту. В цьому разі як альтернативна епістемологія можуть працювати ті методологічні настанови й інтеґративні моделі соціальних змін, які дає поєднання основних положень критичного реалізму і парадигми складності. Перший пропонує розглядати онтологію соціальної реальності як таку, що має три рівні — «реальний», «актуальний» та «емпіричний». Парадигма складності показує, як активність системи у кризові моменти створює на рівні «реального» кілька варіантів можливих сценаріїв макромайбутнього. Очікування щодо власного майбутнього в цих випадках є залежним від сценарію, що з рівня «реального» переміститься на рівень «актуального». Життєві стратегії докризового періоду кожен соціальний актор має в цьому разі кориґувати. Виокремлено три різні способи такої корекції, і вони, перш за все, стосуються саме макрорівня як головного ресурсу їх здійснення. Перший — не помічати кризу макрорівня, другий — змінити його шляхом фізичного переміщення у більш стабільні реґіони (країни). Третій, найбільш цікавий і незвичний для попередньої епістемології варіант, — поставити на паузу всі попередні власні життєві плани, ототожнити свою життєву траєкторію з траєкторією змін системного рівня. Життєва стратегія в цьому разі полягатиме в намаганні перевести бажаний варіант очікуваних сценаріїв макромайбутнього з рівня «реального» на рівень «актуального». Це особливий різновид аґентної дії, який не можна вважати результатом раціонального розрахунку. Тема такої аґентності вимагає як теоретичного, так і емпіричного доопрацювання, і запропонована епістемологія дає для цього певні парадигмальні евристики.
Ключові слова: соціологія майбутнього, епістемологічний вибір, критичний реалізм, парадигма складності, очікуване майбутнє, життєва стратегія, життєва траєкторія, два типи аґентності в умовах макрокризи
Джерела
Аrcher, M., Bhaskar, R., Collier, A., Lawson, T., & Norrie, A. (2013). Critical realism: Essential readings. USA: Routledge.
Allana, S., Clark, A. (2018). Applying meta-theory to qualitative and mixed-methods research: A discussion of critical realism and heart failure disease management interventions research. International Journal of Qualitative Methods, 17(1), 1–9. https://doi.org/10.1177/1609406918790042
Allen, M. (2017). Narrative Interviewing / Ed. by M. Allen. In: The SAGE encyclopedia of communication research methods. SAGE Publications, Inc. https://doi.org/10.4135/9781483381411
Archer, M. (1995). Realist social theory: The morphogenetic approach. Cambridge University Press. Retrieved from: http://uberty.org/wp-content/uploads/2015/08/Margaret_S.
Beckert, J., Suckert, L. (2020). The future as a social fact. The analysis of perceptions of the future in sociology. https://doi.org/10.1016/j.poetic.2020.101499
Bevzenko, L. (2018). Integrative concept of social tension — methodology, conceptual scheme, pragmatics. Part. 1; 2. [In Ukrainian]. Sociology: Theory, Methods, Marketing, 3, 43–74; 4, 73–104. [=Бевзенко, Л. (2018). Інтеґративна концепція соціальної напруженості — методологія, концептуальна схема, прагматика. Част. 1; 2. Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 3, 43–74; 4, 73–104].
Bevzenko, L. (2024). War and the new world order: variants of expected scenarios in the context of the complexity paradigm. [In Ukrainian]. Sociology: Theory, Methods, Marketing, 2, 150–178. https://doi.org/10.15407/sociology2024.02.150 [=Бевзенко, Л. (2024). Війна і новий світовий порядок: варіанти очікуваних сценаріїв у контексті парадигми складності. Соцiологiя: теорiя, методи, маркетинг, 2, 150–178].
Bhaskar, R. (1975). Forms of realism. Philosophica, 15(1), 99–127. Retrieved from: http://www.philosophica.ugent.be/fulltexts/15-8.pdf
Bourdieu, P. (1973). The three forms of theoretical knowledge. Social Sciences Information, 12, 53–80.
Bourdieu, P. (1980). The Logic of Practice. Cambridge: Polity.
Bulle, N. & Di Irio, F. (2023). Methodological individualism and critical realism: Question for Margaret Archer. In: N. Bulle & F. Di Irio (Eds), The Palgrave Handbook of Methodological Individualism (pp. 659-668). Cham: Springer International Publishing.
Byrne, D. (1998). Complexity theory and the social sciences: An Introduction. London: Routledge. https://doi.org/10.4324/9780203003916.
Castellani, B. & Gerrits, L. (2024). The Atlas of Social Complexity. Cheltenham, UK: Edward Elgar Publishing. https://doi.org/10.4337/9781789909524.00021
Ceccoli, V.C. (2004). Finding home in (an)other: Relational chemistry and its psychoanalytic derivations. Psychoanalytic Dialogues, 14(3), 337–348.
Chen, L. (2023). Habitus beyond Bourdieu: in and out of translation studies. Perspectives: Studies in Translatology, 1–9.
Cleveland, J. (1994). Complexity Theory: Basic Concepts and Application to Systems Thinking. http://www.slideshare.net/johncleveland/complexity-theory-basic-concepts
Collet, F. (2009). Does habitus matter? A comparative review of Bourdieu's habitus and Simon's bounded rationality with some implications for economic sociology. Sociological Theory, 27(4), 419–434.
DiCicco-Bloom, B. & Gibson, D.R. (2010). More than a game: Sociological theory from the theories of games. Sociological Theory, 28(3), 247–271. https://doi.org/10.1111/j.1467-9558.2010.01377.x
Dobronravova, I.S. (1990). The Formation of Non-linear Thinking. [In Russian]. Kyiv: Lybyd. [=Добронравова, И.С. (1990). Становление нелинейного мышления. Киев, Лыбидь].
Fodouop Kouam, A.W. (2025). A systematic literature review of post-positivism and critical realism as epistemological frameworks in educational research. International Journal of Changes in Education, February 6. https://doi.org/10.47852/bonviewIJCE52024338
Gardner, B., Lally, P., & Rebar, A.L. (2020). Does habit weaken the relationship between intention and behaviour? Revisiting the habit‐intention interaction hypothesis. Social and Personality Psychology Compass, 14(8), e12553. https://doi.org/10.1111/spc3.12553
Giddens, A. & Pierson, Ch. (1998). Conversations with Anthony Giddens Making Sense of Modernity. Cambridge: Polity.
Goldberg, S.C. (2018). To the Best of Our Knowledge: Social Expectations and Epistemic Normativity. Oxford University Press.
Grobman, G.M. (2005). Complexity theory: a new way to look at organizational change. Administration Quarterly, 29, 3.
Lee, J. & Kim, Y.K. (2020). Online reviews of restaurants: Expectation-Confirmation Theory. Journal of Quality Assurance in Hospitality & Tourism, 21(5), 582–599. https://doi.org/10.1080/1528008X.2020.1712308
Mukumbang, F.C. (2023). Retroductive theorizing: A contribution of critical realism to mixed methods research. Journal of Mixed Methods Research, 17(1), 93–114. https://doi.org/10.1177/15586898211049847
Mukumbang, F.C. & van Wyk, B. (2020). Leveraging the photovoice methodology for critical realist theorizing. Internation Journal of Qualitative Methods, 19(1), 1–15. https://doi.org/10.1177/1609406920958981
Ouellette, J.A. & Wood, W. (1998). Habit and intention in everyday life: The multiple processes by which past behavior predicts future behavior. Psychological Bulletin, 124(1), 54.
Porpora, D.V. (2024). Realism and Complexity. Journal for the Theory of Social Behaviour, 54, 121–133.
Reis, H. T., Regan, A., & Lyubomirsky, S. (2022). Interpersonal Chemistry: What Is It, How Does It Emerge, and How Does It Operate? Perspectives on Psychological Science, 17(2), 530–558. https://doi.org/10.1177/1745691621994241
Schiller, C.J. (2016). Critical realism in nursing: An emerging approach. Nursing Philosophy, 17(2), 88–102. https://doi.org/10.1111/nup.12107
Sherman, G.L. (2025). Integrating phenomenology and critical realism in qualitative research in psychology. Journal of Theoretical and Philosophical Psychology. [Advance online publication]. https://doi.org/10.1037/teo0000315
Shulga, M. (2025). Imaginations and expectations in images of the future. [In Ukrainian]. Sociology: Theory, Methods, Marketing, 1, 105–138. [=Шульга, М. (2025). Уяви та очікування в образах майбутнього. Соцiологiя: теорiя, методи, маркетинг, 1, 105–138].
Suckert, L. (2022). Back to the Future. Sociological Perspectives on Expectations, Aspirations and Imagined Futures. European Journal of Sociology, 63(3), 393–428.
Taleb, N.N. (2007). The Black Swan: The Impact of the Highly Improbable. New York: Random House.
Venkatesh, V., Davis, F. D., & Zhu, Y. (2023). Competing roles of intention and habit in predicting behavior: A comprehensive literature review, synthesis, and longitudinal field study. International Journal of Information Management, 71, 1–25. https://doi.org/10.1016/j.ijinfomgt.2023.102644
Wood, W. & Rünger, D. (2016). Psychology of habit. Annual Review of Psychology, 67(1), 289–314.
Yang, Y. (2021). Critical realism and complexity theory: building a nonconstructivist systems research framework for effective governance analysis. Systems Research and Behavioral Science, 38(1), 177–183. https://doi.org/10.1002/sres.2662
Zlobina, O. (2024). Identity versus sense of belonging: New approaches in the study of social self-positioning. [In Ukrainian]. Ukrainskyi Sotsium, 4, 35–51. [=Злобіна, О. (2024). Ідентичність проти почуття приналежності: Нові підходи в дослідженні соціального самопозиціонування. Український соціум, 4, 35–51].
Отримано 29.03.2025
Прийнято до друку після рецензування 22.04.2025
Опубліковано 2025
Соціологія очікуваного майбутнього у вітчизняних реаліях — у пошуку епістемологічного підґрунтя (Частина 1)
stmm. 2025 (2): 135–152
DOI https://doi.org/10.15407/sociology2025.02.135
Повний текст:
ЛЮБОВ БЕВЗЕНКО, доктор соціологічних наук, старший науковий співробітник, провідний науковий співробітник відділу соціальної психології, Інститут соціології НАНУ (01021, Київ, вул. Шовковична, 12)
lbevzenko@gmail.com
https://orcid.org/0000-0002-4020-1937
Більшість праць соціології майбутнього, представлених переважно на теренах західної соціології, ґрунтуються на епістемології методологічного індивідуалізму і теорії раціонального вибору. Це означає, що очікуваний образ власного майбутнього є лише власним проєктом, здійснення якого у вигляді життєвої траєкторії відбувається завдяки очікуваним власним ресурсам (людському, освітньому капіталові), а також завдяки очікуваним ресурсам, які можна позначити як соціальний капітал. Очікування щодо стану макросоціального контуру здійснення життєвої траєкторії зводяться до його повної або відносної стабільності та прогнозованості. Можливі відхилення від обраної життєвої траєкторії можуть кориґуватися завдяки традиційно визначеній аґентності як усвідомленому і раціональному вибору оптимального виходу із ситуації. Але ця епістемологія не працює в ситуації масштабної макрокризи, коли системна стабільність більше не є ресурсом здійснення життєвого проєкту. В цьому разі як альтернативна епістемологія можуть працювати ті методологічні настанови й інтеґративні моделі соціальних змін, які дає поєднання основних положень критичного реалізму і парадигми складності. Перший пропонує розглядати онтологію соціальної реальності як таку, що має три рівні — «реальний», «актуальний» та «емпіричний». Парадигма складності показує, як активність системи у кризові моменти створює на рівні «реального» кілька варіантів можливих сценаріїв макромайбутнього. Очікування щодо власного майбутнього в цих випадках є залежним від сценарію, що з рівня «реального» переміститься на рівень «актуального». Життєві стратегії докризового періоду кожен соціальний актор має в цьому разі кориґувати. Виокремлено три різні способи такої корекції, і вони, перш за все, стосуються саме макрорівня як головного ресурсу їх здійснення. Перший — не помічати кризу макрорівня, другий — змінити його шляхом фізичного переміщення у більш стабільні реґіони (країни). Третій, найбільш цікавий і незвичний для попередньої епістемології варіант, — поставити на паузу всі попередні власні життєві плани, ототожнити свою життєву траєкторію з траєкторією змін системного рівня. Життєва стратегія в цьому разі полягатиме в намаганні перевести бажаний варіант очікуваних сценаріїв макромайбутнього з рівня «реального» на рівень «актуального». Це особливий різновид аґентної дії, який не можна вважати результатом раціонального розрахунку. Тема такої аґентності вимагає як теоретичного, так і емпіричного доопрацювання, і запропонована епістемологія дає для цього певні парадигмальні евристики.
Ключові слова: соціологія майбутнього, епістемологічний вибір, критичний реалізм, парадигма складності, очікуване майбутнє, життєва стратегія, життєва траєкторія, два типи аґентності в умовах макрокризи
Джерела
Аrcher, M., Bhaskar, R., Collier, A., Lawson, T., & Norrie, A. (2013). Critical realism: Essential readings. USA: Routledge.
Allana, S., Clark, A. (2018). Applying meta-theory to qualitative and mixed-methods research: A discussion of critical realism and heart failure disease management interventions research. International Journal of Qualitative Methods, 17(1), 1–9. https://doi.org/10.1177/1609406918790042
Allen, M. (2017). Narrative Interviewing / Ed. by M. Allen. In: The SAGE encyclopedia of communication research methods. SAGE Publications, Inc. https://doi.org/10.4135/9781483381411
Archer, M. (1995). Realist social theory: The morphogenetic approach. Cambridge University Press. Retrieved from: http://uberty.org/wp-content/uploads/2015/08/Margaret_S.
Beckert, J., Suckert, L. (2020). The future as a social fact. The analysis of perceptions of the future in sociology. https://doi.org/10.1016/j.poetic.2020.101499
Bevzenko, L. (2018). Integrative concept of social tension — methodology, conceptual scheme, pragmatics. Part. 1; 2. [In Ukrainian]. Sociology: Theory, Methods, Marketing, 3, 43–74; 4, 73–104. [=Бевзенко, Л. (2018). Інтеґративна концепція соціальної напруженості — методологія, концептуальна схема, прагматика. Част. 1; 2. Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 3, 43–74; 4, 73–104].
Bevzenko, L. (2024). War and the new world order: variants of expected scenarios in the context of the complexity paradigm. [In Ukrainian]. Sociology: Theory, Methods, Marketing, 2, 150–178. https://doi.org/10.15407/sociology2024.02.150 [=Бевзенко, Л. (2024). Війна і новий світовий порядок: варіанти очікуваних сценаріїв у контексті парадигми складності. Соцiологiя: теорiя, методи, маркетинг, 2, 150–178].
Bhaskar, R. (1975). Forms of realism. Philosophica, 15(1), 99–127. Retrieved from: http://www.philosophica.ugent.be/fulltexts/15-8.pdf
Bourdieu, P. (1973). The three forms of theoretical knowledge. Social Sciences Information, 12, 53–80.
Bourdieu, P. (1980). The Logic of Practice. Cambridge: Polity.
Bulle, N. & Di Irio, F. (2023). Methodological individualism and critical realism: Question for Margaret Archer. In: N. Bulle & F. Di Irio (Eds), The Palgrave Handbook of Methodological Individualism (pp. 659-668). Cham: Springer International Publishing.
Byrne, D. (1998). Complexity theory and the social sciences: An Introduction. London: Routledge. https://doi.org/10.4324/9780203003916.
Castellani, B. & Gerrits, L. (2024). The Atlas of Social Complexity. Cheltenham, UK: Edward Elgar Publishing. https://doi.org/10.4337/9781789909524.00021
Ceccoli, V.C. (2004). Finding home in (an)other: Relational chemistry and its psychoanalytic derivations. Psychoanalytic Dialogues, 14(3), 337–348.
Chen, L. (2023). Habitus beyond Bourdieu: in and out of translation studies. Perspectives: Studies in Translatology, 1–9.
Cleveland, J. (1994). Complexity Theory: Basic Concepts and Application to Systems Thinking. http://www.slideshare.net/johncleveland/complexity-theory-basic-concepts
Collet, F. (2009). Does habitus matter? A comparative review of Bourdieu's habitus and Simon's bounded rationality with some implications for economic sociology. Sociological Theory, 27(4), 419–434.
DiCicco-Bloom, B. & Gibson, D.R. (2010). More than a game: Sociological theory from the theories of games. Sociological Theory, 28(3), 247–271. https://doi.org/10.1111/j.1467-9558.2010.01377.x
Dobronravova, I.S. (1990). The Formation of Non-linear Thinking. [In Russian]. Kyiv: Lybyd. [=Добронравова, И.С. (1990). Становление нелинейного мышления. Киев, Лыбидь].
Fodouop Kouam, A.W. (2025). A systematic literature review of post-positivism and critical realism as epistemological frameworks in educational research. International Journal of Changes in Education, February 6. https://doi.org/10.47852/bonviewIJCE52024338
Gardner, B., Lally, P., & Rebar, A.L. (2020). Does habit weaken the relationship between intention and behaviour? Revisiting the habit‐intention interaction hypothesis. Social and Personality Psychology Compass, 14(8), e12553. https://doi.org/10.1111/spc3.12553
Giddens, A. & Pierson, Ch. (1998). Conversations with Anthony Giddens Making Sense of Modernity. Cambridge: Polity.
Goldberg, S.C. (2018). To the Best of Our Knowledge: Social Expectations and Epistemic Normativity. Oxford University Press.
Grobman, G.M. (2005). Complexity theory: a new way to look at organizational change. Administration Quarterly, 29, 3.
Lee, J. & Kim, Y.K. (2020). Online reviews of restaurants: Expectation-Confirmation Theory. Journal of Quality Assurance in Hospitality & Tourism, 21(5), 582–599. https://doi.org/10.1080/1528008X.2020.1712308
Mukumbang, F.C. (2023). Retroductive theorizing: A contribution of critical realism to mixed methods research. Journal of Mixed Methods Research, 17(1), 93–114. https://doi.org/10.1177/15586898211049847
Mukumbang, F.C. & van Wyk, B. (2020). Leveraging the photovoice methodology for critical realist theorizing. Internation Journal of Qualitative Methods, 19(1), 1–15. https://doi.org/10.1177/1609406920958981
Ouellette, J.A. & Wood, W. (1998). Habit and intention in everyday life: The multiple processes by which past behavior predicts future behavior. Psychological Bulletin, 124(1), 54.
Porpora, D.V. (2024). Realism and Complexity. Journal for the Theory of Social Behaviour, 54, 121–133.
Reis, H. T., Regan, A., & Lyubomirsky, S. (2022). Interpersonal Chemistry: What Is It, How Does It Emerge, and How Does It Operate? Perspectives on Psychological Science, 17(2), 530–558. https://doi.org/10.1177/1745691621994241
Schiller, C.J. (2016). Critical realism in nursing: An emerging approach. Nursing Philosophy, 17(2), 88–102. https://doi.org/10.1111/nup.12107
Sherman, G.L. (2025). Integrating phenomenology and critical realism in qualitative research in psychology. Journal of Theoretical and Philosophical Psychology. [Advance online publication]. https://doi.org/10.1037/teo0000315
Shulga, M. (2025). Imaginations and expectations in images of the future. [In Ukrainian]. Sociology: Theory, Methods, Marketing, 1, 105–138. [=Шульга, М. (2025). Уяви та очікування в образах майбутнього. Соцiологiя: теорiя, методи, маркетинг, 1, 105–138].
Suckert, L. (2022). Back to the Future. Sociological Perspectives on Expectations, Aspirations and Imagined Futures. European Journal of Sociology, 63(3), 393–428.
Taleb, N.N. (2007). The Black Swan: The Impact of the Highly Improbable. New York: Random House.
Venkatesh, V., Davis, F. D., & Zhu, Y. (2023). Competing roles of intention and habit in predicting behavior: A comprehensive literature review, synthesis, and longitudinal field study. International Journal of Information Management, 71, 1–25. https://doi.org/10.1016/j.ijinfomgt.2023.102644
Wood, W. & Rünger, D. (2016). Psychology of habit. Annual Review of Psychology, 67(1), 289–314.
Yang, Y. (2021). Critical realism and complexity theory: building a nonconstructivist systems research framework for effective governance analysis. Systems Research and Behavioral Science, 38(1), 177–183. https://doi.org/10.1002/sres.2662
Zlobina, O. (2024). Identity versus sense of belonging: New approaches in the study of social self-positioning. [In Ukrainian]. Ukrainskyi Sotsium, 4, 35–51. [=Злобіна, О. (2024). Ідентичність проти почуття приналежності: Нові підходи в дослідженні соціального самопозиціонування. Український соціум, 4, 35–51].
Отримано 29.03.2025
Прийнято до друку після рецензування 22.04.2025
Опубліковано 2025
ОСТАННІЙ ДРУКОВАНИЙ НОМЕР
НАЙСВІЖІШІ МАТЕРІАЛИ У ВІДКРИТОМУ ДОСТУПІ